Кожен Українець мусить зазнайомитися з минувшиною свого народу, мусить пізнати, за що славні наші діди проливали свою кров, чим був колись — не дуже ще давно— наш рідний край, наша Україна.

На фоне Второй мировой войны в Югославии сербский народ раздирала гражданская война между партизанами И. Тито, четниками Д. Михаиловича и крайне правыми сторонниками Д. Льотича и М. Недича. Наибольшей популярностью в Сербии в годы оккупации пользовалось некоммунистическое движение Сопротивления Д. Михаиловича, пытавшегося сочетать идеологию национализма с борьбой против однопартийной диктатуры. Повстанческие части и подпольная организация сербских четников были объединены в Югославское войско в Отечестве. Преданные англичанами и американцами четники сражались против врагов своего народа до конца Второй мировой войны, а последние бойцы оставались в горах на пограничье Сербии, Боснии и Черногории до 1955 г.

Вісімнадцять років минає від того часу, як моя країна волею обставин, без пролиття жодної краплі крові вийшла зі складу СРСР, проголосила свою Незалежність і вирішила творити нове життя. Цей крок українців мав епохальне значення, бо поставив хрест на існуванні однієї із наймогутніших комуністичних імперій світу з центром у Москві та дав шанс десяткам інших народів почати творити власні держави. Червона сатанинська ідеологія та система, що панувала ледь не на половині земної кулі враз впала, придушивши під своїми уламками радянський тоталітаризм. Світ змінився!.. Змінилась і моя країна. Зовнішня окупація була переможена і знищена. Здавалося, що війна Московської імперії проти українців, що тривала останні триста років, нарешті припиниться й українці отримають Свободу і Право на гідне життя. Та не судилося – українці не здобули своєї національної державності. Натомість прийшла окупація внутрішня, що продовжила нищення нашої нації та активну протидію устремлінням народу бути господарем своєї долі на своїй землі. Та й Москва, оговтавшись від поразки у 90-их роках минулого століття, перейшла у відчайдушний контрнаступ, намагаючись відвоювати втрачені позиції та повернути собі колишнє панування на українській землі. Держава Україна стала „нічийною” державою, перехідним неоколоніальним утворенням від УССР до Української Самостійної Соборної Держави. Причому цей перехід може вести не тільки у потрібному – національно-державному, але й у зворотному – імперському напрямку. Все залежить від того, чи виграє нинішнє покоління українців Війну за майбутнє Нації.

"Начерк історії УПА 1942-1952 рр, що ії оце даємо до рук українського загалу, це перша спроба дати систематичний огляд діяльности УПА за перших десять літ її існування, та її побудови. Ми свідомі того, що наша праця, - як кожна перша спроба цього роду, - матиме чимало недотягнень, неточностей та люк. Це зрозуміле тим більше, що писання історії УПА, крім всього іншого, стрічається ще з одним родом величезних труднощів: Українська Повстанська Армія - це армія безіменних, яка й сьогодні продовжує свою боротьбу в умовинах підпілля. "

Книга розповідає про історію славетної Української Повстанської Армії (УПА), яка була створена для захисту мирного населення України від знущань німецької та московської окупаційних влад. Книга розрахована на дітей шкільного віку, а також всіх хто прагне дізнатися правду про наше минуле.

До пропонованого видання, підготовленого колективом авторів Українського інституту національної пам’яті, включено села/сільські населені пункти, знищені в ході німецьких каральних акцій на території різних областей України впродовж окупаційного періоду 1941–1944 рр. Матеріали анотованого покажчика подано на основі документів архівних установ України, опублікованих джерел та літератури, присвячених темі.

Т. 1. - 1997. - 384 с.

У праці дається аналіз політичних, економічних і соціальних процесів, які відбувалися на західних землях України в 1939-1941 рр. Робота написана на великому фактичному матеріалі, в тому числі на розсекречених документах архівів Росії та України.

Монографія охоплює період німецької окупації України (1941–1944 рр.) та відбудовний період (1943–1950 рр.). У праці комплексно досліджуються особливості використання працездатного населення у важкій промисловості України та основні напрями політики тоталітарних держав у сфері залучення трудових ресурсів, показано реальні умови життя та праці промислових робітників та їх родин під владою нацистської Німеччини та після повернення радянської влади в Україну. Дослідження базується на архівних документах, періодичній пресі, спогадах очевидців. Для науковців, викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться історією.

У книжці в науково-популярному стилі розповідається про одну з найтрагічніших сторінок української історії - знищення російським військом гетьманської столиці Батурина 2 листопада 1708 р. Описано перебіг оборони міста від війська О. Меншикова, нелюдську різню, влаштовану росіянами, які в такий слосіб мстилися за те, що І. Мазепа підняв антиросійське повстання за незалежність Української Козацької держави. Для всіх, хто цікавиться українською історією.

Русские... В 1989 г. они составляли абсолютное или относительное большинства в 16 автономных республик во всех автономных областях и в 8 из 10 автономных округах Российской Федерации. Но в период с 1959 по 1989 г. доля русского населения понизилась в 10 автономных республиках, 3 автономных областях и 3 автономных округах. В силу разных причин уменьшилась абсолютная численность русских в Дагестане, Чеченской, Ингушской республиках. Незначительно увеличилась абсолютная их численность в Северо-Осетинской АССР. Регионы Северного Кавказа не обошли стороной межнациональные конфликты, а они усилили отток русских, что явно не приносило и не приносит пользы. Укрепление сепаратистских тенденций в регионе, трудность решений противоречий, доставшихся в наследство от прошлого, во многом обусловлены демографическим фактором. Быстрое нарастание абсолютной и относительной численности нерусских народов Северного Кавказа, при незначительной и все убывающей доле русскоязычного населения в национальных республиках, в сочетании с трудностями экономического характера служит питательной средой для обострения конфликтной ситуации.

Книга репрезентує новітні напрацювання автора у дослідженні революційної доби 1917–1920 рр. в Україні. Науковий інтерес зосереджується на ключових проблемах: співвідношенні соціальних та національних детермінант як органічних складових суспільних процесів, напрямів боротьби, домінантних ідейно"політичних і партійних тенденціях, дискусійних аспектах непростого осягнення і реалістичного відтворення комплексної картини досвіду однієї із найскладніших сторінок вітчизняного минулого. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться і вивчає історію України.

В книге опубликованы воспоминания, свидетельства и документы, посвященные повседневной жизни населения, деятельности местных органов самоуправления, террору и вооруженной борьбе на оккупированных территориях Советского Союза в 1941-1944 годах. В научный оборот вводятся новые источники, которые выявлены составителем в результате многолетних занятий в Гуверовском архиве Стэнфордского университета, и другие малоизвестные материалы.