Исследованы русская и украинская поэзия ХХ века - тексты А.Блока, К.Бальмонта, Н.Гумилева, А.Ахматовой, М.Цветаевой, Б.Пастернака, О.Мандельштама, В.Маяковского, М.Семенко, П.Тычины, В.Маккавейского, Н.Заболоцкого, Н.Зерова, М.Рыльского, В.Набокова, А.Тарковского, В.Высоцкого, И.Бродского, Ю.Андруховича и др. Освещена система представлений - типология, которая отражает формы проявления литературных конвенций и читательского восприятия. Рассмотрена динамика процесса секуляризации творчества от автора-"пророка" до автора-"художника", "ремесленника", "изгоя", "трикстера" и "частного человека".

Архитектурная композиция рассмотрена как синтезирующая все виды искусств с учетом архетипической природы человека и его мифопоэтических представлений о мире. Проведен сопоставительный анализ концепций и конкретных произведений, разных видов искусства (литературы, музыки, киноискусства) и архитектуры, а также произведений разных эпох (античности, средневековья, итальянского возрождения, нового времени). Раскрывается метаязык, однозначный для искусства и архитектуры, который отражает мифопоэтическую основу восприятия человека. Пространственная основа архитектурной композиции соотнесена с пространственной моделью мира, с мифологическим универсумом, что позволяет раскрыть новые грани в эстетической целостности архитектуры.

Досліджено гумористичну тональність - текстову категорію та її екстралінгвістичні фактори, як прожектуючу емоційну оцінку на рівень тексту. На підставі аналізу короткої прози К.Тухольського висвітлено мовні засоби, за допомогою яких створено тони гумористичного спектра.

Зроблено висновок: центром специфіки художньої літератури, насамперед, є подія "смислотворюючого" спілкування дійсності та свідомості у слові, яке вперше називає те, що досі не мало адекватного ім'я.

Проведен анализ закономерностей функционирования традиционного сюжетно-образного материала легендарного происхождения в культуре ХХ ст. Рассмотрение специфики трансформации легенд о Фаусте, Крысолове, Граале, Артуре, Агасфере и других осуществляется в контексте многообразных социально-идеологических и духовных факторов, определяющих развитие современной цивилизации. Особое внимание уделяется анализу литературного функционирования средневековых легенд о Дон Жуане. Исследуются формально-содержательные уровни переосмысления образа "всесветного любимца" в произведениях Ж.Б.Мольера, Э.Т.А.Гофмана, А.С.Пушкина, Дж.Г.Байрона, О.де Бальзака, П.Мериме, А.К.Толстого, П.Гейзе, Л.Украинки, Н.С.Гумилева, А.В.Амфитеатрова, А.Камю, К.Чапека и др.

Розглянуто питання історії вивчення метаморфози у лінгвістичному, міфопоетичному та психологічному аспектах. Метою дослідження визначено центральну зону метаморфози, зокрема, засобів втілення ідеї перетворення в художньому мовленні М.В.Гоголя.

Основна увага зосереджується на ранньому етапі українського модернізму, що припадає на межу ХІХ-ХХ ст. Присутність міфу аналізується на рівнях філософії, поетики, реінтерпретації архетипів. Представлено часові горизонталі та семантичні вертикалі модерного міфотворення - від премодерну і функції пізнання до влади ілюзорно-утопічних тенденцій. Висвітлюється міфологічний аспект у творчості Лесі Українки. Автор спробував поширити проекцію міфологізму від початку ХХ ст. до його середини, зокрема, до міфопоетики 1920-30-х, враховуючи непослідовність модерністичного дискурсу, при цьому увага акцентується на прикметних виявах літературного міфологізму на різних рівнях.

Розглянуто співвідношення мовлення і мовчання як онтологічну підставу філологічного знання, що виявляє структуру таємничого ("таємниця - загадка - секрет").

На материале украинской драматургии "Новой волны" опровергнут "Миф Кризиса" национальной драмы конца ХХ века. Идентифицированы основные черты этого литературно-театрального явления. Определены особенности функционирования мифа в современной драматургии.

