Індекс рубрикатора НБУВ: Ю0в06

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історичний шлях політичного самовизначення українського народу з часів Київської Русі до сьогодення. Розглянуто проблеми формування ідеології державотворення, суспільної трансформації України за доби незалежності, різні аспекти утвердження національної свідомості, духовності українства, проблеми історико-педагогічного краєзнавства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*328.95я431(0) + Ф054.3

Рубрики:

Соціальна філософія

Політична культура та політичні норми (культура "консенсусу")

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.4 + Ю225.5

Рубрики:

Раціональне пізнання. Розум

Безпосереднє і опосередковане пізнання. Роль міфів у пізнанні

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сучасні західні та вітчизняні теоретико-методологічні підходи до визначення понять "ідентичність" та "ідентифікація". Досліджено структуру, форми та механізми конструювання ідентичності. На підставі процесів глобалізації, міграції та маргіналізації розглянуто соціокультурний простір як поле розгортання ідентифікаційних практик, вкорінених у розмаїття сфер життєдіяльності людей. Особливу увагу приділено зміні статусу національної держави, перспектив існування національно орієнтованих цінностей. Висвітлено проблему розробки власної національної глобалізаційної стратегії.

Проанализированы современные западные и отечественные теоретико-методологические подходы к определению понятий "идентичность" и "идентификация". Исследованы структура, формы и механизмы конструирования идентичности. На основе процессов глобализации, миграции и маргинализации рассмотрено социокультурное пространство как поле разворачивания идентификационных практик, укорененных в разнообразие сфер жизнедеятельности людей. Особое внимание уделено изменению статуса национального государства, перспектив существования национально ориентированных ценностей. Освещена проблема собственной национальной глобализационной стратегии.

Висвітлено сучасні теоретико-методологічні підходи до визначення ідентичності та ідентифікації, структуру і механізми конструювання національної ідентичності, сучасний стан національного самовизначення українців. Розглянуто соціокультурний простір України в контексті розгортання ідентифікаційних практик та процесів глобалізації і міграції. Обгрунтовано визначальну роль української державності й соціокультурних чинників у формуванні української національної ідентичності. Увагу приділено проблемі культурно-цивілізаційної ідентифікації українців, доцільності розробки власної національної глобалізаційної стратегії.

Освещены современные теоретико-методологические подходы к определению идентичности и идентификации, структура и механизмы конструирования национальной идентичности, современное состояние национального самоопределения украинцев. Рассмотрено социокультурное пространство Украины в контексте развертывания идентификационных практик и процессов глобализации и миграции. Обоснована определяющая роль украинской государственности и социокультурных факторов в формировании украинской национальной идентичности. Внимание уделено проблеме культурно-цивилизационной идентификации украинцев, целесообразности разработки собственной национальной глобализационной стратегии.

Проаналізовано національну ідентичність, визначено її зміст і розкрито структурно-функціональну роль у націєтворчому процесі в широкому контексті політичних, економічних і соціокультурних трансформацій глобалізованого світу. Обгрунтовано, що глобалізація як якісно новий етап природно-історичного розвитку людства послаблює національні структури на різних рівнях їх вияву: державному, національно-етнічному, індивідуальному, змінює спосіб ідентифікації подій і явищ учасниками глобального суспільства. Зазначено, що національна ідентичність за умов глобалізації стає динамічнішою, ніж у традиційному суспільстві, змінюється її структура та внутрішній зміст. Доведено, що національне як альтернатива глобалізації проявляється в множинній, гібридній та одночасно фрагментованій ідентифікації індивідом себе з національно-культурними світами, які межують і взаємодіють між собою. У контексті становлення глобального комунікативного простору, процесів глобальної міграції та маргіналізації розглянуто ідентифікаційні практики, окреслено перспекиви національних держав і національного суверенітету за умов глобалізаційних трансформацій, досліджено формування транснаціональних (наднаціональних) ідентичностей. Визначено чинники та механізми формування і трансформації української національної ідентичності у глобалізованому світі, з'ясовано детермінанти оптимізації процесів націєтворення, а також проаналізовано ідентифікаційні практики в культуротворчому просторі української діаспори. Сформульовано й аргументовано положення щодо необхідності для України розробки власної національної глобалізаційної стратегії.

