У навчальному посібнику висвітлюється історія створеним і розвитку таких організацій, як Європейський Союз і НАТО, розглядається питання співробітництва з ними України, шляхи її інтеграції в європейські та євроатлантичні структури, перспективи набуття членства в Європейському Союзі, світовій організації торгівлі та НАТО. Для студентів вищих навчальних закладів.

Монографія сучасного польського історика, керівника закладу методології історії та історії історіографії Університету імені Адама Міцкевича в Познані професора Войцеха Вжосека є синтезом двох книг, виданих мовою оригіналу впродовж останніх років. Автор обґрунтовує конструктивістський підхід до аналізу історіописання та здійснює одну з найпереконливіших у світовій гуманітаристиці спроб концептуалізації історії як культурної практики. Автор показує обмеженість традиційного підходу з його трактуванням історії як науки, що дає об´єктивне знання про минуле, і пропонує натомість власну концепцію, яка розглядає історію як частину сучасної культури, спрямовану на пізнання культури минулого. Простежуючи під цим кутом зору зміни у французькій історіографії ХХ століття, Вжосек окреслює загальний образ історіографії як культурної практики та вказує на її метафоричну природу та культурну ангажованість.

  Текст у форматі PDF 1.58 Мб

У цій книзі під назвою “Бібліографія” подано якнайширший перелік журнальних статей, монографій, збірників текстів, бібліографічних довідників, що стосуються історії української філософії періоду 1960 – 2005 років. Цей період є доволі суперечливим, а інколи й трагічним, не лише в історії філософії, а й в історії України. Стосовно ж філософії, то тут ми можемо твердити про еволюційний перехід, чи стрибок, від ідеологічно зашорених схем у межах істмату і діамату до вільного мислення. Цей еволюційний стрибок припадає на роки набуття нашою країною незалежності, і говорити про нього можна доволі впевнено, спираючись на результати навіть попереднього аналізу. Але цю тему натомість облишимо, адже вона потребує окремого дослідження, якому й має посприяти це видання.

Как ковался германский меч, другими словами — как Гитлер го­товил свое государство и свою армию к покорению мира? Этот во­прос интересует каждого, кто хочет постичь историю Второй миро­вой войны во всей ее полноте. Сотрудник Имперского министерства экономики Ганс Керль за­метил однажды, что «обязательной предпосылкой для успешного ве­дения войны является мощная военная экономика». Заблаговремен­ная милитаризация германской экономики и перестройка всей промышленности на военные рельсы являлись одной из основ кон­цепции блицкрига, что вроде бы оправдывалось в первые годы Второй мировой войны, вплоть до конца 1941 года. А дальше? . Кого винить в том, что немецкие солдаты были не в состоянии продолжать победные наступления на фронте, а гражданское населе­ние в Германии все более разочаровывалось в режиме, простаивая километровые очереди, чтобы получить по карточкам свою ограни­ченную норму продовольствия? Так была ли гитлеровская Германия действительно великой или это очередной миф XX века? История показала, что германский меч изначально был ржа­вым. Книга «Как ковался германский меч» (в оригинале «Die deutsche Industrie im Kriege 1939—1945»), написан­ная коллективом сотрудников Германского института экономических исследований, базируется на материа­лах, собранных институтом во время войны по заданию сначала Имперского министерства хозяйства, а за­тем Управления военно-хозяйственного планирования. С того времени сохранилась рукопись, подготовленная главным образом тогдашним руководителем отдела промышленности института, доктором Рольфом Ва-генфюром, который на протяжении ряда лет являлся сотрудником института. Долгое время работа считалась пропавшей. Когда в апреле 1953 года доктор Фердинанд Фриденсбург, пре­зидент Германского института экономических исследо­ваний, просматривал каталог библиотеки Конгресса в Вашингтоне, он, к своему удивлению, натолкнулся на датированную 1945 годом совершенно неизвестную ему публикацию института о германской военной эко­номике периода Второй мировой войны. Только спус­тя некоторое время выяснилось, что речь идет об ори­гинале рукописи, взятой при вступлении союзных войск в Берлин каким-то американским офицером ин­тендантской службы и позднее переданной одному небольшому университету в Соединенных Штатах. На основе этих сведений удалось вернуть первоначаль­ную рукопись и подготовить настоящее издание. книге содержится множество в значительной сте­пени не публиковавшихся ранее данных по военной эко­номике гитлеровской Германии накануне и в период войны.

