Викладено досягнення науки і передового досвіду щодо ефективного використання зрошуваних земель на півдні України. Висвітлено елементи системи землеробства: спеціалізовані сівозміни, обробіток грунту, удобрення. Приділено увагу питанням кормовиробництва, режимам зрошення, вирощуванню картоплі.

Розглянуто питання раціонального використання поливної води за умов поверхневого способу зрошення кукурудзи. Проаналізовано особливості формування поливного режиму столової моркви в процесі мікрозрошення в степу України. Висвітлено ефективність способів поливу сільськогосподарських культур на півдні країни. Розкрито вміст важких металів у плодах посівного томату залежно від зрошення і густоти стояння рослин. Визначено вплив мінеральних добрив на ріст і розвиток сої у рисовій сівозміні, особливості сортової реакції рису на рівень азотного живлення.

Рассмотрены вопросы рационального использования поливной воды в условиях поверхностного способа орошения кукурузы. Проанализированы особенности формирования поливного режима столовой моркови в процессе микроорошения в степи Украины. Освещена эффективность способов полива сельскохозяйственных культур на юге страны. Раскрыто содержание тяжелых металлов в плодах посевного томата в зависимости от орошения и плотности стояния растений. Определены влияние минеральных удобрений на рост и развитие сои в рисовом севообороте, особенности сортовой реакции риса на уровень азотного питания.

Розглянуто концептуальні засади, принципи та методологію створення на підставі моніторингу меліорованих земель інформаційного забезпечення реалізації системи землеробства на масивах зрошення. Наведено основні вимоги до структури та складу інформаційної бази (ІБ), а також концептуальну модель організації даних ІБ. Викладено технологію просторового оцінювання мінливості параметрів природно-агромеліоративних об'єктів, здійснено типізацію земель за умов вирощування сільгоспкультур і обгрунтування комплексу технологічних операцій рослинництва.

Рассмотрены концептуальные основы, принципы и методология создания информационного обеспечения реализации системы земледелия на массивах орошения с учетом мониторинга мелиорированных земель. Приведены основные требования к структуре и составу информационной базы (ИБ), а также концептуальная модель организации данных ИБ. Изложена технология пространственного оценивания переменчивости параметров природно-агромелиоративных объектов, осуществлена типизация земель в условиях выращивания сельхозкультур и обоснования комплекса технологических операций растениеводства.

Описано основні стадії моделювання та проектування автоматизованих систем управління (АСУ) виробництвом. Наведено методики моделювання технологічних процесів у землеробстві, а також підходи до створення АСУ. Вміщено приклади вивчення об'єкта досліджень, а також практичного використання моделей розробки автоматизованих робочих місць спеціалістів.

Описаны основные стадии моделирования и проектирования автоматизированных систем управления (АСУ) производством. Приведены методики моделирования технологических процессов в земледелии, а также подходы к созданию АСУ. Предложены примеры изучения объекта исследований, а также практического использования моделей по разработкам автоматизированных рабочих мест специалистов.

Рассмотрены вопросы формирования открытой экологической системы грунтовая вода - почва - растение на территории орошаемых земель Нижнего Дона и Западного Маныча в условиях до и в период орошения. Изучены взаимосвязи между компонентами данной экологической системы и показаны возможности использования полученной о них информации для оценки экологического состояния оросительных систем. Предложены методы диагностики изменений орошаемых почв и обоснованы возможности количественной оценки происходящих изменений. Приведена морфологическая и микроморфологическая характеристики почв. Проанализировано влияние длительного орошения на биологическую активность террасовых черноземов типа предкавказских.

Висвітлено теоретичні, практичні й організаційні аспекти радіоекології зрошуваного землеробства на півдні України. Узагальнено результати багаторічних досліджень з питань радіаційно-гігієнічної оцінки екосистем зрошуваного масиву, радіоекологічного моніторингу зрошуваних земель, методики постановки експерименту з визначення коефіцієнтів переходу радіонуклідів зі зрошувальної води у сільгоспрослин. Розглянуто радіобіологічні аспекти оцінки дозового навантаження на населення під час споживання продукції зрошуваного землеробства в реальних і прогнозних ситуаціях.

Освещены теоретические, практические и организационные аспекты радиоэкологии орошаемого земледелия на юге Украины. Обобщены результаты многолетних исследований по вопросам радиационно-гигиенической оценки экосистем орошаемого массива, радиоэкологического мониторинга орошаемых земель, методики постановки эксперимента по определению коэффициентов перехода радионуклидов из оросительной воды в сельхозрастения. Рассмотрены радиобиологические аспекты оценки дозовой нагрузки на население при потреблении продукции орошаемого земледелия в реальных и прогнозных ситуациях.

