Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.721я431(0)

Шифр НБУВ: ІВ201612 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано новий, комплексно вивчений, опорний розріз верхньонеоплейстоценових відкладів, розміщений на правому березі р. Ворскла біля смт Велика Писарівка Сумської області, який може бути базовим під час проведення кореляції лесових розрізів верхнього неоплейстоцену України та Росії. Цей розріз запропоновано вважати стратотипом для ворсклянського (попередня назва - причорноморський) та стрілецького кліматоліту (попередня назва - дофінівський) верхнього неоплейстоцену. Це пов'язано з тим, що стратиграфічне положення дофінівського та причорноморського кліматолітів (горизонтів) у стратотипі (с. Нова Дофінівка Одеської області) не відповідає їх положенню в регіональній шкалі "Стратиграфічної схеми четвертинних відкладів України", 1993 р., крім того, у стратотипі дофінівський і причорноморський стратони не охарактеризовані аналітичними даними.

Описан новый, комплексно изученный, опорный разрез верхненеоплейстоценовых отложений, расположенного на правом берегу р. Ворскла около пгт большая Писаревка Сумской области, который может быть базовым при проведении корреляции лёссовых разрезов верхнего неоплейстоцена Украины и России. Предложено считать данный разрез стратотипом для ворсклянского климатолита (прежнее название причерноморский) и стрелецкого климатолита (дофиновский) верхнего неоплейстоцена. Это связано с тем, что стратиграфическое положение дофиновского и причерноморского климатолитов (горизонтов) в стратотипе (с. Новая Дофиновка Одесской области) не соответствует их положению в региональной шкале "Стратиграфической схемы четвертичных отложений Украины", 1993 и, кроме того, в стратотипе дофиновский и причерноморский стратоны не охарактеризованы аналитическими данными.

The description of the new comprehensively tested cut of the Upper Pleistocene deposits located on right bank of the Vorskla river near the settlement of city type Velika Pisarevka of the Sumy province is represented. It can be accepted as base at correlation of the Upper Pleistocene loessial deposits of Ukraine and Russia. It is offered to consider this cut as stratotype for the Vorskla climatolite (the former name is the Peri-Black-Sea climatolite) and for the Streletsky climatolite (the former name is the Dophinovsky climatolite). It is explained that the stratigraphic position of the Dophinovsky and Peri-Black-Sea climatolites (horizons) in the stratotype mismatches their position in the Regional Scale of the Stratigraphic Scheme of Quartarary deposits of Ukraine. Besides in the stratotype the stratones are not characterized by analytical data.

Наведено результати досліджень різних аспектів проблеми середньоплейстоценового інтергляціалу, представленого на Волинській височині коршівським викопним грунтовим комплексом, сформованим упродовж 7-ї стадії ізотопно-кисневої шкали. Оцінено стратиграфічне положення цього інтергляціалу в Україні, Польщі, Білорусі. Розкрито можливості використання тафономічного аналізу для вивчення викопних остракод.

Приведены результаты исследований разных аспектов проблемы среднеплейстоценового интергляциала, представленного на Волынской возвышенности коршневским почвенным комплексом, сформированным в течение 7-й стадии изотопно-кислородной шкалы. Оценено стратиграфическое положение этого интергляциала в Украине, Польше, Беларуси. Раскрыты возможности использования тафономического анализа для изучения ископаемых остракод.

Изложены основы методики палеопедологических исследований при изучении ископаемых почвенных образований. Выявлены характерные макро- и микроморфологические особенности плейстоценовых почв долины Днепра на территории Украины. Охарактеризованы подходы к изучению генезиса почв на основании их микроморфологических признаков. Элементы микростроения рассмотрены в связи с восстановлением первичных почвообразовательных процессов и диагностикой современных и древних почв. Выяснены тренды изменений плейстоценовых почв на основании анализа их микроморфологии.

Дисертацію присвячено питанням стратиграфічного розчленування та кореляції давньоевксинських відкладів північно-західного Причорномор'я з використанням викопної фауни дрібних ссавців. Вперше для вирішення цих задач застосована детальна морфологічна характеристика будови жувальної поверхні перших нижніх кутніх зубів польовкових (морфометричний аналіз, розподіл морфотипів, диференціація емалі). Виділено фауністичні комплекси та теріоасоціації. На основі цих даних проведено стратифікацію відкладів з давньоевксинським типом фауни молюсків і виділено три етапи розвитку басейну. Здійснено кореляцію давньоевксинських відкладів з осадками різних генетичних типів більш ніж 80 місцезнаходжень Європи.

