Проаналізовано специфіку естетичного як типу духовності у взаємозв'язку з проблемою самоусвідомлення естетики як теоретичної системи. Висвітлено конструктивну здатність естетичного в осягненні стану сучасної людини та культури. Описано засадничі принципи сучасного дослідження естетичного. Розглянуто проблему духовності та її типів. Розкрито сутність естетизму та його форми.

Проанализирована специфика эстетического как типа духовности во взаимосвязи с проблемой самоосознания эстетики как теоретической системы. Освещена конструктивная способность эстетического в постижении состояния современного человека и культуры. Описаны основные принципы современного исследования эстетического. Рассмотрена проблема духовности и ее типов. Раскрыта сущность эстетизма и его формы.

Розглянуто сучасні тенденції та перспективи аналізу сценічної образності в театральному мистецтві. На підставі використання системного підходу розкрито синтетичну природу поняття образу, описано його функціональну структуру в аспектах сприйняття, створення та втілення. Визначено зміст понять "особистість", "індивідуальність", "тип", "характер", "темперамент" як основних психологічних категорій театральної ейдології - напряму театрознавчої науки про сценічну образність. Визначено об'єктивні та суб'єктивні детермінанти розвитку та запропоновано універсальну схему для аналізу сценічної образності. Розглянуто жанровий аспект театральної ейдології та параметри оцінки проявів сценічної образності, проаналізовано її стильовий аспект та наведено способи констатування суб'єктивних показників (індикаторів). Встановлено критерії визначення сценічного образу.

Рассмотрены современные тенденции и перспективы анализа сценической образности в театральном искусстве. На основе использования системного подхода раскрыта синтетическая природа понятия образа, описана его функциональная структура в аспектах восприятия, создания и воплощения. Определено содержание понятий "личность", "индивидуальность", "тип", "характер", "темперамент" как основных психологических категорий театральной эйдологии - направления театроведческой науки о сценической образности. Определены объективные и субъективные детерминанты развития и предложена универсальная схема для анализа сценической образности. Рассмотрен жанровый аспект театральной эйдологии и параметры оценки проявлений сценической образности, проанализирован ее стилистический аспект и приведены способы констатирования субъективных показателей (индикаторов). Установлены критерии определения сценического образа.

Висвітлено місце етики у системі філософського знання та духовного життя суспільства. Розглянуто етику як філософську науку, мораль як соціальний феномен, вчинок як першоелемент моральної діяльності, спілкування як царину людської моральності. Наведено загальну характеристику та класифікацію головних етичних категорій. Описано методи та засоби естетичного виховання. Запропоновано основні концепції походження моралі. Проаналізовано моральні проблеми людської діяльності та спілкування, проблеми життя та смерті.

Освещено место этики в системе философского знания и духовной жизни общества. Рассмотрены этика как философская наука, мораль как социальный феномен, поступок как первоэлемент моральной деятельности, общение как центр человеческой моральности. Приведены общая характеристика и классификация основных этических категорий. Описаны методы и средства эстетического воспитания. Предложены основные концепции происхождения морали. Проанализированы моральные проблемы человеческой деятельности и общения, проблемы жизни и смерти.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.226 + В379.24

Рубрики:

Тонкі шари напівпровідників

Оптичні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему наукового аналізу процесів створення та втілення сценічного образу в театральному мистецтві. Обгрунтовано теоретичну та методологічну базу її вирішення з використанням новітніх методів дослідження у межах театральної ейдології - науки, що вивчає сценічну образність. З метою створення універсальної схеми для аналізу сценічної образності виокремлено й охарактеризовано її функціональну двошарову структуру - об'єктивну й суб'єктивну. У даних структурах розглянуто жанровий аспект театральної ейдології та параметри оцінювання проявів сценічної образності, проаналізовано її стильовий аспект та наведено способи констатування суб'єктивних показників (індикаторів). Створено універсальну систему критеріїв можливості ейдологічного аналізу ("критеріїв допуску"), наведено рекомендації щодо застосування визначених детермінант у дослідженні сценічної образності у будь-якій площині існування.

