Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Нім)5-573.3

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы вопросы трансперсональной метафизики (философской мистики) немецкого богослова XIV ст. М.Экхарта, основоположника направления "немецкая мистика", которое оказало значительное внимание на развитие немецкой классической философии, а также на иррационалистические направления европейского дискурса XIX - XX ст. Раскрыты онтогносеологические и антропософские основы учения, несущего современному сознанию продуктивные идеи духовного развития.

Проанализировано влияние философских учений Древнего Востока на формирование основных положений метафизической системы. Философия Шопенгауэра рассмотрена как иррациональная разновидность метафизики, которой присуща гуманистическая интенция, отражающая богатый спектр историко-философских реминисценций и актуализируемая значительным числом артикуляций в философском дискурсе конца XIX - XX вв.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(0)414-377 + Э370.9(4УКР)-4

Рубрики:

Історія філософії

Християнство в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(0)414-377 + Э37-47

Рубрики:

Історія філософії

Християнство

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено історико-філософський аналіз практично не вивченого вітчизняними дослідниками філософського напрямку "німецька середньовічна містика". Доведено, що концептуальною специфікою німецької середньовічної містики є трансперсональна метафізика, теоретичні джерела якої експлікуються в християнському неоплатонізмі, поміркованому містицизмі XII ст. та європейській містиці любові XIII - XIV ст. На підставі системного аналізу німецької середньовічної містики сформульовано специфічні характеристики даного напрямку у вигляді цілісної онто-гносео-антропологічної поліконцептуальності, представленої в онтології такими рисами як індетермінізм, трансцендентний суб'єктивізм, понадсистемна еквівокаційність, динамічна субстанціональність, апофатизм; у гносеології - симбіозом парадоксального мислення, містичної інтенційності й логіко-раціонального обгрунтування; в антропології - у вигляді антропософського універсалізму та самоапофатики шляхом духовно-трансцендентної ідентифікації. Проведено дослідження ремінісценцій фундаментальних ідей німецької середньовічної містики та зроблено висновок про вплив представленого вчення на формування німецького ідеалізму та ірраціоналістичних напрямків некласичної філософії XIX - XX ст. Показано ідейну спорідненість української та німецької шкіл філософії, джерела якої експлікуються в XIV ст. на основі звертання до візантійського апофатизму. Виявлено, що трансперсональна метафізика німецької середньовічної містики містить у собі продуктивні ідеї для формування концептуальних положень нової метафізики.

Запропоновано тези доповідей науковців, аспірантів і студентів ВНЗ України, присвячені осмисленню основ та формуванню практичних рекомендацій до впровадження концепції гуманної педагогіки у вітчизняній вищій школі. Висвітлено гендерні аспекти сучасної університетської освіти, технологію поглибленого активного навчання, сутність гуманної педагогіки у вищій школі. Розглянуто процес формування професійної компетентності викладачів ВНЗ за умов гуманізації педагогічного процесу. Показано ключову роль педагога в навчально-виховному процесі вищої школи.

Освещены философско-мировоззренческие основы современного миропонимания, а также проблемы формирования научной парадигмы XXI в. Раскрыто наследие Е.П. Блаватской в контексте становления научной парадигмы. Рассмотрены социокультурные аспекты духовного развития человечества. Освещены этические основы современной науки.

Освещены философско-мировоззренческие основы теософии, ее реминисценции в историко-философском пространстве Западной Европы. Показано формирование теософско-мистических взглядов немецкого мыслителя И. Экхарда (Мастера Экхарта). Исследована метафизическая сущность музыки, приведены общие принципы философской системы А. Шопенгауэра и философские взгляды музыканта и композитора А. Скрябина. Изложено содержание наследия мыслительницы Е. Блаватской и раскрыта ее личность как популяризатора теософских идей. Представлено современное осмысление теософии, показано ее значение для современного развития. Раскрыты теософские аспекты проблем экологии.

