Представлены современные сведения о природе и механизме развития бронхиальной астмы, характеристика основных феноменов: аллергического воспаления бронхов и гиперреактивности. Дано описание отдельных форм и клинических вариантов заболевания, особенностей течения астмы у детей, в пожилом возрасте, в связи с беременностью. Представлены лекарственные и нелекарственные средства и методы лечения астмы, изложены принципы терапии и профилактики. Отдельный раздел посвящен советам больным бронхиальной астмой.

Цель работы: Установление величин активности ряда основных инкорпорированных радиоизотопов и возможности развития зависимости "доза - эффект" со стороны бронхолегочной системы путем анализа показателей функции внешнего дыхания (ФВД). Выводы: Уровень инкорпорированного цезия-137 в пределах до 10 мкКи не вызывает достоверного снижения изучаемых показателей ФВД как у жителей зоны усиленного контроля, так и у ликвидаторов аварии.

Изложены результаты изучения экологических аспектов развития обструктивного бронхита и бронхиальной астмы у городских жителей. Оценка взаимосвязи между загрязнением атмосферы и обструкцией легких производилась с помощью коэффициента корреляции Пирсона, с использованием пакета обработки статистических данных SPSS v8.0 на платформе Windows. Полученные данные свидетельствуют о положительной связи между приступами удушья и концентрацией пыли, оксидов азота и оксида углерода. Установлено, что развитие бронхиальной астмы у жителей города несет отпечаток экологического состояния окружающей среды и может быть индикатором экологического благополучия воздушного бассейна определенной территории.

Гострі пневмонії - це група різних за етіологією, патогенезом і морфологічною характеристикою локальних, частіше інфекційних запальних захворювань легень з переважним утягненням у процес респіраторних відділів і внутрішньоальвеолярною ексудацією. Зміна етіологічної структури пневмоній, яка пов'язана з неадекватним використанням хіміопрепаратів, сприяє розвитку малочутливих і резистентних до антибіотиків пневмотропних мікроорганізмів. Це, в свою чергу, утруднює вибір етіотропних засобів, потребує збільшення дози і тривалості термінів лікування. Створюються нові антибактеріальні засоби і паралельно цьому зростає кількість ускладнень медикаментозної терапії. У запропонованій монографії описані етіологія, патогенез, класифікація, клініка, профілактика і лікування гострих пневмоній: крупозної, вірусної, вогнищевої, пневмонії неінфекційної етіології тощо. Простежується широке розповсюдження гострої пневмонії, зміна її етіологічної структури і клінічного перебігу, збільшення кількості чинників, що сприяють затяжному перебігу хвороби і переходу її в хронічну форму.

Трансторакальна і трансбронхіальна пункція з подальшим гістологічним дослідженням отриманих біоптатів, є високоінформативними методами диференціальної діагностики пухлинних, системних, специфічних і неспецифічних запальних захворювань легень. Точність діагностики складає 90 випадків.

У хворих на генералізований пародонтит уперше проведено дослідження параметрів, що характеризують стан альвеолярних міжзубних тканин залежно від патогенетичної гормональної (глюкокортикоїдної) терапії бронхіальної астми. Виявлено найбільшу втрату кальцію та підвищення активності загальної лужної фосфатази за умов щоденного перорального прийому глюкокортикоїдних препаратів. На підставі отриманих даних, зроблено висновок, що основними факторами розвитку остеопорозу в міжзубних альвеолярних перегородках у хворих на генералізований пародонтит на тлі патогенетичної терапії бронхіальної астми є гормональні порушення - зниження рівней паратгормону та кальцітріолу.

Висвітлено причини труднощів диференціальної діагностики хвороб плеври. На підставі аналізу зібраного матеріалу, що охоплює 1500 випадків даного захворювання, запропоновано класифікацію хвороб плеври, пневмотораксу, хронічних плевритів, плевральних ерзац-синдромів тощо. Наведено чітку технологічну систему діагностики хвороб плеври та її обгрунтування. Викладено методи консервативного та оперативного лікування хвороб плеври, а також профілактики рідкісних післяопераційних ускладнень з боку плевральної порожнини.

Розглядаються медико-соціальні та організаційні аспекти фтизіопульмонології, питання підготовки фтизіатрів і пульмонологів, проблеми легеневої хірургії. Значну увагу приділено питанням дитячої фтизіопульмонології, туберкульозу і неспецифічним захворюванням легень (НЗЛ). Висвітлюються проблеми етіології і патогенезу ЗЛ, пропонуються методи діагностики у фтизіопульмонології. Досліджується процес лікування хворих на туберкульоз і НЗЛ: хіміотерапія туберкульозу, антибактеріальна терапія НЗЛ, протизапальна терапія захворювань органів дихання, методи імунотерапії та імунокорекції, фармакотерапія туберкульозу, інгаляційні методи лікування, фізіотерапія, ЛФК, санаторно-курортне лікування та інші спеціальні методи. Описуються вади розвитку та клінічні особливості перебігу спадкових, алергічних та професійних захворювань легень, фіброзуючих альвеолітів, саркоїдозу, раку легень, пневмомікозу. Відображаються процеси ускладнення ЗЛ, у т.ч. рідкісних.

