Наведено результати емпіричного дослідження етнічної правосвідомості. За допомогою кількісних та якісних методів проаналізовано особливості уявлень про права корінної нації та етнічних меншин у школярів різних вікових груп і студентів України.

Показано основні етапи розвитку екологічної освіти та виховання: дошкільне, шкільне, вище. Розкрито основні педагогічні принципи екологічної освіти та виховання: всезагальність і безперервність, комплексність і цілісність, різноманітність і регіональність, системність і якість, міждисциплінарність.

Висвітлено науково-методичні орієнтири формування правосвідомості особистості як регулятора її морально-правової поведінки. Описано модульно-рейтингову систему навчання студентів основ права України. Наведено загальну характеристику активних засобів формування позитивної правосвідомості особистості.

Висвітлено роль правового виховання у процесі правової соціалізації особистості, а також його значення для формування національної правової культури. Охарактеризовано управління правовиховним процесом як умову правової соціалізації.

Освещены роль правового воспитания в процессе правовой социализации личности, а также его значение для формирования национальной правовой культуры. Охарактеризовано управление правовоспитательным процессом как условие правовой социализации.

Досліджено вплив правової освіти на формування свідомості особистості. Здійснено типологію основних ідей, принципів розвитку правової освіти в Україні й умови їх реалізації. Обгрунтовано ідею гуманізації та демократизації правової освіти в Україні та умови її реалізації. Показано можливості безперервної правової освіти у вдосконаленні суспільства. Розглянуто правову освіту як основу державності, розкрито особливості впливу правової освіти на формування держави та права. Увагу приділено питанням формування самосвідомості засобами впливу правової освіти. Розкрито сутність і форми права, показано вплив правової освіти на формування ефективної правотворчості. З'ясовано значення правових відносин для правореалізаційного процесу. Наведено ознаки та прояви правової поведінки.

Висвітлено особливості злочинності неповнолітніх і чинники, які її детермінують на сучасному етапі. Проведено комплексний кримінологічний аналіз діяльності навчальних закладів (НЗ) різних типів і рівнів акредитації як суб'єктів запобігання злочинності неповнолітніх (ЗЗН) в Україні. Визначено основні фактори діяльності загальноосвітніх, професійно-технічних і ВНЗ, які перешкоджають успішному запобіганню протиправної поведінки неповнолітніх. Описано систему ранньопрофілактичної роботи НЗ з неповнолітніми. Наведено рекомендації щодо вдосконалення вітчизняного законодавства, яке регулює діяльність НЗ по ЗЗН.

Освещены особенности преступности несовершеннолетних и факторы, детерминирующие её на современном этапе. Проведен комплексный криминологический анализ деятельности учебных заведений (УЗ) разных типов и уровней аккредитации как субъектов предотвращения преступности несовершеннолетних (ППН) в Украине. Определены основные факторы деятельности общеобразовательных, профессионально-технических и ВУЗ, препятствующие успешному предотвращению противоправного поведения несовершеннолетних. Описана система раннепрофилактической работы УЗ с несовершеннолетними. Даны рекомендации по усовершенствованию отечественного законодательства, регулирующего деятельность УЗ по ППН.

Визначено деякі напрямки оптимізації правового виховання в сучасній Україні. Проаналізовано правове виховання у широкому та вузькому значенні. Зазначено етапи здійснення правового виховання: сім'я, дошкільні заклади, загальноосвітні середні школи, вищі навчальні заклади, установи та організації. Запропоновано посилення дії деяких елементів соціального контролю.

Розглянуто сутність, структуру, функції та навички критичного мислення (КМ). Зауважено, що КМ є не тільки результатом демократичного життя, але й чинником його функціонування та розвитку. Проаналізовано основні функції КМ: стимулювальну, оцінно-перевірочну, прогностичну та коригувальну. Визначено структуру КМ в єдності декількох взаємопов’язаних складників: мотиваційного, змістового, інтелектуально-процесуального, емоційно-вольового. Наведено якості людини з розвиненим КМ: готовність до планування; гнучкість (готовність розглядати нові варіанти), наполегливість, усвідомлення, уміння визнати свої дії неефективними і відкинути їх, вибираючи нові, пошук компромісних рішень, добре розвинені комунікаційні навички.