Розглянуто філософські проблеми у поєднанні з найбільш гострими й актуальними питаннями та викликами сучасності. Показано, що основні тенденції розвитку сучасної філософії можуть бути позначені як прощання з матрицями та стандартами мислення класичної філософії, хоча розрив з класикою відносять до XIX ст., а деякі тези постмодернізму, загальні результати лінгвістичного повороту у філософії XX ст. сприяють здійсненню такого прощання і переходу на позиції "нової антропології" та "нового гуманізму" лише зараз. Проаналізовано роль філософії у суспільстві та її відношення до пошуку сенсу людського життя. Досліджено феномени духовності та релігійності як сегменту духовності. З'ясовано особливості жанрової природи сучасної театральної журналістики, яка виступає соціокультурним феноменом сучасності та творить особливий метафоричний контекст. Висвітлено основні засади семантики достовірності Л. Вітгенштейна, що базується на аналізі структури речень природної мови. Проведено порівняльний аналіз концепцій людської діяльності в сцієнтизмі та релігійній філософії XX ст., виявлено сутнісні методологічні розбіжності названих парадигм.

Розглянуто проблему сучасного стану науки, яка потребує філософського переосмислення та соціокультурних змін. Запропоновано через ревізію об'єкту, предмету та мети науки передивитися її призначення в еволюційному становленні культури. Наведено історико-філософський аналіз виникнення та розвитку сцієнтиської парадигми, яка дійшла своєї кульмінації в позитивістському вченні XX ст. Виходячи з ідейних обмежень цієї парадигми, сформульовано основи еволюційного розвитку науки майбутнього через формування принципів управління наукою. Використовуючи методи компаративістського та системного аналізу щодо сучасних теорій управління наукою, сформульовано принципи організації наукової діяльності, впровадження яких сприяє відродженню фундаментальних підходів у науковому середовищі. Зазначено щодо прогресивного значення університетської науки, яка, на відміну від корпоративно-закритого середовища академічної науки, має свої переваги, що полягають у наступному: розширена сфера спадкоємності наукових шкіл, які мають своє продовження в молодих послідовниках, зрощених у межах університету; творча атмосфера постійно діючих конференцій, семінарів, учених рад, активними учасниками яких є не тільки визнані фахівці, а і молоді вчені (у тому числі і студенти). Вказано на деякі вади університетської науки, подолання яких сприятиме її розвитку. Звертаючись до визначення науки як способу відкриття нових знань, розглянуто питання їх критеріїв, що вирішуються через зіставлення понять, таких як "знання - інформація", "знання - думка", "знання - гадка" тощо.

Зроблено висновок щодо нагальної потреби антропологічного повороту в науці, зазначено щодо необхідності підсилення етичного аспекту науки та акцентуації вимог до особистісних якостей менеджера науки, вказуючи на десять основних принципів його діяльності та критерії формування наукової еліти майбутнього.

Розглянуто основні напрями сучасної філософії, специфіку та зміст комунікативних вчень, визначено сфери їх застосування в контексті етики дискурсу в сучасному соціумі. Розкрито головні складові теорії комунікативної трансцендентальної етики К. О. Апеля на основі концепту комунікації, систематизації типів раціональності, понять рефлективних аргументів, комунікативно-консенсуальної спроможності, змісту імперативної морально-етичної настанови та регулятивного принципу загальнолюдської етики. Охарактеризовано основні компоненти комунікативного вчення Ю. Габермаса, розглянуто їх специфіку та значення не тільки для вирішення суто теоретичних питань статусу й буття філософії, але й для визначення основних конструктів духовної практики сучасної культури.

Увагу приділено специфіці вираження авторської свідомості в сучасній журнальній театральній критиці. Розглянуто політичну владу як фактор стабільності політичної системи. Досліджено софіологію національної ідеї як модель спостереження за духом постнекласичної метафізики історії. Розкрито проблему реалізму та номіналізму в середньовічній схоластиці. Досліджено проблеми моральної свідомості в діяльності сучасного суспільства.