Автор постає як суб'єкт естетичного буття, протилежного життєвому існуванню. Розглянуто умови вирішення конфлікту між ними.

Обобщены результаты исследования отечественным и зарубежным литературоведением теоретических аспектов функционирования традиционных сюжетов легендарно-мифологического, легендарно-церковного и литературного происхождения. Рассмотрены интегральные и дифференциальные характеристики классического сюжетно-образного материала, формы и способы его трансформации в разных национальных литературах. Исследованы теоретические аспекты "неомифологической" поэтики и процессов "ремифологизации", приемы осовременивания и расширения трансформационного диапазона классических структур, их национальной и хронотопной локализации.

Збірка містить дослідження науковців українських і зарубіжних ВНЗ, присвячених питанням ритуально-міфологічної інтерпретації культурного тексту. Крім суто філологічних студій, тут є дослідження, що торкаються питань філософії, естетики, культурології. Автори звертаються до прадавніх і сучасних міфів, вдаються до спроб ритуально-міфологічної інтерпретації окремих текстів і аналізу базових міфологічних кодів національних культур. Відтворюються головні компоненти історії. Існування історично забарвленого національного міфу про Христа засвідчене як фольклорними, так і численними літературними текстами. Привертається увага до лінгвістичних, літературознавчих проблем, пов'язаних з уявленням про "слово як міф".

Обгрунтовується поняття самототожності як методологічного інструменту в адекватному прочитанні творчості письменника. З огляду на особливості історичного шляху української літератури ХХ ст. подаються начерки літературних портретів Василя Стуса, Юрія Яновського, Миколи Хвильового, Володимира Свідзинського, Леоніда Первомайського, Євгена Маланюка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-34 + Ш400.15

Рубрики:

Література

Проблема автора в літературі <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В монографии исследовано своеобразие вербализации когнитивного смысла в научном и художественном типах словесного мышления. Проанализированы типология речемыслительной деятельности человека, генезис, становление и взаимодействие современных типов речемышления, онтологические и гносеологические основы их определяемости. Изучены генезис, содержание, структура и взаимодействие базисных изобразительных средств - сравнения, метафоры и метонимии. На основе этого анализа исследованы теоретические возможности создания теории синтетических суждений в научных и художественных текстах. Рассматрены многочисленные примеры вербальных результатов художественного и научного познания феноменов сознания.

Розглядаються можливості антропонімічної суфіксації як засобу творення комічних онімів і використання реальних суфіксальних прізвищ у сатиричному тексті на матеріалі дилогії І.Ільфа і Є.Петрова "Дванадцять стільців" і "Золоте теля".

Досліджено універсально-культурну структуру художнього тексту. Доведено, що ця структура визначається базовими формами світовідношення, які в культурі трансформуються в її універсалії. Дано оригінальне визначення культури як засобу ствердження життя. Виявлено, що її універсаліями виступають категорії граничних підставин та відповідні до базових форм підтримки життя світоглядні "коди". На прикладі збірника новел Маргарити Наварської "Гептамерон" виявлено "априорну" універсально-світоглядну структуру новели та на підставі розроблених методик реконструйовано відсутні у ньому сюжети.

Исследованы теоретические и историко-литературные аспекты переосмысления традиционных сюжетов, образов и мотивов в фантастике ХХ в.; онтологические, гносеологические и аксиологические аспекты освоения общекультурных образцов. Рассматрены своеобразие трансформации древнегреческих и скандинавских мифов, легендарного материала (Атлантида, Фауст), мотивов путешествий во времени, бессмертия, робинзонады, двойничества, контакта человечества с внеземными цивилизациями, темы роботов и альтернативных миров, модели зоны и пр. Исследованы приемы обожествления человека и своеобразие трансформации евангельских коллизий в фантастике.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-4 + Ш400.194

Рубрики:

Література

Факт в теорії літератури

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены особенности формирования поэтического мира и создания литературного произведения. Освещены внутренние противоречия слова и высказывания. Проанализирован процесс создания конфликта в литературном произведении. Проведен литературоведческий анализ "Медного всадника" А.С. Пушкина, в частности художественных образов Петра, Невы и Евгения.