У виданні зібрані критичні статті, що розглядають творчість Михайла Яцкова, Петра Карманського, Василя Пачовського, Богдана Лепкого, Агатангела Кримського, Ольги Кобилянської, Миколи Чернявського та Василя Стефаника.

Мета факсимільного перевидання - дати читачеві змогу усвідомити точку відліку у зародженні української театрознавчої науки, найкращі представники якої у 30-х роках ХХ ст. були піддані репресіям. Нелегкої долі зазнавали навіть книги. Л. Дмитрова видала свою книгу в 1929 р. з присвятою Л. Курбасу, але видання одразу вилучили з бібліотек і наукового обігу. Можна поглянути на книгу критичним оком, але на сьогодні це єдиний посібник, написаний українською мовою, який певною мірою може допомогти у викладанні та вивченні зарубіжного театру.

Ч. 1 : Логика. - 1929. - 473 с.

«Энциклопедия философских наук» занимает особое место среди работ Гегеля. Здесь Гегель стремится в наиболее систематической и доступной форме изложить основное содержание своей философии. «Энциклопедия» состоит из трех частей: «Науки логики» (так называемой «Малой логики»), «Философии природы» и «философии духа».

Метою видавництва “Мистецтво”, яке опублікувало цю збірку провідних статей з газет “Правда”, “Комуніст”, “Комсомольская правда”, “Вісті” та “Кіно” було допомогти всім робітникам культурного фронту в їх боротьбі за велике мистецтво соціалістичного реалізму. Статті розсортовані по тематичних розділах, таких як музика, архітектура, кіно, театр, образотворче мистецтво і містять здебільшого критичні відгуки про тогочасні витвори мистецтва, які не відповідають канонам соціалістичного реалізму.

Критичні замітки політичних опонентів Гетьмана Павла Скоропадського.

У літературно-критичній розвідці проаналізовано основні віхи життєвого і творчого шляху Богдана Лепкого як поета, перекладача, редактора, критика, оратора, автора прозових творів. Розповідається про заслуги Б.Лепкого для української культури.

Т. 1. - 485 с.

Эта монография принадлежит перу одного из самых известных современных специалистов в области математической логики. Она задумана автором в качестве учебника для студентов, а также в известной мере в качестве справочника.

Настоящая книга содержит 27 маленьких очерков, посвященных различным вопросам математики. Каждый из них представляет образец изящного и доступного научного исследования; для чтения их не требуется никакой специальной математической подготовки - достаточно знаний, приобретенных в средней школе. Ценность книги состоит в том, что она не только знакомит читателя с материалом, над которым работает наука, но и показывает научные методы в действии. С этой стороны книга представляет исключительное явление в мировой научно-популярной литературе.

З приводу 25-ліття від постання ОУН проф. д-р Лев Ребет написав 1954 року публіцистично-критичний нарис п. н. «Світла і тіні ОУН», що друкувалися «підвалами» в тижневику «Український самостійник» у чч. 247 (10. 10. 1954) до 277 (8. 5. 1955). Лев Ребет тоді виконував обов'язки одного з уповноважених проводом ОУН на українських землях, з дорученням «тимчасово перебрати керівництво Закордонних частин ОУН і реорганізувати їх згідно з позиціями проводу ОУН в Україні», і займав становище головного редактора газети «Український самостійник». Хоча Лев Ребет писав свою працю, так би мовити, у вільні хвилини поза безліччу всіляких інших занять та обов'язків, і під тиском кожнотижневого «продовження» в газеті, однак ця праця дає надиво повну та плястичну картину розвитку ОУН на західньоукраїнських землях до другої світової війни, змальовуючи її пізніші кризові ситуації, її боротьбу — невдачі та досягнення, її ідейно-програмову завершеність у 1943 р. на III Надзвичайному великому зборі ОУН, отже під час зудару на наших землях двох імперіялістичних сил — Німеччини і Росії, а далі післявоєнний період на чужині аж до 1954 р. Перечитуючи цю працю, відчуваєш, що автор міг би багато більше розповісти та докладніше з'ясувати різні періоди боротьби ОУН, бож він від постання цієї організації 1929 року брав у ній активну участь і, займаючи важливі або й ключеві становища в організаційній структурі, він співвирішував її долю. Лев Ребет обмежився поданням конечних фактів, найістотніших елементів розвитку, щоб увипуклити загальні контури та політичний зміст дії ОУН. Аналізу проведено послідовно, з виразним прагненням до об'єктивности, і завдяки тому зарисовано синтезу всієї дії ОУН на протязі 25 років. Дуже виразно виступає факт, що ОУН завжди була політичною організацією, що провадила боротьбу проти окупантів з єдиною метою створення самостійної державности України; вона не була партією в звичайному розумінні того слова, зокрема екстремістською партією, що прагнула до зміни режиму; вона ніколи не стала фашистською чи нацистською. Тепер, у 35-ліття постання ОУН, праця Лева Ребета не втратила нічого зі своєї вартости чи актуальности. Навпаки, її цінність для дослідника нашої поточної історії тільки збільшилася, бо вона становить своєрідний документ часу. Вона має вартість і актуальнополітичне значення для кожного, хто не збайдужів до ідеалів, за які боролася ОУН. Під назвою ОУН існують та діють тепер у діаспорі три угруповання, — споріднені, коли мовиться про їхнє коріння, — відмінні, і навіть досить далекі одно від одного, коли йдеться про політичний зміст. Боротьба і досягнення ОУН пов'язується найчастіше з деякими особами, яким приписується непомірно великі заслуги. Так постали леґендарні культи осіб, становлячи, без сумніву, викривлення історичної правди і цим завдано, треба сподіватися, тільки мимовільної кривди всім тим, хто віддали свої сили або й утратили життя під прапором ОУН у боротьбі з ворогом. У праці Ребета натомість дуже виразно сказано, що ОУН була сильна не так заслугами окремих осіб, як скорше вкладом праці та жертвами тисяч відданих ідеї боротьби за державну незалежність. Висування нібито великости окремих осіб ледве чи корисно вплинуло на дальшу долю ОУН. Не маємо сумніву, що в Україні ОУН — це не конче проминулий безслідно етап боротьби за самостійність. Живі свідки цієї боротьби ОУН та й самі учасники її, спогади про збройні очайдушні змагання проти двох імперіялістичних загарбників під час другої світової війни, як і тривання цієї боротьби проти російських більшовиків ще кілька років після війни, а також ідейні позиції ОУН, зокрема ті, що їх схвалено на III Надзвичайному великому зборі 1943 р., відбутому саме в час зудару двох взаємноворожих тоталітаристських сил, з їх підкресленим прагненням до свободи, самовизначення і народоправства — живуть і далі в Україні серед старшого покоління і передаються молодим. Обезчещування ОУН і лайка на її адресу з боку власть імущих у СССР, що тривають по той бік залізної завіси безперестанку, тільки підтверджують, що ідейний зміст ОУН і далі становить істотний чинник сили. Бо з привидами більшовицькі реалісти ніколи не воюють. І з того погляду варто, щоб книжка Л. Ребета дійшла до читача в Україні, щоб він дізнався правди, всієї правди, хоч і не без тіней, але по суті світлої та здорової правди. «Світла і тіні ОУН» — це останнє слово Лева Ребета щодо історії і з'ясування суті ОУН. Скритовбивник Богдан Сташинський, на доручення КГБ, припинив творче та працьовите життя автора цієї книги.

