Розглянуто агроекологічний стан чорнозему типового різного гранулометричного складу лівобережного Лісостепу України у процесі окультурення. Подано характеристику кількісного вмісту гумусу, його складу та якості, рухливості, закономірностей зміни азотного, фосфатного і калійного режимів, фізико-хімічних властивостей, мінералогічного складу великої та мулистої фракцій. Визначено продуктивність та якість сільськогосподарських культур за умов тривалого застосування добрив і зрошення.

Висвітлюються наукові розробки з питань родючості грунтів та шляхів її регулювання, технологій (систем) удобрення культур на змитих грунтах. Наводяться, зокрема, експериментальні дані про вплив різних систем удобрення на поживний режим, агрофізичні властивості, мікробіологічні та біохімічні процеси в грунті, врожайність культур, баланс гумусу та елементів мінерального живлення, агроенергетичну ефективність, шляхи біологізації землеробства та охорони довкілля.

Висвітлено генезис, властивості та головні особливості використання окремих типів і підтипів грунтів. Описано принципи систематики грунтів. Наведено їх загальну характеристику.

Розглянуто генезис, властивості та головні особливості використання окремих типів і підтипів грунтів. Викладено принципи побудови сучасної класифікації грунтів з залученням досвіду США та країн Західної Європи. Наведено принципи та методику бонітування грунтів.

Наведено результати геохімічних досліджень автоморфних чорноземів лісостепу Сумщини. Проаналізовано вміст і розподіл важких металів за відсутності імпактного техногенного впливу. Викладено висновки співставлення чорноземів агроландшафтів і цілинних грунтів даного типу.

Предпринята первая попытка исторического обзора развития почвенно-мелиоративной науки в Украине за длительный период времени (более 100 лет). Исследовано состояние засоленных и солонцовых почв, развивающихся в естественных и богарных условиях, а также в условиях широкомасштабного орошения при активном воздействии антропогенных факторов на почвы, грунты и общую экологическую обстановку. Определены этапы развития науки о засоленных и солонцовых почвах, в частности, зарождение учения, становление и углубление науки об образовании солонцовых почв, организация всестороннего изучения таких почв в Украине, разработка методов их мелиорации в условиях неорошаемого земледелия. Проанализировано дальнейшее развитие науки о засоленных и солонцовых почвах в связи с началом широкой ирригации земель Украины, воздействием орошения на почвы, разработкой мер предупреждения и борьбы с неблагоприятными экологическими последствиями водных мелиораций.

Представлены результаты многолетних стационарных исследований динамики современных почвообразовательных процессов в черноземах юго-запада Украины, обусловленные орошением низкоминерализованными водами. Изучен механизм, характер, направление и скорость развития преобладающих процессов почвообразования. Разработаны приемы регулирования ряда отрицательных почвенных процессов и обусловленных ими свойств орошаемых черноземов.

На основі матеріалів багаторічних досліджень у різних регіонах півдня України та конкретної господарської діяльності наведено основні причини зниження родючості грунтів.

Рассмотрены последствия проявления на некоторых нефтяных и нефтегазовых месторождениях северо-востока Украины техногенного засоления почв, вызванного утечками минерализованных пластовых вод. Изучены морфология и геохимия ореолов засоления, описаны наиболее распространенные в их пределах разности засоленных и солонцеватых почв. Выявлена геохимическая зональность ореолов. Предлагаются варианты прогнозирования техногенного галогенеза на строящихся и расширяющихся нефтепромыслах в рамках ОВОС, а также мероприятия по предотвращению выбросов минерализованных вод и сокращению их негативного воздействия.

У статті зазначено, що агромеліоративні методи збільшують тепловий баланс дернових глейових суглинкових грунтів. Система лісових смуг зменшує адвекції тепла і збільшує втрати тепла на випаровування вологи з дерново-підзолистих грунтів.

Досліджено вплив тривалого застосування добрив на вміст валового азоту в грунті та його фракційний склад.

Наведено результати досліджень щодо зміни родючості грунтів під впливом зрошення і різних умов використання земель.

Висвітлено результати дослідження проблеми керування продуктивністю й екологічною стійкістю осушуваних земель за даними моніторингових спостережень. Наведено методику оцінки стану природно-техногенних систем (ПТС), теорії програмування та прогнозування врожаїв на осушуваних землях, стійкості ПТС. Описано нові методи оцінки, прогнозування й керування екологічною стійкістю даних земель на основі імітаційних математичних моделей, сумісних з даними еколого-меліоративного й інших підсистем екологічного моніторингу.

Изложены результаты исследования проблем управления производительностью и экологической устойчивостью осушенных земель по данным мониторинговых наблюдений. Приведены методика оценки состояния природно-техногенных систем (ПТС), теории программирования и прогнозирования урожаев на осушенных землях, устойчивости ПТС. Описаны новые методы оценки, прогнозирования и управления экологической устойчивостью данных земель с учетом имитационных математических моделей, совместимых с данными эколого-мелиоративного и других подсистем экологического мониторинга.

Розглянуто питання удосконалення методів дистанційного зондування Землі. Проаналізовано особливості методики картографування сільськогосподарських угідь. Наведено методичний інструментарій для виявлення деградованих земель з використанням даних дистанційного зондування.

Рассмотрены вопросы усовершенствования методов дистанционного зондирования Земли. Проанализированы особенности методики картографирования сельскохозяйственных угодий. Освещен методический инструментарий по выявлению деградированных земель с использованием данных дистанционного зондирования.

