Енциклопедія охоплює широкий пласт культури українського народу: побут, страви та напої, основні промисли й види дозвілля, традиційний одяг, взуття і прикраси із різних куточків нашої країни.

"Исчезающие народы" - обычно так говорят о племенах, затерянных в лесах Амазонии или в долинах Новой Гвинеи. Гораздо реже вспоминают о Дальнем Востоке или о северной кайме России, где скорее всего следующая перепись укажет еще меньшее число народов, чем недавняя. В Закарпатье гнездится горстка русинов, которых Украина не хочет признавать народом. Для абсолютного большинства окажется полной неожиданностью, что все еще существует народ сету. Установить точное число сету невозможно: одни именуют себя именно так, другие чаще называют себя иначе, одни владеют языком предков с достаточной полнотой, другие знают на нем лишь несколько фраз. И вот этот маленький народ, тающий от поколения к поколению, живя на одном и том же месте с незапамятных времен, оказался теперь разрезанным границей, которая отделила Россию от НАТО. Часть сечу в Псковской области, часть - в Эстонии. Не одно культурное общество сету, а два, и отношения между ними далеки от идеальных. Народ оказался заложником большой политики.

Книга присвячена одній із найбільш важливих і найбільш складних проблем етнології - проблемі становлення слов'ян і зародження українського народу. Всім, хто цікавиться історією України.

Энциклопедия дает представление о главнейшем принципе, организующем всю систему классической культуры, — соотношении «мужское — женское». Впервые подобраны воедино и показаны комплексно сведения о взаимоотношении полов, половом символизме, распределении общественных, трудовых, репродуктивных ролей. Приводится широкий материал по народной магии, верованиям и фольклору, имеющий отношение большей частью к концу XIX—XX в. Авторы — работники Российского этнографического музея и Музея антропологии и этнографии им. Петра Великого — употребляют как эти идущих в ногу со временем изысканий, но и неопубликованные мат-лы из архива РЭМ (фонд Этнографического бюро В. Н. Тенишева), вместе с данным включают этнографические и фольклорные записи, подобранные в период экспедиций. Энциклопедия, рассчитанная на широкий читательский круг, станет занимательна и этнографам, фольклористам, антропологам — профессионалам, в сферу занятий которых входит проблематика пола и обычаев.

Ч. 1. - 1878. - 456 с.

В монографии рассмотрены и проанализированы игровые традиции и старинные развлечения Китая, Кореи и Японии в историко-этнографическом, сторико-типологическом, этно-лингвистическом и культурологическом аспектах. В работе подчеркивается тесная взаимосвязь игровых традиций народов этих стран в контексте особенностей развития историко-культурного процесса в Восточной Азии. Учитывая связь игровой практики с различными аспектами письменной и бытовой культуры традиционных обществ, старинные развлечения рассмотрены не только в контексте классической литературы Китая, Кореи и Японии, но и в рамках изучения такого феномена традиционной культуры стран всего дальневосточного региона, как игровое поведение и интеллектуальное соперничество. Для историков, этнографов, культурологов и читателей, интересующихся историей культуры Восточной Азии.

Дослідження присвячене подоланню стереотипів сприйняття формування кримськотатарського народу як продукту монгольського завоювання, продукту симбіозу біля ЗО племен і народів чи різних етнічних спільнот, які лише тепер формуються в окремий кримськотатарський народ. Проаналізована участь різних етносів, які перебували в Криму (таври, скіфи, сармати, греки, римляни, готи, алани, гуни, авари, хазари, печеніги, половці, монголи, турки, вірмени та ін.), в етногенезі кримськотатарського народу, виділено етапи цього етногенезу, етнографічні групи, які сформувалися в процесі цих етапів. Окрема увага приділена процесам утворення окремого Кримського ханства. Книга розрахована на науковців- етнологів, істориків, археологів, філологів, студентів, освітян та всіх, кого цікавить етнічна історія України і кримськотатарського народу.

Збірник містить статті і матеріали про етнічну історію на галицьких землях з дописемних часів, етнодемографічний розвиток Галичини з кінця ХVІІ до початку ХХІ ст., проблеми етнографічного районування Галичини, традиційну професійну культуру краю.

Монографія присвячена дослідженню українських магічно-сакральних текстів – народних молитов, замовлянь, примовок та інших типологічно споріднених утворень, на означення яких використано поняття «оказіонально-обрядовий фольклор». Автор окреслив стан дослідження магічно-сакрального фольклору та його місце в жанрово-родовій системі усної словесності, розглянув традиційні терміни та дефініцію, а також приділив увагу історії дослідження структурних і функціональних особливостей українського оказіонально-обрядового фольклору в ХІХ–ХХ ст. Значне місце у книзі займає вивчення інваріантної структури магічно-сакрального тексту, де проаналізовано два типи фольклорного мовлення (апеляцію й експлікацію), з’ясовано апелятивні та експлікативні інваріантні одиниці (формули), а також дослідження чотирьох функціональних рівнів оказіонально-обрядового фольклору, які пов’язані з категоріями часу, простору, виконавця та адресата. Книга адресована фольклористам, філологам, етнологам, усім, хто цікавиться традиційною культурою українського народу.

В этой книге представлен быт Эдо – столицы Японии во времена сегунов из рода Токугава; рассказывается о религиозных обрядах, буддийских и синтоистских святилищах; развернута увлекательная картина повседневной жизни представителей разных сословий.

У довіднику за структурним принципом подано відомості про українську етнонацію, національні меншини та спільноти з невизначеним статусом (т.зв. корінні народи), про представників окремих етносів та їхні групи, представлені в Україні. Для кожної спільноти наведено інформацію про її загальну чисельність та розселення в світі, генеалогію мови, антропологічний тип, віросповідання, чисельність і розселення в Україні, мови спілкування, соціально-демографічні характеристики, історію цієї спільноти в Україні, додається нарис її етнічної історії. Довідник містить дані перепису 2001 р. про національний склад населення, мову спілкування, освіту, наведено бібліографію із вказаної проблематики. Для етнологів, політологів, соціологів, істориків, державних службовців, студентів, які вивчають етносоціологію, та усіх, хто цікавиться міжетнічними взаєминами в українському суспільстві.