Осуществлена попытка россмотреть Жизнь как саморазвивающуюся систему космического порядка, несущую в себе его Смысл. Развертывание содержания Смысла, его энергия проявляются в качестве Сознания, оформляющего себя как Язык. Предложена соответствующая трактовка природы Языка. Развитие Жизни, ее Смысла, Сознания, Языка описано взаимодействием определенных энергетических полей. Они образуют также и генотип сознания - неповторимую форму сознательной деятельности человеческого индивида. Рассмотрена структура генотипической деятельности.

Висвітлено шляхи розвитку в українському музикознавстві елементарної теорії музики як навчальної дисципліни на підставі дослідження підручників А.Буцького, А.Бабія, Л.Кулаковського та Г.Кисельова, які пропагують теорію ладового ритму Б.Яворського.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-31

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано творчість народного артиста України, лауреата Державної премії України ім. Т.Шевченка, композитора В.Губаренка. Висвітлено різні жанри та сфери творчості, акцентовано увагу на балетних та найбільш значних оперних творах, розглянуто твори останніх років. Наведено спогади про видатного митця відомих музикантів-виконавців та музичних критиків.

Проанализировано творчество народного артиста Украины, лауреата Государственной премии Украины им. Т.Шевченка, композитора В.Губаренка. Освещены различные жанры и сферы творчества, акцентировано внимание на балетных и наиболее значительных оперных произведениях, рассмотрены произведения последних лет. Приведены воспоминания об известном деятеле музыкантов-исполнителей и музыкантов-критиков.

Висвітлено складні процеси духовного розвитку студента за сучасних умов, питання формування його особистості. Наведено сучасні методологічні підходи вивчення особистості в філософії та соціології. Визначено психосоціальні передумови творчого розвитку студентів Сумського Національного аграрного університету. Проаналізовано особливості формування національної визначеності особистості. Показано роль релігії в формуванні духовного світу особистості. Розглянуто суспільно-політичну активність молоді як складову її соціалізації на підставі принципів розвитку громадянського суспільства.

Освещены сложные процессы духовного развития студента в современных условиях, вопросы формирования его личности. Приведены современные методологические подходы к изучению личности в философии и социологии. Изучены психосоциальные предпосылки творческого развития студентов в Сумском Национальном аграрном университете. Проанализированы особенности формирования национальной определенности личности. Показана роль религии в формировании духовного мира личности. Рассмотрена общественно-политическая активность молодежи как составная часть ее социализации на основе принципов развития гражданского общества.

Освещена проблема мышления как органический процесс зарождения и развития мысли и как структуры языка соответственно природе её органики. Определены уровни бытия и существования, представленные в уровнях мышления и сознания, исходные логические конструкции как гены человеческого разума, аналогии и различия между принципами генотопической деятельности и деятельностью биологической клетки, архитектоника генотипа. Проанализированы условия существования человеческого генотипа и его виды, генотипические причинные отношения как источник самодвижения. Рассмотрена проблема соотношения языка и мышления как индивидуального и этнического.

Вивчено іронію як лінгвістичне явище в структурі прагматики ввічливості. Розкрито функціональні особливості іронічних висловлювань, виокремлено іронію як лінгвістичне явище та іронію як стилістичний прийом.

Розкрито прагматичну сутність ввічливості, охарактеризовано її функціонально-комунікативні параметри в сучасній українській мові. Виявлено функціонально-прагматичні особливості засобів реалізації етикетного принципу та визначено їх функції в ситуаціях спілкування. Проведено системний аналіз застосування етикетних комунікативних стратегій. Вперше розроблено класифікацію кліше мовленнєвого етикету згідно з функціонально-прагматичною типологією. На матеріалі української мови вперше оцінено вплив принципу ввічливості та засобів його реалізації на досягнення запланованих результатів. Досліджено опосередковані комунікативні стратегії в системі засобів виявлення ввічливості, найбільш радикальними з яких є іронічні висловлювання. Вперше розглянуто іронію як прагматичну стратегію спілкування.