Описано механізми деградації грунтів та проаналізовано їх вплив на стан земельних ресурсів, систему оцінки рівня забруднення грунтів токсичними речовинами. Розглянуто питання управління раціональним використанням земель та їх захистом від деградаційних процесів. Викладено основні підходи до екологічно стійкої системи землеробства. Наведено характеристику природних умов та особливостей виробництва у Донецькому регіоні. Висвітлено вплив інтенсифікації сільського господарства на стан земельних ресурсів, роль державних органів управління в охороні земель.

Описаны механизмы деградации почв и проанализированы их влияние на состояние земельных ресурсов, система оценки уровня загрязнения почв токсическими веществами. Рассмотрены вопросы управления рациональным использованием земель и их защитой от деградационных процессов. Изложены основные подходы к экологически устойчивой системе земледелия. Приведена характеристика природных условий и особенностей производства в Донецком регионе. Изучены влияние интенсификации сельского хозяйства на состояние земельных ресурсов, роль государственных органов управления по охране земель.

Проаналізовано генезу та властивості грунтів заплав малих і середніх річок північно-західного Причорномор'я. Висвітлено механізми та географічні закономірності функціонування елементарних грунтових і ландшафтно-геохімічних процесів: гумусоутворення та гумусонакопичення, осолонцювання та солонцево-ілювіального, глеєутворення, злитизації. Запропоновано профільно-генетичну класифікацію заплавних грунтів.

Наведено результати досліджень щодо трансформації осушуваних органогенних грунтів, їх родючості, здатності нагромаджувати важкі метали і радіонукліди, проаналізовано їх економічне становище. Розкрито вплив структури посівних площ з різним поєднанням лучного та польового періодів і систем мінерального удобрення на продуктивність сівозмін, урожайність та її якість. Висвітлено питання щодо підтримання на осушених торфовищах позитивного балансу органічної маси, збільшення термінів його спрацювання та запобігання вимиванню поживних речовин у грунтові води з одночасним забезпеченням високої продуктивності агроценозу шляхом запровадження травопільних сівозмін з однією просапною культурою та лучним періодом не менше 5 - 6-ти років, а також внесенням фосфорно-калійних добрив під однорічні культури та багаторічні трави першого - другого року вирощування, а з третього року - повного мінерального добрива у дозах, розрахованих на заплановану врожайність.

Приведены результаты исследований по транформации осушиваемой органогенной почвы, ее плодородия, способности накоплять тяжелые металлы и радионуклиды, проанализировано ее экономическое состояние. Раскрыто влияние структуры посевных площадей с различным сочетанием лугового и полевого периодов и систем минерального удобрения на продуктивность севооборота, урожайность и ее качества. Освещены вопросы относительно поддержания на осушенных торфяниках положительного баланса органической массы, увеличения сроков его срабатывания и предотвращения вымывания питательных веществ в почвенные воды с одновременным обеспечением высокой продуктивности агроценоза путем внедрения травопольных севооборотов с одной просапной культурой и луговым периодом не менее 5 - 6 лет, а также внесением фосфорно-калийных удобрений под однолетние культуры и многолетние травы первого - второго года выращивания, с третьего года - полного минерального удобрения в дозах, рассчитанных на запланированную урожайность.

Висвітлено агротехногенні зміни грунтів Сокальского пасма під впливом інтенсивного сільськогосподарського використання. Встановлено, що антропогенна діяльність спричинила трансформацію елементарних грунтотвірних процесів, визначила їх швидкість і спрямованість, зумовила появу нових, невластивих цілинним грунтам режимів. За результатами досліджень доведено, що в грунтах Сокальського пасма домінуючим є природно-антропогенний та культурний процеси грунтоутворення, який обумовлює спрямованість та інтенсивність елементарних грунтових процесів, режими та властивості освоєних грунтів, характер їх використання. Відзначено, що інтенсивне сільськогосподарське використання грунтів Сокальського пасма призвело до активізації водної ерозії та розвитку ряду деградаційних процесів. Наведено рекомендації щодо оптимізації використання грунтів і шляхи регулювання деяких негативних процесів.

Освещены агротехногенные изменения почвы Сокальской гряды под влиянием интенсивного сельскохозяйственного использования. Установлено, что антропогенная деятельность привела к трансформации элементарных почвообразовательных процессов, определила их скорость и направление, способствовала появлению новых, несвойственных целинной почве режимов. На основании результатов исследований доказано, что в почве Сокальской гряды доминирующими являются природно-антропогенный и культурный процессы почвообразования, которые обусловливают направленность и интенсивность элементарных почвенных процессов, режимы и свойства освоенной почвы, характер их использования. Отмечено, что интенсивное сельскохозяйственное использование почвы Сокальской гряды привело к активизации водной эрозии и развития ряда деградационных процессов. Приведены рекомендации по оптимизации использования почвы и пути регулирования некоторых негативных процессов.

Розглянуто основні закономірності поширення грунтів в Україні, їх районування, родючість, а також особливості сільськогосподарського використання. Висвітлено проблеми меліорації та охорони грунтів.

Рассмотрены основные закономерности распространения почвы в Украине, ее районирование, плодородность, а также особенности сельскохозяйственного использования. Освещены проблемы мелиорации и охраны почвы.

Рассмотрены условия образования засоленных почв в мире, освещены методы их окультуривания. Приведена агроэкологическая оценка применяемых мелиорантов, описаны способы их внесения, мелиоративной обработки и проанализированы последствия оросительной мелиорации.