Метою видавництва “Мистецтво”, яке опублікувало цю збірку провідних статей з газет “Правда”, “Комуніст”, “Комсомольская правда”, “Вісті” та “Кіно” було допомогти всім робітникам культурного фронту в їх боротьбі за велике мистецтво соціалістичного реалізму. Статті розсортовані по тематичних розділах, таких як музика, архітектура, кіно, театр, образотворче мистецтво і містять здебільшого критичні відгуки про тогочасні витвори мистецтва, які не відповідають канонам соціалістичного реалізму.

Вип. 1. - 1960. - 316 с.

Перший випуск історичного нарису «Нове українське письменство» вийшов з друку 1924 року в Києві, як публікація видавництва «Слово». М. Зеров присвятив його добі Котляревського-Квітки. Другий випуск, як заповів автор у своїй передмові, мав охопити добу романтизму та початки реалізму. В третьому випуску М. Зеров планував зайнятися дальшим розвитком реалізму та модерними течіями, і виклад мав закінчитися «на самім порозі сучасности». Але випуски другий і третій не появились. Проте свій намір дати повний огляд нової української літератури М. Зеров здійснив пізніше. Цей огляд являє собою курс його лекцій, читаних у Київськім Інституті Народньої Освіти в другій половині 20-тих років.

Одним з найвідоміших творів Івана Нечуя-Левицького є повість «Микола Джеря», у якій письменник передав мрії, думки і сподівання кріпаків. Заслуга Нечуя-Левицького полягає в тому, що він показав основний конфлікт того часу - протистояння між кріпаками і панами. Повість відзначається яскравістю характерів, письменник ніби пензлем зображує розгорнуті мальовничі краєвиди. У творі відтворено широкі простори різних частин Російської імперії, різних людей, різні форми виробництва. Письменник побачив ті нові форми визиску, яких ще не помічали його попередники. Реалізм його набув нових якостей. Нечуй-Левицький був новатором у вирішенні теми бунтарства. Ніхто ні в українській, ні в російській літературі не відобразив так послідовно і яскраво бунтаря-селянина, який не лише піднявся проти поміщика-кріпосника, а й протестував проти антинародних законів, що принесла з собою так звана «воля».

Т. 1 : Повісті та оповідання. П'єса. - 1985. - 640 с.

идатний норвезький письменник (1832-1910) розповідає про життя і працю норвезьких селян - сильних людей, які за зовнішньою суворістю ховають глибокі, ніжні почуття, про те, як сила чистого кохання допомагає перемагати всі труднощі на шляху до щастя.

У книжці висвітлюються питання розвитку української літератури в контексті європейського процесу від середньовіччя до сучасності. Нариси, що її складають, відтворюють значні етапи ідейно-естетичного руху як української, так і інших літератур — Відродження, бароко, романтизм, критичний реалізм XIX ст. та соціальний реалізм.

ГАРСІЯ МАРКЕС, Габріель (нар. 1928 р.) — колумбійський письменник, автор повістей «Полковникові ніхто не пише» (1958), «Недобра година» (1962), романів «Сто років самотності» (1967), «Осінь патріарха» (1975), «Хроніка вбивства, про яке всі знали заздалегідь» (1981), «Кохання підчас холери» (1985), збірників оповідань. Лауреат Нобелівської премії 1982 р. Оце така коротенька й суха енциклопедична довідка. Та й навряд чи всесвітньовідомий автор «Ста років самотності» потребує додаткових рекомендацій. Нагадаймо хіба що: і «Полковникові ніхто не пише», і «Осінь патріарха», і «Хроніку вбивства...» свого часу опубліковано у «Всесвіті» (1972, № 3; 1978, № 1 — 3; 1981, № 11). Що ж до пропонованого нині читачам роману, то цілком досить сказати лиш одне: це роман Габріеля Гарсії Маркеса.

В книгу вошли краткие пересказы наиболее значительных произведений зарубежной литературы XX века. Издание адресовано самому широкому читательскому кругу — ученикам старших классов, абитуриентам, студентам, учителям и преподавателям, а также тем, кто просто любит литературу, кому свод пересказов поможет в поисках увлекательного чтения и в составлении личных библиотек.

У монографії висвітлюються етапи становлення підручника з української літератури та його теоретичні основи від доби інтегрованої філологічної науки словесності (XI-XVIII ст.) до поч. ХХІ ст. Дослідження проводиться на широкому історичному тлі розвитку української освіти і різноманітних прикладах підручникотворення як в Україні, так і в західній і східній українській діаспорі. Використано архівні та інші джерела, заборонені або недоступні для дослідників у попередні десятиліття. Видання пропонується для вчителів, студентів і дослідників історії вітчизняної навчальної книжки.

Посібник відображає еволюцію розуміння права з часів античності до кінця XX ст. В ньому також викладені деякі важливі для вдосконалення української правової системи напрямки англоамериканської філософії права (правовий позитивізм, натуралізм, реалізм, критицизм, фемінізм, економізм, постмодернізм). Основний текст доповнено фрагментами з праць з філософії права, які маловідомі українському читачеві. Книжка розрахована на студентів, викладачів, правознавців і практиків юристів, вона буде корисною і для законодавців, державних службовців, усіх, хто цікавиться філософсько-правовими проблемами.

Роман «Сто років самотності», повісті «Полковникові ніхто не пише», «Хроніка вбивства, про яке всі знали заздалегідь» — центральні твори славетного колумбійського письменника, лауреата Нобелівської премії Ґабріеля Ґарсії Маркеса. В його творах дивовижно переплітаються людські долі й суспільні проблеми, розгортається широка панорама латиноамериканського життя з його повсякденними клопотами, соціальними заворушеннями, диктатурами й безперервними революціями.

У повісті «Полковникові ніхто не пише»,дивовижно переплітаються людські долі й суспільні проблеми, розгортається широка панорама латиноамериканського життя з його повсякденними клопотами, соціальними заворушеннями, диктатурами й безперервними революціями.

В пособии рассматривается проблематика специфической природы исткусства слова, художественности, целостности литературного произведения, литературного процесса культурных эпох: романтизма, реализма, модернизма, постмодернизма. Предназначено для студентов специальности 030602 – Связи с общественностью 1-3-го курсов дистанционной формы обучения.