Эта книга – не просто хорошая путеводная нить для вашей карьеры, но и введение в увлекательную игру, которая постоянно идет на всех предприятиях и фирмах. Ведь успешная карьера – это не счастливая случайность. В этой книге вы найдете советы, которые еще ни разу не увидели света, но которые вы сможете немедленно применить на практике. Знакомство с ней обязательно натолкнет вас на поиск нетрадиционных путей решения ваших жизненных проблем и достижения целей, которые вы себе ставите. Для широкого круга читателей.

Натоящий стандарт устанавливает термины и определение понятий в области комплектования фондов, идентификации документов и данных

Цей посібник підготовано для тих підприємців, які мусять одержати ліцензію для провадження господарської діяльності певного виду. Тут описано, як має відбуватися цей процес, вказано, на що треба звернути увагу під час провадження власного бізнесу. У цьому виданні Ви знайдете також багато інших корисних порад, які, сподіваємося, стануть Вам у пригоді. Звертаємо Вашу увагу на те, що в посібнику вжито термін "контрольні органи", натомість у юридичній практиці усталився сформульований у законодавстві термін "контролюючі органи".

Що відбувається з певною спільнотою — соціумом, сукупністю людей, масою — за умов раптової, карколомної зміни певних історичних обставин? Чому цивілізований, більш-менш толерантний людський загал раптом (а втім, чи аж так раптом? Адже чудес тут не буває!) перетворюється на розлючений, агресивний, непередбачуваний натовп? Які саме закономірності соціальної психології «великих груп» використають, або цілком свідомо, знаючи їх, або інтуїтивно, тирани далекого чи зовсім нещодавнього минулого? Що необхідно для того, щоб зміцнити в суспільстві непорушні засади зрілої демократії? Ці питання є, поза сумнівом, визначальними для гуманістичного розвитку десятків і сотень держав світу, безумовно, України в тому числі. Цими питаннями все своє життя переймався Еліас Канетті (1905 — 1994), видатний німецькомовний письменник єврейського походження; Австрія, Румунія та Німеччина з більшими чи меншими підставами вважають його «своїм», — лауреат Нобелівської премії з літератури (1981 р.), громадський діяч, публіцист, філософ, соціальний психолог та історик, спостерігач, аналітик, свідок та учасник багатьох катаклізмів ХХ століття — від Першої світової війни (вибух «патріотичних почуттів» у Відні 1 серпня 1914 року майбутній знаменитий письменник бачив на власні очі й запам’ятав їх назавжди) до громадянської війни в Іспанії, трагедії Другої світової, Корейської та Близькосхідної воєн. Світової слави Канетті зажив завдяки двом творам: художньому — романові «Засліплення» (1935 р. — саме за нього 46 років по тому йому було присуджено Нобелівську премію)та соціально-філософському — великій монографії «Маса і влада» («Massa und Macht», 1960 р.). Звернімо ж увагу саме на цю працю. Полум’яна віра в ідеали гуманізму й культури, дар провидця , так само як і досконале знання історії та філософії влади, блискуча, прозора мова — все це робить працю німецького письменника цікавою та потрібною нам. Погляд Канетті — «абстрагований», з «висоти пташиного польоту» — не є байдужо відстороненим; відчувається щирий біль за людину, жертву безсоромних маніпуляцій та брехливої пропаганди, котрі, як засвідчив лютий досвід ХХ століття, завжди передують багатомільйонним людиновбивствам. І хто сказав, що нинішнє ХХІ століття буде геть безхмарним і нам уже не знадобляться застереження Канетті, а надто з огляду на трагедію сучасної України? Книжка «Маса і влада» (на щастя, 2001 року з’явився прекрасний український переклад Олекси Логвиненка, Видавничий дім «Альтернативи») має всі права на увагу тих, хто переймається майбутнім так само, як і багато в чому минулим, України.

Де закінчується Європа? На кого і коли нападав НАТО? Чому з двадцяти найменш корумпованих країн 10 є членами НАТО, а шість з восьми держав «Великої вісімки» теж входять до Альянсу? Чому всі країни Східної Європи вступають до цього блоку і ніхто звідти не виходить? Що допомагає Україні зберігати територіальну цілісність? На ці та інші питання про Україну та її державну безпеку дає вичерпну відповідь дана книга. Громадяни України мають знати справжню свою вигоду і можливі проблеми, що виникнуть внаслідок вступу чи не вступу до НАТО. Досі бракує розуміння суті українських інтересів у відносинах з іншими державами. Дана книга починає фахову дискусію щодо цього питання. Українцям після століть витравлювання державницьких інстинктів час згадати, що таке — розуміти свої інтереси та вміти їх відстояти. Автор прагне допомогти читачеві розібратися й усвідомити не інтереси Вашингтона, Москви чи Брюсселя, а справжні інтереси України та її народу.

