Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У виданні описано епізоотологічні особливості, клінічні ознаки, патолого-анатомічні змін и, діагностику та заходи профілактики з цирковірусної інфекції. Розраховано на широке коло фахівців ветеринарної медицини, епізоотологів, наукових працівників, викладачів і студентів сільськогосподарських та ветеринарних вишів, які цікавляться проблемами вірусної патології домашніх свиней.

У монографії досліджено ключові аспекти розвитку методології управління природними ресурсами в Україні з позицій урахування факторів, пов’язаних із процесами євроінтеграції. Зокрема, розкрито змістовні ознаки алгоритму впровадження інноваційного концепту децентралізації відповідної управлінської системи. Акцентовано увагу на визначенні шляхів переформатування структури фінансово- та організаційно-економічних механізмів управління природними ресурсами з метою максимізації досягнення позитивного ефекту, а також питанні інституційного та нормативно-правового забезпечення трансформації системи управління природними активами.

У монографії сформовано теоретико-методологічні засади функціонування господарських систем, сформованих на базі природно-ресурсних комплексів. Розроблено комплекс еколого-економічних методів управління землегосподарськими, водогосподарськими та лісогосподарськими системами. Запропоновано критерії та індикатори оцінки ефективності просторового розвитку господарських систем на базі природно-ресурсних комплексів. Проведена систематизація методів управління господарськими системами на базі природно-ресурсних комплексів та сформовано інструментарій екологізації управління землегосподарськими, водогосподарськими та лісогосподарськими системами в умовах поглиблення інституціональних перетворень у природно-ресурсній сфері. Обґрунтовано інноваційні напрями просторового розвитку господарських систем на базі природно-ресурсних комплексів та здійснена систематизація механізмів регулювання землегосподарських, водогосподарських та лісогосподарських систем. Розроблено механізми регулювання господарських систем на базі природно-ресурсних комплексів у структурі національного та регіонального управління.

Досліджено питання розробки науково-обґрунтованих підходів до формування фінансового-економічного механізму проектного управління територіальними природно-господарськими комплексами на засадах раціонального використання наявних природно-ресурсних активів. Запропоновано напрями забезпечення умов покращення середовища життєдіяльності населення територій за рахунок активізації процесів самовідтворення природного капіталу та самозабезпечення територіальних економічних систем.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У монографії висвітлені концептуальні засади вирішення проблем сільських територій України: землевпорядкування, оптимізації використання земельно-ресурсного потенціалу, охорони земель і відтворення родючості ґрунтів, покращення демографічної і медико-географічної ситуації, зниження соціальної напруги і соціальних негараздів. Дослідження базувалися на аналізі параметрів соціально-економічного, демографічного та екологічного стану сільської місцевості, характеру використання її земельних ресурсів, розвитку агропромислового комплексу тощо. В них застосовувалися методи збору, аналізу та узагальнення статистичної, архівної та фондової інформації, даних ДЗЗ, тематичних карт, які відображали стан і характер використання земельних ресурсів, наявний працересурсний та економічний потенціал села, соціальні, господарські та екологічні проблеми сільської місцевості. Важлива роль в оцінюванні та відображенні гостроти проблем сільської місцевості, обґрунтуванні напрямків і засад їх вирішення відводилася методам геоінформаційно-картографічного моделювання, районування та прогнозування. Наукове видання розраховане на дослідників, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців у сфері землеустрою та управління природокористуванням, працівників органів місцевого самоврядування, усіх тих, кому не байдужа доля українського села і її мешканців.

У збірник включені матеріали ХV Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні інформаційні технології управління екологічною безпекою, природокористуванням, заходами в надзвичайних ситуаціях». Для фахівців науково-дослідних і промислових організацій, керівного складу районних, обласних, центральних органів виконавчої влади, забезпечуючих сталий розвиток відповідних одиниць адміністративного устрою держави, викладачів технічних університетів, аспірантів, студентів.

