Предмет і завдання курсу ”Будова речовини”. Основи класичної теорії будови речовини: мікрочастка, хімічна частка, макротіло. Пояснення будови хімічних часток в класичній теорії. Атомно-молекулярне вчення. Взаємний вплив атомів у молекулах.

  Текст у форматі pdf 

  Текст у форматі PDF 10.12 Мб

  Текст у форматі PDF 161.97 Мб

  Текст у форматі PDF 4.43 Мб

Мета викладання дисципліни: навчити теоретичним основам формуванню допусків та посадок, шорсткості, точності форми, знання основних метрологічних показників та будови вимірювальних засобів, надати основні рекомендації щодо призначення полів допусків на різні типи з'єднань в механізмах, навчити розраховувати розмірні .ланцюги, надати основні поняття про структуру та систему стандартизації в Україні та за кордонота їх практичне використання. Теоретичні та практичні знання по дисципліні дозволяють студенту проектувати вузли та механізми.

Курс "Периферійні пристрої" відноситься до основних технічних дисциплін. В даній дисципліні розглядаються периферійні пристрої, які є важливій складовій частиною сучасних засобів обчислювальної техніки, причому складність деяких з них нині переважає складність центрального процесора, а ефективність їх роботи значною мірою визначає продуктивність роботи обчислювальної системи в цілому. Розробка та ефективне використання сучасних апаратних та програмних засобів обчислювальної техніки неможливо без організації ефективної взаємодії з периферійними пристроями, що потребує знання будови цих пристроїв та практичних навиків програмного керування ними.

Біологія людини - це наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та географічне розселення людей. Науки, що вивчають біологію людини, можна поділити на дві групи: теоретичні та 3 прикладні. Теоретичні біологічні науки: цитологія, гістологія, анатомія, фізіологія, генетика, біохімія, біофізика. Прикладні: медицина, гігієна, валеологія, екологія.

Динамічна анатомія — це наука про форму, будову організму та окремих його органів чи систем в залежності від виконуваних рухів. Це розділ анатомії, що вивчає органи та системи органів людського тіла. Анатомія людини вивчає зовнішні форми і пропорції тіла людини і його частин, окремі органи, їх мікроскопічну та макроскопічну будову. Нормальна, або систематична анатомія людини вивчає будову «нормальної» тобто здорової людини, причому систематично, тобто, з розбиттям по системам органів, а потім на органи, відділи органів, та тканини.

Анізотропія і симетрія фізичних властивостей кристалів зумовлена закономірністю і симетрією їхньої внутрішньої будови. Частинки, з яких складені кристали (атоми, іони, молекули), утворюють правильні симетричні ряди, сітки, ґратки. Розташування частинок стає закономірним, упорядкованим, коли речовина переходить з аморфної фази (газ, рідина, склоподібний стан) у кристалічну, що відповідає мінімуму вільної енергії за конкретних умов. Закономірність розташування частинок, їхня природа, енергетичний спектр і сили зв’язку між ними визначають фізичні властивості кристала.

Архітектура комп’ютера – абстрактне уявлення комп’ютера, яке відображає його логічну і схемотехнічну організацію, включаючи в себе: Структурну схему комп’ютера, будову й організацію його функціональних пристроїв та елементів; Організацію і розрядність інтерфейсів усіх компонентів комп’ютера; Програмний модуль, набір і досяжність його регістрів; Архітектуру, організацію й засоби адресації пам’яті; Систему і формати машинних команд комп’ютера; Засоби представлення і формати даних комп’ютера; Системні ресурси комп’ютера і обробку переривань. Структурно ПК являє собою системну плату зі слотами розширення для комутації додаткових пристроїв за допомогою контролерів (адаптерів). Основними слотами на сьогоднішній день є: PCI (розрядність відповідає розрядності процесора), AGP (розрядність 32 біт), USB (Universal Serial Bus), ISA (Industry Standard Architecture, розрядність – 8 або 16 біт), застарілі і на переважній більшості ПК, які зараз випускаються, слоти ISA взагалі відсутні. Найширшого використання набув слот РСІ; Внутрішня системна шина ПК створює простір магістралей для прийому-передачі трьох типів сигналів: адресації, даних, управління. Розрядність адресної шини (до 64) формує простір прямого доступу до постійної, оперативної, віртуальної пам’яті. Кількість бітів шини даних (64, 128, 256) визначає можливості ПК виконувати арифметико-логічні операції над бітами (додавання, множення, зсув, пересилка). Сигнали шини управління призначені для автоматичної обробки штатних ситуацій, які пов’язані з перетворенням потоків інформації між компонентами ПК і периферійними пристроями, обробкою переривань. Системна плата, крім слотів, має гніздо процесора, порти клавіатури, миші та інших пристроїв уведення/виведення, мікросхеми (чіпи) BIOS і системної логіки, гнізда для пам’яті. BIOS служить для управління процесом обміну інформацією і знаходиться в чіпах ROM системної плати. Інші карти визначаються функціональним призначенням.