Вперше проведено комплексне дослідження архітектурно-просторової та функціональної організації сакральних комплексів християнських конфесій на території історичної Волині. Проведено критичний аналіз та узагальнення наукових і практичних відомостей щодо формоутворення сакральних комплексів і досліджено етапи їх еволюції й особливості архітектурно-просторової та функціональної організації з урахуванням змін конфесійної приналежності. Розглянуто особливості розвитку взаємозв'язків сакральних комплексів з оточуючим містобудівним контекстом. Визначено особливості архітектурно-просторової організації та формування образу сакрального комплексу, як прояву взаємодії духовної та раціональної складових.

Проведено цілісну реконструкцію мовної свідомості Г. Сковороди та сучасного йому староукраїнського суспільства. Розроблено метод реконструкції староукраїнської мовної свідомості, що визначала характер тогочасної мовної практики. Вироблено критерії оцінювання "українськості"/"неукраїнськості" тих явищ історії української літературної мови, які з позицій сучасної мовної свідомості сприймаються неоднозначно. На основі опрацювання всіх відомих текстів філософа, значну частину яких звірено за автографами, та пам'яток староукраїнської літературної мови запропоновано нову інтерпретацію фонетичних, орфографічних, лексичних і граматичних мовних явищ, зафіксованих у текстах філософа. Доведено, що мова Г. Сковороди становила цілісну систему, у якій поєднувалися різні з походження елементи, функціонально тотожні для мовної свідомості українця досліджуваної доби. Показано здатність мислителя переходити на інший мовно-культурний код. Поглиблено уявлення щодо процесів розвитку старої української літературної мови й її співвідношення з новою українською літературною мовою. Простежено зв'язок вербалізованих філософських концептів мислителя зі староукраїнською бароковою традицією на рівні словотворення, звукопису, мовної гри, фігур і тропів.

Розглянуто мовну свідомість Г. Сковороди та проаналізовано його мовотворчість у контексті староукраїнської літературно-писемної традиції кінця XVI - XVIII ст. Спростовано поширене уявлення про мову видатного філософа як хаотичну суміш різнорідних за походженням елементів.

Рассмотрено языковое сознание Г. Сковороды и проанализировано его языкотворчество в контексте староукраинской литературно-письменной традиции конца XVI - XVIII вв. Опровергнуто распространенное представление о языке выдающегося философа как хаотической смеси разнородных по происхождению элементов.

Проанализирована природа субъективного мира человека. Мир рассмотрен как универсальная совокупность ритмических процессов, природа которых заключается в скрытом от человека (импликативном) мире. Отмечено, что выражением этих процессов является мыслительная деятельность, которая по-разному выражает себя на разных уровнях природных явлений, а в наибольшей степени - на уровне субъективного мира человека. Уделено внимание деятельности, знаковой природе и субъективной организации смысла.

Порівняно різні способи введення голки у ході регіонарної анестезії, що впливають на ультразвукову візуалізацію. Проведено статистико-математичний аналіз одержаних у результаті експерименту даних.

Розглянуто іронію як прагматичний та функціонально-комунікативний мовленнєвий феномен в міжособистісному спілкуванні. Окреслено прагматичні й функціонально-комунікативні особливості імплікатури іронічних висловлень, розмежовується іронія-ефект як лінгвістичне явище та іронія як стилістичний натяк.

Розглянуто пресупозицію як особливий різновид імпліцитних компонентів повідомлення. Розрізняються різні види пресупозицій: екстралінгвістичні, інтертекстуальні, прагматичні. Охарактеризовано функційно-комунікативні особливості семантичних і прагматичних пресупозицій на фактичному матеріалі української, англо-американської, польської мов за умов інтерперсонального спілкування. Окреслено відмінність пресупозицій від інших імпліцитних компонентів повідомлення, що зовні дуже нагадують пресупозицію, але насправді суттєво відрізняються від неї (імплікатури дискурсу).

