Предлагается новая абстрактная модель взаимодействия агентов со средой. Она может быть использована в качестве семантического базиса как для изучения взаимодействия, так и для определения семантики Языка Действий, рассмотренного в предыдущей статье авторов. Взаимодействие агентов и среды определяется более жестким и симметричным путем по сравнению с этой публикацией. Основное понятие, используемое в статье - это хорошо известное понятие транзиционной системы с расходимостью и остановкой. Для определения различных транзиционных систем, используются следующие три основные формы: рекурсивные алгебраические определения, эквациальные определения и структурная операционная семантика.

Розглянуто ключові проблеми неориторики та функціональної семантики. Охарактеризовано вплив естетичної культури на прагматичну еквівалентність перекладу тексту. Проаналізовано особливості відтворення українських реалій у сучасній французькій мові. Значну увагу приділено національній термінології у контексті культурного діалогу дистантноконтактуючих спеціальних мов, ролі складнопідрядних речень із кореляційним зв'язком частин у побудові тексту-розповіді, мемуаристиці російських письменників у паризьких емігрантських періодичних виданнях 1920 - 30 рр., а також тенденціям розвитку російської літератури доби постмодернізму.

Розглянуто специфіку та типологічні риси жанрової системи лірики ХХ ст. у ракурсі застосування категорії особистості як жанроутворювального фактора. Визначено своєрідність та еволюцію жанрової системи ліричних творів Анни Ахматової. Висвітлено жанрово-стилістичні особливості української повісті 1960 - 80-х років. Розкрито семантику епітетарних словосполучень у поезіях О.С.Пушкіна. Викладено деякі сучасні тенденції побутування фольклорних жанрів на Дніпропетровщині.

Збірник присвячено актуальним проблемам лексики, словотвору, фразеології, фонетики, діалектології, ономастики, морфології, синтаксису, стилістики та лінгводидактики. Розглянуто семантику та структуру української етнографічної термінології. Окремі статті присвячено специфіці предикативного зв'язку дієприслівника, особливостям наголосу складних прикметників, текстовому оформленню топонімів у староукраїнських грамотах XIV ст., а також стилістичному використанню старослов'янізмів у творчості українських письменників: Т.Шевченка, І.Нечуя-Левицького, П.Тичини та І.Котляревського.

Аналізуються вихідні категорії лексикології (слово, знак, значення). Вони розглядаються через концепцію тріалізму, завдяки чому визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; синхронія, діахронія та панхронія; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Значний обсяг відводиться аналізу дефініцій значення сильних та слабких сторін. Значення слова (в т.ч. полісемічного) описується через його синтагматику, парадигматику та епідигматику, де воно розглядається як семантична система слова та система значення з відповідними комплексами сем. Дано аналіз полісемії як явища синхронії, діахронії та панхронії, як варіативності та панхронного явища.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Вивчається мова програмування Бейсик в інтегрованому середовищі Microsoft QBasic. Описуються принципи роботи з текстовим редактором, системою налагодження й виконання програм та інформаційно-довідковою системою середовища. Розглядаються синтакис і семантика сучасної версії мови Бейсик, яка дає змогу складати програми розв'язування різноманітних задач з дотриманням правил структурного програмування і не має недоліків ранніх версій мови. Матеріал супроводжується ілюстраціями режимів функціонування середовища, зразками та прикладами програм і результатами їх виконання. Наводиться добірка задач, яка може слугувати основою для формування завдань для практичних і лабораторних занять. Для користувачів середовищами Turbo та Power Basic даються описи як середовищ, так і можливостей мови.

Книга містить методичні рекомендації до вивчення тексту Біблії з точки зору філології. Досліджується семантика сталих біблійних висловів, як у самій Біблії, так і в українській літературі різних періодів, особлива увага зосереджена на біблійній міфології, героїчному епосі, приповістях та байках, новелах, притчах Біблії.

Розглянуто перспективи зіставлювального дослідження обрядових лексичних позначень у слов'янських мовах за когнітивною, феноменологічною та структурно-семіотичною парадигмами. Висвітлено окремі можливі способи символічного моделювання, лексичної категорізації обрядових знаків, зважаючи на їх внутрішню форму. На підставі виявлення співвідношення між основними поняттями структурної лексичної семантики (опозицією, мотивацією тощо) встановлено кореляції обрядових термінів за формою та змістом. Запропоновано реконструкцію архаїчних концептів, їх аксіологічних і онтологічних фокусів, парадигматичних та інших системних зв'язків одиниць.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-4Українка Л.3

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання теорії та історії української мови, актуальні питання граматики, лексикології та термінології. Запропоновано лексико-семантичну характеристику української словотвірної термінології. Висвітлено особливості східнослобожанських говірок і розширено семантичну структуру лексеми в них. Обговорено проблеми української фразеології, кодифікації сучасної української правничої термінології та експресивності наукового мовлення. Визначено функціональний аспект фонетико-семантичного розвитку ономатопеї. Охарактеризовано семантико-стилістичну роль епітетів у генітивних конструкціях на підставі дослідження матеріалів поезії 20 - 30-х рр. ХХ ст.

Збірник присвячено актуальним проблемам мовознавства, стилістики, лінгвістики тексту, семантики, а також літературознавства. Детально проаналізовано роль фонетичного фактора у процесі формування фразеологічних одиниць. Значну увагу приділено змісту та функціонуванню омонімічних форм дієприкметників і прикметників у сучасній іспанській мові, семантико-дериваційній віртуальності англійських запозичень у спортивній терміносистемі французької мови, поетиці висвітлення подій у французькій літературі XVII ст.