Дисертація присвячена рішенню наукової і прикладної задачі підвищення якості приймаємих технологічних рішень у зрошуваному землеробстві, через автоматизовані системи обробки інформації на базі ПЕОМ. Розроблено метод формального опису технології на основі її декомпозиції. Запропоновано комплексний евристико-оптимізаційний підхід до створення моделі технології. В якості моделі пропонується моделюючий алгоритм технології, який робить можливим включення її до складу автоматизованих систем підтримки технологічних рішень. На основі використання різних методів оцінки технологічних операцій створено алгоритм оперативного планування технології, який дозволяє в режимі багатоваріантного аналізу проектувати економічно виправдані технології, які відповідають ресурсним можливостям користувача.

Обгрунтовано шляхи оптимізації зовнішніх (екологічних) та внутрішніх (технологічних) факторів росту та розвитку сільськогосподарських культур. Встановлено, що основним засобом оптимізації зовнішніх умов є зрошення. Розглянуто проблему підвищення ефективності використання водно-земельних ресурсів на зрошувальних системах, визначення їх особливостей за умов Лісостепу та кількісного забезпечення сільськогосподарських культур основними факторами росту. Виявлено кількісні залежності величини зрошувальної та поливної норм як складної функції природного зволоження, цільового використання зрошуваної ділянки та екологічно безпечних гідротермічних умов грунтоутворення. Наведено кількісну оцінку резервних об'ємів води та розроблено методику можливого більш повного їх використання. Запропоновано нові методи та способи визначення кількісного впливу основних факторів на продуктивність культури та на процес формування врожаю. Створено алгоритм поведінки культури за конкретних грунтово-кліматичних умов в усьому можливому діапазоні значень екологічних факторів. Розроблено методи визначення можливого збільшення врожаю під дією зрошення залежно від умов природного зволоження та рівня агротехніки. За результатами системного аналізу моделей урожайності сільськогосподарських культур, розроблених для посушливих умов степової зони, виявлено достатню повноту та інформативність використаних методичних підходів, можливості та особливості застосування їх за умов Лісостепу.

Створено автоматизовану систему прогнозування розвитку культур як базову для оперативного планування технологічного процесу у зрошуваному землеробстві на засадах оптимізації. Запропоновано методичні підходи до структуризації специфічних взаємозв'язків, які є між рослинами, факторами зовнішнього впливу (погодніх умов) і агрозаходами під час зрошення. Визначено основні кліматичні та технологічні фактори впливу на продуктивність культур, кількісні значення його параметрів та їх взаємозв'язків. Наведено евристико-аналітичні підходи до організації даних зовнішнього та внутрішнього впливу на продуктивність культур за зрошення та формального представлення технологічних знань. Уперше для зони досліджень створено математичну модель прогнозу розвитку, модель мінімізації технології вирощування культур й алгоритм її вирішення на базі моделювання. Запропоновано методи реалізації моделей у вигляді прикладної автоматизованої системи за умов специфічних інформаційних потоків зрошуваного землеробства. Визначено зручні форми інтеграції фазових знань до сфери виробництва та створено інформаційний фонд для вирішуваних завдань. Уперше за умов зрошення розроблено правила та параметри експлуатації автоматизованої системи, підходи до оцінки її ефективності.

Изложен метод расчёта режимов увлажнения посевов основных сельскохозяйственных культур в степной и лесостепной зонах Украины. Рассмотрены методика расчёта ежедневных запасов влаги в разных слоях почвы в течение вегетационного периода и метод расчёта режимов увлажнения пахотного слоя почвы (ПСП) в периоды начала осенней и весенне-летней вегетации культур. Определены статистические прогнозы увлажнения ПСП на период сева озимых и яровых культур, а также режим увлажнения почвы в посевах люцерны в степной зоне Украины.

Розглянуто теоретико-методологічні засади розробки та застосування еколого-агромеліоративного моніторингу (ЕАММ) для підвищення ефективності зрошуваних земель за сучасних умов господарювання. Розкрито методологію та методику досліджень. Проаналізовано сучасні грунтово-кліматичні умови південного регіону України для організації геоінформаційної системи ЕАММ. Наведено шляхи застосування даного моніторингу для підвищення ефективності використання та продуктивності зрошуваних земель, а також їх стійкості.

Висвітлено теоретичні засади тензіометричного методу контролю вологості кореневого шару грунту на зрошуваних землях, проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід використання. Охарактеризовано способи зрошення та методи визначення строків поливу. Подано інформацію про оптимальні діапазони вологості (тензіометричного тиску грунтової вологи) кореневого шару грунту та припустиму глибину його зволоження залежно від виду сільськогосподарської культури та фази її розвитку. Викладено технічну характеристику, принципи роботи та правила експлуатації тензометрів. Розкрито порядок визначення строків і норм поливу за даними вимірювань тензіометричного тиску.

Висвітлено основні етапи життя та науково-дослідницької діяльності академіка Української академії екологічних наук, доктора сільськогосподарських наук, професора А. О. Лимаря - видатного вченного в галузі зрошуваного землеробства, баштанництва та овочівництва. Надано інформацію про урядові та галузеві нагороди вченого, вміщено хронологічний покажчик його публікацій.

