Предпринята первая попытка исторического обзора развития почвенно-мелиоративной науки в Украине за длительный период времени (более 100 лет). Исследовано состояние засоленных и солонцовых почв, развивающихся в естественных и богарных условиях, а также в условиях широкомасштабного орошения при активном воздействии антропогенных факторов на почвы, грунты и общую экологическую обстановку. Определены этапы развития науки о засоленных и солонцовых почвах, в частности, зарождение учения, становление и углубление науки об образовании солонцовых почв, организация всестороннего изучения таких почв в Украине, разработка методов их мелиорации в условиях неорошаемого земледелия. Проанализировано дальнейшее развитие науки о засоленных и солонцовых почвах в связи с началом широкой ирригации земель Украины, воздействием орошения на почвы, разработкой мер предупреждения и борьбы с неблагоприятными экологическими последствиями водных мелиораций.

Висвітлено проблеми захисту населення та земель від повеней у Карпатському регіоні. Обгрунтовано доцільність застосування протиповеневих водосховищ у складі єдиного протиповеневого комплексу в Карпатах. Узагальнено світовий досвід. Описано функціональні та конструктивні особливості саморегульованих протиповеневих водосховищ з резервними (порожніми) ємностями. Визначено умови та досліджено проблеми щодо їх застосування у верхів'ях карпатських річок.

Проаналізовано реформування земельних відносин на меліоративних системах, питання інвестиційної політики та правових відносин між землекористувачами та водогосподарськими організаціями. Всебічно досліджено роль меліорації перезволожувальних земель у підвищенні ефективності та стабільності землеробства.

Розглянуто концептуальні засади, принципи та методологію створення на підставі моніторингу меліорованих земель інформаційного забезпечення реалізації системи землеробства на масивах зрошення. Наведено основні вимоги до структури та складу інформаційної бази (ІБ), а також концептуальну модель організації даних ІБ. Викладено технологію просторового оцінювання мінливості параметрів природно-агромеліоративних об'єктів, здійснено типізацію земель за умов вирощування сільгоспкультур і обгрунтування комплексу технологічних операцій рослинництва.

Рассмотрены концептуальные основы, принципы и методология создания информационного обеспечения реализации системы земледелия на массивах орошения с учетом мониторинга мелиорированных земель. Приведены основные требования к структуре и составу информационной базы (ИБ), а также концептуальная модель организации данных ИБ. Изложена технология пространственного оценивания переменчивости параметров природно-агромелиоративных объектов, осуществлена типизация земель в условиях выращивания сельхозкультур и обоснования комплекса технологических операций растениеводства.

Наведено результати аналізу та узагальненого вивчення фактичного матеріалу про формування водного режиму району Шацьких озер Волинської області. Виконано оцінку сучасного стану провідних чинників природного середовища - рівня води в озерах, її хімічного складу, водного балансу території та рівня грунтових і напірних вод. Досліджено вплив антропогенного навантаження на зміну встановлених показників. Виявлено та охарактеризовано основні чинники формування водного режиму озер. Висвітлено досвід оптимального розміщення моніторингової мережі та проведення відповідних спостережень і розроблено методику обробки та аналізу одержаних даних.

Приведены результаты анализа и обобщенного изучения фактического материала о формировании водного режима района Шацких озер Волынской области. Проанализировано современное состояние основных факторов естественной среды - уровня воды в озерах, ее химического состава, водного баланса территории и уровня грунтовых и напорных вод. Исследованы особенности антропогенного влияния на изменение установленых показателей. Определены и охарактеризованы основные факторы формирования водного режима озер. Освещен опыт оптимального проведения мониторинговых наблюдений и разработана методика обработки и анализа полученных данных.

