Рассматриваются направления различных йог, духовных методик и практик, представляющих собой ветви лабиринта, синтез которых есть Путь. Анализируются вопросы о миссии человека на Земле. Детально представлены основные положения учения школы Свами-Матхара по основным разделам: Матхара-Сутра, космическая медитация, Аштанга-Йога-Сутра, практика йоги.

Рассмотрены особенности мифологии и мистицизма последнего века, понятие "космическое сознание" как психологический феномен и результат влияния иллюминативной мистики на европейскую психологию и философию. Изучен психологический феномен тоталитарной личности как предпосылка возрождения "тёмного мистицизма", мистическая доктрина Карлоса Кастанеды и его теория восприятия.

Розкрито суть поняття чакр як інформаційної, мікролептонної, квантової, енергетичної та біоплазматичної багаторівневої структури тонкоматеріального тіла. Наведено її загальну структурно-функціональну характеристику, а також структурно-функціональні характеристики основних життєво важливих і функціонально забезпечувальних чакр. Проаналізовано їх вплив на розвиток, удосконалення та прояв соціально-біологічних, психічних, інтелектуальних, ментальних, емоціональних, моральних, етичних, духовних і божественних рис людини.

Раскрыто содержание понятия чакр как информационной, микролептонной, квантовой, энергетической и биоплазматической структуры тонкоматериального тела. Приведены ее общая структурно-функциональная характеристика, а также структурно-функциональные характеристики основных жизненно важных и функционально обеспечительных чакр. Проанализировано их влияние на развитие, усовершенствование и проявление социально-биологических, психических, интеллектуальных, ментальных, эмоциональных, моральных, этических, душевных, духовных и божественных свойств человека.

Описано топографію, будову, форму, структуру та функції сушумни, меруданди, іди, пінгали, лівого і правого зіркових каналів, меридіанів, біологічно активних точок і чакрових анастомозних вузлів. Класифіковано інформаційно-енергетичні канали, мікроканали, їх системи та сітки субультраканалів. Висвітлено структурно-функціональну автономність сушумнової, мерудандової, ідової, пінгалової, ліво- та правозіркової, меридіанової, чакрової і оболонкової систем мікроканалів, їх інтегральність та цілісність під час інформаційно-енергетичного взаємообміну, перерозподілу та забезпечення життєдіяльності і функцій клітин, тканин, органів, систем організму, фізичного і тонкоматеріальних тіл.

Описаны топография, форма, структура и функции сушумны, меруданды, иды, пингалы, левого и правого звездных каналов, меридианов, биологически активных точек и чакровых анастомозных узлов. Классифицированы информационно-энергетические каналы, микроканалы, их системы и сети субультраканалов. Освещены структурно-функциональная автономность сушумновой, мерудандовой, идовой, пингаловой, лево- и правозвездной, меридиановой, чакровой и оболочкой систем микроканалов, их интегральность и целостность во время информационно-энергетического взаимообмена, перераспределения и обеспечения жизнедеятельности и функций клеток, тканей, органов, систем организма, физического и тонкоматериальных тел.

Розглянуто основні етапи розвитку, цілі, завдання та функції валеології. Розкрито валеологічні аспекти сучасного уявлення про структурну організацію людини та Всесвіту. Висвітлено нову парадигму виховання та формування здорового суспільства. Визначено основні принципи функціонування системи людина - навколишнє середовище. Наведено загальну характеристику структури та функцій тонких тіл і свідомості людини. Проведено огляд розвитку духовно-езотеричних, філософських і релігійних учень. Розроблено принципові та методичні підходи щодо комплексної діагностики стану духовного здоров'я. Обгрунтовано необхідність гуманістичного перетворення педагогічної парадигми, показано роль духовності в освітньому процесі.

Рассмотрены основные этапы развития, цели, задачи и функции валеологии. Раскрыты валеологические аспекты современного представления о структурной организации человека и Вселенной. Освещена новая парадигма воспитания и формирования здорового общества. Определены основные принципы функционирования системы человек - окружающая среда. Дана общая характеристика структуры и функций тонких тел и сознания человека. Проведен обзор развития духовно-эзотерических, философских и религиозных учений. Разработаны принципиальные и методические подходы к комплексной диагностике состояния духовного здоровья. Обоснована необходимость гуманистического преобразования педагогической парадигмы, показана роль духовности в образовательном процессе.

Досліджено досвід самодостатності за умов розділення двох суперечливих традицій: теїстичного і нетеїстичного містицизму з тенденцією перетворення людиною своїх станів, а також постнетеїстичного містицизму, що заперечує насильницьке перетворення та скептично ставиться до перетворювальної діяльності, зокрема до перетворення людиною власних станів. На підставі критерію аналізу концепцій самодостатності виявлено в історичних змінах містичної культури нові взаємини між ненавмисним характером виникнення самодостатності та стимульованим станом самодостатності в містичній культурній традиції, визначено розуміння дійсно самодостатнього переживання в сучасних концепціях як рівноважного стану природних і культурних впливів на людину. Зауважено, що результати дослідження дозволяють по-новому осмислити шляхи та способи перетворення людиною своїх переживань, у тому числі самодостатніх, виявити основні тенденції у розвитку теорії переживання самодостатності.

Проведено історико-філософський аналіз практично не вивченого вітчизняними дослідниками філософського напрямку "німецька середньовічна містика". Доведено, що концептуальною специфікою німецької середньовічної містики є трансперсональна метафізика, теоретичні джерела якої експлікуються в християнському неоплатонізмі, поміркованому містицизмі XII ст. та європейській містиці любові XIII - XIV ст. На підставі системного аналізу німецької середньовічної містики сформульовано специфічні характеристики даного напрямку у вигляді цілісної онто-гносео-антропологічної поліконцептуальності, представленої в онтології такими рисами як індетермінізм, трансцендентний суб'єктивізм, понадсистемна еквівокаційність, динамічна субстанціональність, апофатизм; у гносеології - симбіозом парадоксального мислення, містичної інтенційності й логіко-раціонального обгрунтування; в антропології - у вигляді антропософського універсалізму та самоапофатики шляхом духовно-трансцендентної ідентифікації. Проведено дослідження ремінісценцій фундаментальних ідей німецької середньовічної містики та зроблено висновок про вплив представленого вчення на формування німецького ідеалізму та ірраціоналістичних напрямків некласичної філософії XIX - XX ст. Показано ідейну спорідненість української та німецької шкіл філософії, джерела якої експлікуються в XIV ст. на основі звертання до візантійського апофатизму. Виявлено, що трансперсональна метафізика німецької середньовічної містики містить у собі продуктивні ідеї для формування концептуальних положень нової метафізики.

Досліджено особливості ІНШОГО постмодерну, одним із предметів якого є певний стан людини, що має зміни власної свідомості, має свої особливості та потребує встановлення істини. Визначено закони та критерії, що, не суперечать структурам і категоріальним системам як класич¬ної філософії, так і некласичної. Встановлено, що некласична філософія розглядає розум, вплетений в світ, але філософія у своїх категоріальних структурах значною мірою відсторонюється від безпосереднього досвіду, тому виникає необхідність розглянути такий інтимний стан людини, як стан ІНШОГО. Зазначено, що монографія орієнтує на важливість вибору такої цінності, як людське життя в різних особливих проявах свідомості, до чого ведуть істини як релігієзнавства, релігійно-містичної культури, так і філософії в цілому.