Наведено результати вивчення метаболічних процесів у хворих на бронхіальну астму середньотяжкого та тяжкого перебігу. Визначено особливості клітинних (еритроцити та лейкоцити периферичної крові) та гуморальних метаболічних процесів. Розглянуто можливості корекції процесів вільнорадикального окислення за умов дії терапії з антиоксидантами: альфа-токоферолом, аскорбіновою кислотою, тіатриазоліном. Проаналізовано оксидантно-антиоксидантні співвідношення та вплив екзогенних антиоксидантів на загальнофізіологічні показники гомеостазу.

Запропоновано моделі клінічних та експериментальних даних про процес масопереносу кисню в організмі та алгоритм оцінки фізичного статусу здоров'я людини. Алгоритм передбачає врахування компенсуючої реакції механізмів саморегуляції на зміну умов життєдіяльності.

Проведенный анализ позволил установить, что по сравнению с нормой, площадь воспалительной инфильтрации в слюнных железах людей в группе болеющих эмфиземой легких, увеличена незначительно (1,4 раза). Более выраженным было увеличение площадей соединительной и, особенно, жировой тканей. Гистологическая картина органа имела вид хронического продуктивного воспалительного процесса.

С современных позиций систематизированы сведения по проблеме пневмонии. Даны определение, классификация, этиология, патогенез, патологическая анатомия, клинические проявления внебольничных и внутригоспитальных (нозокомиальных) пневмоний, варианты течения в зависимости от возбудителя и состояния организма. Подробно изложены методы диагностики и дифференциальной диагностики, представлена характеристика осложнений. Рассмотрены вопросы лечения, в т.ч. антибактериального, патогенетического и симптоматического, а также физиотерапии, ЛФК, реабилитации больных, диспансерного наблюдения и профилактики.

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Р12 + Р412

Рубрики:

Гігієна

Хвороби системи дихання

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С помощью психологических тестов обследованы больные бронхиальной астмой (17 чел.) и гипертонической болезнью (20 чел.). Выявлены психологические и личностные характеристики больных, которые создают условия для формирования интропсихических конфликтов, хронического эмоционального напряжения и создания психофизиологического патодинамического стереотипа.

Систематизированы современные представления о заболевании органов дыхания. Приведены новейшие теоретические и клинические данные по анатомо-функциональной характеристике, этиологии, патогенезу, эпидемиологии, патоморфологии, патофизиологии и классификации заболеваний, а также методы диагностики и дифференциальной диагностики в пульмонологии. Даны практические рекомендации по лечению отдельных форм этих заболеваний и реабилитации выздоравливающих. Для максимальной наглядности приведены рентгенограммы, схемы, гистотопограммы, микрофотографии гистологических препаратов, электронограммы.

Досліджено анатомо-фізіологічні особливості органів дихання, проблеми диференціальної діагностики, дієтотерапії, санаторно-курортного лікування, догляду за хворими, перебіг гострого бронхіту, легеневих еозинофілій, паразитарних і грибкових захворювань органів дихання, гемотораксу, анафілактичного шоку тощо. Наведено класифікацію захворювань та патологічних станів бронхолегеневої системи, принципи діагностики, лікування та профілактики захворювань органів дихання. Значну увагу приділено розгляду захворювань (пневмонії, хронічного бронхіту, бронхіальної астми, емфіземи легень, туберкульозу, плевритів, пневмосклерозу,) які найчастіше зустрічаються у пульмонологічній клініці. Окремий розділ присвячено ураженням легень внаслідок різних захворювань внутрішніх органів.

Стисло викладено різноманітні методики дихальної гімнастики, призначені для лікування бронхіальної астми.

Викладено питання вивчення епідеміології, патогенезу, клінічної симптоматики, імунних, метаболічних, мікроциркуляторних порушень у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з переважним ураженням бронхолегеневої системи на фоні виникнення синдрому взаємного обтяження, а також проблеми їх лікування.

В роботі викладено питання вивчення епідеміології, патогенезу, клінічної симптоматики, імунних, метаболічних, і мікроциркуляторних порушень у ліквідаторів наслідків аварії Чорнобильської катастрофи (1986 р.), які мешкають в екологічно несприятливому регіоні з переважним враженням бронхолегеневої системи на фоні виникнення синдромів взаємного обтяжування.

В опытах на 10 собаках и 40 белых крысах установлено, что уремия после трехчасовой двусторонней ишемии почек сопровождалась развитием легочных повреждений. Ультрафильтрат, содержащий молекулы средней массы, был получен у собак на фоне развившихся легочных осложнений. Введение его внутрибрюшинно крысам приводило к сходным морфологическим изменениям в легких в виде внутрисосудистого сладжа, лейкоцитарной инфильтрации, нарушения целостности эндотелия и эпителиальных структур с явлениями отека легких. Сопоставление опытов на собаках и крысах дает возможность заключить, что в развитии легочных осложнений при уремии важное место занимают среднемолекулярные фракции плазмы крови.