Розкрито структуру та функції академічної культури як важливого чинника оптимізації діяльності ВНЗ. У цьому контексті розглянуто академічну свободу й університетську автономію, соціальну відповідальність вищої школи, етичні засади академічної культури. Увагу приділено якості вищої освіти, академічній мобільності, студентоцентризму як принципу академічної культури. Наведено інформацію про її складові - інформаційну, інноваційну, корпоративну, фінансову й організаційну культуру. Зазначено, що формування академічної культури студентів значною мірою залежить від науково-педагогічних працівників, професійна діяльність яких вимагає певних загальногромадянських, соціально-політичних, моральних, психолого-педагогічних якостей.

Розглянуто актуальні морально-етичні аспекти сучасної економіки, питання соціальної відповідальності бізнесу. Увагу приділено антропомірності й етичним детермінаціям економічної діяльності, ролі моралі в її регулюванні. Розкрито соціально-етичні аспекти ставлення до природи. Проаналізовано моральний вплив релігії на бізнесову діяльність, вплив православних моральних цінностей на формування культури бізнесу. Охарактеризовано регулятивний потенціал духовно-етичних цінностей бізнесу часів глобалізації.

Рассмотрены актуальные морально-этические аспекты современной экономики, вопросы социальной ответственности бизнеса. Внимание уделено антромерности и этическим детерминациям экономической деятельности, роли морали в ее регулировании. Раскрыты социально-этические аспекты отношения к природе. Проанализированы моральное влияние религии на бизнесовую деятельность, влияние православных моральных ценностей на формирование культуры бизнеса. Охарактеризован регулятивный потенциал духовно-этических ценностей бизнеса периода глобализации.

Проаналізовано розвиток університетської освіти в контексті формування європейського освітнього простору, ключовими складовими розвитку якого є академічні свободи, автономія, оптимізація. Розглянуто досвід швейцарських університетів щодо якості університетської системи, яка має подвійний вимір, що визначається міжнародною конкуренцією кожного університету та співпрацею університетів через спеціалізації і коаліцію. Висвітлено результати міжнародної конференції, присвяченої 23-й річниці підписання Великої хартії університетів. Засвідчено, що академічна свобода та інституційна автономія є необхідними чинниками оптимізації вищої освіти, основними складовими якої також повинні бути стандарти якості освіти, аудит та рейтинги, які є діючим інструментарієм для країн Європи.

Представлено історичний екскурс зародження та розвитку університетського руху в Європі. Розглянуто процеси, які нині відбуваються у сфері вищої освіти, зокрема в руслі Болонського процесу. Розглянуто принцип студентоцентризму у педагогічній та соціологічній науках, запропоновано тлумачення поняття «студентоцентризм». Зазначено, що студентство виникло разом із першими європейськими університетами і набуло своєї корпоративності, однак, тривалий час було чисельно незначним через об’єктивну незатребуваність фахівців з вищою освітою та вартість навчання, утім з часом воно стало важливою соціальною групою населення. Зауважено, що у початковий період становлення університетів діяв так званий болонський принцип, коли студенти мали значний вплив на прийняття рішень у навчальному закладі. Підкреслено особливість студентства останніх двохсот років, яка полягає у політизації, що почалася за часів Французької революції. Виявлено характерні умови формування сучасного українського студентства, зокрема: орієнтація на професійну діяльність, прагнення до високих життєвих стандартів, висока особистісна самооцінка, поєднання гнучкості та незалежності тощо. Указано, що одним із способів реалізації принципу студентоцентризму є особистісно орієнтований підхід. Запропоновано напрямки діяльності з метою досягнення успіху у подальшому розвитку Болонського процесу в системі вищої освіти.

Представлен исторический экскурс зарождения и развития университетского движения в Европе. Рассмотрены процессы, которые ныне происходят в сфере высшего образования, в частности в русле Болонского процесса. Рассмотрен принцип студентоцентризма в педагогической и социологической науках, предложено толкование понятия «студентоцентризм». Отмечено, что студенчество возникло вместе с первыми европейскими университетами и приобрело свою корпоративность, но длительное время было численно незначительным из-за объективной невостребованности специалистов с высшим образованием и стоимости обучения, однако со временем оно стало важной социальной группой населения. Указано, что в начальный период становления университетов действовал так называемый болонский принцип, при котором студенты оказывали значительное влияние на принятие решений в учебном заведении. Подчеркнута особенность студенчества последних двухсот лет, которая заключается в политизации, начавшейся во времена Французской революции. Выявлены характерные условия формирования современного украинского студенчества, в частности: ориентация на профессиональную деятельность, стремление к высоким жизненным стандартам, высокая личностная самооценка, соединение гибкости и независимости. Указано, что одним из способов реализации принципа студентоцентризма является личностно ориентированный подход. Предложены направления деятельности с целью достижения успеха в дальнейшем развитии Болонского процесса в системе высшего образования.

