Розкрито зв'язок морального і правового виховання в сучасній школі. Наведено матеріал дослідження морально-правової вихованості учнів, показано досвід формування морально-правових знань і поведінки учнів на уроках і позакласній роботі з правознавства.

Розглянуто питання девіантної поведінки підлітків, профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Описано інноваційні форми роботи у навчально-виховних закладах, проаналізовано досвід роботи у справах неповнолітніх.

Рассмотрены вопросы девиантного поведения подростков, профилактики правонарушений среди несовершеннолетних. Освещены инновационные формы работы в учебно-воспитательных заведениях, проанализирован опыт работы по делам несовершеннолетних.

Розкрито суть понять правової культури особистості та старшокласників, розглянуто процес її формування у навчальних закладах нового типу. Наведено результати експериментальної перевірки ефективності формування правової культури. Проаналізовано середні показники її оцінки, викладено основні положення програми соціалізації старшокласників у даних закладах.

Раскрыто содержание понятий правовой культуры личности и старшеклассников, рассмотрен процесс ее формирования в учебных заведениях нового типа. Приведены результаты экспериментальной проверки эффективности формирования правовой культуры. Проанализированы средние показатели ее оценки, изложены основные положения программы социализации старшеклассников в данных заведениях.

Зазначено, що основним змістом правового виховання старшокласників стало вивчення курсу правознавства під час навчальної діяльності. Кількість відведених годин явно не відповідала програмі курсу. Часу вистачало лише на те, щоб тезисно назвати та визначити основні положення галузей права. Молодь, яка бажала одержати вищу юридичну освіту, мусила користуватися послугами "інституту репетиторства", від чого не вигравала ні держава, ні суспільство, ні конкретна сім'я та її дитина.

Отмечено, что основным содержанием правового воспитания старшеклассников стало изучение курса правоведения во время учебной деятельности. Количество отведенных часов явным образом не отвечало программе курса. Времени хватало лишь на то, чтобы тезисно назвать и определить основные положения областей права. Молодежь, которая желала получить высшее юридическое образование, должна была пользоваться услугами "института репетиторства", от чего не выигрывала ни государство, ни общество, ни конкретная семья и ее ребенок.

The basic contents of legal education of senior pupils became study of a course of jurisprudence during educational activity. The quantity of the assigned clocks a manifestative mode did not answer the program of a course. Time sufficed only on that briefly to term and spot substantive provisions of ranges of the right. The youth which wished to receive the higher juridical education, should use "institute of tutoring" from what did not benefit neither the state, nor a society, concrete monogynopaedium and its child.

Проаналізовано загальнопедагогічні та загальноправові основи правових виховання, культури, освіти, розвитку особистості. Визначено особливості виникнення правових відхилень у підлітків, розкрито методи та заходи щодо їх педагогічної профілактики.

Проанализированы общепедагогические и общеправовые основы правовых воспитания, культуры, образования, развития личности. Определены особенности возникновения правовых отклонений у подростков, раскрыты методы и мероприятия по их педагогической профилактике.

Надано характеристику нової виховної системи, провідних завдань виховної підсистеми. Розглянуто значення впровадження проективної технології, основні завдання правового виховання. Розглянуто особливості формування правової культури на засадах особистісно-центрованої педагогічної системи в середніх навчальних закладах нового типу. Проаналізовано можливості проективної технології у процесі розвитку правосвідомості молоді, педагогічні умови формування правової культури.

Охарактеризовано молодший шкільний вік, який відіграє важливу роль у формуванні та закріпленні основних тенденцій поведінки дітей, у тому числі й правомірної. Розглянуто прояв делінквентної поведінки дітей та спроби щодо її коригування.

Досліджено проблему навчання дев'ятикласників з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Проведено психолого-педагогічний і методичний аналіз дослідженої проблеми. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методичні умови організації навчання дев'ятикласників основ правознавства на базі ІКТ. Визначено якісну характеристику компетентностей учнів з основ правознавства та рівнів їх сформованості. За результатами проведеного дослідження констатовано стабільний позитивний ефект застосування методики впровадження ІКТ на уроках основ правознавства. Розроблену технологію навчання впроваджено у загальноосвітніх закладах міст Рівне, Луганськ та Житомирщини.

Розкрито суть правового виховання старшокласників на сучасному етапі. Досліджено аспект формування питань даного виховання у світовій і вітчизняній педагогічній думці. Визначено, обгрунтовано та розглянуто етапи становлення та розвитку правового виховання в Україні у досліджений період, а саме: 1950 - 1985 рр. - становлення правового виховання як педагогічної проблеми; 1986 - 1991 рр. - інтенсивного розвитку його теоретичних засад; 1990-ті рр. - розвитку правового виховання як системи. Досліджено напрями його реалізації. Узагальнено форми організації та методи здійснення правового виховання учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів України у другій половині XX ст. Розглянуто шляхи творчого використання досвіду здійснення правового виховання учнів старших класів загальноосвітніми навчальними закладами України.

