Монографія присвячена теоретико-методологічним проблемам актуалізації великих масивів архівних документів, пов'язаних з історією, наукою та культурою нашої держави. Архівні фонди – документальні системи первинного рівня – розглядаються як складова загальнонаціональних інформаційних ресурсів України, аналізується історія фондоутворення, організаційно-облікові класифікації сукупного архівного фонду, зміст понять Державного та Національного архівного фонду, Єдиної системи науково-довідкового апарату архівів. Розглядаються проблеми створення документальних систем другого документального рівня та розвиток камеральних традицій в архівній системі, принципів каталогізації та підготовки науково-довідкових видань. Основна увага приділяється розвитку спеціальної історичної дисципліни – археографії та її камеральної галузі, вводиться нове поняття евристичної археографії. Розробка методів камерального аналізу архівної спадщини колективного рівня пов'язується з основним завданням сучасної археографії – створенням Археографічного реєстру національної спадщини України (АРУ). Розрахована на істориків, філософів, філологів, культурологів, а також на широке коло дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

Книга присвячена маловивченим подіям Української Революції, війни за Незалежність 1917-1920 років та руху Опору в часи російської і німецької окупації на території нинішньої Сумської області. Дослідження побудоване на архівних документах, спогадах учасників і свідків подій та попередніх публікаціях. Розраховане на широкі кола читачів: істориків, краєзнавців, студентів, учнів — усіх, хто цікавиться історією рідного краю. Книга може бути використана на уроках історії України в 10-11 класах при вивченні теми «Наш край».

У книжці «Приховані фільми. Українське кіно 1990-х» розглядається складний і драматичний для українського кіно період: як позначилися на кіновиробництві, кінопрокаті, взаємовідносинах кіно і телебачення нові умови, коли на зміну творчій несвободі прийшла несвобода економічна, що сталося з кіногалуззю в умовах трансформації суспільства. Основну увагу автор приділяє творчому обличчю кіно 1990-х, розглядаючи його жанрову й тематичну новизну, найцікавіші творчі тенденції. В окремому розділі подається аналіз найпомітніших ігрових та документальних фільмів. У «Додатках» - стисла характеристика українських кінофестивалів, хроніка кінематографічних буднів, а також довідки про творчі надбання українських режисерів, операторів, акторів за десятиріччя.

Цей анотований каталог є хронологічним продовженням трьох раніше виданих каталогів і містить інформацію про кіножурнали, документальні фільми, спецвипуски, кіно- і телесюжети за 1956-1965 pp. Переважна більшість кінодокументів - виробництва Української студії хронікально-документальних фільмів (Укркінохроніка). Це передусім кіноперіодика, що повністю збереглася за цей період, серед якої 592 випуски кіножурналу "Радянська Україна"; 60 чисел кіножурналу "Молодь України", 108 - "Піонерія", виробництво якого з 1958 p. збільшилось удвічі, до 12 чисел щорічно; ЗО чисел кіножурналу "Радянський спорт" - по 2 числа за 1956-1962 pp., по 4 - за 1963-1964 pp. і 8 - за 1965 p.; 24 числа кіножурналу "Україна сьогодні", що виходив упродовж 1957-1959 pp. по 8 чисел щорічно із суцільною нумерацією, від 1 по 24, сюжети якого здебільшого повторювали сюжети кіножурналу "Радянська Україна"; 67 спеціальних випусків, присвячених окремим подіям, особам, знаменним датам.

Український Інститут Модерного Мистецтва (УІММ) був заснований у 1971 р. меценатом д-ром Ахілем Хрептовським та групою українських мистців-модерністів в серці українського району Чикаго. Вже незабаром він став представницьким життєздатним культурологічним закладом, музеєм, який обслуговує місцеву громаду Чикаго і здійснює програму культурних показів, літературних зустрічей, демонструє фільми, влаштовує музичні імпрези. Експонати УІММ, часто доповнені каталогами, утримуються в головній галереї, яка займає 2100 квадратних стіп. Три бічні галереї включають постійну колекцію, створену з робіт Чиказьких мистців, а також скульпторів і живописців Української школи. Програми УІММ викликають живий інтерес серед членів суспільства. Під його дахом влаштовуються індивідуальні й збірні виставки українських і неукраїнських мистців, здебільш мо лодшої ґенерації. Інститут видає двомовні ілюстровані каталоги, листівки-репродукції, має архів. УІММ - це неприбуткова громадська організація, що укомплектовує свій штат тільки добровольцями, однодумцями, які намагаються розділити своє бачення з суспільством і світом. Український Інститут Модерного Мистецтва служить мистецьким символом української громади Чикаго і всієї Америки.У цій книзі автори-укладачі висвітлюють одну з яскравих сторін діяльності УІММ - літературні вечори, які відбулися впродовж 1973-2006 рр.

