Оповідання М. Коцюбинського «В путах шайтана» (1899) в багатьох своїх аспектах традиційне – тут вельми ретельно, з мальовничою етнографічною колоритністю, часом навіть з виразними натуралістичними подробицями відтворено побутові картини кримськотатарського приморського села наприкінці ХІХ століття. Етнографічна достовірність, виразність портретних та пейзажних штрихів не означена безпосередньо оповідачем, голос якого важливий, але вкрай ненав’язливий і ніби відсунутий на другий план, а подається крізь призму внутрішнього сприйняття персонажів, насамперед кримськотатарської дівчини Емене. Емене сягнула того віку, коли треба думати про заміжжя. Відтак згідно зі своїм статусом вона повинна, коли не зайнята роботою, сидіти вдома й не виходити за межі двору, а коли раптом має з’явитися гість чоловічої статі, про що звичайно сповіщає спеціальний вхідний дзвоник. зникати у своїй кімнаті чи принаймні, як доводиться потрапляти гостеві на очі (як-от при частуванні), запинатися чадрою. Необхідність дотримуватися суворих традиційних приписів та природні для юного віку поривання (цікавість до навколишнього світу, потреба в спілкуванні, мрійливість) вступають у конфлікт, який становить основу тієї емоційної напруги, яка надає епічному письму М. Коцюбинського і глибокої драматичної тривожності, і зворушливої ліричної схвильованості.

Питання української державности, самостійного політичного буття зв’язане історично з питанням суспільного положення українського демосу сильніше, безпосередніше і тісніше, ніж у котрій іншій національній спільноті

У даному матеріалі розглядається необхідність класифікації літератури за соціальним призначенням — наприклад, книги для робітників, для селян, для піонерів, для комсомольців тощо. Розповідається про сферу використання цієї класифікації, як у видавництвах, для планування видавничої роботи та організаційного регулювання книжкової продукції, так і для практичного використовування бібліографії, аналізується їх безпосередній зв'язок.

Володимир Бірчак – помітна постать в історії Закарпаття чехословацького періоду. Письменник, журналіст, літературний критик, він ще й залишив унікальні спогади про Карпатську Україну. Його мемуари вийшли у Празі у 1940 році, і з того часу постійно привертають увагу дослідників. Як письменник, він яскраво описав, те що бачив. Як журналіст, намагався спиратися насамперед на факти. Як критик, давав відверту оцінку тому, що відбувалося. У підсумку маємо, можливо, найцікавіші мемуари про найдраматичніший період в історії Закарпаття ХХ століття, написані по гарячих слідах. Ясна річ, що думки Володимира Бірчака – не істина в останній інстанції. Це всього-на всього погляд однієї людини. До того ж, безпосереднього учасника подій зі своїми амбіціями та складним характером. Але честь і слава йому, що відтворив дух і атмосферу тих незабутніх днів і допоміг випукліше побачити загальну картину. Книжку видало ужгородське видавництво „Гражда” через 67 років після першого видання у Празі. Цікавість до неї буде велика, бо її розхапали на цитати відразу після написання. Причому, як вороги Карпатської України, так і її симпатики.

Книга Роберта Иванова рассказывает о жизни американского просветителя, государственного деятеля и учёного Бенджамина Франклина (1706 – 1790).

Для меня большая честь познакомить вас с жизнью и творчеством Рабиндраната Тагора. Знакомство самого поэта с вашей страной произошло во время его визита в 1930 году. Память о нем сохранялась с той поры, и облик поэта становился яснее и отчетливее, по мере того как вы все больше узнавали о нем. Таким образом, цель этой книги — прояснить очертания, добавить новые штрихи к портрету поэта. Я рад, что вы разделите со мною радость понимания духовного мира Тагора. В последние годы долгой жизни поэта я был близок с ним и имел счастье узнавать его помыслы, переживания и опасения. Я говорю «опасения», потому что во время нацистского нашествия на вашу страну он в гораздо большей мере был озабочен судьбой вашего народа, чем судьбами союзников в Европе. Каждый день он просил меня читать ему вслух военные сводки, и чем они были безутешнее, тем заметнее было его волнение. Ему невыносима была мысль о том, что нацистский сапог оскверняет землю Советской России (оскверняет — именно это слово он употреблял, потому что советская земля была для него священна — в его представлении именно здесь разгорелся «величайший жертвенный костер в истории», который принес справедливость миллионам эксплуатируемых и осветил путь освобождения для всего мира. Иногда глаза его наполнялись слезами. Как жаль, что он не дожил до тех дней, когда советский народ изгнал захватчиков! Как бы он хотел увидеть этот день, и, без сомнения, он воспел бы вашу победу в замечательных стихах. Этому не суждено было случиться. Однако до самого своего конца он верил, что победа все-таки будет за Советами. Он обладал глубокой, почти фанатической уверенностью, что добро и справедливость обязательно восторжествуют. С этой верой он умер, и в конце концов вера эта была подтверждена историей. Дорогой читатель! Великий дар Тагора своему народу и другим народам мира не только в его бессмертных творениях, но и в не меньшей мере в его неодолимой вере в торжество добра над злом и в светлое будущее человечества.