Рассмотрены сущность, структура, функции и навыки критического мышления (КМ). Отмечено, что КМ является не только результатом демократической жизни, но и фактором её функционирования и развития. Проанализированы основные функции КМ: стимулирующие, оценочно-проверочные, прогностические и корректирующие. Определена структура КМ в единстве нескольких взаимосвязанных компонентов: мотивационного, содержательного, интеллектуально-процессуального, эмоционально-волевого. Приведены качества человека с развитым КМ: готовность к планированию, гибкость (готовность рассматривать новые варианты), настойчивость, осознание, умение признать свои действия неэффективными и отбросить их, выбирая новые, поиск компромиссных решений, хорошо развитые коммуникационные навыки.

The essence, structure, function, and critical thinking skills (KM) has been noted that KM is not only the result of democratic life, but also factor in its functioning and development. Analyzed the basic functions of the Cabinet: stimulant, an assessment and verification, predictive and corrective. The structure of the CM in the unity of several interrelated components: motivational, informative, intellectually-procedural, emotional and volitional. Given the quality of a person with a strong KM: preparedness planning, flexibility - a willingness to consider new options, perseverance, understanding, ability to recognize their actions ineffective and discard them, choosing a new search for compromise solutions, well-developed communication skills.

Вперше охарактеризовано концептуальні основи екоправового виховання. Розкрито сутність і специфіку змісту екоправового виховання. Виокремлено специфічні функції екоправового виховання: екологізації правосвідомості, правотворчості і правозастосування. Доведено, що центральне місце в ієрархії екоправових цінностей посідає право на життя у своїй розширеній змістовній трактовці як право на життя не тільки людського роду й кожного окремого індивіда, а право на життя природного спільносвіту як цілісності. З'ясовано форми й засоби екоправового виховання й оцінено перспективність екофільної орієнтації правової освіти, пропаганди та агітації, юридичної літератури, роботи ЗМІ, культурно-освітніх закладів щодо його вдосконалення. Проаналізовано можливості законодавчого й організаційного забезпечення екоправового виховання як умови адаптації вітчизняного соціуму до євроінтеграції. Сформульовано визначення дефініції "екофільність у правовихованні", що сприятиме парадигматизації правового виховання в екофільному сенсі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х8(4УКР) + Ч311.352.26

Рубрики:

Держава та право окремих країн

Правове виховання в галузі загальної педагогіки

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано механізм формування організаційної свідомості особистості засобами правової освіти у розрізі її загальноосвітньої та фахової підготовки. Побудовано авторську концепцію на діалектичній взаємодії семантичного поля правової освіти та смислової сфери особистості. Подано систему взаємозв'язків, взаємодій і взаємозалежностей правової освіти та організаційної свідомості особистості, визначено типові суперечності та методи їх зняття у ході навчально-виховної практики на усіх організаційних рівнях національної системи освіти. Доведено, що правова держава є продуктом домінування правової свідомості над організаційною активністю суб'єктів організаційної взаємодії. Подано суперечності в організації правової освіти в усіх ланках національної системи освіти та запропоновано шляхи зниження їх гостроти на шляху до гармонізації.

Досліджено вплив християнського та правового виховання на становлення соціально зрілої особистості, що розвиває високу правосвідомість на основі моральної свободи.

Досліджено вплив християнського та правового виховання на становлення соціально зрілої особистості, що розвиває високу правосвідомість на основі моральної свободи.

Розглянуто правову соціалізацію як підгрунтя правового виховання. Охарактеризовано основні елементи структури такого виховання. Викладено організаційно-управлінські основи правового виховання. Показано роль зазначеного виховання у формуванні демократичної правосвідомості та правової культури. Наведено американську модель правового виховання. Подано інформацію про історичні традиції цього виховання в Україні.

Розглянуто основні поняття правової свідомості та правової культури особистості, формування рис характеру особи. Проаналізовано наукові підходи вчених щодо правової свідомості та правової культури.

Розглянуто аспекти взаємодії таких юридичних явищ як правове виховання і правова соціалізація. Доведено, що найважливішою загальною ціллю правового виховання є правова соціалізація особи. Визначено, що правове виховання здійснено шляхом цілеспрямованої правової пропаганди, освіти і навчання, самоосвіти.

Досліджено філософсько-правові засади генезису суспільних відносин під час формування правосвідомості людської особистості. Здійснено філософсько-правове осмислення процесу формування правосвідомості особистості та доведено, що рушійною силою цього процесу є виховний вплив сім’ї, школи, суспільства, а його кінцевою метою - соціалізація молодої людини як особистості до самостійного дорослого життя в умовах зовнішнього оточення, залучення до активного громадського життя. Встановлено, що формування правосвідомої людської особистості, здатної протистояти негативним викликами сучасної складної соціально-політичної та економічної ситуації має стати прерогативою державної політики в галузі навчання виховання та отримання освіти.