Висвітлено економічні та соціальні проблеми охорони навколишнього середовища. Детально розглянуто організаційно-економічні шляхи залучення іноземних інвестицій в економіку України, а також узагальнено позитивний і негативний досвід їх використання. Значну увагу приділено структурі мотиваційного механізму в промисловості, методологічному апарату промислової логістики, а також стимулювальній функції оподаткування та подоланню ринкового фундаменталізму.

Досліджено тенденції входження закритих локалізованих господарських систем у глобальне світове господарство. З позицій загальної економічної теорії проаналізовано концепцію "ринкового фундаменталізму", сформульовану Дж.Соросом у книзі "Криза світового капіталізму". Розглянуто позиції провідних економістів різних країн світу щодо визначення ними економічної політики держави. Зазначено, що ринковий фундаменталізм зумовив необхідність політичного втручання в економіку. Охарактеризовано діалектичність розвитку перехідних економічних систем у пострадянських країнах. Наголошено на відмінності процесів, що відбуваються, в порівнянні з характеристикою взаємодії економіки та політики в країнах традиційного ринкового господарства. Зроблено висновок про необхідність впровадження економічної моделі, яка відповідає фундаментальним духовно-моральним та економічним цінностям, що притаманні даній країні, її народу.

Проаналізовано причини занепаду сільського господарства України. Охарактеризовано взаємодію вільноринкової економічної моделі з системою управління структурою ринкової економіки. Значну увагу приділено ринковому фундаменталізму та капіталізму, командно-адміністративній системі, міжтиповим ринковим відносинам.

Розглянуто проблеми історії та сьогодення ісламу в Україні та світі, християнсько-мусульманського діалогу, основні принципи становлення державної політики щодо ісламських громад. Висвітлено соціально-історичні та політичні джерела виникнення ісламського фундаменталізму. Описано феномен мусульманського права в сучасних релігійно-правових системах, соціальну доктрину ісламу, стратегії сучасного ісламознавства. Проаналізовано діяльність в Україні мусульманських релігійних організацій, роль екстремістських організацій у формуванні негативних уявлень про іслам, своєрідність розвитку ісламського феномену у Донецькому регіоні. Розглянуто проблему інтеграції кримських татар в українське суспільство.

Рассмотрены проблемы истории и современности ислама в Украине и мире, христианско-мусульманского диалога, основные принципы становления государственной политики в отношении исламских обществ. Освещены социально-исторические и политические источники возникновения исламского фундаментализма. Приведены описания феномена мусульманского права в современных религиозно-правовых системах, социальной доктрины ислама, стратегии современного исламоведения. Проанализированы деятельность в Украине мусульманских религиозных организаций, роль экстремистских организаций в формировании отрицательных представлений об исламе, своеобразие развития исламского феномена в Донецком регионе. Рассмотрена проблема интеграции крымских татар в украинское общество.

Розглянуто проблему забезпечення свободи віросповідання та толерантності у період формування демократичних відносин в Україні. Наведено філософсько-релігієзнавчий огляд моральних цінностей суспільства і визначено інтегративний потенціал релігійних теорій. Проаналізовано особливості відображення в суспільних науках сучасних адаптивних процесів в Україні. Розглянуто теорію секуляризації у контексті американського досвіду осмислення ролі релігії у суспільному житті. Наведено загальний огляд конфесійних особливостей християнського фундаменталізму. Розглянуто процес взаємодії науки та релігії у період соціальних трансформацій та методи релігійного впливу щодо попередження розвитку тероризму. Встановлено характер сучасної молодіжної релігійності та її вплив на формування нового типу духовності. Проаналізовано досвід Церкви адвентистів сьомого дня у сфері естетичного виховання молоді. Запропоновано концепцію міжрелігійного діалогу в епоху глобалізації. Проведено текстологічний аналіз джерельної бази дослідження взаємовідносин православної церкви та держави у 1917 - 1929 рр. на території Східної України.