"Исчезающие народы" - обычно так говорят о племенах, затерянных в лесах Амазонии или в долинах Новой Гвинеи. Гораздо реже вспоминают о Дальнем Востоке или о северной кайме России, где скорее всего следующая перепись укажет еще меньшее число народов, чем недавняя. В Закарпатье гнездится горстка русинов, которых Украина не хочет признавать народом. Для абсолютного большинства окажется полной неожиданностью, что все еще существует народ сету. Установить точное число сету невозможно: одни именуют себя именно так, другие чаще называют себя иначе, одни владеют языком предков с достаточной полнотой, другие знают на нем лишь несколько фраз. И вот этот маленький народ, тающий от поколения к поколению, живя на одном и том же месте с незапамятных времен, оказался теперь разрезанным границей, которая отделила Россию от НАТО. Часть сечу в Псковской области, часть - в Эстонии. Не одно культурное общество сету, а два, и отношения между ними далеки от идеальных. Народ оказался заложником большой политики.

Вопрос ускоренного присоединения Украины к НАТО приобрел при сегодняшней киевской власти, как показывает публикуемый в этой книге документ, вполне конкретные очертания. И, безусловно, становится одним из ключевых в российско-украинских отношениях. В России нетерпеливое и не раз подтвержденное на разных уровнях желание украинских властей как можно скорее вступить в НАТО всегда вызывало недоумение и сожаление, более того - определенную и вполне объяснимую настороженность. Это понятно - официальные власти страны, в которой проживает самый близкий, самый братский России народ, вдруг ставят вполне конкретные задачи по присоединению к военно-политической организации, долгое время агрессивно нацеленной против нашей не так давно общей Родины - Советского Союза.

Настоящий сборник „Наука на досуге" ставит своей задачей повысить культурный и общеобразовательный уровень молодого читателя, в частности помочь ему выполнить важнейший лозунг Комсомола: „Каждому комсомольцу — среднее образование". Сборник по содержанию крайне разнообразен; в нем собраны образцы задач, игр, развлечений из арифметики, геометрии, физики, географии, астрономии, метеорологии, химии. Пестрота эта намеренная: цель сборника не в том, чтобы сообщить читателю систематические знания из какой-либо научной области; а в том, чтобы пробудить живой интерес к научным занятиям. Разные умы имеют не одинаковые склонности; заинтересовать всех одним и тем же нельзя. Вот почему наш сборник, при сравнительно небольшом объеме, составлен так разнородно: если не одно, то другое окажется способным натолкнуть на путь самообразовательной работы.

Розглядаючи нові медіа в контексті музичної культури, ми намагаємося з’ясувати, як їхні властивості позначаються на музиці. При цьому нам доводиться обійти феномен електронної музики, оскільки він не має прямого стосунку до нових медіа в тому розумінні, в якому вживають це поняття його автори. Виникнення електронної музики пов’язують не з комп’ютерними чи цифровими технологіями, а з більш ранніми звуковими експериментами. Натомість предметом даного дослідження будуть ті опосередковані метамедіумом комп’ютера «об’єкти», що пов’язані з прагматикою музики. На нашу думку, нові медіа, якими визначається досвід слухача, – це аудіоформат MP3, файлообмінні та соціальні мережі, портативні цифрові плеєри. Цей перелік включає лише найтиповіші феномени, а тому, безсумнівно, може бути розширеним та нюансовним. В основі роботи лежить опис та аналіз емпіричного матеріалу –«переслідування об’єктів», як називає цей метод англійський дослідник Девід Бір. Ми звертаємося до комп’ютерних програм, файлообмінних сайтів, віртуальних спільнот, а також форумів та соціологічних досліджень, в яких слухачі розповідають про власний досвід. Коли мова йде про таке недавнє явище, як нові медіа, узагальнення неможливі без прямого доступу до емпіричної реальності. Тому наше дослідження побудоване на індукції – від одничиного, часткового ми рухаємося до загального. Такий підхід обумовлює структуру нашої роботи: вона розбита на три розділи, кожен з яких присвячений конкретному медіафеномену.