Розкриваються зміст та етапи розвитку українського визвольного руху в період, що передував цій незалежності в контексті антитоталітарних рухів в Центральній і Східній Європі. Використовуючи малодоступні і невідомі документи, автор показав масштаби, рівень, організацію і проблеми цього руху. Висвітлена діяльність як підпільної течії руху у вигляді груп, гуртків, так і більш відкриті форми боротьби за незалежність і демократію проти імперіалізму і тоталітаризму. Монографія представляє і розвиток непідцензурної суспільно-політичної думки в ті роки. Також показано роль і місце соціального спротиву системі, робітничих протестів.

Висвітлено інтерпретацію непростих процесів зародження та формування нової національної свідомості у ранньомодерних суспільствах. Проаналізовано витоки національної свідомості. Наведено характеристику креольських першовідкривачів. Досліджено офіційний націоналізм та імперіалізм, патріотизм і расизм.

З'ясовуються психокультурні, квазірелігійні, філософські та ідеологічні передумови російського месіянства аж до новітніх його неослов'янофільських та неоєвразійських трансформацій. Автор розвінчує сучасний московський імперіалізм як своєрідний симбіоз традиційного месіянства, етатистського шовінізму і реваншистського мілітаризму. Аналізується глибинна генетична та структурно-типологічна спорідненість різних версій російського месіянства (в тому числі і більшовицького "інтернаціонального" глобалізму та неоєвразійства). Робиться спроба охопити декілька взаємопов'язаних (структурно і функціонально) вимірів російської ідеї: на рівні менталітету, національної характерології та масової свідомості; на рівні національного дискурсу (його парадигм та епістем) філософського, філософсько-ідеологічного, художньо-літературного; на рівні діяльнісно-історичних та ситуативних "розгортань" та об'єктивацій російської ідеї.

Проаналізовано українсько-російські культурні взаємини у контексті постколоніальних теорій. Розкрито декілька важливих аспектів в історії обох культур з метою сучасної інтерпретації ряду класичних текстів, ролі та значення багатьох ключових постатей, введених у літературний канон. Висвітлено боротьбу з імперіалізмом в українській літературі. Охарактеризовано творчість П.Куліша, М.Драгоманова, Б.Грінченка, І.Франка.

Проанализированы украинско-российские взаимоотношения в контексте постколониальных теорий. Раскрыто несколько важных аспектов в истории двух культур для современной интерпретации ряда классических текстов, роли и значения многих ключевых личностей, введенных в литературный канон. Освещена борьба с империализмом в украинской литературе. Охарактеризовано творчество П.Кулиша, М.Драгоманова, Б.Гринченко, И.Франко.

Висвітлено місце тоталітаризму в історії людства з точки зору видатного американського вченого Х. Арендті. Розглянуто тоталітаризм як систему масового терору, що забезпечує в країні атмосферу загального страху, а також умови його виникнення. Визначено його національно-соціалістську й інтернаціонал-більшовицьку форми, а також роль ідеології в тоталітарних системах. На підставі порівняння теоретико-структурного підходу з історико-генетичним розглянуто головні джерела тоталітаризму - антисемітизм, що пройшов численні стадії розвитку, та імперіалізм, який створив специфічний феномен ХХ ст. - натовп. Проаналізовано особливості масового терору. Висвітлено питання про конкретно-історичну частку історичної відповідальності різних складових суспільства, метаморфози принципу класовості та партійності. Розкрито специфічну роль бюрократії та партійної еліти.

Освещено место тоталитаризма в истории человечества с точки зрения американского ученого Х. Арендти. Рассмотрен тоталитаризм как система массового террора, обеспечивающая в стране атмосферу общего страха, а также условия его возникновения. Определены его национально-социалистическая и интернационал-большевицкая формы, а также роль идеологии в тоталитарных системах. На основе сравнения теоретико-структурного подхода с историко-генетическим рассмотрены главные источники тоталитаризма - антисемитизм, прошедший многочисленные стадии развития, и империализм, создавший специфический феномен ХХ ст. - толпу. Проанализированы особенности массового террора. Освещены вопросы о конкретно-исторической части исторической ответственности различных составных общества, а также метаморфозах принципа классовости и партийности. Раскрыта специфическая роль бюрократии и партийной элиты.

Уперше у вітчизняній літературі з урахуванням найновіших досягнень світової історико-наукової думки розглянуто новітні економічні теорії: економіки країн, що розвиваються, економічного імперіалізму, трансформації економіки та суспільства, визначення та вибору економічної політики. Висвітлено монетаристські погляди представників різних сучасних теорій. Запропоновано моделі розвитку економіки в Україні, зокрема, нео- та посткейнсіанську теорії економічного зростання, очікуваної корисності.