Досліджено категорії, принципи та закони соціології, показано її місце в системі суспільствознавства. Простежено історичні етапи становлення та розвитку соціологічної думки, її формування та розвиток в Україні. Подано соціологічний аналіз суспільства. Надано відомості про соціальну структуру суспільства та соціальну стратифікацію, соціальні спільності й інститути. Визначено природу, структуру та функції культури, висвітлено основні концепції особистості, з'ясовано її статус і соціальну роль. Розглянуто галузеві соціологічні теорії (економічної соціології, соціології праці та управління, менеджменту). Розкрито методологію та техніку соціологічного дослідження.

Зроблено спробу осмислити хід процесів, які відбуваються в сучасній освіті, проаналізувати сучасні реалії вітчизняної освіти, сутність яких стала темою монографії П. Сауха "Сучасна освіта: портрет без прикрас". Обгрунтовано основні напрями концептуалізації нової філософської парадигми освіти, викладені в монографії, а саме: антропологізація сучасної освіти; установка на знання як засіб збереження, відтворення та розвитку культури; становлення особистості, здатної до діалогу; забезпечення принципу "безперервності". Зроблено компаративний аналіз систем освіти США, Великобританії. Принципово новим для вітчизняної літератури є тема вибору стратегії полікультурної освіти в контексті турбулентності процесів міжкультурної взаємодії. Особливу увагу приділено положенням монографії щодо поєднання процесів регулювання та саморегулювання вищої освіти.

Сделана попытка осмыслить ход процессов, происходящих в современном образовании, проанализировать современные реалии отечественного образования, сущность которых стала темой монографии П. Сауха "Современное образование: портрет без украшений". Обоснованы основные направления концептуализации новой философской парадигмы образования, изложенные в монографии, а именно: антропологизация современного образования; установка на знание как средство сохранения, воспроизводства и развития культуры; становление личности, способной к диалогу, обеспечение принципа "непрерывности". Сделан компаративный анализ систем образования США и Великобритании. Принципиально новым для отечественной литературы является тема выбора стратегии поликультурного образования в контексте турбулентности процессов межкультурного взаимодействия. Особое внимание уделено положениям монографии по синхронизации процессов регулирования и саморегулирования высшего образования.

An attempt to understand the course of the processes that occur in modern education, to analyze the current realities of education, the essence of which was the subject of a monography of Saukh P. "Modern Education: unvarnished portrait."

Розглянуто ідеологію як важливий чинник формування і функціонування базових цінностей громадянського суспільства в Україні, обгрунтовано тезу, що процес модернізації з властивим йому підвищенням ролі науки і новітніх технологій у суспільному життя на тлі послаблення світоглядного і нормативного компонентів ідеології призводить до зростання значення її легітимного й ідентичнісного аспектів.

Рассмотрена идеология как значимый фактор формирования и функционирования базовых ценностей гражданского общества в Украине; обоснован тезис, что процесс модернизации со свойственным ему повышением роли науки и новейших технологий в общественной жизни на фоне ослабления мировоззренческого и нормативного компонентов идеологии ведет к возрастанию ее легитимного и идентичностного аспектов.

The article considers ideology as an important aspect of forming and functioning of Ukrainian civil basic values. It grounds the thesis that modernization process, characterized by the leading role of science and modern technologies in social life, against the background of weakening of its life philosophy and prescriptive ideological components, necessarily leads to the growth of its legitimacy and identity aspects.

Розглянуто ідеологічний простір сучасної України і проблеми його інституціалізації; обгрунтовано необхідність активнішого формування в умовах ідеологічного плюралізму інтегративної ідеології; проаналізовано деякі "контури" українських реалій і можливостей, пов'язаних з пошуком прийнятної для суспільства й держави системи ідеологій.

Рассмотрены идеологическое пространство современной Украины и проблема его институциализации; обоснована необходимость более активного формирования в условиях идеологического плюрализма интегративной идеологии; проанализированы некоторые "контуры" украинских реалий и возможностей, связанных с поиском приемлемой для общества и государства системы идеологий.

