До книжки ввійшли дві головні праці видатного австрійського філософа Людвіга Вітгенштайна (1889—1951). Перша з них, «Tractatus Logico-Philosophicus», дає нове поняття філософії як відмови від будь-якої форми системної побудови і визначає її мету як логічне пояснення думок. Вихідний пункт цих ідей — міркування, що сучасний світ є вже не світом речей, а світом фактів у логічному просторі. У другій праці «Філософські дослідження» стисло викладено думки про філософію мови, багатство і оригінальність яких справили великий вплив на сучасне західноєвропейське мислення і визначили нові напрямки в модерній лінгвістиці. Ще більше значення має ця праця як модель філософського методу.

Потреба на російсько-український словник сталих виразів зайшла в нас давно та й давно. Певне, ще тоді, як уперше твори російської літератури перекладалися українською мовою. Вкрай гостро, й дедалі все гостріше, цю потребу відчувають не тільки перекладачі, а й працівники газет, журналів, видавництв, радіомовлення, телебачення... Та й письменники, особливо молоді. Та й просто аматори українського слова. Маючи на думці бодай частково зарадити лихові, ми й узялися скласти цього словника. Звичайно, ми знали, що перед нами постануть неабиякі труднощі. Адже, як відомо, фразеологічні багатства української мови досі не те що не впорядковані, а й не всі зібрані. Не набагато більше зроблено щодо цього й у російській фразеології. А втім, по тлумачних словниках російської мови, по російсько-українських та українсько- російських загальних, а також у кількох коротеньких фразеологічних словниках, що виходили за різних часів, фразеологічного матеріалу є чимало. Чималенько такого матеріалу (з письмових та усних джерел) назбиралося за довгі роки й у нас.

В цій книзі ви вивчатимете практичну стилістику та культуру мовлення. Опановуючи норми літературної мови, ви навчитеся правильно добирати, вимовляти й записувати слова, змінювати їх та сполучати між собою. Звертаючись до азів стилістики, будете використовувати синонімічні багатства мови, уникати невиправданих запозичень, із кількох можливих мовних варіантів вибираючи найточніший, найдоречніший і найвиразніший. Ви осягатимете культуру мовлення, що забезпечить не тільки правильне, а й майстерне використання мовних засобів. Кожному з нас доводиться повсякчас вибирати – вибирати доречне слово, відповідний до умов стиль мовлення, стиль свого життя, вибирати, нарешті, майбутнє…

У пропонованому посібнику послідовно висвітлено основні розділи курсу сучасної української мови. Його перевагою є системний виклад матеріалу, який органічно поєднується з практичними завданнями різноманітного характеру. Посібник містить численні схеми мовного аналізу, приклади, які не тільки полегшують засвоєння теорії, а й сприяють узагальненню і систематизації набутих у школі знань, глибшому розумінню внутрішніх закономірностей мови, спонукають читача до пошуку шляхів розв'язання поставлених творчих завдань. Книга буде корисною всім, хто прагне досконало володіти сучасною українською літературною мовою, їі лексичним і фразеологічним багатством, знати норми орфоепії, орфографії, граматики та стилістики і вміти свідомо застосовувати їх на практиці.

У «Тяжких часах», одному з найгостріших соціальних романів 50-х років минулого сторіччя, Діккенс виступає вже не глядачем і навіть не актором, а грізним суддею, що карає безжальним гротеском англійську буржуазію й породжені нею потворні форми життя. Це й визначає загальну тональність роману. Моделюючи моральні контрасти, породжені суперечністю між бідністю й багатством, Діккенс у «Тяжких часах» насичує це звичайне для всіх його романів протиріччя глибоким соціальним змістом, овіяним диханням епохи. Через те в центрі роману й стоїть насамперед конфлікт між працею й капіталом. Саме на цю якісно нову рису звернув увагу ще М. Г. Чернишевський: «Тяжкий переворот відбувається на Заході; у Франції він пройшов уже кілька повільних болісних криз; хто хоче переконатися, що те саме діється і в Англії, може прочитати хоч би Діккенсові «Тяжкі часи». коли не хоче читати монографій про чартизм

Старовинні міські герби є незвичайними літописцями історії Ці безпристрасні свідки багатьох історичних перипетій належать до тих історичних пам'яток, в яких графічно, за допомогою особливої знакової системи відображено реальні явища та події, що мали місце в певному регіоні, зафіксовано все визначальне, що відбувалося довкола і стосувалося землі, на якій стояло те чи інше місто. З гербових емблем довідуємося про географію й природні багатства краю, головні господарські заняття і культуру населення, його боротьбу проти поневолювачів упродовж століть, звитягу і стійкість наших предків, про економічне становище та адміністративний статус міста. Саме через це бажання ознайомитись із старовинними міськими гербами є своєрідним проявом любові до минулого свого міста, краю, Батьківщини, яка свідчить про невмирущість культури народу.

Ця третя книжка серійного проекту наукових та художніх вирішень про Гетьманщину-Україну, за жанром мандрівна про­за, є наче містком дружніх поривань між окремими громадянами, містами, націями. В історико-літературних нарисах крізь призму неординарних життєписів особистостей, Читачу, ти збагнеш оте історично-непроминальне, як-от: сьогоднішню невеселу ентропію (міру невпорядкованості життя) подолаємо лиш вольовим національно-патріотичним устремлінням усього українства та за сприяння цьому світових сил. Самозрозуміле, що координатором, організатором якісних змін у суспільстві може бути не аристократія багатства, а інтелектуальна, авторитетна, провідна верства.

