Few languages are riddled with as many spelling inconsistencies and irregularities as English. Why is there such dissonance between the sounds of English and the spelling used to represent them? The answer lies in the history of the language itself. The History of English Spelling reveals the rich and complex history of Modern English spelling, tracing its origins and development from Old English up to the present day. The book provides a highly detailed, letter-by-letter analysis of the Old English basis of Modern English spelling, followed by in-depth coverage of the contributions from French, Latin, Greek, and the many other languages that have contributed to current orthography. Upward and Davidson also explore events in the socio-political history of England as an explanatory setting for developments in spelling, along with the works of a number of lexicographers (especially Johnson and Webster), and various proposals for spelling reform. The History of English Spelling reveals the richness of the complex and often frustrating alphabetic spelling system used in the English language.

У хрестоматії "Історія українського правопису: XVI—XX століття" представлені наукові та публіцистичні статті, а також граматичні праці, що відображають основні етапи становлення української орфографії та специфічних рис українського алфавіту; особливо детально висвітлено перебіг навколоправописних дискусій XIX—XX ст. Хрестоматія містить також короткі відомості про осіб, які так чи інакше свого часу вплинули на цей процес. Видання є надзвичайно актуальним в умовах сучасної правописної полеміки, що точиться в Україні, оскільки воно відображає традицію формування української правописної системи на наукових засадах із урахуванням неповторних особливостей української літературної мови; подає прецеденти розв'язання багатьох конфліктних правописних питань, пошуку й віднайдення розумних компромісів між різними українськими правописними традиціями з метою створення єдиного для цілої України орфографічного кодексу та багато в чому пояснює засади й причини запропонованих сьогодні змін в українському правописі. Хрестоматія призначена для філологів (науковців, викладачів, студентів), а також для всіх, хто не байдужий до проблем сучасного українського правопису, цікавиться історією його формування й прагне осмислити його сучасний стан.

Т. 1. - 234 с.

В предлагаемый компьютерный словарь включены слова, которые проходят в ульпанах (от алефа до гимела и далее) . Словарь алфавитно- корневой: для каждого корня внесены глаголы по всем биньянам, а также другие слова, связанные с этими корнями. Кроме того туда же в алфавитном порядке вносятся слова, в которых трудно выделить корень. В словаре теперь содержится свыше 12000 слов (ивритских) и, разумеется, он будет пополняться. В качестве источника взяты словари проф. Б. Подольского, а также таблицы глаголов А. Фридмана (в случае разных толкований, предпочтение отдаётся словарям Б. Подольского). Число во второй графе справа обозначает номер глагола по таблицам А.Фридмана (по этому числу можно при желании найти глагол в таблице и посмотреть как он спрягается). Поиск осуществляется либо по корню, либо по словарной форме, либо по неопределённой форме глагола, либо просто по сочетанию нескольких букв при помощи команды "Поиск". При поиске ивритские слова можно вводить без «некудот». Можно осуществлять и обратный поиск, т.е. по русскому слову искать ивритское. Также для быстрого поиска корней можно воспользоваться оглавлением, где корни сгруппированы по первым двум буквам.

Полное имя величайшего мусульманского богослова Ибн Хаджара аль-‘Аскалани – Абу аль-Фадль Ахмад ибн ‘Али ибн Мухаммад аль-Кинани аш-Шафи‘и. Он был выдающимся знатоком хадисов, учителем многих авторитетных мусульманских ученых, справедливым и уважаемым судьей, знаменосцем Сунны Пророка Мухаммада, мир ему и благословение Аллаха. Он родился в Египте в месяце ша‘бан в 773 году по мусульманскому летоисчислению. Его детство прошло на родной земле, где он выучил наизусть Коран, богословский труды “аль-Хави” и “аль-Мухтасар” Ибн аль-Хаджиба, а также многие другие сочинения. В сопровождении одного из опекунов он отправился в достопочтенную Мекку, где регулярно посещал уроки авторитетных богословов. Вскоре всевышний Аллах привил молодому Ахмаду любовь к хадисам, и он бросил все силы на изучение мусульманских преданий. Для этого он посещал уроки и лекции знатоков хадисов в Хиджазе, Шаме, Египте. Особенно важными в его жизни оказались десять лет, которые он провел рядом с аз- Зейном аль-‘Ираки. Его учителями также были аль-Балькыни, Ибн аль-Мулаккин и многие другие. Аль-‘Изз ибн Джама‘а обучил его Корану и Сунне, аль-Маджд аль-Фейрузабади – стилистике языка, аль-‘Амари – арабскому языку, аль-Бадр аль-Муштаки – литературе и поэзии. Несколько богословов обучало его правописанию. В присутствии ат-Танухи он читал наизусть часть Корана в семи чтениях. В нескольких школах Ибн Хаджар был способным учеником и основательно изучил все богословские науки. Наконец, мусульманские богословы признали его глубокие познания и разрешили ему преподавать священный Коран и хадисы, писать книги и издавать фетвы.