Обгрунтовано принципи відбору змісту правового виховання учнів молодших класів (доступності правової інформації, урахування соціального статусу школярів, орієнтації на правомірну поведінку дітей). Розроблено структуру та зміст правового виховання молодших школярів, який охоплює сукупність знань з конституційного, трудового, цивільного, адміністративного, сімейного, екологічного та кримінального права. Виявлено показники (правові знання та уявлення, правомірну поведінку, оцінку власних і чужих вчинків, наявність навичок самоконтролю, прояв інтересу до правової інформації) рівнів (високого, достатнього, середнього та низького) правової вихованості молодших школярів. Проаналізовано та розвинено форми та методи правового виховання учнів молодших класів (бесіда, читання та обговорення літературних творів, створення спеціальних педагогічних ситуацій, рольові ігри, залучення учнів до посильної правоохоронної та природоохоронної діяльності). Визначено педагогічні умови, які забезпечують ефективність технології правового виховання молодших школярів (урахування особливостей молодшого шкільного віку в підборі змісту та методики правовиховної роботи, єдності правового виховання на уроках і в позаурочний час, організації життя та діяльності учнів на засадах моралі та права).

На підставі аналізу історичного та педагогічного досвіду визначено передумови соціально-правового захисту дітей у сучасній Україні, розкрито його особливості та основні завдання. Обгрунтовано та експериментально перевірено соціально-педагогічні умови оптимального забезпечення та реалізації прав старшокласників у сучасній загальноосвітній школі. Зроблено системний аналіз їх соціально-правового захисту як педагогічного явища та виділено компоненти його реалізації (інформаційний, просвітницько-репродуктивний, прояв рівнів активної діяльності). Визначено перспективи та завдання освіти і виховання школярів у соціально-правовому аспекті. Розроблено оптимальні соціально-педагогічні технології для учнів та вчителів загальноосвітніх шкіл з проблеми соціально-правового захисту дітей (тренінги, факультативи, навчальні курси).

Розкрито суть правового виховання, проаналізовано специфічні особливості цього процесу в загальноосвітніх школах-інтернатах. Створено модель, а також розроблено критерії та показники правової вихованості старшокласників і визначено її рівні. Розглянуто педагогічні умови ефективного правового виховання в школах інтернатного типу. Проаналізовано шляхи впровадження їх до навчально-виховного процесу. Теоретично обгрунтовано, експериментально перевірено та впроваджено програму з правового виховання старшокласників у загальноосвітніх школах-інтернатах.

Розроблено й експериментально апробовано концептуальну модель формування правової культури учнівської молоді за умов навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи. На підставі теоретичного аналізу психологічної, юридичної, філософської та соціологічної літератури сформульовано визначення правової культури особистості, встановлено психологічні умови її формування та особливості прояву в єдності ціннісно-мотиваційного, когнітивно-інформаційного та поведінково-регулятивного компонентів. Виявлено позитивний вплив на розвиток даної якості таких чинників, як формування механізмів рефлексії, інтересу до правознавчих дисциплін, знання про права та обов'язки особистості та усвідомленого ставлення до необхідності додержання законодавчих норм. Доведено, що єдина спрямованість виховної діяльності школи та сім'ї сприяє запобіганню делінквентної поведінки. Розроблено систему виховної роботи щодо орієнтації учнів на юридичну спеціальність і наведено методичні рекомендації з формування правової культури учнівської молоді.

Проаналізовано проблему профілактики правопорушень підлітків у діяльності правоохоронних органів у психолого-педагогічному, соціологічному, правовому аспектах. Розкрито суть понять "правопорушення", "підлітки-правопорушники", "соціально-педагогічні умови", "діяльність правоохоронних органів". Розроблено й експериментально перевірено соціально-педагогічні умови, форми та методи формування правомірної поведінки підлітків. Досліджено різні типи поведінки неповнолітніх правопорушників - аморальної, антисоціальної (деліквентної), кримінальної (злочинної), аутодеструктивної (адиктивної) - та шляхи цілеспрямованої взаємодії суб'єктів, профілактики щодо корекції негативних проявів у поведінці неповнолітніх. Розроблено структурно-функціональну модель профілактики правопорушень підлітків у діяльності даних органів, критерії, показники та рівні формування правомірної поведінки. Розглянуто методи дослідження сформованості правомірної поведінки підлітків як засобу та результативності профілактичної роботи. Доведено, що ефективність процесу профілактики правопорушень підлітків у діяльності правоохоронних органів забезпечується шляхом удосконалення виховного процесу через реалізацію комплексного підходу до соціально-педагогічного діагностування з використанням відповідних матеріалів для здійснення прогностичних висновків і проективних методик, проведення індивідуальної та масової, групової освітньо-профілактичної діяльності зазначених органів у роботі з батьками, а також посиленням соціального та педагогічного контролю за поведінкою підлітків.