Доповідь підготовлено за результатами багаторічних досліджень фахівців ряду інститутів Національної академії наук України: Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, Інституту економіки та прогнозування, Інституту економіки природокористування та сталого розвитку, Інституту соціології, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса. Стрижневою ідеєю доповіді є трактування сутності цивілізаційного прогресу на засадах людиноцентричності соціуму, економіки та екології. Головною передумовою і водночас результатом успішного розвитку визначено справедливість по відношенню до тих поколінь, які нині живуть, і до тих, які прийдуть у цей світ в майбутньому. У доповіді наведено докази того, що процеси людського розвитку в Україні відповідають глобальним трендам і спрямовані на досягнення вищих соціо-гуманітарних цілей держави. Доведено, що досягнення усталеності людського розвитку можливе за кількох умов: зміні світоглядної позиції еліти та провідних суб’єктів економічних, екологічних та соціальних відносин; оволодінні інтелектуальними діячами новою науковою парадигмою; впровадженні нових моделей споживчої, трудової та соціальної поведінки населення; розробленні та втіленні у державну політику механізмів подолання системних обмежень гуманізації суспільного розвитку. Саме такий підхід забезпечує можливість подолання негативних чинників формування та використання природних, економічних і соціальних ресурсів, вирівнювання доступності ресурсів для різних верств та соціальних шарів населення, створення надійних інституційних механізмів передбачення системних загроз та ризиків, попередження або пом’якшення наслідків їх реалізації. Матеріали національної доповіді розраховані на фахівців органів законодавчої та виконавчої влади, науковців, експертів та аналітиків, небайдужих представників бізнесу та активних діячів суспільства.

У монографії обґрунтовано теоретико-методологічні засади сталого розвитку сільських територій. Розглянуто концептуальні основи забезпечення соціально-екологічного розвитку села, обґрунтовано наукові основи їх реалізації в Україні. Здійснено комплексний аналіз ключових соціальних і екологічних проблем та їх впливу на формування сприятливих умов життєдіяльності сільських мешканців. Особливу увагу приділено перспективним напрямам та пріоритетам соціо-еколого-економічних перетворень сільських територій, що відбуваються в Україні в умовах поглиблення процесів євроінтеграції та децентралізації. Монографія розрахована на науковців, працівників соціальної сфери, державних службовців, викладачів, аспірантів, студентів, широкого кола фахівців.

Досліджено соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів у контексті реального поступу. Висвітлено проблеми створення каскадних форм організації виробничо-господарської взаємодії регіональних соціально-економічних систем. Запропоновано фінансово-економічний механізм управління територіальними природно-господарськими комплексами та рентні засади модернізації водогосподарської сфери України. Проаналізовано роль соціальних ресурсів регіону в умовах децентралізації управління та шляхи подолання асиметрії функціонування підприємницького сектору як складової сталого розвитку вітчизняної економіки. Розроблено механізми державного регулювання реструктуризації промисловості. Сформульовано методологічні основи та напрями реформування адміністративно-територіального устрою України. Викладено правові засади регіоналізації державного управління економікою. Для наукових працівників, фахівців державних органів управління, спеціалістів економічної сфери.

Досліджуються сучасний стан, тенденції і проблеми відтворення соціально-економічного потенціалу сталого розвитку України та її регіонів. Запропоновано методологію формування системи індикаторів ефективності розвитку регіональних соціально-економічних систем та здійснено системно-комплексну оцінку соціально-економічного потенціалу сталого розвитку України. Значну увагу приділено концептуальним і науково-методичним підходам до оцінки соціального потенціалу держави та її регіонів, перспективам модернізації соціальної інфраструктури та формуванню і використанню територіальних міграційних систем.

Сформульовано базові імперативи та стратегічні напрями раціоналізації всіх сфер ресурсокористування на основі оцінки енергетичної самодостатності розвитку національного господарства, вдосконалення системи управління земельними ресурсами як основної детермінанти ефективного використання територіального базису сталого розвитку регіональних господарських комплексів, формування моделі імплементації рентних відносин у структуру управління водним господарством й систему інвестиційного забезпечення сфери водокористування, пріоритетів трансформації системи управління лісовим господарством. Розкриваються методологічні та методичні засади капіталізації природно-ресурсної складової соціально-економічного потенціалу сталого розвитку й передумови інституціонального розвитку сфери поводження з відходами та вторинного ресурсокористування в умовах посилення євроінтеграційного вектора розвитку України.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У посібнику викладено порядок розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві для різних галузей промислово-господарського комплексу України. Наведено приклади використання, питання для самоперевірки, тестові завдання, термінологічний словник і список рекомендованої літератури. Навчальний посібник рекомендований студентам спеціальності 263 "Цивільна безпека" (кваліфікація 3152 - інспектор з охорони праці). Видання може бути використано також студентами вищих навчальних закладів при опрацюванні дисциплін «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі», а також буде корисним спеціалістам з охорони праці.

