Україна вперше стала місцем проведення саме у Східній Європі 35-ї Міжнародної баладної конференції SIEF, яка відбулася в Києві 6–11 липня 2005 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.

This volume offers a number of forensic indicators of election fraud applied to official election returns, and tests and illustrates their application in Russia and Ukraine. Included are the methodology's econometric details and theoretical assumptions. The applications to Russia include the analysis of all federal elections between 1996 and 2007 and, for Ukraine, between 2004 and 2007. Generally, we find that fraud has metastasized within the Russian polity during Putin's administration with upwards of 10 million or more suspect votes in both the 2004 and 2007 balloting, whereas in Ukraine, fraud has diminished considerably since the second round of its 2004 presidential election where between 1.5 to 3 million votes were falsified. The volume concludes with a consideration of data from the United States to illustrate the dangers of the application of our methods without due consideration of an election's substantive context and the characteristics of the data at hand.

"Історія освіти в Україні" Степана Сірополка належить до найкращих досягнень історіографічної спадщини нашого народу, твір є унікальним дослідженням культурно-освітньої діяльності, яка провадилася протягом століть на українських теренах.

У пропонованому посібнику на багатому фактичному і джерельному матеріалі розглядається історія України з давніх часів до сьогодення, багатовікова боротьба українського народу за незалежність і соціальне визволення, що увін-чалася створенням самостійної Української держави. Багато уваги приділя­ється характеристиці зовнішньої політики України на різних етапах її історії, а також внеску України в розвиток світової цивілізації. Для студентів вищих закладів освіти і всіх, хто цікавиться актуальними проблемами історії України.

Праця Дмитра Івановича Дорошенка — одного з найвизначніших істориків XX ст. — дає огляд історії України як процесу розвитку української державності. У книзі вміщено вичерпні історичні відомості практично про всіх гетьманів України. Чимало сторінок твору висвітлюють факти і події, які відсутні у роботах М. Грушевського, М. Аркаса, М. Костомарова та інших відомих українських істориків.

Олег, Ольга, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Данило Галицький, Северин Наливайко, Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Григорій Сковорода — такий далеко не повний перелік осіб, про яких йдеться в науково-популярній книзі,—першому виданні в сучасній літературі, що висвітлює значення особи в процесі історичного розвитку України з часів її зародження й до XVIII ст. Розрахована на широке коло читачів.

Т. 1 : До початку XI віка. - 1991. - 736 с.

В посібнику даються відповіді для підсумкової контрольної роботи з історії України 7 клас.

На матеріалі історичних джерел Київської Русі, козацьких реєстрів 1581 і 1649 рр., у яких зафіксовані імена, прізвища, прізвиська, географічні назви наших далеких предків, розкривається національний паспорт українців, доводиться, що вони на своїх етнічних землях споконвік автохтонна нація, державотворча спільнота, з притаманним їй прагненням за сприятливих умов відроджувати свою державність. “З синів Володимирових Русь упала, з Хмельницьких за Богдана на ноги повстала”, — твердять сучасники Хмельницького. Висуваються нові аргументи, що автором славнозвісної “Історії русів” були Григорій та його син Василь Политики. Микола Гоголь розглядається як український письменник, що спричинився до національного відродження у XIX ст. Показано гостру критику Тарасом Шевченком “погодінської теорії” про запустіння Наддніпрянщини в XIV-XVІ ст., яку в суверенній Україні намагаються відновити наші сучасні послідовники М. Погодіна і М. Каткова — академіки, доктори наук, публіцисти.

Життєпис Анни Ярославни, дочки Ярослава Мудрого, яка стала дружиною французького короля Генріха I і королевою Франції. Цей текст представляє дослідження французького історика де Сент-Емура (Saint-Aymour Caix de. Anne de Russie reine de France et comtesse de Valois), перекладений на українську мову Іваном Франком і видане в 1909 році у Львові українсько-російським видавничим співтовариством, Репринт 1991 року.

Українку, Анну Ярославну, королеву Франції, на глум історичній правді уважають французи московською княжною. Цю, болючу для українців і образливу для тіней нашої визначної землячки, неправду повторяють без скрупулів всі визначні французькі історики. Нею годують французьку шкільну дітвору всі підручники історії й таким чином закріплюють у французькому народі фальшиве переконання, що київська княжна Анна Ярославна була московкою. У свідомості французького народу, як і в підручниках історії, українська княжна називається не інакше, як «Ан де Рюссі»

Пропам'ятна книга "Бережанська земля" - це частина історії нас самих у визначеному часі і просторі, тому вона має у наших душах і серцях зв'язувати й об'єднувати наших предків, нас самих, наших дітей і внуків в одне, бо ми - один Народ, автохтони-господарі тієї Землі, на якій ми були, миє і - при Божій помочі - будемо! Кожний клаптик тієї землі - насичений нашою працею, нашим потом, там і кров наша, і кістки наших рідних, від яких ми самі походимо, там лежать наші Воїни-Герої, що в лютий час захищали від ворогів свій Народ і свою Землю.

Т. 1. - 352 с.

Князь Владимир Святославич как одна из тех неоднозначных фигур нашей истории, которую можно преподносить и понимать по-разному, ее исследование со стороны летописной (опираясь на Ипатьевскую летопись и Повесть Временных Лет) и со стороны фольклора.

Т. 2. Ч. 1 : Володимир Іванович Вернадський. Листування з українськими вченими. Д–Я. - 2012. - 708 c.

Видання є другою книгою другого тому ювілейної серії «Вибрані наукові праці академіка В.І. Вернадського», ініційованої Національною академією наук України і присвяченої 150-річчю вченого. Другий том продовжує тематику першого тому серії – «Володимир Іванович Вернадський і Україна». У другій книзі другого тому «Володимир Іванович Вернадський. Листування з українськими вченими» вміщуються листи, в значній кількості неопубліковані до цього часу. Ці листи розкривають роль вченого в організації науки та освіти, створенні Академії наук і вищої школи в Україні, розвитку нових наукових напрямів, його участь в експедиціях, конференціях та дослідженнях, пов’язаних з Україною. Вони також висвітлюють ромадсько-політичні погляди, високі моральні якості та багатий духовний світ ученого. Частина листування репрезентує його дружні та родинні стосунки з різними кореспондентами. Публікація супроводжується широким науковим коментарем, який дозволяє зрозуміти суспільний та науковий контекст спілкування вченого та його кореспондентів, розкрити значення цих осіб у житті та діяльності В.І. ернадського, становити нові факти його біографії. Структурно том побудований за лфавітним принципом: кореспонденти розташовуються за першою літерою прізвища. Перша книга містить листи кореспондентів, прізвища яких починаються на А–Г. Друга книга складається з двох частин (частина 1 — Д–Н, частина 2 — О–Я). У другій книзі вміще ний вступ від укладачів, де передаються принципи підготовки листування до публікації, зокрема передавання тексту, відзначений внесок осіб, які долучилися до укладання томуна різних стадіях роботи.