Анатомія людини – це наука, яка вивчає форму та будову організму людини, а також досліджує закономірності розвитку цієї будови у зв’язку із функцією та оточуючим середовищем. Динамічне розуміння анатомії забезпечується вивченням: а) філогенезу (φυλον – рід, γενεσις – походження) шляхом порівняння будови різних тварин та людини. б) антропогенезу (ανθροπος – людина) шляхом порівняння розвитку людини в залежності від розвитку суспільства. в) онтогенезу (οντος – істота) шляхом порівняння будови індивіда на різних етапах його життя: ембріонального, в т. ч. плідного; постнатального, в т. ч. старіння (геронтологія).

Анатомія людини — розділ анатомії, що вивчає органи та системи органів людського тіла. Анатомія людини вивчає зовнішні форми і пропорції тіла людини і його частин, окремі органи, їх мікроскопічну та макроскопічну будову. Нормальна, або систематична анатомія людини вивчає будову «нормальної» тобто здорової людини, причому систематично, тобто, з розбиттям по системам органів, а потім на органи, відділи органів, та тканини. Анатомія людини має клінічні підрозділи: Нормальна анатомія — розділ анатомії, що вивчає органи та системи органів людського тіла в нормі. Патологічна анатомія — вивчає вражені хворобою органи та тканини. Топографічна (хірургічна) анатомія вивчає будову тіла по ділянкам, з врахуванням положення органів та їх взаємовідношень відносно одне одного та відносно скелету людини. Нормальна (систематична анатомія) анатомія людини включає в себе вивчення організму за системами. Анатомія створює необхідну базу також для вивчення ряду клінічних дисциплін — терапії, хірургії, акушерства та гінекології, офтальмології, оториноларингології, дерматології та інших.

Метали — це прості речовини з високими значеннями електро- і теплопровідності, від’ємним коефіцієнтом електропровідності, здатністю добре відбивати світлові хвилі (це обумовлює їх блиск і непрозорість), пластичністю. У твердому стані метали, зазвичай, мають кристалічну будову. Більшість металів мають кубічну або гексагональну решітки, володіють низькими енергіями іонізації атомів і малою (нерідко від’ємною) спорідненістю до електронів. У розчинах і розплавах метали утворюють позитивні елементарні іони. У складних іонах і полярних молекулах атоми металів є центрами позитивного заряду. Кристалічні решітки, утворені металами і металоподібними сполуками, називаються металічними. У деяких вузлах таких решіток знаходяться позитивні іони металів, валентні електрони можуть рухатися між ними в різних напрямах. Сукупність вільних електронів інколи називають електронним газом. Така будова решітки обумовлює велику електропровідність, теплопровідність і високу пластичність металів — при механічному деформуванні не відбувається розрив зв’язків і руйнування кристалу, оскільки іони структури ніби плавають в хмарі електронного газу. Теплота сублімації, яка характеризує міцність зв’язку, змінюється від 80 кДж/моль для цезію до 857 кДж/моль для вольфраму. Особливо міцний хімічний зв’язок мають важкі перехідні метали, що визначає їх високі

Ця книга присвячена захоплюючiй проблемi породження звуку потоками рiдини й газу. В досить простiй i наочнiй формi вона знайомить читача з багатьма фiзичними явищами, що виникають при взаємодiї потоку з рiзними перешкодами. Вiн довiдається про деякi основнi закони, яким пiдкоряються рухи рiдин i газiв, i про тих учених, якi сприяли їхньому вiдкриттю. Коротко викладається iсторiя розвитку аерогiдродинамiчної акустики й обговорюються сучаснi ї ї проблеми та перспективи. Докладно розглядаються багато природнi й штучнi аерогiдродинамiчнi випромiнювачi звуку, їхня будова й механiзми збудження в них звуку. Читач довiдається, чому випромiнюють звук сирена, свисток, орган, як виникає звук у гортанi людини при спiвi й мовi та чому з’являються хрипи в легенях при респiраторних захворюваннях. Для широкого кола читачiв, якi цiкавляться фiзикою. Книга буде однаково цiкава й учням, i викладачам середньої та вищої шкiл, а також корисна для самоосвiти.

  Текст у форматі PDF 91.97 Мб

  Текст у форматі PDF 55.66 Мб

В основу учебника положен учебник `Анатомия человека` М.М.Курепиной и Г.Г.Воккена (1979 год). Наиболее значительные изменения и дополнения внесены в главы `Нервная система` и `Внутренние органы`. Большинство разделов учебника содержит материал по микроскопическому строению органов, их внутриутробному развитию и изменениям в течение жизни человека. Учебник предназначен для студентов и аспирантов биологических специальностей педагогических университетов и институтов. Может использоваться в качестве учебного пособия студентами факультетов дошкольного воспитания и других немедицинских специальностей, изучающих строение тела и возрастную морфологию человека, а также студентам, обучающимся по специальности `Психология` (глава 3. Нервная система).