Кінознавець і культуролог Ірина Зубавіна присвятила своє дослідження кінопроцесу в Україні кінця ХХ – початку ХХІ ст. Наукові розвідки провідних тенденцій і аналіз окремих фільмів поєднано з розкриттям особливостей творчих лабораторій кіномитців. Системність підходу, оригінальність авторських міркувань та інтерпретаційних версій роблять книгу цікавою не тільки для кінофахівців, а й для широкого кола читачів.

Книга відомого літератора з Волині Івана Корсака повертає нас обличчям до постатей української історії та культури, замовчуваних або забутих.

Навчальний посібник присвячений вивченню основ ефективного впровадження та функціонування системи електронного документообігу на основі вивчення та побудови інформаційної моделі організації, яка відображає її документальні потоки та інформаційні зв’язки. У навчальному посібнику викладено загальні принципи організації документообігу в організаціях, основні підходи до впровадження систем електронного документообігу, подано принципи побудови систем електронного документообігу, сформульовано вимоги до їх функціональних можливостей. Посібник призначений для студентів вищих навчальних закладів, магістрів, аспірантів.

Ця книга – про Адамівський курінь Українського козацтва, що діяв в Білгород-Дністровському районі на Одещині в останньому десятиріччі ХХ ст. – першому десятиріччі ХХІ ст.; про козаків та козачок, про людей Адамівської громади, що в загальному громадському русі прокладали свої, козацькі, шляхи до незалежної держави Україна. Історія куреня подається через документальні джерела (газетні та журнальні статті, протоколи, спомини самовидців, накази отаманів та рішення Козацьких Рад та ін.), що надає їй ознаки академізму. Але за рядками документів проглядають живі люди з їх пристрастями та інтересами, своєрідним козацьким поглядом на події та на життя взагалі..

Нова книжка відомого історика В. Савченка присвячена Павлу Скоропадському, останньому гетьману України, діяльність якого пов’язана з бурхливими подіями епохи Громадянської війни. Кавалергард і генерал, найбагатший поміщик, плоть від плоті вищого світу Петербурга, що успішно робив кар’єру й особисто знав імператора, він волею долі стає диктатором України. Оцінювати гетьмана Скоропадського можна і як «лиходія», і як «праведника», але саме своєю неоднозначністю він і цікавий. Лев Троцький називав його українським Бонапартом, генерал Денікін — другим Мазепою. Ким же він був насправді? Відповідь на це запитання допоможе знайти книжка, при написанні якої автор використав архівні матеріали, документальні джерела, спогади учасників подій.

Книгу присвячено дослідженню громадської та наукової діяльності видатного українського народознавця, етнографа, фольклориста, діалектолога, активного учасника «Просвіти», одного з перших в Україні теоретиків етнографічної музейної справи В. Г. Кравченка (1862–1945). В монографії на широкій документальній базі реконструйовано процес формування особистості вченого, визначено роль та значення його діяльності у становленні українського народознавства. Йдеться про тісну інтелектуальну співпрацю вченого з такими відомими діячами вітчизняної науки та мистецтва як: Борис Грінченко, Михайло Коцюбинський, Василь Зінківський, Дмитро Яворницький та ін. Дослідження ґрунтується на репрезентативній джерельній базі, переважна частина якої вперше вводиться до наукового обігу. Видання розраховане на фахівців, викладачів і студентів, усіх, хто цікавиться історією України, розвитком народознавчих досліджень і становлення музейної справи.