Проведено палеопедологічне (макро- та мікроморфологічне) дослідження верхньоплейстоценових грунтів і лесів Дніпра на території України. На підставі проведеного мікроморфологічного аналізу визначено первинні грунтотвірні процеси та генезис грунтів пізнього плейстоцену. Встановлено основні діагностичні макро- та мікроморфологічні ознаки грунтів і лесів за результатами дослідження відкладів 24-х розрізів плейстоцену для визначення особливостей їх зональних змін мішаних (хвойно-широколистяних) лісів, лісостепової та степової території дослідження з використанням нових даних термолюмінесцентного датування окремих горизонтів верхнього плейстоцену. На підставі результатів проведених палеопедологічних досліджень з'ясовано зональні грунтові покриви, проаналізовано зміни меж їх поширення для кадацького, прилуцького, витачівського та дофінівського палеографічних етапів. Вивчено динаміку змін верхньоплейстоценових грунтів у часі та просторі та відзначено спрямованість у розвитку грунтів кожного стратиграфічного горизонту. Встановлено, що грунти кожного палеографічного етапу мають індивідуальні макро- та мікроморфологічні ознаки. Визначено можливості використання палеогрунтів як стратиграфічних і корелятивних показників та індикаторів для відтворення фізико-географічної обстановки минулого.

На основі вивчення фауни молюсків відтворено природні (кліматичні, ландшафтні) умови верхньоплейстоценового лісонагромадження території Волино-Поділля. На підставі проведеного аналізу доведено, що для досліджуваного проміжку часу, включаючи епохи інтерстадіалів, сформувались малакоценози, домінуючими у складі яких були убіквісти та холодолюбні (аркто-бореально-альпійські) форми.

За результатами комплексних досліджень охарактеризовано особливості палеоліту Північного Поділля, його тривалість, періодизацію, встановлено етапи заселення даного регіону. Розглянуто параметри та динаміку природних умов палеоліту Північного Поділля, зокрема, клімату, рельєфу, рослинності, тваринного світу, ландшафтів. Проведено кореляцію культурних палеолітичних шарів з основними горизонтами лесів та викопних грунтів. Встановлено співвідношення та тривалість періодів палеоліту з періодами плейстоцену та голоцену. Досліджено геоморфологічні процеси, що відбувалися під час розселення на Північному Поділлі палеолітичних людей, а також процеси, що призвели до руйнування культурних горизонтів.

Висвітлено особливості мікробудови викопних (плейстоценових) і сучасних (голоценових) грунтів для визначення їх генезису на підставі педагогічного (макро- і мікроморфологічного) дослідження відкладів понад 24-х розрізів. Розглянуто питання історії розвитку, характеристику мікроморфологічного вивчення викопних і сучасних грунтів території України, основні завдання та сучасний стан дослідження їх мікроморфології. Зазначено, що для визначення генезису грунтів доцільна певна послідовність їх мікроморфологічного вивчення. Наведено схему мікроморфологічного опису шліфів, охарактеризовано основні елементи мікробудови грунтів. Увагу приділено викопним і сучасним грунтам басейну Дніпра на території України в межах фізико-географічних зон - мішаних лісів, лісостепу та степу. Розкрито основні діагностичні макро- і мікроморфологічні ознаки даних грунтів та мікроморфологічні особливості їх зональних змін, а також важливе значення даних досліджень для визначення генезису та встановлення типів грунтів.

Проаналізовано відомості стосовно кореляції коршівського викопного грунтового комплексу з грунтовими горизонтами на сусідніх з Волино-Поділлям територіях. Досліджено грунти першої та другої фаз коршівського грунтоутворення в опорних розрізах Волино-Подільської височини. Застосовано один з методів палеопедологічних досліджень - морфологічний аналіз, за допомогою якого проаналізовано та виявлено характерні риси, притаманні коршівському викопному грунтовому комплексу. Проведено порівняння рис мікробудови грунтів першої, другої фаз коршівського грунтоутворення з мікроморфологічними рисами, які притаманні сучасним грунтам. Проведено реконструкцію умов формування коршівського викопного грунтового комплексу. Підтверджено, що цей комплекс є інтергляціальним утворенням.

Вперше детально вивчено за допомогою палінологічного методу відклади найбільш повних і показних розрізів континентальних утворень пери- та екстрагляційної областей пізнього плейстоцену Центральної і частини Східної Європи. Для характеристики цих відкладів території Центральної Європи вперше застосовано метод реконструкції кількісних значень скалярних кліматичних показників на основі палеофлористичних матеріалів, який дозволяє простежити зміни температурного режиму. Комплексний аналіз геологічних, біологічних і кліматичних даних дозволив провести реконструкцію рослинності та клімату пізньоплейстоценового часу, а використання результатів термолюмінесцентного та радіовуглецевого датування збільшило надійність побудов автором схеми розвитку природних умов досліджуваної території.