Впервые в отечественной литературе с учетом новейших достижений мировой историко-научной мысли рассмотрены новейшие экономические теории: экономики третьего мира, экономического империализма, трансформации экономики и общества, определения и выбора экономической политики. Освещены монетаристские взгляды представителей различных современных теорий. Предложены модели развития экономики в Украине, в частности, нео- и посткейнсианской теории экономического роста, ожидаемой полезности.

Здійснено національно-екзистенціальний методологічний аналіз христологічної публіцистики Є.Сверстюка та М.Мариновича. Проведено дослідження конструктивних тенденцій у публіцистичних творах письменників, основну увагу зосереджено на вивченні контроверсійного (псевдохристологічного) типу дискурсу обох публіцистів, в якому виразно домінують політико-ліберальні, а тому антихристиянські та антинаціональні ідеї. Явище аберації християнства розглянуто в контексті антиукраїнської ідеологічної настанови культурного імперіалізму. Наведено сучасне методологічне обгрунтування христологічної інтерпретації як способу визначення феноменів буття в аспекті християнської духовності.

Осуществлен национально-экзистенциальный методологический анализ хирстологической публицистики Е.Сверстюка и М.Мариновича. Проведено исследование конструктивных тенденций в публицистических произведениях писателей, но основное внимание уделено изучению до сих пор не замеченного контроверсионного (псевдохристологического) типа дискурса обоих публицистов, в котором выразительно доминируют политико-либералистические, а потому антихристианские и антинациональные идеи. Явление аберации христианства рассмотрено в контексте антиукраинских идеологических наставлений культурного империализма. Изложено современное методологическое обоснование христологической интерпретации как способа определения феноменов бытия в аспекте христианской духовности.

Висвітлено проблеми словотвору і синтаксису англійської мови, семіотичні та концептуальні аспекти мовних одиниць, а також проблеми перекладу. Описано жанрові ознаки прозових і поетичних текстів, особливості стильового аналізу літературних творів. Визначено постмодерністські риси наукової фантастики Америки, розглянуто твори жанрів фентезі та антиутопії. Наведено дидактичні рекомендації щодо дієвих способів формування англомовної комунікативної компетенції та уникнення лінгвістичного імперіалізму під час навчання англійської мови.

Освещены проблемы словообразования и синтаксиса английского языка, семиотические и концептуальные аспекты языковых единиц, а также проблемы перевода. Описаны жанровые свойства прозовых и поэтических текстов, особенности стилевого анализа литературных произведений. Определены постмодернистские черты научной фантастики Америки, рассмотрены произведения жанров фэнтэзи и антиутопии. Приведены дидактические рекомендации относительно действенных способов формирования англоязычной коммуникативной компетенции и уклонения от лингвистического империализма в период обучения английскому языку.

Висвітлено життєвий і творчий шлях видатного українського поета Т.Шевченка. Наведено відомості про його родовід, дитячі роки, період кріпацької неволі та навчання в Академії мистецтв у Петербурзі. Розглянуто творчу та громадську діяльність, детально проаналізовано період заслання. Висвітлено релігійні переконання, філософський світогляд і поетичну майстерність Т.Шевченка. Розкрито історію написання російськомовних творів митця, проаналізовано поеми "Єретик" і "Марія". Показано суттєвий вплив творчості Г.Сковороди, М.Гоголя, П.Куліша на формування ідейних переконань Т.Шевченка. Розглянуто злочинну завойовницьку політику російського імперіалізму на чолі з царем Миколою I на Кавказі та в Європі. З урахуванням даних історичних реалій більш точно з'ясовано логіку поведінки царських генералів III відділення стосовно покарання Т.Шевченка. Здійснено немарксистський аналіз філософського світогляду поета, на підставі якого переосмислено його роль та значення в історії української та світової філософії. Наведено сучасні інтерпретації творчої спадщини Т.Шевченка.

Освещен жизненный и творческий путь выдающегося украинского поэта Т.Шевченко. Приведены сведения о его родословной, детских годах, периодах крепостной неволи и обучения в Академии искусств в Петербурге. Рассмотрена творческая и общественная деятельность, детально проанализирован период ссылки. Освещены религиозные убеждения, философское мировоззрение и поэтическае мастерство Т.Шевченко. Раскрыта история написания его русскоязычных произведений, проанализированы поэмы "Еретик" и "Мария". Показано существенное влияние творчества Г.Сковороды, Н.Гоголя, П.Кулиша на формирование идейных убеждений Т.Шевченко. Рассмотрена преступная деятельность русского империализма во главе с царем Николаем I на Кавказе и в Европе. С учетом данных исторических реалий более точно установлена логика поведения царских генералов III отделения относительно наказания Т.Шевченко. Осуществлен немарксистский анализ философского мировоззрения поэта, на основании которого переосмыслена его роль и значение в истории украинской и мировой философии. Представлены современные интерпретации творческого наследия Т.Шевченко.