Висвітлено актуальні проблеми мовознавства та літературознавства. Детально розглянуто когнітивні та функціональні аспекти семантики. Значну увагу приділено відображенню морально-етичних якостей людини засобами гуцульської фразеології, соціальній варіативності вербальної комунікації у Франції, мотивації відіменникових дієслів у сучасній українській мові, а також використанню метафор у доромантичних художніх системах (орнаменталізмі, середньовіччі, бароко, класицизмі та сентименталізмі).

Розглядаються актуальні проблеми мовознавства та літературознавства. У мовознавчих працях досліджується мовна та мовленнєва семантика, в тому числі у її новому - когнітивному - ракурсі, функціональна взаємодія текстових внесень в англомовних текстах малої прозової форми, усномовні особливості катойконімів (на матеріалі говірок Черкащини), оптимізація наукового викладу тощо. Літературознавчі роботи присвячені аналізові художнього тексту, його мотивам, образам, традиціям. Характеризується символіка вогню в українському фольклорі та творчості Т.Г.Шевченка, поетика метафоричного слова неокласиків, специфіка образності у новелі Г.Косинки "В житах", проблеми психологічного аналізу персонажу (В.Шекспір та П.Мирний), загадка як елемент художнього мислення та ін.

Розглянуто проблеми морфологічної та синтаксичної семантики германських мов, зокрема, деякі шляхи розв'язання проблеми частин мови у сучасній лінгвістиці, семантичні особливості авторського стилю (на матеріалі німецької прози), компресію як актуалізацію принципу мовленнєвої економії у сучасній англійській мові. Особливу увагу приділено питанням літературознавства та теорії перекладу, у т.ч. проблемі міжлітературних зв'язків, відносин і "впливів" у контексті розвитку сучасного порівняльного літературознавства, співвідношенню між системами мови і мовлення в текстах оригіналу та перекладу тощо.

Розглянуто екстралінгвістичні та лінгвістичні особливості формування американської літературної норми, внутрішні та зовнішні ознаки мовних одиниць, основні механізми транспозиції значення топонімів у процесі створення фразеологічних одиниць. Проаналізовано питання дефініції семантичного поля, деякі особливості розповсюдження слів мови фермерів і критерії розподілу німецькомовного простору. Визначено текстотвірні функції фразеологічних модифікацій у газетному тексті, семантико-когнітивні аспекти текстів з проблематики європейської інтеграції.

Подано нариси про словозміну, синтаксис, лексику та семантику говірок Чорнобильської зони та суміжних ареалів. У роботі використано різні прийоми репрезентації говірок Чорнобильської зони, а саме: фіксація явищ за структурними рівнями окремої говірки як самодостатньої системи безвідносно до інших говірок; опис явищ у ряді говірок, які творять ареальну цілість за певними ознаками; аналіз явищ середньополіських говірок на тлі територіально суміжних і віддалених систем, а також опис суміжних діалектів як спосіб вияву міждіалектної взаємодії, продовження просторової континуації середньополіських явищ в інших ареалах. Кожен із прийомів відтворення об'єкта вивчення має свої особливості, переваги та межі доцільності у використанні. Поєднання різних підходів до об'єкта вивчення сприятиме створенню у майбутньому вичерпного мовного кадастру говірок Чорнобильської зони. Матеріали поданих описів не лише становлять конкретний щодо часу інформаційний зріз про ці говірки, а водночас є спонукою до здійснення відповідних обстежень тих чорнобильських говірок, які ще не охоплено дослідженнями. Нариси розширюють відому дотепер інформацію про поліські діалекти, що належать до архаїчних діалектних типів Славії та сприяють формуванню чорнобильського мовно-інформаційного фонду.

Розглядається семантико-синтаксична валентність як найпоказовіший різновид синтаксичної сполучуваності, з'ясовуються семантичні типи дієслівних предикатів і зумовлені їх валентністю класи іменникових синтаксем, простежується інтерпретація синтаксичних трансформацій речень із дієслівними предикатами, проводиться детальный розгляд особливостей лівобічної і правобічної дієслівної валентності, висвітлюються закономірності реалізації валентного потенціалу лексико-граматичних груп дієслів.

Запропоновано цілісний опис контактних гідронімів і ойконімів Західної України за допомогою записів, ономастичних довідників і публікацій у галузі гідронімії та ойконімії. Розглянуто різні підходи до вивчення гідронімів і ойконімів, проаналізовано їх особливості. На підставі грунтовного аналізу фактичного матеріалу (сформовано картотеку, яка налічує близько 1000 одиниць) з'ясовано типи відношень, вивчено взаємозв'язки, найпродуктивніші гідронімно-ойконімні моделі західноукраїнського ономастикону. Простежено шляхи формування гідронімної та ойконімної систем регіону, зв'язок між визначенням словотвірної моделі та семантики базової основи. Визначено найпродуктивніші гідронімно-ойконімні моделі у західноукраїнському ономастиконі.

Освещены материалы ранее неизвестных науке антропоморфных стел ранней бронзы и каменных изваяний половецкого искусства ХІ-ХІІІ вв., собранных в Луганской области. Автор, основываясь на суждениях об искусстве тюркских кочевников, предлагает свой вариант типологии, семантики, технологии изготовления статуй. Значительное внимание уделяется статуям и захоронениям, курганам и святилищам, карьерам и мастерским. Представлен каталог антропоморфных стел и половецких каменных изваяний Луганской области.