Наведено авторську концепцію емансипаторської метаідеології розвитку. Розглянуто проблему виникнення ідеологій, їх сутність, визначення. Особливу увагу приділено лібералізму, який на макросоціальному рівні уособлює життєвий потяг, динаміку й енергетику змін, інновації та креативність.

Розглянуто питання відродження української національної ідеї в переломну кризову добу 60-х рр. ХІХ ст. - період народження новітніх ідеалів суспільного життя. На підставі багатого архівного матеріалу, мемуарної та дослідницької літератури висвітлено становлення нових форм суспільної боротьби, нових засад національної ідеології як державницької, а також розкрито ці процеси у взаємозв'язках, взаємовпливах і протиборстві з європейським, російським, польським визвольними рухами.

Висвітлюється концептуальна альтернативність сучасної політології, позиція Великобританії щодо європейської та трансатлантичної інтеграції, ідеологія зовнішньої політики США. Характеризуються латиноамериканська та українська "моделі" політичних та економічних реформ, повідомляється про загрозу глобальної кризи й нові аспекти міжамериканського співробітництва та ін.

Матеріали збірника підготовлені до Міжнародної наукової конференції, присвяченої 350-й річниці початку війни під проводом Богдана Хмельницького. У збірнику на грунтовній джерельній основі висвітлюються малодосліджені аспекти історії Національно-визвольної війни, зокрема, дискусійні питання її причини, типології й хронологічних меж, місця та ролі в процесах національного державотворення і еволюції суспільної свідомості української нації; розкриваються передумови виникнення революційної ситуації в Україні в середині XVII ст. та реформування ідеологічних засад повстання; розглядаються наслідки Визвольної війни як у сфері внутрішньої політики, так і на міжнародній арені.

Досліджено проблеми взаємодії культури та освіти крізь призму феномену "багатокультуралізм". Культура є системою поглядів, цінностей і знань, поширених у суспільстві, які передаються з покоління в покоління. Зазначено: система цінностей взаємодіє з зовнішніми економічними та політичними факторами, що визначає облік соціальних перетворень. Запропоновано два принципи класифікації поняття "культура": диференціацію, що випливає з соціального аналізу, та специфікацію людської діяльності відповідно до функціональних додатків. Наголошено, що другий принцип протиставляє матеріальну культуру інтелектуальній. Відповідно обидва класифікуючі принципи та всі підпорядковані їм критерії містять освітні компоненти. Багатокультурну освіту можна розглядати як міжособистісні стосунки, тобто як мережу освітніх процесів (з їх організацією та результатами), які характеризуються співіснуванням дітей та дорослих, що виходять із різного культурного прошарку та навколишнього середовища. Проаналізовано особливості вузького значення поняття "багатокультуралізм" відповідно до підлеглих критеріїв багатоетнічності та багатонаціональності, їх впливу на освіту. Охарактеризовано основні підходи, що базуються на трьох основних ідеологіях (парадигмах): асиміляції, акомодації та інтеркуляції (міжкультуралізмі).

Висвітлено сучасні положення, методи та наукова ідеологія біотехнології рослин. Наведено основні етапи історії дисципліни, особливості біотехнологічної лабораторії, відомості про поживні середовища та методи стерилізації рослинного матеріалу. Особливий акцент зроблено на питаннях мікроклонального розмноження, дії фітогормонів, одержанні безвірусного матеріалу, природи сомаклональної мінливості, культурі протопластів, генетичній трансформації рослин.

Розглянуто основні теоретичні положення та сучасні концепції політичної культури, ідеології та виховання. Визначено механізми функціонування політичної ідеолгії та психології за умов різних політичних систем. З'ясовано особливості використання політичних аспектів індивідуальної та масової психології.

Висвітлюються основні етапи розвитку політичної думки Стародавнього Сходу, Стародавньої Греції і Риму, Середньовіччя, Відродження, Реформації, Просвітництва та політичні ідеї періоду розвитку капіталізму. Велика увага приділяється становленню і розвитку політичної думки в Україні. Аналізується діяльність політичних партій, громадських організацій і рухів в політичній системі суспільства, а також сутність політичної культури, її структура і функції. Розкриваються поняття: політична свідомість і політична психологія, політична ідеологія і основні політичні течії (соціалізм, комунізм, соціал-демократизм, лібералізм, консерватизм, неоконсерватизм, радикалізм, екстремізм, фашизм, анархізм, клерикалізм, націоналізм), політичні конфлікти, політичні кризи і гуманізація політики. Детально розглянуто питання демократії, виборчої системи, взаємовідносин і взаємовпливу релігії і політики тощо. Крім того, до кожної теми додаються методичні матеріали: схеми, контрольні запитання і завдання, теми рефератів та список рекомендованої літератури.

Розглянуто історичний досвід щодо нормативних і правових аспектів галузі фізичного виховання та спорту в Україні.

Рассматриваются проблемы обоснования общественной идеологии в свете гуманистического подхода, парадигмы идеологии трансформации украинского общества, вопросы взаимодействия общественной психологии и идеологии, а также роль науки в обществе как индикатора его социального и экономического состояния. Проведен анализ развития психолого-педагогической практики в условиях философского и идеологического кризиса. Исследованы проблемы политической культуры и социализации молодежи. Акцентируется внимание на положении личности в проблемном социуме, детерминантах и условиях мировоззренческой динамики. Ряд вопросов посвящен определению роли психолого-педагогической науки в контексте национально-государственного развития Украины.