На підставі узагальнення літературних джерел висвітлено проблеми захисту населення та територій від повеней у Карпатському регіоні. Розглянуто умови, особливості та причини виникнення повеней, а також методи боротьби з ними. Охарактеризовано Карпатські повені, зокрема, на Закарпатті, Прикарпатті. На базі автоматизованої вимірювально-інформаційної системи "Тиса" запропоновано способи запобігання та оповіщення.

На основе обобщения литературных источников освещены проблемы защиты населения и территорий от наводнений в Карпатском регионе. Рассмотрены условия, особенности и причины возникновения наводнений, а также методы борьбы с ними. Охарактеризованы Карпатские наводнения, в частности на Закарпатье. Прикарпатье. С использованием автоматизированной измерительно-информационной системы "Тиса" предложена система по их предупреждению и оповещению.

Висвітлено історію та проаналізовано сучасний стан розвитку краплинного зрошення овочевих культур в Україні, наведено його технічні засоби й елементи, особливості проектування, монтажу й експлуатації. Економічно обгрунтовано технології краплинного зрошення даних культур, розкрито екологічні аспекти застосування його систем. Розглянуто технологічні аспекти вирощування овочевих культур за вказаних умов: баклажанів, буряка столового, кабачків, картоплі, моркви, огірків, перцю, томатів та ін.

Наведено загальну характеристику земель зрошуваного фонду України, оцінку їх еколого-агромеліоративного стану, агроекологічну класифікацію, визначено напрямки еволюції, підвищення продуктивності, економічної ефективності та використання. Описано комплекс організаційно-господарських, агромеліоративних заходів з охорони і підвищення родючості зрошуваних земель (ЗЗ), концепцію управління. Обгрунтовано основні заходи з реконструкції та модернізації зрошувальних систем, викладено основи законодавчого і нормативного забезпечення охорони ЗЗ.

Даны общая характеристика земель орошаемого фонда Украины, оценка их эколого-агромелиоративного состояния, агроэкологическая классификация, определены направления эволюции, повышения продуктивности, экономической эффективности и использования. Описаны комплекс организационно-хозяйственных, агромелиоративных мероприятий по охране и повышению плодородности орошаемых земель (ОЗ), концепция управления. Обоснованы основные мероприятия по реконструкции и модернизации оросительных систем, изложены основы законодательного и нормативного обеспечения охраны ОЗ.

Розглянуто проблему оптимізації водорегулювання осушуваних земель (ВРОЗ) та шляхи її розв'язання. Висвітлено особливості оптимізації проектних технічних і технологічних рішень з ВРОЗ на еколого-економічних засадах. Розкрито режимні, технологічні та технічні аспекти ВРОЗ, описано комплекс прогнозно-імітаційних субмоделей в оптимізаційних інженерно-меліоративних розрахунках. Викладено загальні практичні критерії, умови та моделі еколого-економічної оптимізації проектних рішень з ВРОЗ. Увагу приділено питанням розв'язання комплексу прогнозно-оптимізаційних задач у проектах будівництва й реконструкції осушувальних систем, експлуатації осушувально-зволожувальних систем.

Висвітлено теоретичні засади тензіометричного методу контролю вологості кореневого шару грунту на зрошуваних землях, проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід використання. Охарактеризовано способи зрошення та методи визначення строків поливу. Подано інформацію про оптимальні діапазони вологості (тензіометричного тиску грунтової вологи) кореневого шару грунту та припустиму глибину його зволоження залежно від виду сільськогосподарської культури та фази її розвитку. Викладено технічну характеристику, принципи роботи та правила експлуатації тензометрів. Розкрито порядок визначення строків і норм поливу за даними вимірювань тензіометричного тиску.

Показано особливості росту та розвитку плодових культур на клонових підщепах, наведено вимоги до водного режиму грунту. Проаналізовано грунтово-кліматичні умови Лісостепу України. Розглянуто технологічні особливості вирощування багаторічних насаджень, конструкції та технічні засоби систем краплинного зрошення. Досліджено процеси водоспоживання зерняткових садів на клонових підщепах і плодових культур за умов краплинного зрошення.