The article deals with the idiological space of modern Ukraine and the problem of its institualization; it gives basis for the necesserity of more active formation in terms of ideological pluralism of integrational ideology; besides it gives analysis of some "out lines" of Ukrainian realia and opportunities which are connecned with the searching of acceptable, for society and government, system of ideologies.

Розглянуто одну з основних проблем творчої спадщини Лесі Українки - проблему національного обов'язку митця як свободи його суспільного діяння, усвідомлення власних можливостей і потреби їх реалізації з метою задоволення національних інтересів.

Рассмотрена одна из основных проблем творческого наследия Леси Украинки - проблема национального долга художника как свободы его общественных действий, осознания собственных возможностей и потребностей их реализации с целью удовлетворения национальных интересов.

The article deals with one of the main problems of Lesya Ukraїnka's heritage - an artist's national responsibility as freedom of the social position, understanding abilities and needs for their implementation.

Розглянуто механізми соціальної ідентифікації особистості за сучасних умов, проаналізовано чинники, які сприяють зростаючому розриву між фактичною та референтною належністю індивіда.

Рассмотрены механизмы социальной идентификации личности в современных условиях, проанализированы факторы, способствующие растущему разрыву между фактической и референтной принадлежностью индивида.

The article highlights mechanisms of social identification of a personality in the presentday context, and analyzes factors which influence the growing gap between individual factual and referential adherenсe.

Розкрито Франкове розуміння національної ідеї в європейському контексті; висвітлено погляди письменника на національну свідомість як визначальну духовну домінанту національної сутності індивіда, існування народу та націотворення, з'ясовано націотворчу функцію інтелігенції, її історичне покликання; проаналізовано проблеми єдності української нації, взаємини між провідником нації і масами.

Раскрыто понимание И. Франко национальной идеи в европейском контексте; освещены взгляды писателя на национальное сознание как определяющую духовную доминанту национальной сущности индивида, существования народа и формирования нации; показана созидательная функция интеллигенции, ее историческое призвание; проанализированы проблемы единства украинской нации, взаимоотношений проводника нации и масс.

In the article Franko's understanding of national idea in the European context is opened up, Franko's views on national consciousness as determining spiritual dominant of national essence of individual, existence of people and nation formation are investigated. The article deals with nation creation function of intelligentia, its historical calling; the problems of the Ukrainian nation unity, relationships between the nation guide and the masses are analyzed.

Розглянуто особливості освітньо-наукового простору за доби глобалізму; зроблено висновок про те, що Болонський процес є механізмом конструювання європейської ідентичності. Як соціальна інституція освіта повинна формувати духовно-інтелектуальний потенціал нації-держави, сприяти консолідації суспільства. Обгрунтовано необхідність розробки національної освітньої системи з метою створення сприятливих умов самоорганізації національної ідентичності в української молоді.

Рассмотрены особенности образовательно-научного пространства в условиях глобализации; сделан вывод о том, что Болонский процесс является механизмом конструирования европейской идентичности. Как социальный институт образование должно формировать духовно-интеллектуальный потециал нации-государства, содействовать консолидации общества. Обоснована необходимость разработки национальной образовательной системы с целью создания благоприятных условий самоорганизации национальной идентичности украинской молодежи.

The article deals with the peculiarities of scientific-educational sphere in conditions of globalization. We came to the conclusion that Bolonia process is a mechanism of construction of the European identity. As social institution education must form moral and intellectual potential of the nation and promote consolidation of the society. The article substantiates the necessity of establishing of the national educational system with the purpose of creation of propitious conditions for selforganisation of the identity of Ukrainian young people.

Розглянуто проблему цивілізаційного коду українців і питання подальших орієнтирів і пріоритетів українського розвитку; обгрунтовано доцільність європейського вектору розвитку за одночасного збереження культурної самобутності; аргументовано, що євроінтеграція є вагомим стимулом до перетворень, розвитку задля наближення до ефективно діючої європейської політичної та соціально- економічної моделі.

Рассмотрены проблема цивилизационного кода украинцев и вопросы дальнейших ориентиров и приоритетов украинского развития; обоснована целесообразность европейского вектора развитии при одновременном сохранении культурной самобытности украинцев; аргументовано, что евроинтеграция является весомым стимулом к преобразованиям, к развитию с целью приближения к эффективно действующей европейской политической и социально-экономической модели.

