Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.11

Рубрики:

Хірургічна патологія серця, серцевої сумки та магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.863 + Р514.63-5

Рубрики:

Хірургічна патологія лімфатичних вузлів кінцівок

Рожа (бешиха)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено ультраструктуру ендотеліальних клітин капілярів м'язової тканини у лабораторних щурів. Наведену характеристику органел ендотеліоцитів інтактної м'язової тканини та зміни цих клітин у різні терміни після моделювання ішемії. Доведено доцільність застосування методу електронної мікроскопії в експериментальних та клінічних дослідженнях для оцінки патологічних процесів на субклітинному рівні.

Визначено наслідки впровадження методів профілактики післяопераційних ускладнень після холецистектомії за допомогою використання квіткового пилку, досліджено ранні етапи процесу жовчного літогенезу, а також розглянуто питання доцільності використання органозберігаючих оперативних втручань на жовчному міхурі. Наведено результати вивчення функціонального стану печінки, нирок і системи регуляції агрегатного стану крові у хворих на калькульозний холецистит (КХ). Проведено порівняльну оцінку лапароскопічної та лапаротомної холецистектомії, визначено вплив даних втручань на організм. Доведено ефективність використання квіткового пилку для лікування хворих на КХ після холецистектомії. Досліджено рані етапи процесу літогенезу в жовчному міхурі та доведено, що однією з основних причин жовчного каменеутворення є надлишкове утворення фібрину в жовчному міхурі на тлі зменшення ферментної фібринолітичної активності. Зазначено, що одним з методів запобігання цьому є накладання тимчасової холецистостоми. Доведено негативний вплив холецистектомії на функціональний стан тонкої кишки та опрацьовано новий метод діагностики літогенності жовчі.

У стендових експериментах на чистій культурі мультипотентних стромальних клітин жирової тканини доведено, що ці клітини після культивування в ангіогенному середовищі одержують здатність утворювати капіляроподібні структури й експресують на своїй поверхні ранні ендотеліальні рецептори. В експерименті на лабораторних тваринах тестами на фізичне навантаження, гістологічно, імуногістохімічно, а також на ультраструктурному рівні доведено стимуляцію процесів ангіогенезу під час трансплантації стромальних клітин жирової тканини в ішемізовану кінцівку. Основним фактором, що визначає вектор диференціювання стромальних клітин є умови середовища куди виконується трансплантація. Розроблено оригінальну методику трансплантації мультипотентних стромальних клітин власної жирової тканини хворим на облітеруючі захворювання артерій кінцівок з наявністю синдрому хронічної ішемії кінцівок, яким не можливо виконати реконструктивні оперативні втручання на артеріальному руслі.

Неможливість виконання реконструктивних оперативних втручань на артеріях з приводу ішемії кінцівок зумовила необхідність пошуку нових методів непрямої реваскуляризації кінцівок. Жирова тканина є доступним і достатнім джерелом мультипотентних клітин. Проведені експериментальні дослідження на лабораторних тваринах з моделювання ішемії кінцівки. За допомогою гістологічних досліджень та електронної мікроскопії доведено ефективність аутотрансплантації мультипотентних стромальних клітин жирової тканини для стимуляції ангіогенезу de novo при ішемії кінцівки.

Застосування клітинних технологій з метою стимуляції процесів ангіогенезу за умови ішемії на сучасному етапі розвитку науки досить актуальне, тривають пошуки нових джерел клітин-стимуляторів неоангіогенезу. Дослідження проведено з метою вивчення гістологічних та імуногістохімічних змін м'язової тканини після трансплантації мультипотентних стромальних клітин (МСК) власної жирової тканини у хворих за ішемії кінцівки. Проведено гістологічні та імуногістохімічні дослідження (визначення експресії антитіл до фактора Віллебранда, колагену IV типу та віментину) процесів, що відбуваються в м'язовій тканині після введення МСК власної жирової тканини хворого. Показано зменшення ішемічного пошкодження міофібрил, швидку активацію регенераторного потенціалу м'яза. Встановлено чітку стимуляцію процесів ангіогенезу протягом вже 1 міс після трансплантації клітин.

Мезенхимальные стромальные клетки (МСК) в настоящее время находят все более широкое использование в регенеративной медицине, трансплантологии и тканевой инженерии. Это обусловлено их способностью к самоподдержке, наличию высокой пролиферативной активности и мультилинейного дифференцировочного потенциала. МСК могут быть получены из разных тканей плодов и взрослого человека. Приведено изучение способности МСК, полученных из жировой ткани взрослого человека, к образованию капилляроподобных структур при культивировании в средах, которые индуцируют эндотелиальное дифференцирование. В условиях культивирования, направленного на селективную экспансию МСК, клетки, которые изолированы из данного источника, демонстрировали клоногенный рост и образовывали однородные монослои фибробластоподобных клеток. После экспансии стромальные клетки жировой ткани культивировали в средах, которые индуцируют эндотелиальное дифференцирование. В ходе культивирования клетки демонстрировали изменение морфологии и образовывали капилляроподобные структуры. Полученные результаты свидетельствуют о том, что стромальные клетки, которые выделены из жировой ткани взрослого человека, могут найти применение в разработке методов лечения больных с сосудистой патологией.