Розкрито суть поняття інформаційного імперіалізму, який має свої витоки з класичного імперіалізму. Відзначено, що під час "холодної" війни є неможливим ведення воєн у класичному розумінні, тому імперіалізм трансформувався в "інформаційний", а за умов однополюсного світу набув суттєвого доповнення як "американський інформаційний імперіалізм". Базуючись на цивілізаційному системному методі, досліджено політику США XX ст. і показано, що відмова від доктрини ізоляціонізму й активне входження в систему міжнародних відносин за умов економічного домінування у світі сприяло відкритості американського суспільства до нових цивілізаційних викликів, забезпечило США провідні позиції у процесах глобалізації, що надає переваги у використанні позитивних рис цих процесів і дозволяє займати передові рубежі у подальшому їх розвитку. Доведено залежність між одноосібним пануванням США у сучасній системі міжнародних відносин і контролем цієї країни над всіма складовими світових інформаційних потоків.

На базі теорій, вчень і доктрин - глобалізації, національного інтересу, середньодержавності, національної могутності, імперіалізму та неомарксизму здійснено порівняльний аналіз зовнішної політики типових європейських держав у глобалізаційному середовищі. Виокремлено основні теоретичні підходи вітчизняних глобалізаційних досліджень. Розглянуто негативні аспекти глобалізаційних процесів. Надано визначення імпералізму як "порушення національного інтересу". Сконструйовано синтетичну системно-порівняльну парадигму дослідження зовнішньополітичної поведінки європейської середньої держави за умов глобалізації. Розроблено систему глобалізаційних загроз сучасній державі. Виокремлено парадигми виживання та розвитку середньої європейської держави за цих умов. На прикладах Великої Британії, Польщі та України доведено оптимальність тривекторної моделі європейської зовнішньої політики в глобалізаційному середовищі.

  Скачати повний текст

Із використанням історіографічного та фактичного матеріалу досліджено провідні тенденції та основні етапи розвитку знань з історії національних меншин України в XX ст. Домінуюче місце займає історіографічний аналіз праць, опублікованих після проголошення суверенітету та державної незалежності України. З'ясовано повноту та достовірність висвітлення у літературі таких вузлових проблем, як етнонаціональна спадщина України доби імперіалізму, інституювання національних меншин в УНР та ЗУНР, ставлення етнічних груп до утвердження радянської влади та її етнополітика на різних етапах функціонування тоталітарного режиму. Значну увагу приділено історіографії репресій щодо національних меншин, їх участі у русі опору сталінському та нацистському режимам, у боротьбі за суверенізацію та незалежність України, формування правових засад етнонаціональних відносин за сучасних умов. Виділено актуальні для науки та практики теоретико-методологічні аспекти міжнаціональних відносин, правового захисту етнічних груп, які недостатньо висвітлені в історичній та етнологічній літературі, сформульовано ряд пропозицій щодо подальшої розробки теми.

Досліджено ідейну боротьбу в Галичині у 1870-ті рр., діяльність і творчість центральної постаті у цій боротьбі О.Терлецького (1850 - 1902 рр.) Відзначено прогресивну історичну роль народовців 1860 - першої половини 1870-х рр. та спростовано негативну оцінку їх діяльності у радянській літературі. Висвітлено антиукраїнську діяльність москвофілів - прибічників панславізму, агентури російського імперіалізму серед українців. Досліджено формування світогляду О.Терлецького - від ортодоксального народовця до радикального націонал-демократа у суспільно-політичній сфері та у філософії - від гегельянця до позитивіста. Виявлено впливи Г.Т.Бокля, Е.Геккеля, К.В.Негелі, В.Федоровича на філософські погляди О.Терлецького. Висвітлено критику мислителем соціал-дарвіністів. На думку О.Терлецького, розв'язання всіх аспектів загальнолюдських проблем, зокрема, українського питання, необхідно здійснювати на наукових засадах.