This article reveals the problem of civilization code of Ukrainians and questions for further orientation points and priorities of the Ukrainian development; it proves the expediency of European vector of the development with the simultaneous preservation of the Ukrainian selfhood; it advances arguments for the eurointegration to be significative stimulus for the transformations and for the development aimed on the approaching effective European political and socio-economical model.

На основі узагальнення результатів предметних аспектів феноменів ідентичності та ідентифікації окреслено смисловий континуум концептів "ідентичність"та"ідентифікація". Обгрунтовано, що дискурс ідентичності містить елементи не тільки ототожнення, а й демаркації культурних, релігійних, професійних, національних та інших категорій. Розглянуто й проаналізовано структурні рівні ідентичності, найбільш актуальні для глобалізованого світу її типи - етнічну, культурну, національну, регіональну, цивілізаційну, а також чинники їх формування.

На основе обобщения результатов предметных аспектов феноменов идентичности и идентификации очерчен смысловой континуум концептов "идентичность" и "идентификация". Обосновано, что дискурс идентичности содержит элементы не только отождествления, но и демаркации культурных, религиозных, профессиональных, национальных и других категорий. Рассмотрены и проанализированы структурные уровни идентичности, наиболее актуальные для глобализированного мира её типы - этническую, культурную, национальную, региональную, цивилизационную, а также факторы их формирования.

Summarizing the results of substantive aspects of the phenomena of identity and identification the article outlines semantic continuum of the concepts "identity" and "identification". It is well-grounded that the discourse of identity contains elements not only of identification but also the demarcation of cultural, religious, professional, national and other categories. The article consideres and analyzes structural levels of identity, its the most important for the globalized world types - ethnic, cultural, national, regional, civilizational, and factors of their formation.

Увагу приділено питанню про курганне будівництво носіїв зрубної культури Надазов'я. Досліджено деякі проблеми теорії, методології та організації сучасної української історичної науки. Визначено роль японської культури в сценаріях розвитку світу, що глобалізується. Розкрито особливості наслідування родинної справи в галузі української історичної науки 1920-х - 1930-х рр. Досліджено вплив громадських організацій Польщі на формування соціогуманітарного простору. Розкрито синергетичну сутність тележурналістики у контексті метамови. Вивчено вплив засобів масової інформації на виборців під час парламентської кампанії 2014 р. Визначено роль міфологічного в тональностях київського Євромайдану. Здійснено порівняльний аналіз конфліктів у Придністров'ї та на Донбасі. Викладено соціокультурні аспекти протистояння на Донбасі. Розкрито особливості етапів партійного маркетингу у траснформаційній політичній системі України. Висвітлено перспективи становлення публічної політики в Україні.

Розглянуто соціально-філософську та історичну рефлексію толерантності як соціального феномена, його філософські, історичні, політологічні, соціологічні, культурологічні, релігієзнавчі та педагогічні аспекти. Осмислено толерантність у політичній, культурній, соціальній, релігійній, етнічній, національній та інших сферах буттєвості людини, у контексті глобальної міжкультурної та внутрішньо-культурної комунікації. Проаналізовано парадокси толерантності та політкоректності, форми прояву інтолерантності за умов глобалізованого світу, великомасштабних міграцій населення. Охарактеризовано основні імперативи толерантності. Визначено закономірності та механізми процесу гармонізації політичних, міжетнічних, міжрелігійних та міжособистісних відносин у сучасному світі на засадах толерантності. Запропоновано можливі шляхи і способи формування суспільства з реально толерантними стосунками, алгоритми втілення ідей толерантності, ненасильства та сприйняття різноманітності світу через освітні програми.

Досліджено особливості та динаміку національного самовизначення українського народу крізь призму історичного розвитку, розкривається значення української державності як способу творення національної ідентичності українців. Обгрунтовано, що національне самовизначення українців через тривалу відсутність власної державності за своїм змістом було надзвичайно мінливим й суперечливим явищем і простежувалось насамперед у змісті етнічного самоусвідомлення. Зроблено висновок, що шлях самоусвідомлення української нації - це шлях її становлення, який на рівні опредмечення має привести до виникнення етносоціальної спільноти в політико-територіальному, економічному й культурно-духовному розумінні.