The historical tour of the origin and development of the university movement in Europe. The processes that are currently taking place in higher education, particularly in line with the Bologna process. The principle of a student at the center of the pedagogical and sociological sciences, suggested interpretation of the term "student at the center of attention". It is noted that the students came together with the first European universities and has acquired its corporate, but a long time, it was numerically insignificant because the objective lack of demand for specialists with higher education and tuition fees, but over time it became an important social group of the population. Pointed out that in the initial period of the university acted so called principle of Bologna, where students had a significant influence on decision making in school. Highlighted feature of the student body last two hundred years, that is politicization, which began during the French Revolution. The characteristic conditions for the formation of modern Ukrainian students, in particular, focus on professional practice, commitment to high standards of living, high personal self-esteem, connection flexibility and independence. Indicated that one of the ways to implement theprinciple of a student at the center of a personality-oriented approach. Proposed activities in order to achieve success in the further development of the Bologna process in higher education.

Розглянуто інноваційність в контексті сучасної діяльності ВНЗ, підвищення їх ролі в соціально-економічному, науково-технічному та інтелектуальному розвитку суспільства. Висвітлено досвід інноваційного розвитку зарубіжних і вітчизняних університетів, основні напрями формування інноваційності вищої школи та перешкоди на цьому шляху. Визначено цілі, яких потрібно досягати інноваційному поступу європейських університетів. Наведено основні завдання, мету та призначення Центру трансферу технологій і розвитку інноваційної компетенції Київського національного університету технологій та дизайну, який вбудовується в інноваційну структуру. Обгрунтовано об'єктивні та суб'єктивні причини, через які стримується інноваційність ВНЗ в теперішній час.

Рассмотрены инновационность в контексте современной деятельности ВУЗ, повышение их роли в социально-экономическом, научно-техническом и интеллектуальном развитии общества. Представлен опыт инновационного развития зарубежных и отечественных университетов, основные направления формирования инновационности высшей школы и препятствия на этом пути. Определены цели, необходимые для достижения инновационного развития европейских университетов. Освещены основные задачи, цели и назначения Центра трансфера технологий и развития инновационной компетенции Киевского национального университета технологий и дизайна, который встраивается в инновационную структуру. Обоснованы объективные и субъективные причины, по которым сдерживается инновационность вузов в настоящее время.

Сonsidered innovative in the context of modern higher education institutions and enhance their role in socio-economic, scientific, technological and intellectual development of society. Presents the experience of innovation development of foreign and domestic universities, the major directions of innovative high school and the obstacles on this path. Define the objectives to be achieved to promote innovation of European universities. The basic goals, objectives and purpose of the Center for Technology Transfer and development of innovative competence of the Kiev National University of Technology and Design, which is built into an innovative structure. Justified by objective and subjective reasons that hampered innovation in universities at present.

Розкрито актуальність та сутність соціальної відповідальності вищих навчальних закладів, яка базується на усвідомленні викликів глобалізованого світу, проблем економічного та соціального розвитку суспільства та розумінні своїх обов'язків перед суспільством. Розглянуто структуру соціальної відповідальності вищої школи, структуру Болонського процесу, яка характеризується співпрацею між урядами, академічною спільнотою, її представницькими організаціями й іншими стейкхолдерами. Показано роль європейських форумів у реалізації Болонського процесу, важливими етапами в якому є: Лісабонська конвенція про визнання кваліфікацій у вищій освіті в європейському регіоні, Сорбонська декларація, спрямована на гармонізацію національних систем освіти, Копенгагенська декларація про посилення європейської кооперації у професійній освіті, декларація II засідання Європейської асоціації університетів у Граці, в якій вказано на суспільну відповідальність урядів, університетів, студентів з позицій довгострокових перспектив розвитку освіти, декларація з'їзду асоціацій університетів у Глазго, де визначено основи діалогу між університетами й органами державної влади. Осмислено основні постулати формування європейського простору вищої освіти: розширення інституційної автономії, довіра з боку держави і суспільства, університетська автономія й академічна свобода.

