Проаналізовано ексклюзивні лексичні збіги між індоарійською, кельтською та латинською мовами. Всупереч поширеному погляду на ці лексеми як на пережиток спільноіндоєвропейської доби обгрунтовано думку про більш пізнє їх походження та поширення через арійсько-центральноєвропейські контакти III - II тис. до н. е.

Розглянуто проблему автентичності літописного фрагменту, названого його першим дослідником - В. Н. Татищевим - "літописом Іоакима" ("Иоакимовская летопись"). Тривалій дискусії з цього приводу нещодавно спробував покласти край відомий київський історик О. П. Толочко, категорично ставши на бік прихильників підробного характеру Іоакимового літопису та інспірування його самим В. Н. Татищевим. Однак аналіз аргументів О. П. Толочка не дозволяє визнати їх слушними.

Достовірність свідчень билинного епосу верифіковано на основі археологічних даних. Продемонстровано, що низка зображених у билинних текстах ("Михайло Потик", "Ілля і Святгор") елементів поховального ритуалу має прямі аналогії в матеріалах досліджень зрубних поховань X ст. у Подніпров'ї.

Розглядається історія і сучасний стан проблеми походження давніх носіїв індоєвропейських мов. Проводиться порівняльний аналіз найбільш вагомих і поширених в науці гіпотез, побудованих як на лінгвістичному, так і на археологічному матеріалі, верифікується вірогідність кожної з них через зіставлення з найбільш усталеними і визнаними серед фахівців поглядами на аспекти мовного та етнокультурного (відомого з археологічних джерел) розвитку. Робиться спроба ввести до парадигми індоєвропеїстики деякі нові результати досліджень українських археологів. Підкреслюється необхідність враховувати фактор діахронності (подовженості в часі) не лише процесів зародження і формування індоєвропейської етномовної єдності, а й процесу її розпаду (resp. виокремлення історично відомих груп). Це дозволяє дещо інакше, ніж у більшості досліджень, підійти до питання про культурний стан індоєвропейського суспільства напередодні і під час розпаду мовної єдності. Робиться висновок, що відомим на сьогодні даним найкраще відповідає гіпотеза про розміщення прабатьківщини індоєвропейців в області низинних лісових рівнин між Рейном і Дніпром за епохи мезоліту - раннього неоліту (близько VII - V тис. до н.е.). Розпад індоєвропейської єдності був, вірогідно, пов'язаний з переходом населення Середньої та Північної Європи до відтворювальної економіки.

Висвітлено проблеми етногенезу й етнічної історії українців. Увагу приділено питанням походження індоєвропейців, впливу скіфів і сарматів на становлення української етнокультури, специфіки етнокультурних процесів на території України в І тис. н.е., процесів етнічного розвитку за умов Києво-Руської державності, етнічних і демографічних процесів у XIII - XV ст. Проаналізовано сучасний стан створеної в СРСР проблеми міфічної "давньоруської народності". Розглянуто християнство як чинник етнічних і культуротворчих процесів в Україні. Розкрито роль духівництва в контексті етносоціальних та етнополітичних процесів у ХІХ - ХХ ст., а також визначено основні етапи українського націєтворення.

На підставі історичного, етнографічного та археологічного матеріалів запропоновано тлумачення змісту билини "Ілля Муромець і Святогор". Увагу приділено варіантам билини, в яких згадується жінка Святогора.

Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що історія пошуків прабатьківщини індоєвропейців дорівнює у часі історії розвитку порівняльного мовознавства та наукової археології. Проте, незважаючи на значні зусилля і досягнення цих та цілого ряду інших наукових дисциплін, проблема походження носіїв індоєвропейських мов і досі залишається далекою від остаточного вирішення. Короткий огляд історії цієї проблеми - переважно її археологічного аспекту - пропонується в цій статті.

Рассмотрена концепция известной американской исследовательницы М. Гимбутас относительно кардинальных социально-культурных измененийв Европе конца V-IV тыс.до н. э., вызванных переселениями подвижных скотоводческих групп населения из глубины евразийской степной зоны. Пересмотр приводимого исследовательницей материала с учетом разработок ведущих специалистов позволяет сделать вывод, что предполагаемые инвазии степных скотоводов с достаточной убедительностью прослеживаются только в долине Дуная и части бассейна Тисы. В остальных регионах Центральной и Северной Европы материалы, подтверждающие проникновение сюда непосредственно выходцев из степной зоны или их вероятных потомков из бассейна Дуная, не обнаружены, что признается и современными сторонниками "степной" версии прародины индоевропейцев.

Розглянуто зародження політичних ідей у прадавніх і ранньослов'янських спільностей. Висвітлено ідеї української державності та гуманізму в суспільно-політичних поглядах мислителів доби Відродження. Викладено монархічно-абсолютистські й демократичні концепції українських мислителів-просвітників у політичному дискурсі Російської імперії. Приділено увагу громадським рухам і таємним товариствам як носіям політичних ідей ХІХ ст. Подано інформацію політичних поглядів членів Кирило-Мифодіївського товариства. Обгрунтовано політичний світогляд Т. Шевченка та І. Франка. Охарактеризовано народницько-демократичний, соціалістичний, консервативно-монархічний, націоналістичний, національно-демократичний і геополітичний напрями в українській політичній думці.

Досліджено самоврядування українців у контексті європейської демократичної традиції. Приділено увагу українській фольклорно-етнографічній традиції як вияву національної ідентичності. Охарактеризовано феномен українського козацтва в народно-культурній традиції. Проаналізовано українську модель єдності християнства. Вивчено діяльність українців як цивілізаційний чинник розбудови Російської імперії. Розглянуто здобутки української музичної культури.

Увагу приділено пошукам прототипу головного героя билинного епосу Іллі Муромця. Образ цього персонажа проаналізовано на тлі історичних аналогій і паралелей в епічних творах інших народів. Розглянуто недостатньо висвітлені та суперечливі питання походження билинного епосу, зокрема билин Київського циклу. Нове підкріплення отримує думка, згідно з якою основою билинних сюжетів є події доби Давньої Русі (X - XIII). Висвітлено міфологічні та літературні аспекти билинних творів.