Представлены новые результаты количественной оценки климатических показателей (средние температуры января, июля, года и среднегодовое количество осадков) для аллереда и позднего дриаса равнинной части Украины. Палеоклиматические реконструкции проведены на основе детальных палинологических характеристик отложений аллереда (AL-1, AL-2, AL-3) и позднего дриаса (DR-3) разрезов Иква-1, Дорошев, Романьково и Клопотовское с использованием информационно-статистического метода В. А. Климанова. Новые данные и материалы предыдущих исследований свидетельствуют о том, что все климатические показатели для аллереда и позднего дриаса равнинной части Украины были ниже современных. Впервые внутренние колебания палеотемператур и палеоосадков в аллереде (AL-1, AL-2, AL-3) лесной и лесостепной зон Украины оценены количественно. Также установлено, что во второй половине позднего дриаса наблюдается тенденция к более заметному снижению палеоклиматических показателей по сравнению с первой половиной. Новое обобщение палеоклиматических реконструкций количественного уровня для аллереда и позднего дриаса перспективно использовать при решении таких проблем, как реликты, рефугиумы (первичные, вторичные) и постгляциальные миграции на территории Украины.

Определены основные диагностические макро - и микроморфологические признаки почв на основании результатов исследований отложений 24 разрезов позднего плейстоцена для установления особенностей их зональных изменений на территории исследования в пределах современных физико-географических зон смешанных лесов, лесостепной и степной. На основании проведенных палеопедологических исследований выполнена реконструкция зональных почвенных покровов для кайдакского, прилукского, витачевского и дофиновского времени.

На основании исследований плейстоценовых ископаемых почв реконструированы природные условия на территории Среднего Побужья. Воссозданы древние почвенные покровы для восьми теплых этапов плейстоцена территории исследования и сделаны поэтапные реконструкции изменений природных условий Среднего Побужья в плейстоцене на основании палеопочвенных данных. Установлены динамика и закономерности эволюционных изменений почв и природных условий во времени и пространстве.

Рассмотрены аномальные зимы начала XXI в. в контексте ледниковых эпох Земли, похолоданий климата, его колебаний. Представлены мнения о тренде климата в ближайшее время, показаны условия Черного моря при замерзании. Изложены современные точки зрения на причины аномальных зим начала XXI в. Сделана попытка относительно постановки вопроса, привлечения внимания к проблеме взаимосвязи последних аномальных холодов и колебаний климата за достаточно продолжительный период времени.

Викладено методику побудови теоретичної кривої гляціоевстатичних змін рівня Чорного моря в плейстоцені, яка базується на гіпотезі нелінійної залежності ізотопно-кисневого сигналу та рівня Світового океану. Наведено приклад використання запропонованої кривої для створення серії неотектонічних моделей, подальша емпірична перевірка яких дозволить по-новому підійти до вивчення просторово-часових закономірностей новітньої тектоніки північно-західного регіону Чорного моря.

Наведено нові дані палінологічного вивчення пізньопалеолітичних стоянок Вільчице (Wilczyce, Центральна Польща) і Межиріч (Центральна Україна). Охарактеризовано палеогеографічні умови часу заселення стоянок мисливцями. Пилковий аналіз показує присутність у рослинному покриві деяких представників деревних за перевагою трав'янистої рослинності для стоянки Межиріч та трав'янистої рослинності та спор для стоянки Wilczyce. Висловлено думку, що долини річок були природними рефугіумами для теплопомірних деревних протягом останнього зледеніння.

Розглянуто можливість збереження деревної рослинності в рефугіумах протягом останнього плейстоценового зледеніння в пери- та екстрагляціальних областях Європи. Проаналізовано розміщення рефугіумів деревних на території Європи.

Описаны главные палеогеографические события, которые происходили на территории Украинского щита в хронологических пределах 130 тыс. лет тому назад. Это время представляет собой последний межледниково-ледниковый макроцикл неоплейстоцена. Изучение закономерностей циклических изменений климата приобретает важное значение для анализа эволюции современных природных условий.

За результатами вивчення розрізу Radymno спорово-пилковим, остракодологічним та термолюмінесцентним методами простежено динаміку змін палеообстановок протягом останнього плейстоценового кліматичного ритму та уточнено стратифікацію відкладів. Вперше на підставі даних вивчення спорово-пилковим методом субаеральних осадків побудовано діаграму змін переважаючих біомів.