Рассмотрена проблема обеспечения свободы вероисповедания и толерантности в период формирования демократических отношений в Украине. Освещены философско-религиозные аспекты общественных моральных ценностей и установлен интегративный потенциал религиозных теорий. Проанализированы особенности отражения в общественных науках современных адаптивных процессов в Украине. Рассмотрена теория секуляризации в контексте американского опыта осмысления роли религии в общественной жизни. Приведен общий обзор конфесионных особенностей христианского фундаментализма. Рассмотрен процесс взаимодействия науки и религии в период социальных трансформаций и методы религиозного влияния для предупреждения развития терроризма. Определен характер современной молодежной религиозности и ее влияние на формирование нового типа духовности. Проанализирован опыт Церкви адвентистов седьмого дня в сфере эстетического воспитания молодежи. Предложена концепция межрелигиозного диалога в эпоху глобализации. Проведен текстологический анализ исторических источников исследования взаимоотношений православной церкви и государства в 1917 - 1929 гг. на территории Восточной Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э38-4

Рубрики:

Іслам ( Мусульманство )

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто причини, що підштовхнули Іран до активізації своєї зовнішньої політики. Визначено стратегічне значення країни в регіоні, з'ясовано ставлення США до неї. Досліджено європейську та американські моделі побудови відносин з державою Сходу. Розкрито перспективи співпраці Ірану з республіками колишнього СРСР, зокрема, з Росією та наскільки прийнятним є для пострадянських держав іранський досвід ісламської теократичної моделі і які перспективи має феномен ісламського фундаменталізму в Центральній Азії.

Розглянуто історичні, психологічні та соціальні аспекти тероризму, розкрито сутність цього небезпечного явища сучасності. Проаналізовано та охарактеризовано ісламський, етно-сепаратистський, праворадикальний та інші види тероризму, найбільш відомі терористичні організації, їх лідерів, керівників та вчинені ними злочини. Запропоновано кримінально-правове обгрунтування тероризму, визначено його поняття.

Рассмотрены исторические, психологические и социальные аспекты терроризма, раскрыта сущность этого небезопасного явления современности. Проанализированы и охарактеризованы исламский, этно-сепаратистский, праворадикальный и другие виды терроризма, наиболее известные террористические организации, их лидеры, руководители и содеянные ими злодеяния. Предложено криминально-правовое обоснование терроризма, определены его понятия.

Розглянуто вплив традицій мусульманської культури на формування сучасного житла. Запропоновано виділити чотири основних фактори, що визначають ісламський урбаністичний стиль: регіон, діяльність, час і соціальні зв'язки.

Розглянуто питання релігійної самобутності кримських татар як критерію їх визнання корінним народом України. Вивчено виникнення та еволюцію стереотипів сприйняття мусульман та ісламу православно-християнським населенням. Досліджено особливості відродження ісламу в Автономній Республіці Крим. Описано соціально-історичні та політичні джерела виникнення ісламського фундаменталізму. З'ясовано особливості образу терористичного акту в українському медіа-просторі та його впливу на формування уявлення про іслам в країні.

Рассмотрен вопрос религиозной самобытности крымских татар как критерий признания их коренным народом Украины. Изучено возникновение и эволюция стереотипов восприятия мусульман и ислама православно-христианским населением. Проанализированы особенности возрождения ислама в Автономной Республике Крым. Описаны социально-исторические и политические источники возникновения исламского фундаментализма. Определены особенности образа террористического акта в украинском медиа-пространстве и его влияния на формирование представления об исламе в стране.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф015.29 + Э375-601.1 + Э38

Рубрики:

Інші фактори політики (релігія, культура, мова, філософія, етика тощо)

Католицизм

Іслам ( Мусульманство )

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено нові релігійні парадигми сучасного інформаційного суспільства. Розглянуто питання взаємовияву толерантності та міжконфесійних відносин. Проаналізовано особливості релігійних конфліктів у перехідних суспільствах, освітню діяльність релігійних інституцій та організацій як форму реалізації функціональності релігії, ставлення до влади християн в Україні в першій половині ХІХ ст. Наведено класифікацію течій православного походження в країні у релігійній православній періодиці другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Визначено трансформаційні тенденції в християнському середовищі, елементи модернізму та фундаменталізму соціальних ідей в есхатологічних доктринах представників раннього протестантизму, особливості співвідношення релігії і науки в класичний і посткласичний періоди, а також співвідношення релігії і політики за умов демократії.

Освещены новые религиозные парадигмы современного информационного общества. Рассмотрены вопросы взаимопроявления толерантности и межконфессионных отношений. Проанализированы особенности религиозных конфликтов в переходных обществах, образовательная деятельность религиозных институций и организаций как форма реализации функциональности религии, отношение к власти духовных христиан в Украине в первой половине ХІХ ст. Приведена классификация течений православного происхождения в стране в религиозной православной периодике второй половины ХІХ - начала ХХ ст. Определены трансформационные тенденции в христианской среде, элементы модернизма и фундаментализма социальных идей в эсхатологических доктринах представителей раннего протестантизма, особенности соотношения религии и науки в классический и постклассический периоды, а также соотношения религии и политики в условиях демократии.