Розвинуто теоретичне підгрунтя формування та коригування стратегії та методів стратегічного аналізу діяльності промислового підприємства. Систематизовано матричні методи стратегічного аналізу. Сформовано інструментарій стратегічного розвитку промислових підприємств за умов транскордонного співробітництва. Розроблено підхід до оцінювання тенденції розвитку підприємств металургійної галузі (ПМГ) та їх зовнішньоекономічної діяльності. Діагностовано стан ПМГ за умов транскордонного співробітництва. Визначено стратегію розвитку металургійних підприємств у межах Єврорегіону "Донбас" та сформовано стратегію розвитку ПМГ з урахуванням особливостей транскордонного співробітництва шляхом розроблення алгоритму. Розроблено прогнозні показники розвитку ПМГ за умов транскордонного співробітництва та здійснено розрахунок відносної економії за умов впровадження різних енергозберігальних технологій.

Розглянуто філософське та наукове визначення поняття "система". Розкрито сутність і зміст системної методології. Описано основні елементи системи освіти. Висвітлено сучасну систему вищої освіти України. Обгрунтовано закономірності, принципи та технологію педагогічного процесу. Викладено основи системного мислення в сучасній педагогіці. Охарактеризовано системний підхід до організації навчання та науково-дослідної роботи у вищій школі.

Досліджено діалогічний вимір православного богослов'я. Приділено увагу історіографії пострадянської рецепції філософії М. Гайдеггера. Охарактеризовано погляди В. Б. Антоновича на етнонаціональну цілісність українства. Обгрунтовано принципи індивідуації у філософії Ф. Суареса. Обгрунтовано концепт "батьківщина" у конструюванні "життєвого світу" особистості. Проаналізовано формування індивідуальної освітньої траєкторії студента.

Подано загальні вимоги до навчальної літератури. Розглянуто методичне забезпечення лекцій, семінарів, практичних і лабораторних занять, а також індивідуальних завдань. Охарактеризовано структуру підручників і навчальних посібників. Наведено відомості про попередній розгляд рукописів навчальної літератури та порядок надання грифів.

Выявлены мистические элементы антропологии Эдит Штайн как связующего начала между феноменологией и томизмом. Опираясь на методологическое определение философской мистики как совмещения теологической и философской доктрин, основанного на осмыслении переживания экстатического единения с Абсолютом, было выявлено, что феноменология, имплицитно устремлена к исследованию реальной структуры непосредственного опыта, который в своих пределах приближается к опыту мистическому. Для мистического характера творческого метода Штайн определяющим является не разум и даже не вера, а воля, устремляющая познание к мистическому единству имманентного субъекта и трансцендентного объекта в постижении истины. Эмпатия как модель экстраполяции принципа вживания в опыт Другого на мистический акт преодоления субъект-объектного противопоставления трансперсонального содержания и интуиция как движение внутрь себя, способность достроить цельный образ, отрекаясь от субъектности, возвращая себе родовую, духовную субъективность представляются ключевыми конструктами эволюционного становления взглядов Эдит Штайн на пути к философской мистике. При этом мистическое не выпадает из феноменологического ряда, а наполняет его новым экзистенциальным смыслом. Выявлено продуктивного значения философской мистики в творчестве Эдит Штайн, обогатившей современную антропологию метаисторическим содержанием этико-экзистенциальных смылополаганий на основе синтеза философии сознания и томистской метафизики.

Исследован феномен музыки в контексте философии целостности. Проанализирован музыкальный аспект творчества А. Шопенгауэра, А. Скрябина, П. Флоренского, наследие которых представляет эволюционный этап в становлении философии музыки. Рассмотрены феномены музыки, культуры и философии как смысловое пространство становления Человека-Духовного.

Подано історико-філософський огляд культурфілософських учень, основні погляди філософів, культурологів, етносоціологів на базові закономірності становлення та розвиток культури, її традиційні та нетрадиційні форми, аристократичні та демократичні прояви в соціокультурному просторі. Описано особливості міжкультурних комунікацій та шляхи сучасного діалогу культур.