На основании исследований плейстоценовых ископаемых почв реконструированы природные условия на территории Среднего Побужья. Воссозданы древние почвенные покровы для восьми теплых этапов плейстоцена территории исследования и сделаны поэтапные реконструкции изменений природных условий Среднего Побужья в плейстоцене на основании палеопочвенных данных. Установлены динамика и закономерности эволюционных изменений почв и природных условий во времени и пространстве.

Сделана попытка реконструировать природные условия времени жизнедеятельности древнейших людей в центральной части Украины на основании палеопочвенных исследований новых палеолитических памятников. Приведены конкретные результаты собственных исследований на археологических памятниках среднего и позднего палеолита, а также реконструированы палеогеографические условия по палеопедологическим данным. Дополнительную информацию о природной среде центральной части Украины во времена витачевского и бугского палеогеографических этапов освещено на основании литературных данных по изучению минеральных составляющих отложений, древних флоры и фауны, рельефа, климата и ландшафтов.

В експерименті на білих щурах вивчено вплив окситоцину на псевдокісту підшлункової залози. Після пункційної аспірації вмісту псевдокісти в її порожнину вводили 1 МО окситоцину. Застосування окситоцину за пункційної аспірації псевдокісти призводить до її повної інволюції та активної проліферації макрофагів з фібробластами.

На основі палеопедологічних даних реконструйовано зміни природних умов у плейстоцені на території Середнього Побужжя. Удосконалено методику мікроморфологічного дослідження викопних грунтів, на основі чого уточнено питання генезису та діагенезу відкладів. Достовірність результатів забезпечено власними комплексними палеопедологічними дослідженнями 14-ти розрізів плейстоценових відкладів та інтерпретованими літературними даними з досліджень інших авторів. За допомогою палеопедологічного методу, що включає детальний макроморфологічний опис відкладів, мікроморфологічний аналіз майже 200 шліфів відкладів з непорушеною структурою та 64 аналізи щодо вмісту й розподілу гумусу та карбонатів у різновікових плейстоценових горизонтах, виконано генетичну ідентифікацію викопних грунтових утворень. Побудовано 8 картосхем грунтових покривів для теплих етапів плейстоцену, простежено еволюцію та закономірності давнього грунтоутворення, реконструйовано палеогеографічні обстановки часу формування плейстоценових відкладів. Відтворено природні умови часу проживання давньої людини на окремих палеолітичних стоянках.

Выполнены реконструкции природных условий времени существования скифских племен (VIII - III ст. до н. э.) на основании изучения Бельского городища. Результаты комплексных ландшафтоведческих и палеогеографических исследований предоставляют возможность проследить тренд развития природных компонентов ландшафта в пределах данного археологического объекта. Установлен характер природопользования скифского и современного населения в зависимости от ландшафтных условий.

Мета роботи - реконструювати природні умови часу життєдіяльності трипільського населення на основі палеогрунтових досліджень поселення біля села Лікареве в Кіровоградській області. Методологічною основою дослідження є використання геоархеологічного підходу, спрямованого на реконструкції природних умов у різні часи життєдіяльності людини на основі синтезу результатів археологічних та палеогеографічних даних. Наукова новизна дослідження полягає в одержанні нових палеогрунтознавчих даних щодо природних умов в атлантичний етап голоцену. Встановлено, що в час життєдіяльності трипільського населення на території дослідження були поширені чорноземи звичайні, які вказують на степові, більш аридні кліматичні умови порівняно з сучасними (сучасні зональні грунти цієї території - чорноземи типові). Відповідно, територія дослідження, що нині перебуває в лісостеповій зоні, в атлантичний етап голоцену перебувала в степовій зоні, межа поширення якої була зміщена на північ.

Мета проведених палеогеографічних досліджень - встановити закономірності поетапних змін природних умов мешкання людини на території України у плейстоцені та голоцені у зв'язку із загальними трендами і дрібною ритмікою змін клімату. Актуальність таких досліджень полягає у розв'язанні фундаментальної наукової проблеми - відтворення розвитку плейстоценової та голоценової природи у зв'язку з реконструкцією умов заселення й мешкання давньої людини на території України. Застосування комплексу палеогеографічних методів з активним використанням палеопедологічного методу, в т.ч. мікроморфологічного аналізу, та геоархеологічного підходу надало змогу встановити регіональні особливості природних умов у певні етапи розвитку людського суспільства на ключових ділянках та відтворити умови мешкання людини в різні часи її розвитку.

Подано інформацію про особливості природного середовища Мезинського національного природного парку, його компоненти, природні ресурси та їх використання. Розкрито основні здобутки науково-дослідної, еколого-освітніьої роботи та рекреаційної діяльності, які здійснювалися на території Мезинського національного природного парку. Охарактеризовано географічне положення території парку. Увагу приділено поверхневим і підземним водам, флористичним особливостям, біотопам, герпетофауні території парку.