Викладено основні визначення, зміст та завдання екологічної токсикології, а також загальні, методичні та спеціальні питання впливу токсикантів на довкілля. Наведено принципи санації, профілактики та допомоги у разі екотоксикологічних уражень. Визначено зони екотоксикохімічного забруднення та джерела хімічного ураження, досліджено екотоксикокінетику й екотоксикодинаміку шкідливих речовин, а також основні механізми дії токсичних речовин. Розглянуто проблеми навмисного застосування екотоксикантів, технологію знешкодження та утилізації екотоксикантів і небезпечних відходів виробництва.

Розглянуто основні питання прикладної екотоксикохімії, хімічні та фізико-хімічні методи контролю екосистем, а також об'єкти екотоксикохімічного дослідження - забруднюючі речовини основних екосистем, їх характеристики. Наведено основні методи аналізу забруднюючих речовин, загальноприйняті раціональні уніфіковані методики визначення найбільш поширених екотоксикантів грунту, повітря, води, продуктів харчування та фуражу.

Розглянуто сучасний стан вчення про взаємодію організму і ксенобіотиків із поєднаних позицій прикладної фізіології та профілактичної токсикології. Проведено адекватний аналіз усієї сукупності офіційних регламентаційних рішень і методичних основ їх експериментального обгрунтування, прийнятих в Україні. Зроблено необхідні зіставлення з міжнародною практикою нормативного обмеження професійної і непрофесійної дії шкідливих хімічних речовин та іонізуючої радіації. Досліджено проблеми нормативного захисту людини в умовах хімічних катастроф. Вперше обгрунтовано теорію системного гігієнічного регламентування ксенобіотиків у різних середовищах як спільну основу забезпечення хімічної безпеки людини у звичайних (нормальних) та екстремальних умовах.

Наведено основні визначення, зміст та завдання екологічної токсикології. Розглянуто токсикокінетику і токсикодинаміку ксенобіотиків, принципи регламентації токсикантів. Висвітлено заходи щодо профілактики та допомоги у разі екотоксикологічних уражень. Особливу увагу приділено шкідливим речовинам у навколишньому середовищі, їх впливу на організм людини, тварин, рослини, стан біоценозів та всієї біосфери в цілому, а також еколого-токсикологічному моніторингу хімічних забруднювачів навколишнього середовища.

Рассмотрена токсичность и условия ее проявления в организме. Описаны механизмы самозащиты организма от токсинов. Определены факторы самоочищения среды от токсичных веществ. Значительное внимание уделено токсикологии в решении задач экологизации хозяйственной деятельности человека. Приведены оценка экологических проблем ландшафта, результаты исследования среды методами биоиндикации и биотестирования, эффективности самоочищения водной среды методом биохимического теста, антропогенной евтрофикации водоемов.

Рассмотрено кардиотоксическое действие противоопухолевых антибиотиков антрациклинового ряда. Освещены вопросы распространенности, факторов риска, патогенеза, морфологии, клиники, диагностики, лечения и профилактики антрациклиновых повреждений сердца. Приведена информация о перекисном окислении липидов, нарушении функций митохондрий, апоптозе кардиомиоцитов, адренергической дисфункции, ремоделировании сосудов, хронических повреждениях сердца, эхокардиографии, эндомиокардиальной биопсии.

Разработана гипотеза о том, что влияние токсических частиц воздуха может способствовать развитию астмоподобных симптомов. Мышам линии Balb/c однократно эндотрахеально вводились токсические частицы воздуха, оксида титана или же они подвергались влиянию низких концентраций озона. Установлено, что под влиянием токсических частиц воздуха усиливается ответная реакция бронхов на введение метахолина. Реактивность бронхов оставалась неизменной после воздействия частиц оксида титана и озона. Полученные результаты расширяют представления о механизмах влияния факторов окружающей среды на дыхательные пути.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.12

Рубрики:

Дія отруйних речовин на людський організм

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведены исследования по изучению антиоксидантной активности гидрофильного экстракта листа эвкалипта. Определено влияние данного фитосредства на процессы перекисного окисления липидов и цитолиза. Исследование проведено на модели острого экспериментального поражения печени у крыс, вызванного внутрижелудочным введением 50 % масляного раствора тетрахлорметана. Установлено, что исследуемая субстанция проявляет антиоксидантные свойства, что проявилось ограничением накопления конечных продуктов перекисного окисления липидов и увеличения активности аланинаминотрансферазы. Установлено, что в дозе 25 мг/кг исследуемый экстракт не уступал по антиоксидантному и антицитолитическому действию препарату сравнения - силибору, который вводили в дозе ЕД30. Сделан вывод о перспективности дальнейшего изучения фармакологических свойств гидрофильного экстракта листа эвкалипта.