Визначено зміст поняття екологічного мислення, а також умови його формування - спостереження та спостережливість. Визначено параметри та критерії сформованості екологічного мислення в молодших школярів, встановлено залежність рівня екологічного мислення від сформованої здібності до спостереження та спостережливості. Винайдено концептуальну модель формування екологічного мислення, яку впроваджено до практики шкільного навчання. Відзначено, що з використанням комплексної методики екологічного навчання та виховання досягнуто достатній рівень наочно-образного екологічного мислення, уміння спостерігати та спостережливості в молодших школярів.

Систематизовано теоретичні надбання та практичний досвід становлення та розвитку правового виховання в історії вітчизняної педагогічної думки другої половини XIX - початку XX ст. Обгрунтовано витоки правового виховання. Розкрито зміст офіційної політики у даній галузі та еволюцію ставлення суспільства до проблеми правового виховання. Виявлено та проаналізовано найбільш суттєві особливості його змісту, принципів, методів, форм та специфіку. Узагальнено досвід впровадження теоретичних ідей правового виховання до шкільної практики. Висвітлено роль педагогічної журналістики в популяризації поглядів авторитетних вітчизняних учених і методичних надбань учителів-практиків, а також світового досвіду в галузі правового виховання. Запропоновано напрями творчого використання досвіду здійснення правового виховання.

Досліджено особливості злочинів неповнолітніх і чинників, які їх детермінують, на сучасному етапі. Здійснено комплексний кримінологічний аналіз діяльності навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації як суб'єктів запобігання злочинності в Україні. Визначено основні недоліки у діяльності загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, які перешкоджають даному процесу. Запропоновано систему ранньої профілактичної роботи навчальних закладів з неповнолітніми. Розроблено пропозиції стосовно вдосконалення вітчизняного законодавства, яке регулює діяльність навчальних закладів щодо запобігання злочинності неповнолітніх в Україні.

Проаналізовано особливості виховання в контексті формування економіко-правової культури. Розкрито основні засади правового та економічного виховання. Визначено наступність дидактичних засад економіко-правового виховання (ЕПВ), а також самовизначеність педагогічних працівників щодо ЕПВ учнів та його наступності.

Проанализированы особенности воспитания в контексте формирования экономико-правовой культуры. Раскрыты основы правового и экономического воспитания. Определены преемственность дидактических основ экономико-правового воспитания (ЭПВ), а также самоопределенность педагогических работников по ЭПВ учеников и его преемственности.

Висвітлено проблеми правового захисту дитинства та нормативного забезпечення прав дитини в Україні. Розглянуто права дитини на майно, житло, освіту, працю, підприємницьку діяльність, свободу пересування, об'єднання в громадські організації. Охарактеризовано права й обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Розкрито сутність таких понять, як абілітація, багатодітна сім'я, батьки-вихователі, дитина-біженець, дитячий будинок сімейного типу, економічне насильство в сім'ї. Запропоновано методичні розробки уроків для початкової, основної та старшої школи з проблематики прав дитини.

У дослідженні розкрито сутність, зміст, специфіку правового виховання молодших підлітків - вихованців інтернатних закладів, обгрунтовано й апробовано організаційні та психолого-педагогічні умови підвищення його ефективності. Уточнено сутність правової вихованості учнів V - VI класів шкіл-інтернатів, розроблено компоненти, критерії та показники такої вихованості. Зроблено висновок, що дієвий вплив на ефективність правового виховання даних учнів мали такі організаційні умови: науково-методичне забезпечення правового виховання, набуття педагогами необхідних знань і умінь, демократизація та відкритість процесу виховання, організація суспільно значущої діяльності дітей, в якій вони можуть свідомо реалізувати свої права та обов'язки, опора на діагностування, здійснення науково обгрунтованого прогнозування, планування, організацію, координацію діяльності учасників навчально-виховного процесу. Зауважено, що ефективність процесу правового виховання учнів V - VI класів залежить від психолого-педагогічних умов, а саме: забезпечення позитивної мотивації педагогів і вихованців до реалізації спільної мети взаємодії, опори на особистісно орієнтований підхід, орієнтації педагога на особистість вихованця як мету, суб'єкт, результат правового виховання.