Наведено уніфіковану схему історії хвороби з коментарями та порадами щодо обстеження хворих, визначення, а також стислу характеристику симптомів у разі захворювання внутрішніх органів та нормальні величини показників клінічних, лабораторних, інструментальних методів дослідження.

У 31-го больного язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки в возрасте от 60 до 82 лет изучено влияние препарата "Вобэнзим" на состояние системы гемостаза. Установлено, что при язвенной болезни с сопутствующим поражением гепатобилиарной системы у больных пожилого и старческого возраста применение на фоне дифференцированной базисной терапии вобэнзима способствует достижению баланса между свертывающей и противосвертывающей системами крови; повышению ферментативной фибринолитической активности; эффективному функционированию хагеманзависимого фибринолиза на фоне увеличения активности активаторов плазминогена и продукции антиплазминов; устранению проявлений хронического синдрома диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови. Более существенные сдвиги получены при одновременном назначении вобэнзима и эрбисола.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-5

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные о влиянии ребамипида на механизмы гастроциторегуляции и гастроцитопротекции. Эффективность ребамипида проявляется стимуляцией образования эндогенных простагландинов, увеличением секреции слизи, уменьшением освобождения провоспалительных цитокинов и интенсивности пероксидного окисления липидов, стимуляцией секреции гидрокарбонатов, уменьшением адгезии Helicobacter pylori, увеличением миграции и пролиферации клеток слизистой оболочки, что способствует увеличению кровообращения, улучшению регенераторной способности и нормализации микроциркуляции в слизистой оболочке желудка и двенадцатиперстной кишки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-3

Рубрики:

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен собственный опыт использования альтернативной схемы лечения обострения хронического обструктивного заболевания легких. Схема с использованием в качестве антибактериальной терапии "Лопракса" (перорально по 400 мг 1 раз в сутки 6 дней) и "Лорикацина" (ингаляционное небулайзерное введение по 500 мг 2 раза в сутки 6 дней) показала более быстрое улучшение общего самочувствия и восстановление функции внешнего дыхания, что привело к сокращению периода острых проявлений заболевания.

Наведено результати комплексного вивчення змін метаболічної та гемокоагуляційної ланок гомеостазу у випадку виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки залежно від віку хворих, наявності хронічного некаменевого холециститу, хронічного неспецифічного реактивного гепатиту та шлунково-кишкової кровотечі. Встановлено чітку функціональну та біохімічну взаємообумовленість виявлених порушень, на підставі чого сформульовано удосконалену концепцію патогенезу прогресування та рецидивування виразкової хвороби, виникнення шлунково-кишкової кровотечі, розроблено методику адекватної диференційованої терапії. Обгрунтовано доцільність застосування ербісолу спіруліни та вобензиму з метою лікування та профілактики рецидивів виразкової хвороби.

Розкрито особливості діагностики, лікування та профілактики гастроентерологічних захворювань. Наведено інформацію про основні симптоми патології органів травлення. Описано методи дослідження в гастроентерології, гепатології та панкреатології. Увагу приділено хронічним гастритам і гепатитам, гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, цирозу печінки, шлунковій диспепсії, захворюванням тонкої кишки.

Раскрыты особенности диагностики, лечения и профилактики гастроэнтерологических заболеваний. Дана информация об основных симптомах патологии органов пищеварения. Описаны методы исследования в гастроэнтерологии, гепатологии и панкреатологии. Уделено внимание хроническим гастритам и гепатитам, гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, циррозу печени, желудочной диспепсии, заболеваниям тонкой кишки.

Висвітлено основні ревматологічні симптоми та методи дослідження в ревматології. Надано відомості про ревматичну лихоманку та ревматоїдний артрит. Описано системні хвороби сполучної тканини: червоний вовчак, склеродермію, дерматоміозити, васкуліти. Розглянуто етіологію, патогенез, патоморфологію та клінічні прояви остеоартрозу, подагри, анкілозхивного спондилоартриту.

Проаналізовано особливості лазерної поляриметричної діагностики біологічних рідин (БР) людини на основі застосування статистичного, фрактального, кореляційного та сингулярного підходів, а також методів спектрофотометрії. Описано методи та засоби лазерної діагностики оптико-анізотропних рідин і тканин людини, поляризаційні властивості кристалічних амінокислот та їх оптичну модель. Розглянуто питання оптичного моделювання сценаріїв перетворення амплітудно-фазових параметрів лазерного випромінювання полікристалічними мережами (ПКМ). Викладено методи двовимірної мюллер-матричної томографії ПКМ БР, лазерної поляриметрії у діагностиці полікристалічної структури синовіальної рідини для діагностики та диференціації стану суглобів людини, поляризаційної корелометрії лазерних зображень ліквору для діагностики давності настання смерті. Висвітлено медико-оптичні технології діагностики виникнення та моніторингу ефективності лікування гемангіоми, оптичні та дифузійні явища в біотканинах за дії осмотично активних імерсійних рідин.