Настоящее издание содержит текст Земельного кодекса РФ с изменениями и дополнениями на 10 мая 2009 года. Если есть изменения, вступающие в силу позднее, то вместе с редакцией нормы, действующей на эту дату, приводится норма в новой редакции и указывается дата, с которой она вступает в силу.

Настоящее издание содержит текст Земельного кодекса РФ с изменениями и дополнениями на 1 февраля 2009 года. Если есть изменения, вступающие в силу позднее, то вместе с редакцией нормы, действующей на эту дату, приводится норма в новой редакции и указывается дата, с которой она вступает в силу.

Микола Зеров (1890-1937) - найвизначніший класик української критики і літературознавства. До книги увійшли дві етапні його праці: «Українське письменство XIX ст. » і «Від Куліша до Винниченка: Нариси з новітнього українського письменства», а також статті: «Франко-поет», «Літературна по зиція М. Старицького» та «Коцюбинський і Чехов». Ці студії належать до найкращих у вітчизняній науці за багатством спостережень, точністю аналізу і всебічністю фахового висвітлення тем. Написані доступно і цікаво, вони є зразковим навчальним посібником для різних категорій гуманітаріїв. Видання рекомендується передусім учням старших класів шкіл і гімназій, гуманітарних ліцеїв, коледжів, студентам-філологам, літературознавцям і критикам, загалом широкому колові шанувальників і дослідників української культури.

  Текст у форматі PDF 0.49 Мб

Біблія — найпоширеніша у світі книжка, з якої наш народ протягом століть поповнював фразеологічний запас української мови, збагачуючи її. Крилаті вислови у цьому виданні подаються не в алфавітному порядку, а в такій послідовності, в якій вони вжиті у Біблії, так що читач матиме змогу уявити, як побудовано Біблію, яким є зміст і стиль викладу кожної частини. У висловах фіксуються зміни у змісті й формі, які відбулися за час їх існування в українській мові; усі наявні значення висловів ілюструються цитатами з творів українських письменників. Для широкого кола читачів, не байдужих до мовного багатства.

Складова частина Південноруського ізвода кінця XIII - початку XIV ст., що звичайно публікується за Іпатіївським списком XV ст. Київський літописний ізвод не має собі рівних в давньоруськом письменстві за різноманітністю і багатством історичної інформації й надзвичайно високими літературно-художніми властивостями Досі в науці немає єдності поглядів щодо структури і джерел цієї видатної пам'ятки давньоруської літератури XII ст. Автор висуває і розвиває думку, що Київський літопис складається в основному з великих і малих воїнських повістей, з'єднаних суто літописними статтями. Він пропонує розроблену ним структуру пам'ятки, вказує її джерела, розкриває її можливості в дослідженнях з давньоруської історії. Праця розрахована на науковців - істориків і філологів, - викладачів вузів, студентів і на широкий загал любителів минувшини.

Труднощі естетичного аналізу на уроках літератури полягають насамперед у традиційному відриванні змісту від форми. Жадання цілковитої ясності та вичерпності увизначенні ідейно-тематичного багатства твору скеровує вчителя на максимальне виділенняусіх його позитивних чи негативних думок.

В останнє десятиріччя ХХ століття розвиток природоохоронних ідей досяг свого певного логічного завершення на цьому етапі. З одного боку, в 1992 р. в Ріо-де-Жанейро була прийнята Конвенція про біорізноманіття, яке є як основою еволюції і функціонування систем біосфери, так і сталого абезпечення потреб населення Землі. Певною мірою вона перебрала на себе частину функцій Боннської, Бернської та Рамсарської конвенцій, оскільки проголосила збереження не окремих ланок природи, а головних рівнів організації її біоти. З іншого боку, в цьому ж році Рада Європи прийняла концепцію Європейської екомережі (European Ecological Network) як ідею всеєвропейської системи охорони природної спадщини європейської спільноти. Безперечно, це найбільш фундаментальні ідеї останніх десятиліть в справі збереження довкілля. Це своєрідна реакція на наслідки, викликані хаотичним і в своїй основі споживацьким розвитком суспільства, що призвів до розвитку дигресивних процесів в природі, які вже набули і продовжують набувати глобального значення. Вони об`єктивно вимагають, по-перше, створення єдиної, цілісної системи збереження, відтворення і покращання національних природних багатств на теренах всього континенту і, по-друге, поєднаної дії зусиль на національному і міжнародному рівнях. Звідси випливає, що європейська екомережа є виявом процесу інтеграції європейської політики збереження природи, так само, як і інтеграції національних систем її охорони, а також вирішення екологічних проблем розвитку сільського господарства, лісівництва, транспорту, промисловості, туризму тощо, які безпосередньо впливають на стан і збереження природної спадщини на шляху міжнародної співпраці, спрямована на збереження цілісного природного каркасу Європи і є спробою об`єднати в єдину європейську мережу її найбільш цінні природні території. Розуміючи це, велика група фахівців за підтримкою Представництва ООН в Україні, спираючись на міжнародний досвід, здійснила першу спробу з`ясувати основні обриси, принципи, теоретичні та практичні положення майбутньої національної мережі України. Саме вони і викладені в цій книзі. Робота проводилася на основі системного аналізу і значного за обсягом матеріалу, нагромадженого в різних галузях дослідження рослинного і тваринного світу. Безперечно, поза аналізом залишилося ще більше проблем, зокрема, заходи її практичного втілення в життя і інтеграції з національними мережами сусідніх держав.