Монографію присвячено поглибленню теоретичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення соціального страхування. Розкрито основи формування, необхідність та зміст поняття “соціальне страхування”, його співвідношення з поняттями “соціальний захист” та “соціальне забезпечення”. Досліджено генезис соціального страхування та його прототипів. Подано власне визначення фінансового механізму соціального страхування та побудована загальна схема складових фінансового механізму соціального страхування. З’ясовано особливості, визначено тенденції та проблеми розвитку сучасного соціального страхування в Україні, а саме: пенсійного страхування, страхування здоров’я та безробіття. Доведено необхідність запровадження обов’язкового медичного страхування та реформування державного пенсійного страхування. Побудовано модель оптимальної системи соціального страхування України. Монографія призначена для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, керівників та практичних спеціалістів соціальної сфери, а також досліджувачів проблеми соціального страхування.

У монографії поглиблено теоретико-методологічні засади модернізації водогосподарського комплексу України, зокрема щодо формулювання принципів, визначення етапів, вибору форм та методів інституціональної та інноваційно-технологічної модернізації його основних сегментів. Структуровано принципи диверсифікації джерел інвестиційного забезпечення сфери водокористування, що, на відміну від наявної, ураховує галузеві особливості господарського освоєння водно-ресурсного потенціалу, необхідність дотримання вимог інтегрованого управління природними ресурсами та суперечності інституціональних змін у водогосподарському комплексі України. Визначено базові вектори позиціонування локальних громад відносно генерації та розподілу водоресурсної ренти. Акцентовано увагу відносно активного сценарію, який передбачає, що місцеві територіальні громади можуть сприяти формуванню на місцях локальних переваг. Ці переваги є певним полем можливостей, до якого залучаються економічні суб’єкти сфери водокористування, що забезпечуватиме підвищення капіталізації об’єктів водокористування.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У монографії досліджуються та узагальнюються актуальні проблеми природокористування в АПК. Подано значний масив статистичної інформації, яка характеризує ефективність використання, відтворення та охорони навколишнього природного середовища. Запропоновано авторський варіант концептуальної моделі забезпечення сталого еколого-збалансованого розвитку АПК. Розглянуто методологічні засади формування екологічної культури особистості. Розкрито педагогічні умови забезпечення ефективності процесу формування екологічної культури. Намічено основні напрямки діяльності та заходи для формування екологічної культури населення. Розрахована на науковців, фахівців природокористування в АПК, викладачів, вчителів біології, аспірантів і студентів аграрних й педагогічних навчальних закладів освіти та педагогів, яких цікавлять проблеми соціально-екологічної тематики.

Монографія присвячена дослідженню теоретичних та розробленню практичних рекомендацій щодо гарантування державою продовольчої безпеки. Узагальнено і систематизовано теоретико-методичні основи здійснення якісного виміру забезпечення населення України продуктами харчування. Проведено діагностику сучасного стану продовольчої безпеки нашої держави та її основних компонентів. Запропоновано та обґрунтовано головні шляхи вдосконалення організаційно-економічних засад підвищення якості харчових продуктів у системі продовольчої безпеки України. Для науковців, викладачів, докторантів та аспірантів, студентів вищих навчальних закладів освіти, працівників органів державної влади та усіх тих, хто цікавиться проблемою забезпечення населення якісними і безпечними продуктами харчування на макрорівні.

Україна має амбіції стати провідною аграрною державою з великим експортним потенціалом сільськогосподарської продукції. І для цього є багато сприятливих передумов, але перед цим треба вирішити чимало проблем. Зокрема: - забезпечити раціональне використання і збереження ґрунтів як найважливішого компонента природного середовища; - забезпечити застосування ґрунтозахисних технологій і інших заходів з усунення забруднення і деградації ґрунтів при здійсненні господарської і інших видів діяльності; - забезпечити постійний моніторинг ґрунтів та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення; - своєчасно виявляти негативні зміни стану ґрунтів і обов’язково вживати заходи з відновлення деградованих ґрунтів; - забезпечувати наукову обґрунтованість заходів з охорони ґрунтів; - забезпечувати гласність, повноту і достовірність інформації про стан ґрунтів, про обсяги застосованих заходів з охорони ґрунтів; - забезпечити участь громадськості у прийнятті рішень у галузі охорони ґрунтів; невідворотність відповідальності за шкоду, спричинену ґрунтам. Мета Національної доповіді – дати об’єктивний аналіз і виявити причини незадовільного стану ґрунтового покриву країни і на цій основі сформулювати пропозиції до владних структур для його виправлення.