Визначено особливості, сутність, культурно-етнічні форми та наведено соціальні доктрини ісламу. Виявлено спільні елементи у розумінні Антихриста та Ад-Даджжаля в мусульманській і християнській традиціях. Проаналізовано особливості демонологічної міфології ісламу. Досліджено тлумачення проблеми онтологічного доказу Язіра та Сабрі. Розглянуто теоретичні проблеми вивчення суфізму й основні містичні напрями та рухи шиїзму. Проаналізовано розвиток арабо-мусульманського релігійного мистецтва (на прикладі каліграфії й арабески). Визначено статус жінки в ісламі, висвітлено історію та сучасний стан міжконфесійних відносин Російської православної церкви й ісламських організації Росії. Розкрито особливості політизації ісламу в Криму, наведено огляд його сучасного стану у світі. Розглянуто феномен релігійного фундаменталізму в протестантській та ісламській традиціях.

Определены особенности, сущность, культурно-этнические формы и приведены социальные доктрины ислама. Выявлены общие элементы в понимании Антихриста и Ад-Даджжаля в мусульманской и христианской традициях. Раскрыты особенности демонологической мифологии ислама. Проанализировано толкование проблемы онтологического доказательства Язира и Сабри. Рассмотрены теоретические проблемы изучения суфизма, основные мистические направления и движения шиизма. Проанализировано развитие арабо-мусульманского религиозного искусства (на примере калиграфии и арабески). Определен статус женщины в исламе, освещены история и современное состояние межконфессиональных отношений Российской православной церкви и исламских организаций России. Раскрыты особенности политизации ислама в Крыму, проведен обзор его современного состояния в мире. Рассмотрен феномен религиозного фундаментализма в протестансткой и исламской традициях.

Проаналізовано причини виникнення та швидкого поширення сучасних фундаменталістських ідей в країнах мусульманського Сходу та можливі наслідки прискореної політизації ісламу за умов глобалізації світових процесів.

Здійснено релігієзнавчий аналіз основних положень християнства й ісламу щодо війни та миру. Розкрито генезис і трансформацію концептів "війна" і "мир" у їх розвитку від першоджерел християнства та мусульманства - Книг Старого та Нового Завіту, Корану, Сунни, праць християнських і мусульманських мислителів - до сучасного трактування. Досліджено тенденції й особливості еволюції поняття "війна" у контексті християнської традиції. Розкрито суперечність християнської доктрини "справедливої війни", проаналізовано явище пацифізму. Досліджено багатоаспектну комплексну модель релігійно-філософського поняття "мир" у християнстві, розкрито його структуру, в якій розрізняється зовнішній і внутрішній мир. Розкрито комплексність поняття "джихад" у першоджерелах ісламу, а також його еволюцію та розвиток. Визначено типи джихаду, етичні постулати, обмеження й умови для його проголошення. Зауважено, що специфіка мусульманського концепту "мир" полягає в тому, що справжній мир на землі неможливий, поки на землі не запанує іслам. Здійснено логіко-семантичний, зіставний і компаративний аналіз концепцій війни та миру у християнській та мусульманській традиціях, досліджено витоки, тенденції та течії ісламського фундаменталізму.

Проаналізовано процес адаптації хасидського руху Хабад до суспільно-політичних і соціокультурних реалій українського соціуму. З'ясовано, що як і поява всього східноєвропейського хасидизму, Хабад не був детермінований винятково соціальними умовами. Доведено, що хасидизм сформував нову парадигму духовно-практичного освоєння традиційного іудаїзму. Встановлено, що Хабад Любавич як органічна частина феномену хасидизму відрізняється збалансованим поєднанням емоційної та раціональної складових. Виявлено, що на початку третього тисячоліття Хабад Любавич стає головною силою відновлення релігійної традиції на всьому пострадянському просторі, зокрема в Україні. Встановлено, що Хабад Любавич зміг імплементувати до сучасного українського контексту механізми залучення світського єврейства до релігійного життя, актуалізувати духовну, культурну та соціальну роль релігійної громади у сучасному соціумі. Доведено, що Хабад Любавич репрезентує цінності ортодоксального іудаїзму, в якому традиціоналізм і консерватизм не трансформується в агресивний фундаменталізм і ксенофобію. Зроблено висновок, що спрямованість на активний діалог з суспільством дає можливість руху Хабад Любавич успішно конкурувати і перемагати інших представників іудаїзму в Україні.