Представлено спробу узагальнюючого аналізу такого складного й багатогранного явища, як національна ідеологія (особливо - її міфологічні аспекти) й увесь комплекс так званої "громадянської релігії" українського суспільства XIX-ХХ століть - періоду, коли розгорталися процеси формування сучасної української нації. Розглядаються аспекти міфологічного в українській культурі, шляхи зародження та формування національної міфології. Дано опис радянської міфології в Україні (від пролетарського месіанізму до "радянського націоналізму"). Визначено сучасні пострадянські міфології: державництво, популізм, лівий консерватизм, окциденталізм.

Проаналізовано різні підходи до визначення націоналізму, що існують у західній соціології та серед представників українського націоналізму. Розглянуто співвідношення націоналізму та демократії, роль національної ідеї, її втілення в пострадянських країнах. Визначено конфліктний потенціал національної ідеї, яка може виражати стратегічні, тактичні та повсякденні інтереси нації. Зроблено висновок, що у сучасному суспільстві тільки демократична ідеологія спроможна виразити інтереси та цінності всіх етносів, з яких складається держава. Національна ідея має грунтуватись на громадянському та етнічному націоналізмі.

Висвітлено загальну концепцію розвитку теорії безвладдя, політична ідеологія якої базується на анархізмі. Подано визначення анархізму, найпоширеніші варіанти цієї ідеології, чинники формування анархічної ідеології в Україні. Виведено загальні особливості буття сучасного українського анархізму. Висунуто гіпотезу про друге народження українського анархізму.

Висвітлюються питання аналізу сучасного стану економіки України в період розбудови її державності і формування нової економічної моделі. Визначено умови, фактори та протиріччя трансформації моделі перехідної економіки України; питання співвідношення економіки та політики, спрямовані на розв'язання проблем соціально-ринкових перетворень. Викладено політико-економічну сутність процесу приватизації і вихідні соціально-політичні умови переходу від командної соціалістичної економіки до ринкової економіки, наслідки шокової (масової) приватизації з перевагою безкоштовного розподілу державного майна через сертифікати, а також етап відмови від сертифікатної приватизації і переходу до грошової приватизації. Виявлено несумісність концепції "народної приватизації" як з метою пошуку більш адекватного господаря, так і з додержанням соціальної справедливості в ході приватизації. Проаналізовано досвід зарубіжних країн, зокрема, Франції та Німеччини, у проведенні приватизації та вирішенні соціальних проблем, пов'язаних з цими процесами. Окремі розділи присвячено шляхам подолання суперечностей між вартістю робочої сили та рівнем заробітної плати.

Проаналізовано конституційні, політико-правові аспекти взаємодії та співробітництва України з такою впливовою міжнародною організацією, як Рада Європи. Подано основні міжнародно-договірні документи Ради Європи, на яких базується її ідеологія і практична діяльність, загальноєвропейські стандарти, яким має відповідати правова система України. Проаналовано конституційно-правові проблеми розвитку місцевого самоврядування, реалізації прав українських громадян у світлі Європейської хартії місцевого самоврядування.

Висвітлено актуальні проблеми української історії ХХ ст. Проаналізовано громадсько-політичні та наукові праці діячів українського руху, культури та освіти: В.Дурдуківського, В.Липинського, О.Лотоцького, Г.Берло, а також Ф.Матушевського. Детально охарактеризовано соціально-культурні наслідки політики українізації у 1920-ті рр. в УСРР.

Проаналізовано доктрину українського націонал-комунізму, викладену у книзі "До хвилі. Що діється на Україні і з Україною" та в програмі УКП (1920 р.). Українські націонал-комуністи класичні марксистські догми оригінально застосовували за умов України. За їх переконаннями, принципи комунізму можуть втілюватись лише в незалежній соціалістичній Україні. На думку автора, українські націонал-комуністи протиставляли себе іншим українським силам, що руйнувало тим самим єдиний національний фронт боротьби за самостійність України й ускладнювало досягнення поставленої ними мети.

Проведено соціально-філософське дослідження ідеологічного процесу в перехідному українському суспільстві. Розглянуто динаміку і спрямованість ідеологічного процесу в сучасній Україні через переосмислення теоретико-методологічних основ ідеологічного феномену та виявлення особливостей формування провідних суб'єктів ідеологічних відносин за умов трансформації суспільно-політичної системи, зміни ціннісно-світоглядних орієнтацій в українському соціальному просторі й активного державотворчого процесу в країні.

Аналізується вплив поширених в українському суспільстві ідеологічних та соціально-міфологічних концепцій на суспільно-політичні та економічні процеси в Україні. Значну увагу приділено розкриттю домінуючих у суспільній свідомості ідеологем та міфологем у формуванні політики приватизації та її перебігу, проблемам соціальної напруженості.

Проаналізовано змістові особливості концепту труд/arbeit в ідеологіях націонал-соціалізму та комунізму. Висвітлено особливості мовлення персонажів в епістолярному жанрі у процесі образного відображення дійсності, комунікативно-семантичні аспекти синтаксичної композиції у лексико-семантичній системі сучасної англійської мови. Розглянуто когнітивно-ономасіологічні особливості ідіоматичних композит-бахуврихі антропосемічного поля в англійській мові, розкрито лінгвокогнітивний механізм їх утворення та визначення основних моделей номінативної репрезентації концептів відповідних складних та складнопохідних слів.

Проанализированы содержательные особенности концепта труд/arbeit в идеологиях национал-социализма и коммунизма. Освещены особенности речи персонажей в эпистолярном жанре в процессе образного отражения действительности, коммуникативно-семантические аспекты синтаксической композиции в лексико-семантической системе современного английского языка. Рассмотрены когнитивно-ономасиологические особенности идиоматических композит-бахурвихе антропосемического поля в английском языке, изучен лингвокогнитивный механизм их образования и определения основных моделей номинативной репрезентации концептов соответствующих сложных и сложнопроизводных слов.