Уникальная методика позволяет учащимся быстро усвоить правила русской пунктуации и орфографии, закрепить навыки грамотного письма. Дидактический материал снабжен справочником, в котором приведены основные правила правописания. на все задания в книге даны ответы для самопроверки. Книга продолжает серию пособий "К пятерке шаг за шагом. " и может быть полезна как школьникам для самостоятельного повышения грамотности, так и учителям для организации работы учащихся в классе и дома и для детей.

Словарь содержит около 9400 наиболее употребительных слов арабского языка. Он может служить пособием для перевода современных арабских текстов средней трудности как общественно-политических, так и художественных. Словарь построен по алфавитной системе. Предназначается для русскоязычных читателей, изучающих арабский язык, в частности для студентов первых курсов востоковедных вузов, а также для арабов, изучающих русский язык.

Болгарско-русский словарь включает около 45000 слов. Состоит из самого словаря и краткого грамматического справочника болгарского языка.

Данный Словарь отражает состояние современного рус ского литературного языка и при всех дополнениях сохраня ет принципы компактности, историчности и научной досто верности включенного в него орфографического материала. Он продолжает лучшие традиции академического «Орфогра фического словаря русского языка», первое издание которо го вышло в 1956 г. после утверждения и ныне действующих «Правил русской орфографии и пунктуации». В настоящее издание внесены необходимые исправления и добавлено около 200 новых слов. В приложении к Словарю приводится список слов, при подаче которых в современных орфографических словарях наблюдается разнобой. Словарь рассчитан на самый широкий круг читателей.

  Текст у форматі PDF 0.45 Мб

  Текст у форматі PDF 7.21 Мб

За матеріалами засобів масової інформації авторка склала словник неправильно вживаної української лексики - слів, словосполучень та фраз і добрала до них правильні варіанти.За матеріалами засобів масової інформації авторка склала словник неправильно вживаної української лексики - слів, словосполучень та фраз і добрала до них правильні варіанти.

У пропонованому словнику-довіднику враховано найскладніші випадки наголошення в сучасній українській літературній мові. Подаються численні тлумачні й синонімічні пояснення, а також додаткові граматичні форми при відмінюваних словах, що дає можливість словникові-довідникові виконувати й правописні функції.

Український правописний словник погоджений з повним правописом, що виробила Державна Правописна Комісія і затвердив Народній Комісар Освіти (6.ІХ.1928 р.). До цього словника ввійшов словник-показник (біля п’яти тисячі слів), що я уклав, з доручення пленуму Правописної Комісії, до «Українського Правопису». Проти попередніх видань мого правописного словника (перше видання 1914 р., Петроград, шосте – 1926 р., Київ. ДВУ) це видання набагато поширене й перероблене; в йому подано близько 40-а тисяч слів; коло відмінюваних слів зазначено важкі щодо правопису форми, в сумнівних випадках показано при словах керування, до реєстру слів заведено поширеніші як українські, так і чужомовні власні ймення, прізвища, географічні назви.

На підставі аналізу оригінальної та перекладної художньо-белетристичної та науково-публіцистичної літератури проведено повне системне дослідження фонографічної структури чужомовних власних назв (англійських і німецьких особових імен, прізвищ та географічних назв), а також їх асиміляції українською мовою в рамках загальної теорії перекладу та лексичного запозичення. Виявлено та докладно проаналізовано графічні відповідники фонемного складу англійських онімів, графемні сполучення німецьких назв, а також варіанти їх української передачі. Запропоновано два проекти передачі англійських і німецьких власних назв графічними засобами української мови, які передбачають правопис усіх проаналізованих варіантів.