Наведено аналіз вікових та гендерних особливостей перебігу хронічного пієлонефриту у пацієнтів з поєднаним ураженням органів системи травлення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.73 + Р419.12-52

Рубрики:

Порушення функцій травної системи. Порушення функцій печінки

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены показатели перекисного окисления липидов, окислительной модификации белков и антиоксидантной системы. Выявлено, что у больных пептической язвой с сопутствующим сахарным диабетом интенсификация процессов перекисного окисления липидов сопровождается истощением системы антиоксидантной защиты. Установлено, что квинаприл способствует уменьшению дисбаланса оксидантно-протиоксидантного гомеостаза.

Викладено основи ведення пацієнтів у гастроентерологічній клініці. Розкрито особливості веденя хворих зі шлунковою диспепсією, дисфагією, печією, з абдомінальним болем, з хронічним діарейним синдромом чи закрепами, жовтяницею, гепатомегалією, портальною гіпертензією, асйцитом, печінковою енцефелопатією та ін., подано стислу інформацію про кожне захворювання, наведено їх етіологію та патогенез, особливості діагностики та лікування. Значну увагу приділено веденню пацієнтів у пульмонологічній клініці, описано особливості ведення хворих з бронхообструктивним синдромом, хронічним кашлем і кровохарканням, з інфільтративним затемненням у легенях, негоспітальною та госпітальною пневмонією, плевральним випотом, абсцесом легень тощо.

Узагальнено дані літератури та проаналізовано результати власних досліджень механізмів розвитку, особливостей клінічного перебігу хронічного пієлонефриту на тлі супутніх захворювань гастродуоденальної та біліарної систем, сучасних методів діагностики, лікування та профілактичних заходів щодо коморбідності у тарапевтичній практиці. Запропоновано схему диференційованого призначення ербісолу та пилку квіткового у хворих на хронічний пієлонефрит з супутнім ураженням гастродуоденальної та гепатобіліарної систем, що може розцінюватись як додаткова теоретична основа для побудови диференційованих лікувальних програм цього захворювання з включенням інших лікувальних засобів, що мають подібну дію, з метою оптимізації результатів лікування.

Репрезентовано сучасний погляд на хронічне обструктивне захворювання легень з позиції його двох протилежних фенотипів і дефіцит маси тіла й ожиріння; механізми розвитку, діагностика й лікування.

Узагальнено основні відомості про роль ендотеліальної дисфункції у разі пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки у процесі виникнення та становлення метаболічного синдрому. Наведено дані про вплив ендотеліальних чинників на розвиток ремоделювання судинної стінки у разі виразки шлунка та дванадцятипалої кишки та метаболічного синдрому.

У 128 хворих на неалкогольннй стеатогепатит, асоційований із метаболічним синдромом, досліджено зміни функціонального стану ендотелію, гемокоагуляційної ланки гомеостазу та морфофункціональних властивостей еритроцитів. Встановлено, що в зазначених пацієнтів спостерігається синдром гіперкоагуляції з вираженими змінами загального коагуляційного потенціалу крові на тлі суттєвого зменшення сумарної та ферментативної фібринолітичної активності крові, потенційної активності плазміногена, виснаження внутрішнього механізму активації плазміногена на тлі підсилення неферментативного фібринолізу та порушень морфофункціональних властивостей еритроцитів (суттєвого зменшення індексу деформабельності еритроцитів та збільшення відносної в'язкості еритроцитарної суспензії). Найбільш суттєві гемостазіологічні порушення виявлено у хворих на неалкогольний стеатогепатит, асоційований із класичним метаболічним синдромом та метаболічним синдромом фенотипу артеріальна гіпертензія + абдомінальне ожиріння + порушення толерантності до глюкози/цукровий діабет 2-го типу.

Розглянуто сучасні уявлення про патогенез хронічного панкреатиту, поєднаного з метаболічним синдромом, знання та узагальнення яких є необхідним компонентом для етіопатогенетичного лікування даної патології.

У 86 хворих на виразкову хворобу досліджено вплив квамателу на інтенсивність процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, стан протирадикальних захисних систем організму, сполучної тканини, структурно-функціональні властивості еритроцитів у порівнянні з гістохімічними та гістоензимологічними змінами слизової оболонки шлунка. Встановлено, що "потрійна терапія" з включенням до лікувального комплексу квамателу забезпечує стійке зменшення проникності клітинних мембран, зниження рівня катаболічних процесів у клітинах, нормалізацію активності ферментів циклу Кребса і тканинного дихання, виражено сприяє покращанню стану сполучної тканини, структурно-функціональних властивостей еритроцитів, мікроциркуляції в слизовій оболонці шлунка, активізації процесів синтезу РНК, підвищенню ефективності функціонування глутатіону, глутатіонзалежних ферментів, зменшенню інтенсивності процесів вільнорадикального окиснення ліпідів у випадку виразкової хвороби.