У філософсько-релігієзнавчому контексті досліджено сутність та форми прояву ісламського фундаменталізму. Обгрунтовано, що основними критеріями виділення фундаменталізму як самостійної ідейної течії є трактування власних вимірів соціуму у відповідності з чистим ісламським зразком - ранньомусульманською общиною і переміщенням цього історичного образу в майбутнє. За своєю сутністю ісламський фундаменталізм є трансформацією релігійної віри в ідеологію, особливостями якої є тоталітарність, дихотомічне сприйняття світу, великий орієнтаційний та мобілізаційний потенціал, активістський характер, місіонерський експансіонізм, перевага моралізаторства над людським виміром, ідеологічна неоднорідність. Доведено, що нині ісламська опозиція фундаменталістського спрямування існує в усіх державах, де є прибічники ісламу. У ряді країн (Алжирі, Єгипті, Ізраїлі, Лівані) фундаменталісти намагаються примусити владу прийняти їх програму. Підкреслено, що фундаменталістським акціям терористичного чи кримінального характеру повинна даватись відсіч з боку силових структур, акцент має бути перенесений з боротьби проти фундаменталізму на коректне контролювання цього процесу.

Висвітлено питання впливу та ролі ісламського чинника у міжнародних відносинах країн Балканського регіону. Розглянуто основні проблеми та результати впливу ісламського чинника на міжнародні відносини в балканських країнах. Проаналізовано специфіку ісламського чинника в зазначених країнах. Визначено, яка складова - економічна, політична, безпекова або гуманітарна є домінуючою в інтересах досліджуваних держав в контексті ісламського чинника. Увагу приділено особливостям впливу ісламського чинника на становище прав людини на Балканах, врегулювання міграційних проблем.

З урахуванням надбань сучасної вітчизняної політичної науки, на підставі аналізу певних джерел і наукових напрацювань вітчизняних і закордонних дослідників проведено дослідження ісламського чинника у сучасному політичному процесі України. Аргументовано важливість оптимізації державної політики у сфері міжконфесійних і міжетнічних відносин і вдосконалення власної зовнішньополітичної стратегії з урахуванням зростаючого впливу ісламського чинника на світові політичні процеси на політичний процес України. Розроблено шляхи вдосконалення державно-конфесійних відносин на підставі вивчення місця та ролі мусульманської спільноти України та стану забезпечення релігійних прав і свобод населення держави.

Проаналізовано близькосхідний мирний процес 1990-х рр., політику адміністрації Б. Клінтона у врегулюванні арабсько-ізраїльського конфлікту (АІК) за оцінками американських політологів. Висвітлено стратегії адміністрації Д. Буша-старшого і Б. Клінтона щодо врегулювання АІК, наслідки вбивства духовного лідера "Хамас" А. Ясіна. Розкрито роль міжнародного суду ООН у врегулюванні палестинсько-ізраїльського конфлікту. Визначено новий етап зміцнення стратегічного альянсу американсько-ізраїльських відносин у контексті сучасних проблем безпеки на Близькому Сході, особливості ізраїльсько-сирійського й ізраїльсько-ліванського треків близькосхідного мирного врегулювання та посередницьку діяльність США в 2000 - 2005 рр. Розглянуто політику Росії щодо арабсько-ізраїльського мирного врегулювання на сучасному етапі й України щодо врегулювання АІК у 2000 - 2006 рр. Проаналізовано проблему поширення ісламського фундаменталізму, екстремізму та тероризму, їх наслідки для України, особливості трансформації проблем регіональної безпеки Близького Сходу на початку ХХІ ст., ефективність міжнародного посередництва в АІК і перспективи його врегулювання після мирної конференції в Аннаполісі.

Проанализированы ближневосточный мирный процесс 1990-х гг., политика администрации Б. Клинтона в урегулировании арабско-израильского конфликта (АИК) по оценкам американских политологов. Освещены стратегии администрации Д. Буша-старшего и Б. Клинтона по урегулированию АИК, последствия убийства духовного лидера "Хамас" А. Ясина. Раскрыта роль международного суда ООН в урегулировании палестинско-израильского конфликта. Определены новый этап укрепления стратегического альянса американско-изральских отношений в контексте современных проблем безопасности на Ближнем Востоке, особенности израильско-сирийского и израильско-ливанского треков ближневосточного мирного урегулирования и посредническая деятельность США в 2000 - 2005 гг. Рассмотрены политика России по арабско-израильскому мирному урегулированию на современном этапе и Украины по урегулированию АИК в 2000 - 2006 гг. Проанализированы проблема распространения исламского фундаментализма, экстремизма и терроризма, их последствия для Украины, особенности трансформации проблем региональной безопасности Ближнего Востока в начале ХХІ ст., эффективность международного посредничества в АИК и перспективы его урегулирования после мирной конференции в Аннаполисе.