В течение двух последних лет несколько крупных издательств предлагали мне написать книгу о своей жизни. Я отказывался. Отказывался, потому что знал, — ни времени, ни возможности для такой большой работы не будет. Да к тому же считал, что не пришла ещё пора для подведения итогов. Между тем жизнь в стране продолжалась. И за месяцы и недели происходило столько бурных и драматичных событий, сколько раньше умещалось в целые десятилетия. Мы менялись. И прощались с той эпохой, к которой, хочется верить, не будет возврата никогда. В какой-то момент я понял, что, может быть, есть смысл и в моих воспоминаниях. Уступив настойчивым просьбам, я согласился написать и о себе, и о том уходящем времени, которое мне пришлось пережить.

Книга известных отечественных специалистов в области западной философской и социологической мысли П. П. Гайденко и Ю. Н. Давыдова посвящена всестороннему рассмотрению взглядов классика социологии XX в., немецкого ученого Макса Вебера и их влияния на последующее развитие социологической мысли. Особое внимание в работе обращается на анализ таких важных категорий, как "рациональность", "право", "демократия", "бюрократия", "харизма", "ценность", а также предлагаемых им модели человека и прогнозов развития человечества в обозримом будущем. Рекомендуется социологам, а также широкому кругу читателей, интересующихся эволюцией западной мысли в XX столетии.

Radio broadcasting emerged dramatically between 1920 and 1922 in the United States, capturing the popular imagination in a manner that was rare, if not unprecedented. By the end of the decade the modern networkdominated, advertising-supported system of radio broadcasting had come into existence. By 1935 the system was entrenched economically, politically, and ideologically, and it would provide the basis for the eventual development of television in the 1940s and 1950s. Between 1928 and 1935, however, some elements of American society actively opposed the emerging commercial set-up and attempted to have a significant portion of the ether set aside for noncommercial and nonprofit utilization. Elements of education, labor, religion, the press, civic groups, and the intelligentsia created the opposition and reflected a general social dissatisfaction with the contours of the emerging commercial system. This opposition coalesced, more or less, into a broadcast reform movement that generated a significant critique of the limitations of network-dominated, advertising-supported broadcasting for the communication requirements of a democratic society. It also struggled to rouse public opinion to support federal legislation that would markedly recast U.S. broadcasting. The passage of the Communications Act of 1934, which still remains the reigning statute for radio and television, effectively ended whatever opportunity for legitimate opposition to commercial broadcasting had existed during these years.

До сих пор социальный строй западных стран определяется как капитализм по его экономической основе и как демократия по его политической системе. Я считаю, что это определение не соответствует реальности. Не соответствует не в том смысле, будто на Западе уже нет капитализма и демократии, – они тут есть в изобилии, – а в том, что реальный социальный строй западных стран не сводится ни к капитализму, ни к демократии. Эти явления вообще приняли тут такой вид и заняли такое место, что считать их определяющими признаками западного общественного устройства – значит игнорировать его реальную сущность и ориентировать на идеологически тенденциозное и в конечном счете ложное его понимание.

Монографію присвячено вивченню найдавнішої історії населення сучасної України і навколишніх земель у контексті всесвітнього розвитку людства. В ній, зокрема, розглядаються питання походження сім'ї індоєвропейських народів і безпосередньо слов'ян, з'ясовуються етапи етнічної історії півдня Київської Русі. Особлива увага приділяється проблемі формування ранньодержавних систем на терені України за скіфо-античної та анто-полянської доби.

Збірник вибраних праць М. І. Костомарова, названий за його відомою монографією "Слов'янська міфологія", містить найважливіші дослідження його з фольклористики, літературознавства, а також окремі публіцистичні виступи, що мають безпосереднє відношення до історії української культури. Для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів і всіх, хто цікавиться вітчизняною культурою, джерелами духовності українського народу.

Т. 1 : У полоні платонових чарів. - 444 с.

Появление на русском языке книги Дж. Ролза „Теория справедливости" представляется событием немаловажным. Будучи одним из значительнейших трудов в области политической философии в XX в., этот труд особенно нужен в нынешней России, где собственно политическая философия зачастую подменяется публицистикой или пересказами идей. Известность как автора, так и его главного труда огромна. По меткому выражению одного из философов, эту книгу на Западе либо читали все, либо притворяются, что читали. Для книг такого масштаба это типично, потому что само существование их формирует стиль мышления, на фоне которого ознакомление с детальной аргументацией не представляется уж столь существенным. Но при одном условии — книга должна быть в распоряжении тех вдумчивых читателей, которые являются одновременно и творцами интеллектуальной атмосферы в обществе, и критиками.

Наука истории возникает на самой заре цивилизации, чтобы сделаться неизменным спутником человека, его учителем, воспитателем, вдохновителем. Уже самые древние авторы стремились не только описать известные им факты истории, но и объяснить их. Вместе с тем история становилась орудием борьбы классов и партий. Историческое знание сделало огромные успехи в течение XVIII и особенно XIX веков. Многие выдающиеся умы нашли на этом поприще свое призвание и признание. Благодаря их трудам поднялись из забвения великие цивилизации Древнего Востока, Древней Греции и Древнего Рима; встала во всем своем былом величии Киевская Русь и т. д.

Це — перший в Україні підручник із літературного редагування, адресований безпосередньо журналістам. Пропонований підручник допоможе майбутнім працівникам засобів масової комунікації опанувати фах літературного редактора. Становлення професії літературного редактора, історичні, теоретичні й методичні засади його діяльності, технологія редакторської праці у ЗМК, автоматизація технологічних процесів — такою є проблематика, що знайшла ґрунтовне висвітлення на сторінках підручника. Для студентів факультетів журналістики. Може бути корисним працівникам засобів масової комунікації, видавцям, філологам.