До видання увійшли літературознавчі розвідки, присвячені переважно українським класикам. Феномен “неубієнної літератури” автор розкриває, заглиблюючись у таємниці яскравих творчих особистостей, - Т. Шевченка, М. Максимовича, М. Костомарова, П. Куліша, М. Старицького, І. Не- чуя-Левицького, І. Франка, М. Коцюбинського, М. Куліша, М. Рильського... У низці студій досліджуються важливі сторінки історії української літературної критики. Для студентів-філологів, учителів, а також усіх, кого цікавить доля української словесності.

Т. 1

Цей двотомник є найповнішим виданням літературно-критичних праць видатного поета і перекладача, державного і громадського діяча, почесного професора Києво-Могилянської академії, почесного доктора Львівського, Прикарпатського та Варшавського університетів Дмитра Васильовича Павличка. В першому томі представлено літературно-критичні розвідки, статті, доповіді та виступи автора з проблем української літератури. Після праць загального характеру подано матеріали про окремі персоналії та літературні явища чи події здебільшого за часом появи в літературі відповідних імен, творів чи феноменів. Наприкінці тому вміщено публікації автобіографічного змісту.

У монографії розгорнуто авторський проект психоісторії української літератури. Вперше поєднано символічну теорію класичного психоаналізу, що приховує у собі код національної державності, з практикою новітньої української літератури, яка у своїх пророчих текстах моделює код української державності. Зіставлено аристократичний проект української літератури, де утверджується код національної державності, з маргінальними, в яких він руйнується. Основою дослідження є розрізнення імперського і національного суб'єктів у психоісторії літератури, що проявляється на психологічному, мовному, світоглядному і релігійному рівнях. Адресована теоретикам та історикам літератури, літературним критикам, викладачам світової та української літератур, аспірантам, студентам, учителям-філологам. Прислужиться всім, хто цікавиться психоаналітичною інтерпретацією літературних текстів.

У підсумковій збірці своїх літературознавчих розвідок Ігор Качуровський з властивою йому неупередженістю висвітлює промінентні постаті майстрів українського слова - як загальновизнаних, так і тих, чия творчість донедавна залишалась у тіні. Серед останніх – передусім письменники української діяспори і зокрема представники покоління Другої світової війни – покоління, до якого належить і сам автор. Завдяки широті охопленого матеріялу і потужній інтелектуальній енергетиці авторського викладу книгу можна розглядати як оригінальний підручник з історії української літератури кінця XIX- XX ст. Уперше видані 2002 р. у монографічній серії Українського Вільного Університету (Мюнхен), «Променисті сильвети» через чотири роки принесли Ігореві Качуровському Шевченківську премію. Для студентів та викладачів-гуманітаріїв, усіх, хто цікавиться історією українського письменства.