Здійснено теоретичне осмислення естетичного як типу духовності у взаємозв'язку з проблемою самоусвідомлення естетики як теоретичної системи. На підставі обгрунтування основних принципів сучасного дослідження естетичного - "відкритої" раціональності, постонтології, синергетики та всебічного аналізу понять "духовність", "типи духовності", "естетична творчість", "естетизм", "світоглядна універсалія", "естетика негативності", "естетична раціональність", "темпоральність естетичного" виявлено багатоманітність прояву та конструктивну здатність естетичного як типу духовності в осягненні стану сучасної людини та культури. Уперше систематизовано досвід українських та зарубіжних науковців, включаючи історичну традицію та сучаний стан, щодо з'ясування духовного виміру естетичного. Висвітлено практику розвитку сучасного мистецтва та особливості функціонування українського мистецтва.

Досліджено творчість В.Леонтовича у світлі реалій перебігу суспільного та літературного життя кінця ХІХ - початку ХХ ст. в Україні. З'ясовано обставини формування світоглядних засад, умови становлення В.Леонтовича як письменника, літературного критика, громадського діяча, політика та мецената. Проаналізовано творчий доробок письменника з метою виявлення жанрової специфіки, іманентних рис індивідуального авторського стилю белетриста. Розкрито багатовекторність творчих пошуків у царині проблематики творів, а також акцентовано увагу на їх загальній гуманістичній спрямованості. Осмислено загальні літературні закономірності, що знайшли втілення в особливостях характерології та образотворенні митця.

Розглянуто питання трансформації соціокультурної сфери в інформаційному суспільстві. Висвітлено сучасні культурологічні концепти у контексті методологічних трансформацій наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. Описано трансформаційні процеси в українській культурі, особливості розвитку культури за умов перехідної доби та нової управлінської парадигми. Увагу приділено питанням трансформації особистості в культурі постмодерну, типів духовності в історії культури. Визначено естетичний вимір постмодерної культури, циклічність як форму історико-культурних модифікацій. Проаналізовано трансформаційні процеси культурно-дозвільної сфери в Україні у сучасний період.

Розкрито фізіологічні основи мовлення та методи його вдосконалення. Описано техніку оволодіння фонаційним подихом, голосом, дикцією. Висвітлено принципи роботи над логікою та виразністю мовлення. Увагу приділено специфіці озвучення теле- та радіопередач.

Проведен эксперимент по культивированию фидерных клеток яйцепровода. В процессе пролиферации клеток эпителия яйцепровода в культуре с добавлением инсулина пролонгированного действия и эпидермального фактора роста отмечена экспрессия фукозо-специфических рецепторов лектина LABA (золотого дождя) на поверхности эпителиоцитов и в специфических волокнистых тяжах.

За дії атерогенного ксенобіотика вивчено вміст циклічних нуклеотидів і активність ферментів їх метаболізму в крові та неокортексі головного мозку експериментальних тварин. Встановлено підвищення активності гуанілатциклазної на тлі зниження активності аденілатциклазної месенджерної системи, що свідчить про інтегративні порушення стану внутрішньоклітинного метаболізму.

Под влиянием атерогенного ксенобиотика изучено содержание циклических нуклеотидов и активность ферментов их метаболизма в крови и неокортексе головного мозга экспериментальных животных. Установлено повышение активности гуанилатциклазной на фоне снижения активности аденилатциклазной мессенджерной системы, что свидетельствует об интегративных нарушениях состояния внутриклеточного метаболизма.

За умов дії простих поліефірів у дозі 1/100 ДЛ50 вивчено вміст біогенних амінів у головному мозку експериментальних тварин. Встановлено підвищення вмісту дофаміну, норадреналіну та серотоніну.

Изучено содержание биогенных аминов в головном мозге экспериментельных животных при действии простых полиэфиров в дозе 1/100 ДЛ50. Установлено повышение содержания дофамина, норадреналина и серотонина. Это свидетельствует о напряжении функционирования систем адаптации организма.