В современной медицине одно из важнейших мест занимает ультразвуковая (УЗ) диагностическая аппаратура, в основу работы которой положены принципы УЗ эхоскопии. Рассмотрены принципы исследования основных эксплуатационных характеристик УЗ диагностических приборов: глубины зондирования; скорости кровотока; радиальной разрешающей способности. Приведены данные эксперимента, полученные на стенде, позволяющем при необходимости в клиниках, в лабораторных условиях проводить исследования не на биологическом объекте - человеке, а на соответствующих моделях. Например, вместо кровеносных сосудов - на трубопроводах различного диаметра, выполненных из полистирола, через которые с переменными скоростями пропускаются различные жидкости, близкие по акустическому сопротивлению с кровью. Результаты исследования могут быть использованы в диагностике при конструировании УЗ преобразователей, датчиков.

Виявлено особливості міжперсонального спілкування у різних комунікативних просторах для встановлення значущості спільного в їх виявах і настановах та лакун вербалізації/невербалізації комунікативних настанов. З'ясовано вербальні та невербальні вияви міжперсональної взаємодії, їх співвияв у різних мовах у тотожних/подібних ситуаціях, що грунтується на встановленні спільних і відмінних площин реалізації комунікативних інтенцій і корелятивності/некорелятивності використовуваних мовних ресурсів. Оригінальність опрацювання проблеми мотивована динамічними змінами у функційній прагматично налаштованій лінгвістиці щодо сприйняття поваги як правильної, ефективної та успішної міжперсональної комунікації, а також у зв'язку з посиленою увагою до міжмовного зіставлення для розкриття своєрідності концептуалізації світу в різних комунікативних просторах.

Проблемами здійснення рейтингового оцінювання підприємств займаються вчені та практики в багатьох країнах світу, але, на жаль, жоден з існуючих підходів поки що не дає змоги повноцінно оцінити діяльність компаній. Часто рейтинги формуються на основі двох - трьох показників, або взагалі складаються "під замовлення", що закладає сумніви в об'єктивності такого рейтингування. Особливо це актуально для підприємств сфери послуг. Вперше представлено розроблену авторами унікальну систему комплексного оцінювання якості роботи підприємств сфери послуг на засадах маркетингу, яка дозволяє проводити оцінку діяльності компаній на основі співставлення їх заявленого іміджу та реальної репутації на ринку. Ця система включає в себе аналіз роботи підприємств за набором взаємопов'язаних показників, які включають в себе оцінку внутрішнього середовища компанії, якість роботи з персоналом та клієнтами, а також упізнаваність та причини згадування підприємства серед населення та інш. Такий комплексний маркетинговий підхід в оцінюванні діяльності підприємств дозволяє формувати їх об'єктивний рейтинг, що сприятиме забезпеченню прозорості ринку. Ця система була апробована на підприємствах сфери послуг, а саме на медичних стоматологічних закладах м. Києва. Представлений рейтинг усіх стоматологічних клінік міста, сформований на підставі оцінювання якості їх діяльності за розробленою системою показників.

Вперше проведено комплексне дослідження механізмів оптимізації міжперсональної взаємодії в контексті міжкультурної комунікації. Вперше науково обгрунтовано узагальнювально-типологійні та універсально-імплікаційні аспекти міжособистісного спілкування, особливу увагу сконцентровано на аналізі міжкультурної взаємодії через зіставлення моделей комунікативної поведінки у різних лінгвокультурних просторах. Вперше розроблено функційно-прагматичну типологію комунікативних жанрів побутових дискурсів, встановлено їх роль в ефективній міжособистісній інтеракції. Увагу приділено дослідженню специфіки опосередкованих форм. Оцінено вплив стратегії натяку з визначенням статусу в ній іронії-ефекту, розкрито закономірності збільшення ефективності міжперсональної взаємодії.

Розглянуто мовчання як особливий різновид імпліцитних компонентів повідомлення. Охарактеризовано функційно-комунікативні особливості мовчання як потужного прагматичного комунікативного засобу в різних лінгвокультурних просторах за умов міжперсонального спілкування. Розрізняються різні типи комунікативно значущого мовчання: мовчання як перформатив і мовчання як непряма ілокуція.