Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.03 + Х819(4УКР)112:Ч45ф2

Рубрики:

Право і правосвідомість. Правова культура

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена проблемі цілісності філософського світосприйняття в інтерпретації П.Юркевича. На основі аналізу творчої спадщини П.Юркевича виявлено характерні риси його концепції філософії. Встановлено, що особливе становище філософії як деякої синтетичної форми духовної діяльності розглядається П.Юркевичем у плані посередництва між наукою і релігією, між науково-теоретичним пізнанням світу і релігійно-ціннісним його осягненням. Цілісність філософського світосприйняття проявляється в тому, що воно не будується на нерозв'язних антиноміях чи антагонізмах, а виходить з глибинної спорідненості всього існуючого, несуперечливості і взаємодоповнюваності пізнавальних можливостей людини, постає єдністю філософування і життя.

Наведено інформацію щодо специфіки української мови, стилістичної диференціації мови, зокрема, щодо основних найуживаніших документах офіційно-ділового стилю, культури усного мовлення й усного ділового спілкування, нормах української літературної мови.

Приведена информация относительно специфики украинского языка, стилистической дифференциации языка, в частности, относительно основных самых употребляемых документах официально делового стиля, культуры устной речи и устного делового общения, нормах украинского литературного языка.

Розглянуто реальний стан і практичний досвід взаємодії професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) і середніх загальноосвітніх шкіл (СЗШ) з органами внутрішніх справ (ОВС) у правовому вихованні учнів ПТНЗ та СЗШ. Проаналізовано законодавчі акти, які регламентують таку діяльність. Графічно представлено результати порівняльного аналізу участі працівників міліції Львівщини у правовому вихованні учнів ПТНЗ та СЗШ, а також кількісний і якісний склад опитаних працівників міліції з підрозділів РВВС Львівської області. Визначено зміст, принципи та окреслено організаційно-педагогічні, дидактичні, методичні умови спільної правовиховної діяльності ПТНЗ та ОВС.

Рассмотрены реальное положение и практический опыт взаимодействия профессионально-технических учебных заведений (ПТУЗ) и средних общеобразовательных школ (СОШ) с органами внутренних дел (ОВД) в правовом воспитании учащихся ПТУЗ и СОШ. Проанализированы законодательные акты, регламентирующие такую деятельность. Графически представлены результаты сравнительного анализа участия сотрудников милиции Львовщины в правовом воспитании учащихся ПТУ и СОШ, а также количественный и качественный состав опрошенных работников милиции из подразделений РОВД Львовской области. Определено содержание, принципы и очерчены организационно-педагогические, дидактические, методические условия совместной правовоспитательной деятельности ПТУ и ОВД.

The authors consider problem aspects of the practice of the co-operation of vocational schools and internal affairs organs in the legal education of pupils, analyses acts of law that regulate this activity, determines the contents, principles and conditions of joint legal education work.

Обгрунтовано необхідність визнання духовних і правових компетентностей як окремого виду життєво важливих компетентностей. Наведено тлумачення понять "компетенція" і "компетентність", з'ясовано їх структуру і зміст. Детально розглянуто деякі з духовних компетентностей, особливості їх формування в сучасній системі освіти та їх роль у духовному самовихованні особистості. Встановлено, що показником правової культури особистості є її правова компетентність і правова активність як вища форма правомірної поведінки. На основі експертних опитувань виділено складові структури правової компетентності (критерії): правова освіченість (знаннєвий), правова спрямованість (емоційно-мотиваційний), правомірна поведінка (поведінковий). У табличному вигляді наведено визначення критеріїв та рівнів правової компетентності учня (низький, середній, достатній і високий). Окреслено основні напрями формування названих компетентностей учнів у процесі викладання соціогуманітарних дисциплін.

Обоснована необходимость признания духовных и правовых компетенций как отдельного вида жизненно важных компетенций. Приведены толкования понятий "компетенция" и "компетентность", их структура и содержание. Рассмотрены некоторые из духовных компетенций, особенности их формирования в современной системе образования и их роль в духовном самовоспитании личности. Установлено, что показателем правовой культуры личности является ее правовая компетентность и правовая активность как высшая форма правомерного поведения. В результате опросов выделены составляющие структуры правовой компетентности (критерии): правовая образованность (знаниевый), правовая направленность (эмоционально-мотивационный), правомерное поведение (поведенческий). В таблице приведены определения критериев и уровней правовой компетентности ученика (низкий, средний, достаточный и высокий). Очерчены основные направления формирования названных компетентностей учащихся в процессе преподавания социогуманитарных дисциплин.

The article analyzes notions of spiritual and juridical competences, and determines their contents. The authors ground the necessity of spiritual and juridical competences acknowledge as a separate type of vitally important competences of a modern personality, and their formation in the system of secondary and higher education.

Досліджено вплив християнського та правового виховання на становлення соціально зрілої особистості, що розвиває високу правосвідомість на основі моральної свободи.

Досліджено вплив християнського та правового виховання на становлення соціально зрілої особистості, що розвиває високу правосвідомість на основі моральної свободи.

Показано співвідношення виховання і самовиховання в сучасній гуманістичній педагогіці. Проаналізовано стан самовиховання у школі, труднощі та проблеми, які гальмують організацію процесу самовиховання, і визначено шляхи їх вирішення. Продемонстровано: на початку своєї роботи з організації самовиховання учнів учитель, здебільшого, займається пропагандою та інтерпретацією ідеї самовиховання, роз’ясненням його прийомів, подає конкретну допомогу своїм вихованцям. Констатовано: коли ідея самовиховання захопить школярів, коли вони достатньою мірою опанують прийоми і засоби самовдосконалення, то вчителеві залишається уміло керувати їх роботою над собою.

Продемонстровано співвідношення виховання і самовиховання в сучасній гуманістичній педагогіці. Проаналізовано стан самовиховання у школі, труднощі та проблеми, які гальмують організацію процесу самовиховання. Визначено шляхи їх вирішення. Охарактеризовано рівень розвитку самовиховання, самовдосконалення, які є одними з показників соціально-морального здоров’я суспільства, ефективності й дієвості виховної роботи.

Розглянуто питання педагогіки партнерства: від взаємодії до конструктивної співпраці. Охарактеризовано особливості партнерства в дії, педагогіку партнерства у новій українській школі: напрями змін в управлінській діяльності. Викладено аспекти просвіти батьків: методи позитивного виховання і налагодження ефективного співробітництва з дітьми.