Якщо 10-класники обрали майбутню професію, пов’язану з використанням хі- мічних знань, відтак обрали певний хімічний профіль – біолого-хімічний, хіміко- технологічний, агрохімічний тощо, то цей підручник саме для них. У ньому роз- криваються відомості про хімічні елементи та їх сполуки на профільному рівні, тобто поглиблено. Курс хімії 10 класу починається з повторення основних теоретичних питань, що вивчалися у попередніх класах, їх зміст поглиблюється, а обсяг збільшується. Особлива увага в підручнику приділяється хімії елементів, ролі елементів та їх сполук у здоров’ї людини та матеріальному житті суспільства. Одним із найсуттєвіших чинників, які забезпечують успіх у засвоєнні на- вчального матеріалу, є самостійна робота, передусім робота з підручником.

О.Шахматов займався у тому числі й питанням історії української мови, якому і присвячена пропонована книга. Шахматов брав участь у складанні декларації Петербурзької АН «Про скасування обмежень малоруського друкованого слова» (1905 — 1906) (див. також Заборона українського слова в Росії. Реферат Петербурзької Академії наук (1916) [PDF]). Це було в згоді з політичними поглядами Шахматова: як типовий російський ліберал (член партії конституціоналістів-демократів) він обстоював культурні права народів Росії, але при умові недоторканости Рос. Імперії. Відповідно, коли 1917 Україна йшла до незалежності, Шахматов зайняв різко негативну позицію. Початки української мови автор виводив з «південного наріччя» «спільнодавньоруської» мови. Шахматов вважав витоки української мови у загальних рисах автохтонними (хоч часом містив їх між Прутом і дол. Дніпром, а часом далі на північ, у середньому Подніпров'ї). Не зважаючи на вразливі місця у теорії Шахматова, його історично-генетичні концепції підкуповували своєю цілісністю, включенням колосальної кількости фактів, синтетичністю. На кілька десятиліть вони визначили трактування цих проблем у східньослов'янському мовознавстві, навіть у противників Шахматова; жодна мовознавча школа не мала такого впливу в Росії — СССР у першій половині 20 ст., як школа Шахматова.

Монография дает представление о современном состоянии отечественной и зарубежной науки в изучении становления государственности России (до конца ХІ в.). Работа основана на критическом переосмыслении как широко, так и малоизвестных источников и представляет собой комплексное, системное исследование государственно-правовой истории Древней Руси.

Науково-методичні матеріали присвячені проблемам фахових слів та словосполучень, зокрема етимології, термінологічному сленгу, вживанню в "нерідному" контексті, перекладу, абревіації. Значну питому вагу займають розвідки, пов'язані з обчислювальною технікою. Збірник складений колективом авторів (викладачів, ад'юнктів, курсантів) за загальною редакцією професора Лілії Олександрівни Пономаренко. Викладений матеріал призначений для викладачів, ад'юнктів, курсантів і всіх тих, хто цікавиться питаннями термінології.

Компания «ТрансТелеКом» представляет Вашему вниманию альбом «Кресты, иконы, складни. Медное художественное литье», в который вошли уникальные меднолитые изделия — иконы, образки, складни, кресты нательные, наперсные, напрестольные из коллекции Музея имени Андрея Рублева. Эти великолепные образцы российского творчества не только неотъемлемая часть христианской жизни, церковного богослужения, но и явления высокого искусства, воплощающие стремление человеческой души к возвышенному, прекрасному.

Це дослідження перше в українському мовознавстві, де взаємини між мовою і людиною, мовою і нацією, мовою і державою розглянуто в онтологічно-діяхронному розтині: мова не лише передумова буття людини і суспільства – вона основа його творення впродовж століть (від ХI до ХIХ століття). Унікальність і феноменальність української ситуації у тому, що не держава була на сторожі мови, а мова забезпечила собою всі можливості для відродження нації та держави. Цей феномен авторка вкладає у метафоричне поняття мови як "краси і сили". "Краса" – це найвідкритіший фонетичний бік мови, а "сила" – це її суспільно-креативна роль в українському націє- та державотворенні. Краса і сила мови – це те, що "двигнуло з упадку ту масу, якій, бачилося, не було рятунку" (І. Франко). Позаяк мова – справа всіх і кожного, то це нетрадиційне лінгвістичне дослідження адресоване, не лише лінгвістам, а усім мовцям.

Вип. 1 : Вирізування і настилування. - 1928. - 6 с.

О.Шахматов займався у тому числі й питанням історії української мови, якому і присвячена пропонована книга. Шахматов брав участь у складанні декларації Петербурзької АН «Про скасування обмежень малоруського друкованого слова» (1905 — 1906) (див. також Заборона українського слова в Росії. Реферат Петербурзької Академії наук (1916) [PDF]). Це було в згоді з політичними поглядами Шахматова: як типовий російський ліберал (член партії конституціоналістів-демократів) він обстоював культурні права народів Росії, але при умові недоторканости Рос. Імперії. Відповідно, коли 1917 Україна йшла до незалежності, Шахматов зайняв різко негативну позицію. Початки української мови автор виводив з «південного наріччя» «спільнодавньоруської» мови. Шахматов вважав витоки української мови у загальних рисах автохтонними (хоч часом містив їх між Прутом і дол. Дніпром, а часом далі на північ, у середньому Подніпров'ї). Не зважаючи на вразливі місця у теорії Шахматова, його історично-генетичні концепції підкуповували своєю цілісністю, включенням колосальної кількости фактів, синтетичністю. На кілька десятиліть вони визначили трактування цих проблем у східньослов'янському мовознавстві, навіть у противників Шахматова; жодна мовознавча школа не мала такого впливу в Росії — СССР у першій половині 20 ст., як школа Шахматова.

  Текст у форматі PDF 18.17 Мб

Т. 1. - 440 с.

Унікальна багатожанрова збірка представляє маловідомі, а то й зовсім не знані історично-літературні пам’ятки ХІ-ХVIII ст., що вийшли зі стін українських монастирів чи дотичного середовища. Тексти супроводжено ґрунтовною вступною статтею, коментарями та ілюстровано витворами староукраїнського мистецтва. Для широкого читацького загалу.

  Текст у форматі PDF 4.94 Мб