Наведено сучасний стан берегової зони древнього городища "Херсонес Таврійський", визначено характер і наслідки її руйнування, надано технічні рішення щодо берегоукріплення.

Вперше визначено методологічні основи, принципи та методичні підходи щодо вдосконалення робіт з охорони грунтів за рахунок впровадження стратегії аналізу екологічного ризику. Розглянуто механізми й умови реалізації запропонованих підходів. Висвітлено основні напрями міжнародного співробітництва у сфері управління екологічною безпекою землекористування. Сформульовано план першочергових дій, спрямованих на призупинення деградації грунтового покриву країни.

Розглянуто нормативно-методичний складник процесу розвитку зрошення на сучасному етапі. Наголошено, на необхідносты розробки та прийнятты стратегії та концепції розвитку меліорації земель в Україні. Підкреслено необхідність завершення робіт з формування нормативно-правової бази платного водокористування у меліорації та надання платних послуг з подачі води на зрошення, комунальні та промислові потреби.

Оцінено процеси руслоформування річки Десна в межах України. Досліджено протиповеневі водосховища для тимчасової акумуляції стоку та виробництва електроенергії на малих ГЕС у Карпатському регіоні. Розроблено методичні рекомендації зі складання планів інтегрованого управління водними ресурсами Херсонської області. Запропоновано шляхи зниження енергоємності зрошення сучасними дощувальними машинами фронтальної дії. Обгрунтовано ефективність застосування сухих полімерцементних сумішей для конструкційного ремонту гідротехнічних споруд меліоративних систем. Удосконалено метод оптимізації параметрів сільськогосподарського дренажу за економічними та екологічними вимогами в проектах будівництва та реконструкції осушувальних систем. Вивчено систему екологічного страхування ризиків господарської діяльності на зрошуваних землях в контексті забезпечення економічної безпеки. Приділено увагу управлінню транскордонними водами України за умов міжнародної співпраці.

Наведено схему автоматизованої системи управління мікрозрошенням з використанням оптимального поливу. Запропоновано нові способи контролю за вологозапасом у грунті та його врахування під час визначення поливних норм.

На основі результатів експериментальних досліджень та комп'ютерного моделювання встановлені закономірності формування зон зволоження при мікрозрошенні та отриманні залежності глибини діаметра зони зволоження від об'єму водоподачі. Вказані залежності дають змогу визначити для різних типів грунтів глибину та діаметр зони зволоження при відомому значенні об'єму водоподачі та початкової їх вологості, і навпаки, величину поливної норми за відомими вказаними показниками.

Для обгрунтування екологічно безпечної поливної норми, внаслідок якої формування додаткового інфільтраційного живлення грунтових вод не перевищує 1 мм/добу, виконано комп'ютерне моделювання з використанням програми, що грунтується на алгоритмі вологопереносу AERATS-2. Статистична обробка результатів понад 100 варіантів моделювання дала змогу одержати експоненціальні залежності витрат поливної води на інфільтрацію за межі розрахункового шару грунту від величини поливної норми та інтенсивності сумарного випаровування за різної потужності розрахункового шару грунту. На підставі цих залежностей розраховано екологічно безпечну поливну норму.

Розглянуто основні поняття, масштаби поширення і наукові проблеми підтоплення земель і населених пунктів України. Запропоновано класифікаційно виділити випадки природних підтоплень у південному регіоні.

Розглянуто особливості та сучасний стан інженерного дренажу за умов зрошення. Визначено напрями модернізації існуючих дренажних систем, які полягають у ліквідації локальних осередків підтоплення, створенні регіональної мережі колекторів, зливової каналізації і вертикального планування, протифільтраційних облицювань тощо. Показано важливу роль у запобіганні підтопленню земель експлуатаційних заходів щодо підтримки у робочому стані дренажу, застосування водоощадних технологій зрошення.