Исследовано влияние смеси солей тяжелых металлов, наиболее распространенных поллютантов водоемов Приднепровского региона, на поведенческие реакции, процессы памяти и суммарную биоэлектрическую активность различных отделов головного мозга крыс. Обнаружено развитие процессов невротизации, при этом вследствие гиперактивности животных происходит истощение нервных центров, что отражается в продлении периодов неподвижности животных. Увеличение латентного периода образования условного рефлекса в 8-лучевом радиальном лабиринте, снижение эффективности выполнения задания указывают на ухудшение способности этих животных к обучению и их кратковременной памяти. Показаны достоверные изменения суммарной биоэлектрической активности неокортекса, дорсального гиппокампа и передней области гипоталамуса. Это позволяет сделать заключение о значительных изменениях в коре и корково-подкорковых взаимодействиях под влиянием солей тяжелых металлов.

Исследованы интенсивность процессов перекисного окисления липидов в разных отделах головного мозга при действии Т-2-токсина и детоксикационные свойства гипохлорита натрия при хроническом Т-2-токсикозе. Показаны повышение количества диеновых конъюгат в головном мозге при действии токсина и резкое понижение их количества при применении гипохлорита натрия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.126 + Р419.45-29

Рубрики:

Дія токсичних речовин на нервову систему

Отруєння органічними речовинами та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.6-29 + Р284.129-29

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на нервову систему і органи чуття

Дія токсичних речовин на інші системи, органи і процеси

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано дані вітчизняної та зарубіжної літератури стосовно змін у кістках скелета за умови дії негативних екзо- та ендогенних чинників. Установлено, що солі важких металів у разі надходження в організм в надлишку викликають значні структурні перетворення у кістковій та хрящовій тканинах. Активно реагують кістки скелета і на термічне ураження. Під час аналізу літератури не виявлено даних про комбіновану дію названих чинників на кістки скелета та залежність змін від віку.

Проведено порівняльне оцінювання розробленого розрахункового методу визначення гранично допустимого рівня забруднення шкіри (ГДРз.ш.) діазиноном та експерименту з нанесенням пестициду на шкіру щура. Критерієм оцінювання безпечної дії була активність холінестерази плазми крові, еритроцитів і мозку та показники прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. Показано, що розрахункове значення ГДРз.ш. діазинону повністю співпадає з одержаною у досліді недіючою дозою. Це знайшло відображення у визначенні рівня активності холінестерази плазми крові, еритроцитів і мозку. Стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги (ТБК-АП і вміст церулоплазміну), віддзеркалюючи тенденцію до змін перекисного окиснення ліпідів, меншою мірою характеризують вплив цього фосфорорганічного інсектициду на організм.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.12 + Р284.51

Рубрики:

Дія отруйних речовин на людський організм

Токсикологія спиртів, фенолів та їх похідних (прості і складні ефіри)

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.12 + Р284.41

Рубрики:

Дія отруйних речовин на людський організм

Токсикологія металів та їх сполук

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив комбінованої дії солей важких металів та іммобілізаційного стресу на хроноритми функціональної, фібринолітичної, протеолітичної активності нирок й обгрунтовано доцільність призначення мелатоніну з метою корекції порушень, обумовлених ксенобіотиками. Вперше з використанням сучасних методів дослідження визначено добові хроноритми функціональної, фібринолітичної та протеолітичної активності нирок і біологічних рідин за умов дії одногодинного іммобілізаційного стресу, поєднаного з введенням комбінованої суміші хлоридів талію, свинцю й алюмінію. Встановлено роль епіфізарного гормону мелатоніну у регуляції циркадіанних порушень, які виникають у результаті дії патогенних чинників різної етіології (іммобілізаційного стресу та солей важких металів). Встановлено, що даний індол шишкоподібної залози відзначається вираженими нефропротективними властивостями. Доведено, що введення мелатоніну за одну годину до іммобілізаційного стресу, поєднаного з комбінованою дією суміші солей талію, свинцю й алюмінію у різні періоди доби сприяє покращанню показників діурезу, ниркового транспорту іонів натрію, процесів ацидогенезу, функціонального стану нефрона, фібринолітичної та протеолітичної активності нирок і біологічних рідин.

Експериментально вивчено дію диметоату та карбофурану на організм, зокрема, на репродуктивну систему тварин. Встановлено залежність чутливості їх репродуктивної системи до токсичної дії даних препаратів від віку, а саме: у самці пубертатного періоду виявлено підвищену чутливість до токсичного впливу диметоату та карбофурану у порівнянні зі статевозрілими тваринами. У самок таку залежність не було виявлено. Показано, що найбільш чутливим до токсичного впливу на репродуктивну систему вивчених пестицидів є статевозрілі щурі чоловічої статі. Обгрунтовано доцільність їх використання для вивчення гонадотоксичності ксенобіотиків для найбільш вірогідного встановлення впливу пестицидів на репродуктивну систему. За результатами проведених експериментальних досліджень науково обгрунтовано необхідність перегляду існуючих в Україні величин допустимої добової дози (ДДД) діючих речовин пестицидів диметоату та карбофурану з урахуванням токсичної дії на репродуктивну систему молодого організму.

  Скачати повний текст