Дисертацію присвячено вивченню контактно-генетичних зв'язків Р.Кіплінга з російською й частково українською літературами та дослідженню типологічних збігів у творчості англійського та російських письменників. Розглянуто критичну рецепцію творчості Кіплінга російським та українським літературознавством. Проаналізовано переклади поезій Кіплінга у компаративістському дискурсі. Досліджено кіплінгівські мотиви у творах М.Гумильова, Б.Пастернака, О.Островського та радянських поетів-неоромантиків 20 - 30-х років. Доведено, що Кіплінг увійшов у російську літературу здебільшого завдяки зовнішнім контактам. Зазначено, що уявлення про Кіплінга як "барда імперіалізму", яке сформувалося за радянських часів, стало перешкодою для розвитку контактів Кіплінга з російською та українською літературами.

Проведено цілісне історіософське, філософське та релігієзнавче дослідження суті, витоків, особливостей трансформації у київському християнстві, а згодом в українському та російському православ'ї феномену софійності. Виокремлено та досліджено періоди софійної проблематики: дохристиянські уявлення античності, гностичні софіологічні рефлексії, християнська софіологія, середньовічна містика та софіологія російської "філософії всеєдності". Установлено, що київському християнству були притаманні риси: християнський універсалізм, толерантне ставлення до різних релігійних центрів на Сході та Заході, несприйняття клерикального месіанства, візантійського цезарепапізму та римського папоцезаризму, ранньохристиянська орієнтація, паулінізм як форма заперечення богообраності будь-якого народу та відповідно церковного імперіалізму, вироблення власного слов'янського обряду, патріотичність і софійність. Обгрунтовано софійні києвохристиянські витоки способу філософування українських мислителів Г.Сковороди, П.Юркевича, що знайшли відображення у "філософії серця", та вияви софійського вчення на тлі російської ментальності у його систематизації та перетворенні на концепцію софіології у "філософію всеєдності", в чому велика заслуга належить мислителям В.Соловйову, С.Булгакову, П.Флоренському. Софіологію у православному богослов'ї XX ст. розглянуто у контексті православно-богословських суперечок навколо софійного вчення середини 1930-х рр. та у зв'язку з православною концепцією "християнського служіння світові" (1970 - 1980 рр.).

Проаналізовано творчий доробок українського режисера Л. Курбаса, радянську культурну практику 1920-х рр. в контексті постколоніалізму, зокрема, новаторських шекспірівських постановок Л. Курбаса. Увагу приділено питанням універсальності, цінності, канону, класики, високої та низької культури, ідеології, влади, імперіалізму, колоніалізму, периферизму, модернізму, народництва, а також протидії в СРСР культурному ладу, політичному, соціальному й економічному устрою.

Проанализированы творческое наследие украинского режиссера Л. Курбаса, советская культурная практика 1920-х гг. в контексте постколлониализма, в частности, новаторских шекспировских постановок Л. Курбаса. Внимание уделено вопросам универсальности, ценности, канона, классики, высокой и низкой культуры, идеологии, власти, империализма, коллониализма, периферизма, модернизма, народничества, а также противодействия в СССР культурному, политическому, социальному и экономическому строю.

Розкрито сутність російського імперіалізму (РІ), причини імперіалістичної поведінки Росії в історичному контексті у втіленні імперіалістичних планів від розпаду Монгольської імперії до більшовицької революції. Висвітлено витоки РІ, особливості російського домінування на Балканському півострові, Кавказі, колонізації Центральної Азії, а також політику на Далекому Сході, в Україні.

Раскрыты сущность русского империализма (РИ), причины империалистического поведения России в историческом контексте в воплощении империалистических планов от распада Монгольской империи до большевистской революции. Освещены истоки РИ, особенности русского доминирования на Балканском полуострове, Кавказе, коллонизации Центральной Азии, а также политика на Дальнем Востоке, в Украине.

Розкрито сутність еволюції ринкового господарства. Висвітлено особливості його розвитку за умов фінансової цивілізації, коли фінансовий важіль є визначальним у геополітиці, дипломатії, бізнесі, владі. Охарактеризовано стадії трансформації світової системи капіталізму (класичний капіталізм, імперіалізм і фінансовий капіталізм) і ключові механізми, з якими пов'язаний успішний розвиток економіки на кожній стадії: дефолти, світові війни. Проаналізовано зміст фінансової кризи та визначено, що вона виступає видом сучасної війни, який є закономірним кроком до нового рівня впорядкованості соціуму, нового світового порядку з тією ж сутністю: гроші, прибуток, влада.

Проаналізовано діяльність транснаціональних корпорацій як глобальних інститутів з позицій неоінституціоналізму. Розглянуто окремі наукові концепції економічного розвитку. Проаналізовано головні напрями корпоративної соціальної відповідальності з позицій наукового підходу - економічного імперіалізму.