Пришло время, когда мы начинаем понимать, что наше общество не похоже на общество развитых стран. Причем, не только наши политики режут глаз цивилизованному человеку, но и сам народ, в своем большинстве, демонстрирует нравственную и интеллектуальную незрелость, следствием которой является Черная дыра, в которую мы превратили свою страну. Почему Украина так не похожа на другие страны? Кто виноват? Можно ли найти такую власть, которая будет служить своему народу? Случайно ли все, что происходит в нашей стране или закономерно? На эти вопросы пытаются найти ответы экономисты и политологи. Каждый по-своему исследует ситуацию, вскрывает причины и делает прогнозы.

В сборник одного из крупнейших австрийских писателей XX века, лауреата Нобелевской премии (1981) Элиаса Канетти вошли отрывки из мемуаров и дневниковых записей, путевые заметки, статьи о культуре, фрагменты из книги политической публицистики «Масса и власть». Как и в недавно опубликованном на русском языке романе Э. Канетти «Ослепление», главная тема этой разнообразной по жанру прозы — жестокая и трагическая связь человека и современного мира. Рекомендуется широкому кругу читателей.

У монографії вперше всебічно досліджуються історія, шляхи розвитку, проблеми і сучасний стан художньо-публіцистичних жанрів, їхнє місце і роль у відображенні реальної дійсності, в розкритті людських характерів. Проаналізовано погляди як вітчизняних, так і зарубіжних теоретиків журналістики стосовно особливостей художньої публіцистики, її жанрової природи, структури і основних функцій, пов’язаних з формуванням громадської думки. Запропоноване авторське визначення портретного, проблемного, подорожнього нарисів, а також есе, його специфіки в публіцистичному осмисленні суспільних процесів, що відбуваються в незалежній Україні. Книга може бути корисною для науковців, практиків у галузі масовоих комунікацій, студентів, які опановують журналістський фах, а також для всіх, хто цікавиться художньою публіцистикою, як оперативним видом літератури, яка допомагає краще пізнавати реальний світ

У книзі досліджуються місце і роль, історія розвитку та побутування українського самвидаву як альтернативної складової літературного процесу, як головної організуючої форми Руху Опору 1960-х - початку 1970-х років. Особлива увага звертається на характеристику позацензурної публіцистики та літературної критики у контексті культурно-громадського життя в Україні 60-х років XX століття. З'ясовується роль самвидаву як одвічної опозиційної категорії, розглядаються обставини його формування як конкретного історичного явища у другій половині XX століття, окреслюються характерні особливості розвитку самвидавної літератури та її проблематики в умовах тоталітарного суспільства. Ґрунтовний аналіз самвидавних документів дозволив О. Обертасу простежити еволюцію мислення їхніх авторів. Видання розраховане на науковців, журналістів, а також усіх, хто цікавиться історією, культурою та літературою України.

Вісімнадцять років минає від того часу, як моя країна волею обставин, без пролиття жодної краплі крові вийшла зі складу СРСР, проголосила свою Незалежність і вирішила творити нове життя. Цей крок українців мав епохальне значення, бо поставив хрест на існуванні однієї із наймогутніших комуністичних імперій світу з центром у Москві та дав шанс десяткам інших народів почати творити власні держави. Червона сатанинська ідеологія та система, що панувала ледь не на половині земної кулі враз впала, придушивши під своїми уламками радянський тоталітаризм. Світ змінився!.. Змінилась і моя країна. Зовнішня окупація була переможена і знищена. Здавалося, що війна Московської імперії проти українців, що тривала останні триста років, нарешті припиниться й українці отримають Свободу і Право на гідне життя. Та не судилося – українці не здобули своєї національної державності. Натомість прийшла окупація внутрішня, що продовжила нищення нашої нації та активну протидію устремлінням народу бути господарем своєї долі на своїй землі. Та й Москва, оговтавшись від поразки у 90-их роках минулого століття, перейшла у відчайдушний контрнаступ, намагаючись відвоювати втрачені позиції та повернути собі колишнє панування на українській землі. Держава Україна стала „нічийною” державою, перехідним неоколоніальним утворенням від УССР до Української Самостійної Соборної Держави. Причому цей перехід може вести не тільки у потрібному – національно-державному, але й у зворотному – імперському напрямку. Все залежить від того, чи виграє нинішнє покоління українців Війну за майбутнє Нації.

Т. 1 : 1848-1900. - 2001. - 744 с.

Т. 1 : Літературознавство. Критика. Журналістика. - 2002. - 640 с.

В настоящем издании собраны тексты, беседы, интервью и лекционные материалы М. Мамардашвили, посвященные или непосредственно связанные с анализом проблематики гражданского общества. Книга адресована для широкой читательской аудитории: преподавателям и учащимся, исследователям и экспертам, всем интересующимся социальной и политической проблематикой.

Т. 1 : Одесские рассказы. - 2005. - 846 с.

Т. 1 : Стихотворения 1898-1904. - 1962. - 622 с.

В книгу "Русское пробуждение" вошли избранные статьи Михаила Осиповича Меньшикова - выдающегося русского публициста начала прошлого века. Публицистика М.О.Меньшикова не утратила своей актуальности за прошедшее столетие. Какого бы вопроса он ни касался, для нас все они содержат прямую аналогию с нашим временем. То же предчувствие краха и радость любого мало-мальски заметного национального успеха. То же быстро укоренившееся скабрезное веселье, тот же разгул преступности, то же засилье иностранщины, тот же суд, стоящий на страже жульнических правил и договоров, тот же всероссийский кабак, топящий народ в пьянстве. Та же подмена образования барской книжностью, та же подмена лекарств подлыми подделками, та же "приватизация" национального достояния, те же огромные внешние долги при невероятном богатстве страны, тот же "стабилизационный фонд" - размещение государственных средств в банках потенциального противника. В летописи последних лет Империи без труда угадывается современная хроника России - те же болезни власти и общества, те же утраты и надежды.

Юлия Латынина - известный политический журналист и писатель, обозреватель "Новой газеты", постоянный автор и ведущая программы "Код доступа" на радио "Эхо Москвы". Лауреат многих премий в области журналистики. Автор более 10 романов в жанре экономического триллера и фантастики. "Русский булочник. Очерки либерал-прагматика" - это сборник статей, написанных специально для этой книги, каждая статья задумывалась как отдельная глава: "Что значит - либерализм?.. Что значит - прагматизм?.. Вы скажете, что это двойная мораль? Я скажу, что это здравый смысл". Государство никогда не должно делать того, что может сделать частный бизнесмен. На федеральном уровне никогда не надо делать того, что можно сделать на уровне региональном. Избирателем должен быть каждый, кто платит хотя бы на копейку больше налогов, чем получает дотаций от государства. И что ничего не верно само по себе, но все - смотря по обстоятельствам.