Т. 1. - 1965. - 397 с.

В книгу вошли результаты экспериментальных и расчетных исследований, проведенных авторами этой книги в лаборатории ядерной безопасности ФЭИ, в частности критические параметры водных растворов уранилнитрата с ураном различных обогащений, данные экспериментов по взаимодействию. Здесь же говорится о методах расчета взаимодействия систем подкритических сборок, об исследованиях эффективности различных поглотителей, дается расчет лапласианов тел произвольной формы и т. д. При подборе материалов основное внимание было уделено гомогенным системам, в связи с чем многочисленные результаты критических опытов на гетерогенных сборках с твэлами различных конструкций в настоящей работе не рассматривались. В книгу вошла только наиболее общая часть экспериментальных и расчетных исследований по ядерной безопасности, выполненных в Советском Союзе. В книге использованы главным образом результаты исследований, опубликованные до 1965 г. Помимо довольно подробной информации о критических параметрах систем с делящимися веществами авторы сочли полезным включить в справочник основные понятия о критичности, принципы обеспечения ядерной безопасности, обзор случаев возникновения неконтролируемой цепной реакции деления, основные нормы ядерной безопасности. Можно надеяться, что справочник окажется полезным не только для специалистов, занимающихся вопросами обеспечения ядерной безопасности, но и для лиц, работающих в области расчетов, проектирования, эксплуатации и изучения физики ядерных реакторов различных типов, а также для студентов соответствующих факультетов.

Пропоноване видання 1968-го року містить добірку творів українських поетів-романтиків так званого "дошевченківського періоду", тих людей - від Боровиковського, Шпигоцького та Срезневського до Метлинського, Чужбинського і Забіли, кого Михайло Максимович влучно означив як poetae minores, маючи на увазі перш за все відносно незначну артистичну вартість їхніх творів у порівнянні з потужною та художньо довершеною поезією Шевченка. У порівнянні з більш поширеною антологією раннього українського романтизму, що вийшла у 1987 році у серії "Бібліотеки української літератури", яку й зараз не важко знайти, скажімо, на Петрівці, видання 1968 року більш рідкісне. Від його наступника його відрізняє перш за все трохи інша добірка авторів (скажімо, тут є Бодянський та Макаровський, але немає Маркевича, Щоголіва і галицьких романтиків), наявність, окрім поезії, критичних виступів (головно передмов до видань) і листування, а також грунтовна передмова Ієремії Айзенштока, яка вигідно відрізняється від передмови М. Т. Яценка меншою кількістю совєтських штампів та ритуальних фраз

"Язык логики" не есть то, что принято называть "увлекательной" книгой; вернее, увлекает в ней неискушённого читателя не форма изложения, предельно простая и скромная, а сам процесс приобщения к серьёзному знанию. Автор не заигрывает с читателем, не соблазняет его "красочными" примерами, но относится к нему с уважением и доверием. Не подавляет его обилием "учёных" терминов, но и не "успокаивает" тем, что в логике "всё просто". Задачу свою автор видит не в сообщении как можно большего количества сведений, а в том, чтобы обучить самим основам именно "языка логики" — того самого языка, на котором читатель мог бы и говорить затем, не рискуя быть смешным, как всякий полузнай.

В монографии на основе термодинамики рассматривается вопрос об уровне тех психических функций, которые способны осуществлять молекулярные механизмы мозга или его искусственные модели. В десяти главах работы излагается теория векторно-броуновских процессов и ее связь с теорией информационно-мыслительных процессов. Сообщаются данные о влиянии энтропии информации на энтропию поведения. Дается векторная интерпретация термодинамических функций. Разбирается термодинамика информационно-мыслительных процессов. Анализируется особый вид не шенноновской стохастической информации. Рассматривается термодинамика символа. Дается истолкование отрицательной энтропии. Рассматривается термодинамическая возможность низкоэнтропийной психической деятельности мозга на основе сильно вырожденного газа сверхлегких элементарных частиц, связанных с веществом мозга и его нейронной сетью.