Раскрыта актуальность и сущность социальной ответственности высших учебных заведений, которая базируется на осознании вызовов глобализованного мира, проблем экономического и социального развития общества и понимании своих обязанностей перед обществом. Рассмотрена структура социальной ответственности высшей школы, структура Болонского процесса, которая характеризуется сотрудничеством между правительствами, академическим сообществом, ее представительными организациями и другими стейкхолдерами. Показана роль европейских форумов в реализации Болонского процесса, важными этапами которого есть: Лиссабонская конвенция о признании квалификаций в высшем образовании в европейском регионе, Сорбонская декларация, направленная на гармонизацию национальных систем образования, Копенгагенская декларация об усилении европейской кооперации в профессиональном образовании, декларация заседания Европейской ассоциации университетов в Граце, в которой указано на общественную ответственность правительств, университетов, студентов с позиций долгосрочных перспектив развития образования, декларация съезда ассоциаций университетов в Глазго, где определены основы диалога между университетами и органами государственной власти. Осмыслены основные постулаты формирования европейского пространства высшего образования: расширение институциональной автономии, доверие со стороны государства и общества, университетская автономия и академическая свобода.

The author reveals the essence and actuality of social responsibility of higher educational establishments. The role of European forums in the realization of the Bologna process, the formation of European Higher Education Area, the creation of Europe of knowledge and modernization of educational and scientific-research activities of higher educational and scientific-research activities of higher educational establishments are being shown.

Проаналізовано поняття "процес", "соціальний процес", "ідентифікація" та "самоідентифікація". Розглянуто різні елементи процесу самоідентифікації особистості. Філософські та соціологічні аспекти порівняно з точками зору інших наук. Досліджено соціальну роль цього процесу за умов українського суспільства.

Розглянуто історичні аспекти діяльності європейських і вітчизняних ВНЗ. Досліджено університети як європейську інстанцію. Розкрито сутність і зміст європейської та національної політики вищої освіти. Проаналізовано освітні стратегії та проекти ЄС, спрямовані на модернізацію вищої школи. Приділено увагу інституційному та кадровому забезпеченню вищої освіти, її інтернаціоналізації й організації навчання упродовж життя.

Розглянуто духовні, теологічні, політичні та соціально-економічні передумови Реформації і процес виникнення протестантизму. Визначено, що ініційований німецьким священиком Мартіном Лютером реформаторський рух став переворотом у житті різних країн, що спричинив появу нової християнської течії протестантизму. Проаналізовано різні протестантські течії, церкви і секти.

Розглянуто поняття "компетентність" та "компетентнісні моделі", а також значення використання цих інструментів менеджменту людських ресурсів. Аргументовано роль компетентнісних моделей у вдосконаленні управління і підвищенні ефективності бізнесу та вищої освіти. Проаналізовано особливості застосування компетентнісних моделей у вищій освіті та бізнесі різних країн Європи, США, Японії та Китаю.

Розглянуто актуальні філософські проблеми самоідентифікації особистості як соціального процесу. Приділено увагу самовизначенню молодих людей та їх соціалізації. У цьому контексті здійснено історико-філософський аналіз проблеми ідентичності в класичній, некласичній, постнекласичній філософії та постмодерністських інтерпретацій ідентичності. Висвітлено сутність, основні характеристики й особливості ідентичності, ідентифікації та самоідентифікації, їх значення для розвитку особистості. Розкрито трактування та суперечності ідентичності в сучасних концепціях глобалізму.

Проаналізовано проблеми національної безпеки, які постають в умовах формування глобального інформаційного суспільства. Особливу увагу приділено феномену інформаційних війн, породжених сучасним етапом розвитку цивілізації і, зокрема, протистоянню України в гібридній війні з Росією.

Розглянуто вищу освіту як важливий соціальний інститут сучасного суспільства, проаналізовано роль ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій у розвитку вищої школи. Значну увагу приділено державним і недержавним організаціям вищої освіти - асоціаціям, об'єднанням, конференціям, радам тощо. Проаналізовано зміни, що відбулися упродовж останніх років в контексті Болонського процесу в структурі та функціях вищих навчальних закладів багатьох європейських країн.