Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Досліджено положення теорії К.Леонгарда про акцентуйовані особистості на прикладі культури російського літературного декадансу (символізму). Поняття демонстративної особистості проаналізовано в контексті певної культури відносно її самоствореного колективного суб'єкта. Відтворено умовний демонстративний універсум культури.

Досліджено чинники, які визначають траєкторію та вектор політичного розвитку. Виділено в історіографії даного питання три групи теорій, кожна з яких формувалася за різних історичних умов: визначальна роль у політичному процесі належить об'єктивним, незалежним від волі людини факторам (Ф.Аквінський, Ж.Боден, Д.Віко, К. Маркс та ін.); людський фактор є вирішальним у впливі на політичну дійсність (Г.Сковорода, В.Парето, З.Фрейд та ін.); політична дійсність є функцією, залежною від двох змінних - об'єктивної та суб'єктивної (Н.Макіавеллі, Ш.Монтеск'є, В.Винниченко, М.Вебер та ін.).

Висвітлено економічно-педагогічні аспекти впливу соціуму на молодь, обгрунтовано особливості громадянського виховання особистості, дидактичні проблеми використання основ економіки за ринкових умов. Узагальнено закономірності розвитку змісту, структури, функцій економічної освіти. Розглянуто професійну освіту майбутніх фахівців як один з провідних факторів, що зумовлює економіко-освітній розвиток суспільства, зміцнення його науково-технічного та соціально-економічного потенціалу. Обгрунтовано необхідність посилення відповідальності викладачів за організацію економіко-гуманітарного виховання особистості, реалізацію завдань, які ставить суспільство перед освітою у процесі професійної підготовки спеціалістів.

Показано роль українського жіноцтва у державотворчому процесі й національному відродженні, його вплив на культурно-просвітницьке життя суспільства з кінця ХІХ - до кінця ХХ ст. Розкриваються передумови виникнення організованого жіночого руху, створення різних гуртків і товариств ("Товариство руських жінок" на Галичині, гурток Олени Доброграєвої у Києві та ін.), простежується жіноча діяльність у Східній Україні на початку ХХ ст. Аналізується літературно-наукова, педагогічно-виховна та громадсько-політична діяльність найкращих представниць жіночого руху (Н.Кобринської, Л.Українки, О.Кобилянської, С.Русової, Х.Алчевської, М.Омельченко та ін.). Значну увагу приділено аналізу галицької періодики для жінок на початку ХХ ст. як джерела дослідження історії жіночого руху.

Роботу присвячено найяскравішій представниці французької жіночої прози XX ст. - Маргеріт Дюрас. Значну увагу приділено її романам, а саме: "Безсоромні", "Тихе життя", "Гребля проти Тихого океану", "Моряк з Гібралтару", "Післяобіддя пана Андесмаса", "Коханець з Північного Китаю", збірці новел "Цілісінькі дні серед дерев" тощо.

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Ч33(4УКР) + Ч34(4УКР)42

Рубрики:

Історія освіти і педагогічної думки

Організація освіти

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості навчальної підготовки до творчості в технічних вузах, умови формування педагогічної культури студентів і громадянської свідомості школярів, теоретичні аспекти професійної підготовки майбутнього вчителя. Висвітлено засоби навчання в психолого-педагогічній літературі та практиці, багатоплановість впливу мистецтва на особистість, особливості формування екологічної культури студентів технічних вузів, досвід організації навчання студентів в англійських педагогічних коледжах (70 - 80-ті рр. ХХ ст.).

Розглянуто естетико-психологічні теорії впливу музичного мистецтва на особистість. Детально проаналізовано вплив організаційно-педагогічних умов оцінювання професійного становлення майбутнього вчителя на якість його професійної підготовки. Значну увагу приділено ролі сім'ї у формуванні культури міжстатевих відносин підлітків, виховному аспекту підготовки майбутнього офіцера Збройних сил України, специфіці педагогічної діяльності вчителя початкових класів, проблемі українізації шкільного виховання у Галичині на сторінках журналу "Наша школа".

Наведено результати зіставлення кластерних моделей, побудованих за даними, отриманими внаслідок дослідження індивідуально-психологічних особливостей особистості та характеристик пам'яті. Розглянуто перспективи подальшого дослідження у контексті проблеми "пам'ять - особистість".

Досліджено сутність проблеми конфлікту й обгрунтовано правомірність виявлення морально-психологічних особливостей будь-якого конфлікту. Встановлено, що даний підхід дає змогу універсалізувати проблему і полегшує процес виявлення конфлікту та шляхів досягнення згоди. Розглянуто традицію філософської думки про людські цінності, а також психологічні концепції ролі цінностей, зокрема, у когнітивній психології. Запропоновано модель побудови особистості як цілісної єдності, що виникає водночас із конфліктами, які переживає особистість. Значну увагу приділено конфліктній ситуації та збереженню інтегральності психічного простору.