Вивчено вплив трансплантації мультипотентних стромальних клітин власної жирової тканини на зміни ендотелію судин у хворих на хронічну ішемію кінцівок. Доведено ефективність застосування аутотрансплантації мультипотентних стромальних клітин власної жирової тканини для стимуляції процесів ангіогенезу в ділянці ішемічного ураження.

Дослідження проведено на щурах, в ішемізовану та інтактну кінцівки яких вводили стромально-васкулярну фракцію жирової тканини. Імуногістохімічними дослідженнями (визначення експресії антитіл до фактора Віллебранда, колагену IV типу та віментину) вивчено процеси, які відбуваються з мультипотентними стромальними клітинами на фоні ішемії та без неї. Одержані результати підтверджують перспективність подальшої розробки даного напрямку.

Одним з перспективних напрямків лікування хворих з приводу хронічної ішемії кінцівок є використання клітинних технологій, що зумовлює необхідність проведення досліджень з метою визначення первинних ознак, що характеризують хронічний ішемічний вплив на структуру м'язової тканини та ультраструктуру судинного ендотелію капілярів м'яза. Результати дослідження свідчать про перебудову м'язової тканини під впливом хронічної ішемії: заміщення м'язових волокон сполучною тканиною, спотворення регенерації молодих міонів, обтурацію просвіту капілярів. Крім того, за ішемічного стану відбуваються руйнування енергетичних органел та деструкція ендотеліальних клітин.

Необхідність пошуку нових методів непрямої реваскуляризації при ішемії кінцівок зумовлена неможливістю виконання в деяких ситуаціях реконструктивних оперативних втручань на артеріях. Жирова тканина є доступним і достатнім джерелом мультипотентних стромальних клітин (МСК). В рамках проведення доклінічних досліджень здійснено експериментальні дослідження на лабораторних тваринах з моделюванням ішемії кінцівки, в яких доведено суттєву стимуляцію процесів ангіогенезу після трансплантації стромально-васкулярної фракції жирової тканини. Метою роботи було вивчення впливу трансплантації МСК власної жирової тканини на зміни ендотелію судин у хворих на хронічну ішемію кінцівок. За допомогою методу електронної мікроскопії доведено на мікроструктурному рівні в клінічних умовах у хворих з хронічною ішемією кінцівок різного генезу безумовну ефективність аутотрансплантації МСК власної жирової тканини з метою стимуляції процесів ангіогенезу в ділянці ішемічного ураження.

Досліджено в експерименті ультраструктуру ендотеліальних клітин капілярів і гістологічну структуру м'язової тканини на різних етапах після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин фетальної печінки. Доведено, що за умов ішемії стовбурові клітини фетальної печінки стимулюють процеси ангіогенезу, а у разі трансплантації в інтактну м'язову тканину гемопоетичні стовбурові клітини диференціюються в тканинні макрофаги, загалом не порушуючи структури м'язової тканини.

У хворих на жовчно- та сечокам'яну хвороби встановлено порушення структури плазмового фібринолізу з переважанням низькоефективного неензиматичного лізису фібрину. Результати модельних експериментів свідчать про прогресивне зростання маси фільтрату жовчі під час блокади ферментативного фібринолізу e-амінокапроновою кислотою, а ступінь розсіювання поляризованого світла зростає пропорційно збільшенню маси жовчного фільтрату. Зроблено висновок, що нативний фібрин є матрицею для кристалізації неорганічних компонентів жовчі.

Показано ефективність використання внутрішньотканинного електрофорезу в разі апендикулярного, навколоміхурового інфільтратів (як наслідок гострого холециститу).

Зазначено, що оцінка параметрів мікроциркуляції у хворих на облітеруючі захворювання артерій нижніх кінцівок в до- та післяопераційному періоді є досить важливим чинником оцінки стану кровообігу хворої ноги в процесі лікування. Найбільш інформативним і точним методом у визначенні стану мікроциркуляції є лазерна доплерівська флуометрія. Оцінено кровобіг на рівні мікроциркуляторного русла в осіб із хронічною ішемією нижніх кінцівок різного генезу, яким виконано, як метод непрямої реваскуляризації, трансплантацію мультипотентних стромальних клітин автологічної жирової тканини в ішемізовану кінцівку.

Жирова тканина останнім часом розглядається як доступне джерело автологічних мультипотентних клітин. Проведено експериментальні дослідження на лабораторних тваринах із моделюванням ішемії кінцівки. За допомогою гістологічних досліджень м'язової тканини, ультраструктурної мікроскопії ендотеліоцитів капілярів, імуногістохімічних методів (визначення експресії антитіл до фактору Віллебранда, колагену IV типу та віментину) доведено активацію процесів регенерації та ангіогенезу під час автотрансплантації мультипотентних клітин стромально-васкулярної фракції жирової тканини в експерименті.

Проведено гістологічні та імуногістохімічні дослідження м'язової тканини (визначення експресії антитіл до фактора Віллебранда, колагену IV типу та віментину) у хворих з ішемією кінцівки після введення мультипотентних стромальних клітин власної жирової тканини. Показано зниження ішемічного ушкодження міофібрил, швидку активацію регенераторних сил м'яза. Імуногістохімічно виявлено стимуляцію процесів ангіогенезу через 3 місяці після трансплантації клітин.

Наведено огляд наукових публікацій, що висвітлюють основні напрямки застосування стовбурових клітин, виділених із кордової крові, та шляхи їх використання під час лікування різноманітних нозологічних форм.