Освещены материалы ранее неизвестных науке антропоморфных стел ранней бронзы и каменных изваяний половецкого искусства ХІ-ХІІІ вв., собранных в Луганской области. Автор, основываясь на суждениях об искусстве тюркских кочевников, предлагает свой вариант типологии, семантики, технологии изготовления статуй. Значительное внимание уделяется статуям и захоронениям, курганам и святилищам, карьерам и мастерским. Представлен каталог антропоморфных стел и половецких каменных изваяний Луганской области.

На підставі комплексного мистецтвознавчого дослідження розглянуто головні тенденції розвитку мистецтва скульптури України у Х - першій половині XIV ст. Особливу увагу приділено художньо-стильовим, іконографічним, семантичним особливостям сакральної монументальної скульптури та різьбленої рельєфної ікони на різних етапах їх розвитку в контексті загальноєвропейських мистецьких здобутків середньовіччя.

Висвітлено релігійно-філософські та мистецтвознавчі питання хрестотворення в Україні. Визначено походження хреста, типологізацію і типізацію в християнському пам'ятникарстві, символіку в кам'яному хресторобстві, розкрито фольклорно-апокрифічні та міфопоетичні основи українського народного хресторобства. Описано особливості оздоблення кам'яних хрестів, структуру їх функцій та типи.

  Скачати повний текст

Представлено науковий доробок студентів і педагогів кафедри архітектури та реставрації, викладений у дипломних роботах, виконаних та захищених у 2016 навчальному році. Зазначено, що кожна дипломна праця є результатом наукових, дослідницьких та практичних (зокрема мануальних) робіт, що виконувалися на реальних пам'яткових творах мистецтва. До кожної дипломної роботи подано стислу анотацію та ілюстрації, що відображають методику й основні характеристики творів мистецтва до і після реставрації. Наведено графічні матеріали, які розкривають мистецькі чи матеріально-технічні особливості кожного твору, висвітлюють проблемні аспекти виконання реставраційно-консерваційних операцій. Увагу приділено питанням атрибуції та реставрації алебастрової декоративної різьбленої деталі початку XVII ст. зі збірок Львівського державного історичного музею, методиці реконструкції скульптур зі значними втратами, проблемам збереження та реставрації меморіальної скульптурної пластики Бруснівської каменярської школи.

Наведено відомості про особливу цінність священних чуринг Кам'яної Могили, які є своєрідним вікном в історико-культурний світ безлічі племен, що займали величезні простори Євразії в епоху пізнього палеоліту та новокам'яного віку.

Досліджено меморіальну пластику двох найстаріших цвинтарів Борислава. Проведено аналіз пошкоджень і втрат ансамблів цвинтарів загалом та їх окремих пам'яток. Виконано ідентифікацію кам'яного матеріалу надгробних пам'ятників, проаналізовано стан збереження їх фізичної субстанції.

Проаналізовано наукові праці, що присвячені вивченню особливостей реставрації алебастрової скульптурної пластики за трьома тематичними групами: термінологічне значення назви алебастрового каменю; мінералогія, кар'єри та каменеобробні осередки алебастрового каменю; збереження та відновлення скульптурної пластики з алебастрового каменю.

В работе в научный оборот вводится мраморный бюст божества Митры, который был найден в 2010 г. в яме II - III вв. н. э. при раскопках участка Р-25 в Верхнем городе Ольвии. Исходя из иконографии скульптуры, боковых и фронтальных отверстий с остатками ржавчины от предназначенных для крепления железных стержней, следует предполагать, что он мог быть частью скульптуры Митры-Тавроктона, закалывающего быка. Подобное скульптурное изображение Митры в Северном Причерноморье найдено впервые и имеет аналогии в святилищах европейских и малоазийских провинций Римской империи. В это время культ Митры получил широкое распространение в среде римской армии, в частности в Дунайских провинциях, откуда, в составе римских вексилляций, он попал в античные центры Северного Причерноморья. Его почитание в Ольвии засвидетельствовано находками фрагментов от четырех мраморных рельефных плиток. На этом же участке в римском слое найдены фрагменты от мраморных статуй, архитектурные детали, алтарь и нижняя часть мраморного рельефа с изображением ноги коня или быка, который может происходить от данной скульптуры, поскольку они изготовлены из одного сорта мрамора. В Северном Причерноморье находки вотивных плиток, скульптурных изображений Митры и латинские надписи с посвящением этому божеству маркируют пункты дислокаций римских войск. Публикуемый мраморный бюст мог происходить из митреума 2 святилища, связанного с культом Митры, который появился в Ольвии в результате пребывания в городе во второй половине II - первой половине III вв. н. э. римского гарнизона. Поскольку все находки связанные с культом Митры в Ольвии найдены на территории цитадели, наличие митреума следует предполагать в Верхнем городе.