Розглядаються предмет, методологія і завдання дисципліни "Кримінологія". Аналізуються злочинність, причини, умови, за яких скоюються злочини, особистість злочинця, окремі категорії злочинців та їхні соціально-психологічні особливості. Розкриваються основи попередження злочинності, суб'єкти, система та організація попереджувальної діяльності правоохоронних органів. Наводяться комплекс попереджувально-профілактичних заходів, основні поняття кримінології, що дають змогу опанувати систему термінів і понять, спірних поглядів щодо проблем кримінологічної науки, особистості злочинця і потерпілого, а також обставин, що зумовлюють злочинність.

Наведені загальні основи педагогіки, розкриваються її предмет та завдання, головні категорії, методи педагогічних досліджень, основні закономірності, вікові та індивідуальні особливості розвитку дитини. Розглядається особистість учителя сучасної школи, система освіти в Україні, закон про освіту, концепція педагогічного виховання, педагогічний процес як система і педагогічні технології виховання та навчання. Висвітлюються загальні положення теорії навчання: дидактичні основи процесу навчання, закономірності, принципи, методи і засоби навчання, види і форми організації навчання. Містяться основні положення сутності процесу виховання, принципи виховання згідно з концепцією національного виховання, його головні методи та види. Багато уваги приділяється моральному вихованню та самовихованню, патріотичному вихованню та формуванню культури міжнаціональних відносин, роботі з обдарованими дітьми, а також особливостям виховання "трудних підлітків". Розглянуті основні напрямки роботи класного керівника, його провідна роль у розвитку дитячого самоврядування. Пропонуються нариси з історії педагогіки, які характеризують питання педагогічної культури стародавньої Греції та Риму, освіти та виховання у епоху середньовіччя та Відродження, педагогічних поглядів просвітян Нового часу. Велика увага приділяється розвитку української педагогічної думки з часів Київської Русі і до кінця ХІХ ст.

Доведено необхідність зміни парадигми освіти у контексті взаємовідносин "особистість - освіта - соціум" на підставі метакогнітивних знань, зокрема, знань про себе, пізнання, предмет і знань предмета.

Розглянуто нову методику профілактики наркотичних проблем серед молоді, її методологічну схожість і відмінності з методами рольових ігор і психодрамою. Визначено, що методика "Життєві ситуації" є методом активного навчання і здійснює корекційний вплив на особистість підлітка. Це дозволило пояснити механізми, які забезпечують ефективність методики в галузі профілактики вживання тютюну, алкоголю та нелегального розповсюдження наркотиків.

Проаналізовано епістолярну спадщину В.Винниченка як джерело інформації про його особистість: риси характеру, особисті якості, психологію, настрої, стан здоров'я тощо. Досліджено майстерність письменника щодо відображення психології персонажів. Простежено еволюцію художньої інтерпретації В.Винниченком проблеми національної самоідентифікації єврейського народу. Розглянуто проблему підгрунтя художнього мислення драматурга В.Винниченка крізь призму його естетичного ідеалу. Вивчено особливості функціонування займенникових слів у структурі тексту прози В.Винниченка у формально-синтаксичному аспекті. Висвітлено зв'язок філософії В.Винниченка з екзистенційними орієнтаціями українського філософствування періоду ХІХ - ХХ ст. Обгрунтовано необхідність їх аналізу через функціонування семантико-екзистенційного простору в творчості письменника. Зіставлено естетику В.Винниченка та поетів-шістдесятників через "знаки духовної співмірності" - квазіміфи Сонця, Місяця, Зірки, Моря (води) та Моря (повітря). Розкрито специфіку поглядів В.Леонтовича на задекларований В.Винниченком принцип "чесності з собою". Описано деякі особливості української мови та мовлення, лінгвокультурної ситуації на початку ХХ ст. в Україні.

Висвітлено проблеми формування української національної ідентичності. Розглянуто особистість як глобальну цінність громадянського суспільства заходу. Викладено світоглядно-ідеологічні та методологічні засади розробки нової концепції політичної системи України. Проаналізовано розвиток соціально-економічної сфери на базі порівняння бюджетних показників України та Японії. Розкрито пульсуючий характер інституціоналізації вітчизняної соціології. Досліджено механізм формування духовних цінностей армії. Описано специфіку ставлення до праці за умов функціонування соціального механізму трудових відносин на етапі ринкових реформ.

Висвітлено концептуальні засади виховної роботи у Національній фармацевтичній академії України (НФАУ). Викладено нову парадигму соціально-технологічної діяльності викладацького колективу академії. Наведено головні принципи формування позитивних рис особистості. Визначено мету та завдання роботи зі студентською молоддю. Розглянуто основні структурні елементи та напрямки соціально-технологічної діяльності. Розкрито науково-методичні засади виховного впливу на особистість студента. Розроблено орієнтовні плани соціально-технологічної діяльності у різних структурних підрозділах НФАУ. Досліджено організацію виховної роботи у студентських гуртожитках. Проаналізовано специфіку виховної роботи з іноземними студентами.

Розглядаються концептуальні основи подання здоров'я людини (організм - особистість - поведінка) як валеологічної проблеми, наведено основні визначення. Розроблена технологія діагностики фізичної і розумової працездатності, структури особистості, інформаційна технологія структурно-функціонального аналізу взаємовідношень організму та особистості. Розглянуто можливості керування фізичною та розумовою працездатністю, а також якостями особистості, засобами фізичної культури та спорту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4Укр)119

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