Розкрито питання вивчення та пояснення з наукової точки зору процесів, що відбуваються в ланцюзі: клімат - грунт - рослина та на цій основі розробити методику управління режимами зрошення, яка дозволяє раціонально використовувати поливну воду, енергоносії, сприяти зберіганню, а можливо і підвищенню родючості грунту, а також забезпечити сприятливу меліоративну обстановку на зрошуваних землях Степового Криму. Доказано репрезентативність і просторову інтерполяцію заміряних за допомогою гідравлічних грунтових балансомірів величин сумарного випарування з сільськогосподарських культур за умов зрошення. Розроблено та перевірено за виробничих умов балансомірний (інструментальний) метод управління режимами зрошення сільськогосподарських культур. Розроблено методику прогнозування перших весняних подивів озимих культур. Зроблено економіко-енергетичне оцінювання вирощування озимої пшениці на зрошуваних землях Криму.

Викладено основні елементи біологізації зрошуваного землеробства. Наведено результати багатофакторних дослідів з вивчення ефективності традиційної, альтернативної та органічної систем удобрення залежно від режимів зрошення, способів основного обробітку грунту і захисту рослин.

Наведено варіанти сівозмін і структури посівних площ для різних груп господарств за рівнем концентрації поливних земель і їх водозабезпеченості. Розроблено узагальнену структуру посівних площ, що дає змогу створити їх обгрунтовані моделі структури для кожної групи господарств південного Степу.

Обгрунтовано підходи до розробки алгоритмів прийняття рішень на проведення технологічних операцій, які супроводжуються фрагментами методики - перехідною формою систематизації інформації, графічною блок-схемою алгоритму та текстовим алгоритмом.

Обоснованы подходы к разработке алгоритмов принятия решений на проведение технологических операций, которые сопровождаются фрагментами методики - переходной формой систематизации информации, графической блок-схемой алгоритма и текстовым алгоритмом.

Визначено стан і перспективи застосування краплинного зрошення у контексті змін клімату. Досліджено вплив умов зволоження та строків підживлення на продуктивність цукрового сорго. З'ясовано продуктивність ячменю в короткоротаційних сівозмінах Лісостепу України залежно від удобрення та погодних умов. Надано агромеліоративну характеристику грунтів Херсонської області за результатами агрохімічного моніторингу. Розглянуто особливості формування планів водокористування за умов зміни проектних режимів роботи зрошувальних систем. Розкрито еколого-економічні засади розвитку екологічного моніторингу сільськогосподарських земель. Визначено динаміку якості поливної води на рисових зрошувальних системах за умов зміни клімату. Вивчено якість зрошувальної води Каховського водосховища на головних водозаборах лівобережжя Херсонської області. Запропоновано перспективні способи зрошення сільськогосподарських культур за технологічних умов.

Висвітлено теоретичні, науково-методичні, технологічні, організаційно-економічні, біоенергетичні та екологічні аспекти стандартизації та нормування витрат ресурсів у зрошуваному землеробстві України. Запропоновано методичні підходи, що дозволяють проводити стандартизацію різних складових елементів систем зрошуваного землеробства, забезпечують підвищення продуктивності вітчизняного агровиробництва та конкурентоспроможності на світових ринках, сприяють раціональному використанню грунтово-кліматичного потенціалу зони зрошення, оптимізації витрат природних та антропогенних ресурсів, зниженню екологічного тиску на довкілля.

Мета статті - розробка теоретико-методологічних і практичних аспектів науково обгрунтованого розміщення сільськогосподарських культур на зрошувальних землях залежно від агровиробничих груп грунтів. Теоретико-методологічною основою проведеного дослідження є фундаментальні положення економіки землекористування, загальнотеоретичні положення збалансованого розвитку зрошуваних земель. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовувались методи: абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень результатів наукового пошуку та формування висновків); аналізу і синтезу (при комплексній оцінці та з'ясуванні особливостей сучасного стану зрошуваних та осушуваних земель); економіко-розрахунковий (для розв'язання задачі оптимального розподілу і структури посівних площ при врахуванні агровиробничих груп грунтів); графічний (для унаочнення вертикального розрізу рівня залягання грунтових вод); аналогії та узагальнення (для розробки системи заходів щодо збалансованого використання зрошуваних земель). Акцентовано увагу на питаннях раціонального використання зрошуваних земель. Зосереджено увагу на необхідності оптимального розміщення сільськогосподарських культур на відповідних агровиробничих групах грунтів. Розроблено модель оптимального розподілу та структури посівних площ залежно від агровиробничих груп грунтів, що надає максимальну грошову виручку від продукції рослинництва із забезпеченням тваринницького підкомплексу кормами у належному обсязі. Проаналізовано в динаміці зміну величини зрошуваних та осушуваних земель в Україні. Обгрунтовано необхідність передбачення глибини рівня залягання грунтових вод при меліорації земель.