Вивчено вплив простих поліефірів на фосфоліпідний склад еритроцитів і гепатоцитів щурів. За умов дії ксенобіотиків в організмі експериментальних тварин спостерігалися помітні зміни ліпідної структури мембран еритроцитів і гепатоцитів, підвищення відсоткового вмісту інших фракцій фосфоліпідів мембран - фосфатидилхоліну, лізофосфатидилхоліну.

Изучено влияние простых полиэфиров на фосфолипидный состав эритроцитов и гепатоцитов у крыс. При условии действия ксенобиотиков в организме экспериментальных животных наблюдались заметные изменения липидной структуры мембран эритроцитов и гепатоцитов, увеличение процентного состава других фракций фосфолипидов мембран - фосфатидилхолина, лизофосфатидилхолина.

За умов впливу простих поліефірів вивчено вміст циклічних нуклеотидів і активність ферментів їх синтезу в гомогенаті головного мозку експериментальних тварин. Встановлено підвищення активності гуанілатциклазної месенджерної системи на фоні зниження аденілатциклазної, що свідчить про інтегративні порушення стану внутрішньоклітинного метаболізму.

Вивчено вплив простих поліефірів на стан ендокринної системи в організмі експериментальних тварин. Ксенобіотики впливали на симпатоадреналову систему, про що свідчить зміна вмісту в крові гормонів адреналіну та норадреналіну. Підвищення концентрації "адаптивних" гормонів є фактором, який свідчить про напруження системи адаптації організму щурів і реципрокних взаємозв'язків з імунною і нервовою системами.

Вивчено вплив гіперхолестеринемії на фосфоліпідний склад еритроцитів. У кролів модельний атеросклероз призводить до змін ліпідної структури мембран еритроцитів (зниження рівня фосфатидилінозитолу, підвищення відсоткового вмісту інших фракцій фосфоліпідів мембран еритроцитів: сфінгомієліну, лізофосфатидилетаноламіну, лізофосфатидилхоліну, кардіоліпіну, лізокардіоліпіну).

Індекс рубрикатора НБУВ: В378.12 + К297.02

Рубрики:

Електронна теорія металів

Кристалічна будова аморфних сплавів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К297

Рубрики:

Аморфні сплави

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано методи та засоби математичного і комп’ютерного моделювання процесів адаптивної обробки вихідних сигналів багатоканальних вимірювальних перетворювальних пристроїв систем акусто-емісійного контролю, що забезпечують якісне розв’язання задач локації дефектів та реєстрації форм сигналів акустичної емісії. Здійснено аналіз адаптивного підходу до створення методів і засобів обробки сигналів первинних вимірювальних перетворювачів систем контролю з урахуванням багатоканальності вимірювальної частини системи та динамічних властивостей датчиків стосовно до методу акустичної емісії. Розроблено моделі та чисельні алгоритми розв’язання задачі обробки сигналів за локації джерел акустичної емісії з використанням надмірності експериментальних даних і розпаралелення обчислень. Побудовано та здійснено чисельну реалізацію математичних моделей динаміки первинних перетворювачів сигналів акустичної емісії на основі методів ідентифікації з використанням експериментальних даних. Розроблено програмні засоби моделювання процесів обробки сигналів акустичної емісії та побудовано структурну модель систем багатоелементної локації і реєстрації сигналів на основі задачі відновлення. Здійснено апробацію методів і засобів моделювання.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження упровадження моделі формування професійної компетентності майбутніх фахівців з обліку та аудиту в аграрних ВНЗ. Проаналізовано науково-методичну, психолого-педагогічну літературу та нормативно-правові акти з теми дослідження. Розкрито специфіку, уточнено структуру (предметна, практична, комп'ютерно-інформаційна, соціально-психологічна та особистісна складові) професійної компетентності майбутніх фахівців з обліку та аудиту в аграрних ВНЗ. На основі вивчення наукових джерел, удосконалено її методику діагностики (визначено показники, уточнено критерії, охарактеризовано рівні). Висвітлено практичний досвід формування професійної компетентності майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки. Розроблено модель формування професійної компетентності майбутніх фахівців з обліку та аудиту в аграрних ВНЗ. Сплановано та реалізовано педагогічний експеримент.