Olexandr Dovzhenko (1894-1956) was on outstanding Soviet Ukrainian film director, prose and scenario writer, and winner of USSR State prizes and the Lenin Prize. In 1958, at an international film festival in Brussels, his film The Land was included in the twelve best motion pictures of all times and peoples. Dovzhenko influenced the cinema of many countries, especially Italy. Dovzhenko’s world outlook and creative methods were shaped by the October Socialist Revolution of 1917. His films are a whole epoch in the history of Soviet cinema. With a great deal of mastery they depict the heroic struggle of our people in establishing Soviet power (Arsenal, 1929; Shchors, 1930), the socialist changes in the countryside (The Land, 1930), the courage and devotion of the Soviet people in the war against fascism (The Story of the Fiery Years, 1944-1945), and the moral grandeur of his contemporaries building the bright future of their country (A Poem about the Sea, 1956). Epic treatment of themes and profound lyricism are the main features of Dovzhenko’s works. During the Great Patriotic War of 1941-1945 Dovzhenko wrote several stories, sketches and publicistic articles. His best stories — Mother, The Night before the Battle, and It Cannot Be Forgotten — express his firm belief in the Soviet people’s victory over the nazi invaders. In 1942, in his diary, Dovzhenko made the first entries about his childhood, which he later used in the autobiographical story The Enchanted Desna (1954-1955). It was not without reason that during this severe time for his country he wanted to write a book about the formation of a generation which was to build a new world and later defend it in the years of hard trials. The Enchanted Desna is a real poem about the making of man, the moral beauty of those who work the land, and the charming nature of the author’s native countryside. The story is imbued with deep lyricism and gentle humor. It would not be far-fetched to say that by writing this realistic and philosophical story Olexandr Dovzhenko provided his readers with a key to understanding his entire heritage.

  Текст у форматі PDF 0.52 Мб

Аркадій Любченко (1899-1945) - видатний український письменник. Пройшов складний творчо-світоглядний і життєвий шлях. Філософсько-лірична повість "Вертеп" - це роздуми про долю України, про тривожне майбутнє культурного ренесансу 1920-х років. Дійсно, уже в 1934 році багато творів самого письменника було заборонено, він кілька разів зарештовувався органами НКВС. Оповідання А. Любченка високо оцінював М. Хвильвий, називаючи його " вибагливим, вишуканим мініатюристом". " Щоденник" письменника, опублікований у США до 100-річчя з дня його народження, став явищем в українській літературі останніх років.

Книга знакомит читателей с двумя памятниками византийской прозы: "Любовными письмами" Аристенета (VI в.) и "Повестью об Исмании и Исмине" Евматия Макремволита (XII в.), не переводившимися ранее на русский язык. Перевод с греческого, статья и примечания С.В.Поляковой.

«День опричника» — перший переклад українською мовою повісті відомого російського письменника Володимира Сорокіна, яку він присвятив відомому опричнику Малюті Скуратову. Цю повість критика відносить до жанру антиутопії і політичної сатири. За задумом письменника, повість повинна застерігати від долі, що очікує Росію, якщо буде продовжуватись чинний політичний курс. Дія повісті розгортається в 2027 році в Росії. У країні відновлено самодержавство, процвітає ксенофобія, протекціонізм та всевладдя каральних органів, що творять постійні репресії, а єдиним джерелом прибутку країни, яка нічого не виробляє, є продаж природного газу і побори з транзиту китайських товарів до Європи.

Ч. 1

Т. 4. - 2006. - 480 с.

До 1-го тому творів українського письменника В.Леонтовича увійшли його ранні повісті «Пани й люди» (1893), «Per pedes apostolorum» («Стопами апостолів») (1896), «Старе й нове» (1898) та «Абдул-Газіс» (1903).

До 2-го тому творів Володимира Леонтовича увійшли повісті, оповідання, образки, оповіді, написані як в Україні, так і поза нею, в яких змальовується життя
людей різних верств, створені яскраві образи їх представників. Подані й авторські
казки.

До 3-го тому творів Володимира Леонтовича (1866-1933) увійшли автобіографічна повість «Дитячі і юнацькі роки Володі Ганкевича» та «Спогади», що охоплюють великий проміжок часу, багато подій, в тому числі історичних, учасником і не безстороннім свідком яких був В.Леонтович, а також спомини, присвячені видатним
людям України, з якими автора пов’язували родинні зв’язки, життя, приязнь, ідейні
переконання, українська справа.

У 4-му томі «Зібрання творів Володимира Леонтовича» подаються статті (літературна критика та публіцистика) різних років, листи, доповідь В. Леонтовича. Всі матеріали в новітній Україні публікуються вперше.

Остроумные и злые антиутопии… Изысканный и смешной сюрреализм и забавный, колоритный гиперреализм. Философские прозрения и великолепные игры на стилистическом, сюжетном и языковом уровне. Это – повести и рассказы Владимира Сорокина, легенды отечественной нонконформистской прозы, одного из самых скандальных и талантливых писателей нашего времени, сумевшего сказать новое слово в русскоязычном постмодернизме.

Действие новой остросюжетной исторической повести Виктора Суворова «Змееед», приквела романов-бестселлеров «Контроль» и «Выбор», разворачивается в 1936 году в обстановке не прекращающейся борьбы за власть, интриг и заговоров внутри руководства СССР. Повесть рассказывает о самом начале процесса укрощения Сталиным карательной машины Советского Союза; читатель узнает о том, при каких обстоятельствах судьба свела друг с другом главных героев романов «Контроль» и «Выбор» и какую цену пришлось заплатить каждому из них за неограниченную власть и возможность распоряжаться судьбами других людей. Повесть «Змееед» — уникальная историческая реконструкция событий 1936 года, в том числе событий малоизвестных, а прототипами ее главных героев — Александра Холованова, Ширманова, Сей Сеича и других — стали реальные исторические личности, работавшие рука об руку со Сталиным и помогавшие ему подняться на вершину власти. В центре повествования — карьера главного героя по кличке Змееед в органах НКВД от простого наблюдателя, агента наружной слежки и палача, исполнителя смертных приговоров, работающего с особо важными «клиентами», до уполномоченного по особо важным делам, заместителя одного из приближенных Сталина и руководителя специальной ударной группы, проводящей тайные операции по всей Европе.

«Золотий горнець. Казка з нових часів» (нім. Der goldne Topf) — повість німецького письменника-романтика Ернста Теодора Амадея Гофмана. Вперше була опублікована 1814 року. Твір складається з дванадцяти вігілій, події відбуваються в Дрездені. Головний герой - студент теологічного факультету Анзельм. На вшестя (свято Вознесіння Ісуса Христа на небо), поспішаючи в таверну, він розчавив яблука старої торговки на базарі. Незважаючи на те, що Анзельм віддав їй всі свої гроші, бабця прокляла його. З цього часу і починаються його дивно-химерні пригоди.