Пять философских очерков известного французского астронома и популяризатора науки.

Автор пропонує філософське есе на тему життя.

Выдающийся русский артист Василий Иванович Качалов вошел в историю театра как замечательный актер-мыслитель, утверждавший в своем творчестве высокие общественные идеалы. Он был носителем реалистического, передового искусства великой жизненной правды, которое сделали своим знаменем К. С. Станиславский и В. И. Немирович-Данченко и созданный ими Московский Художественный театр. Эта книга рассказывает о жизненном пути В. И. Качалова, формировании его как актера, творческих поисках, работе над созданием незабываемых образов. Книга показывает путь Московского Художественного театра, от которого неотделима жизнь Качалова-художника, о замечательных современниках и друзьях актера — Чехове, Горьком, Баумане, Сулержицком, Есенине и др

Фотографирование пейзажа привлекает богатством и разнообразием темы, многим оно кажется простым и легким занятием. Поэтому понятно стремление фотолюбителей запечатлеть на своих снимках красоту природы нашей Родины. Однако объектив и фотоматериалы "видят" несколько иначе, чем человек, да и фотографирование — это не только механический процесс. Чтобы сделать снимок пейзажа выразительным, необходимо, прежде всего, любить природу, понимать и чувствовать ее совершенную красоту, иметь художественный вкус, хорошо владеть фотографической техникой. Снимок пейзажа — это рассказ о природе, о местности, чем-то замечательной в прошлом либо в настоящем или в будущем. Пейзажный снимок может показать природу простой, трогательной и подкупающе красивой или грозной могучей силой. Выразительные образы ее вызывают у зрителя глубокие чувства преданности, безграничной любви к своей Родине. О природе рассказывают по-разному. Описание ландшафтов в учебнике географии или в научной статье дается точно, иногда даже натуралистично. Но о природе можно рассказывать и совсем по-иному, как это делали Пушкин и Есенин, Тургенев и Паустовский. В своих произведениях они создали яркие поэтические образы природы. Эмоционального изобразительного решения пейзажа можно достигнуть и в фотографическом снимке. Автор поставил перед собой задачу помочь фотолюбителю в его работе и рассказать, как сделать хороший фотографический снимок пейзажа не только использованием "испытанных рецептов", но, прежде всего, творческим подходом к работе во всех процессах фотографирования - от выбора границ и формата изображения перед съемкой до завершения снимка в процессе печатания позитива и его окончательного оформления.

Т. 1 : Повісті. Оповідання (1884-1897). - 1973. - 424 с.

This book is concerned with the nature of law and its relation to morality, concentrating on the proper moral attitude of a citizen towards the law of his country. The author begins by presenting a new analysis of the concept of legitimate authority and then gives a detailed explanation of the legal positivist's approach to law. Within this framework the author examines several areas where legal analysis is often thought to be impregnated with moral values, namely the social functions of law, the ideals of the rule of law, and the role of the courts. The last part of the book is devoted to some key substantive problems. The author argues that there is no obligation to obey the law. He provides a new analysis of respect for law, emphasizing its moral importance. The author maintains there is no right to civil disobedience in a liberal state (though actos of civil disobedience may occasionally be justified even in such a state) and he argues for a right of conscientious objection in certain areas.

Настоящая книга фактически первое полное справочное издание о команде, которую по праву называют главной командой страны: о ее становлении и дальнейшей жизни; о людях, ее создававших, и игроках, ее составлявших; о тренерах, готовивших коллектив к суровым испытаниям в играх с лучшими командами мира.

У книжці розглядаються деякі актуальні питання розвитку сучасної критики, а також своєрідність її як оригінального творчого мислення — порівняно з наукою, мистецтвом і публіцистикою. Окремі есе присвячені аналізу критичної діяльності Л. Новиченка, В. Дончика, Ю. Івакіна, М. Ільницького, В. Фащенка і Г. Сивокоия. Розрахована на широке коло читачів.

Перше видання «Алхімії слова» вийшло 1951 року, але автор ішов до неї майже 20 років. Ідея розповісти про працю письменника виникла у нього ще 1930 року після виступу з доповіддю у Вільнюсі. Відтоді він паралельно з іншою роботою збирає матеріал на цю тему, поступово записи заповнюють два великих зошити, дещо публікує в літературній періодиці. Про що ця книга? Про книжки, про ремесло письменника, про важливість та співвідношення генія, таланту, праці та наполегливості в його роботі, про славу, безсмертя та невдачі, про обставини та умови створення літературних творів, про слово. Велика кількість фактів і прикладів з життя та творів письменників та поетів аніскільки не втомлює - книга читається легко, одягнена автором в улюблену форму белетризованих есе. Письменник Сергій Залигін в передмові до першого російського видання відзначив, наскільки точно автор вибрав назву для своєї роботи: метою алхіміків було одержання золота, благородного металу з простих складових, так і письменник, використовуючи для роботи те, що відомо всім – слова, незбагненним чином поєднуючи їх за допомогою натхнення, отримує на виході щось чарівне. Справді, як у письменників однієї мови, культури, покоління, виходять різні твори? Чому один веде графоманські блоги, а інший блискучу колонку? Яким чином з одних і тих же слів складаються «Фауст» і «Майн кампф»? Це навіть не загадка, це – таємниця. Загадки мають відповіді, таємниці - ніколи. Але спробувати проникнути в цю таємницю, спробувати щось зрозуміти, прояснити допомагає «Алхімія слова» Яна Парандовського.

Юрій Шерех (Шевельов), професор Колумбійського університету (США), - видатна постать у світовому мовознавстві та літературній критиці. Проте його блискучі есе та фундаментальні дослідження до останнього часу з відомих причин були недоступні читачам України. Ця книга розкриває перед нами глибокий і оригінальний світ Юрія Шереха-літературознавця, перу якого належать надзвичайно цікаві портрети класиків української літератури та сучасних письменників, роздуми про театр, архітектуру, інші мистецькі проблеми, а також спогади.

Демократизація українського суспільства підняла завісу заборони на вивчення теми масових репресій, свавілля і беззаконня в так званий радянський період. За останні роки були реабілітовані численні жертви сталінських репресій. Проте пляма "злочинців" до цього часу офіційно не знята з багатьох громадян, які несправедливо постраждали в перші роки радянської влади. До числа жертв беззаконня відноситься і абсолютна більшість есерів і меншовиків, що жорстоко переслідувались більшовицькою диктатурою, особливо наприкінці громадянської війни. Саме цей аспект політичної історії України і розглядається в даній роботі.

Мілан Кундера (нар. 1929 p.) — відомий чеський прозаїк, поет, есеїст. Після вторгнення радянських військ до Чехословаччини змушений був емігрувати. З 1975 року живе в Парижі. Автор романів «Життя деінде» (1970), «Прощальний вальс» (1972), «Безсмертя» (1989), збірки оповідань "Книга сміху і забуття" (1978) та ряду інших прозових і поетичних книжок. Роман «Нестерпна легкість буття» (1984) вважається одним із найпопулярнниих творів письменника — він перекладений багатьма мовами світу і відзначений кількома літературними преміями.