На основі аналізу світоглядних ідей мислителів минулого та сучасності, об'ємного знакового іконографічного матеріалу єгипетської та української культур досліджено національні "картини Світу" як втілення ідеї "за образом Божим". Запропоновано погляд на Світ як на систему взаємодії архетипних чинників: мови, середовища та діяльності, що творять національний образ ідеї. На підставі методики дизайнерського та проектно-морфологічного підходу, в контексті взаємодії онтологічного (ідеї) та екзистенційного (образу), розроблено теорію образотворення: її принципи та аспекти, що закладають основи нової світоглядної системи як синтезу науки, мистецтва, релігії, філософії та практики життєдіяльності.

Висвітлено проблеми та концепції сучасної західної аналітичної філософії мови. Розглянуто теорії Фреге, Рассела, Стросона, Доннелана, Остіна, Грайса, Серла.

Розкрито континуальну, унітронну та фізичну сутність вакууму. Розглянуто питання інтеграції двох теорій - образотворення та фізичного вакууму на шляху до створення фундаментального вчення про вакуум як композицію, взаємодії протокомпозиції та композиції. Описано метод пізнання фундаментальної даності на основі композиційного аналізу і синтезу, універсальна природа якого допомагає використовувати його також як метод проектування та дизайнерського програмування середовища життя людства. Висвітлено інверсійний вплив людини на матрицю вакууму.

Раскрыты континуальная, унитронная и физическая сущность вакуума. Рассмотрены вопросы интеграции двух теорий - образосозидания и физического вакуума на пути к созданию фундаментального учения о вакууме как композиции, взаимодействия протокомпозиции и композиции. Представлен метод познания фундаментальной данности на основе композиционных анализа и синтеза, универсальная природа которого позволяет использовать его также как метод проектирования и дизайнерского программирования среды жизни человечества. Изучено инверсионное влияние человека на матрицу вакуума.

Рассмотрены проблемы онтологического, гносеологического и методологического плана, связанные с определением объекта языкознания и смежных дисциплин, характера и способа лингвосемиотического и лингвофилософского познания. Изложены методики функционального и прагматического исследования языковой деятельности. Представлена авторская версия объединения функционализма и прагматизма в единое методологическое направление.

Рассмотрены проблема автора в антологическом аспекте, идеи ранних работ М.М.Бахтина. Охарактеризовано автора как субъект поэтического, превращенно-словесного бытия. Раскрыта роль эстетического автора (поэта) в разрешении конфликта абсолютного автора - слова.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю224.21 + Ш1в

Рубрики:

Філософські проблеми мови

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено содержание понятия гештальта как выражение феноменов самых различных областей. Обоснована возможность использования гештальта как некоторого способа познания мира, который оперативно присутствует в познавательных процессах человека, лежит в основе работы человеческого сознания. Изложены вопросы целостности, формирования гештальта, его личностного начала. Приведен пример философского гештальта. Предложены концепция трех миров Г.Сковороды, современные идеи виртуалистики, охарактеризован принцип симметрии П.Кюри. Раскрыта сущность философских понятий идеальной и проявленной форм, синергии, ретрофлексии, энергии сущности, смысла и симметрии, смысловой конструкции, символа как культурного феномена, символического и семиотического пространства, симметрии пространства.

Викладено питання етики та філософії діалогу у різних аспектах. Висвітлено етичну проблему людського спілкування на прикладі найважливіших підходів до неї в давній і сучасній філософській думці. Розкрито етичні аспекти концепцій М.Бубера, К.Ясперса, Ж.-П.Сартра, М.Бахтіна, Г.Батищева, Е.Левінаса та інших мислителів. Розглянуто співвідношення діалогу й екзистенціальної комунікації, відкритості іншим і власної ідентичності, "Другого" і "Третього" як особливих позицій у людських взаєминах, слова та мовчання, справедливості та любові. Показано першочергове значення морально-етичної проблематики спілкування для нашого сьогодення.

Изложены вопросы этики и философии диалога в разных аспектах. Освещена этическая проблема человеческого общения на примере наиболее важных подходов к ней в древней и современной философской мысли. Раскрыты этические аспекты концепций М.Бубера, К.Ясперса, Ж.-П.Сартра, М.Бахтина, Г.Батищева, Е.Левинаса ти других мыслителей. Рассмотрено соотношение категорий диалога и экзистенциональной коммуникации, открытости другим и собственной идентичности, "Второго" и "Третьего" как особых позиций в человеческих взаимоотношениях, слова и молчания, справедливости и любви. Показано первоочередное значение морально-этической проблематики общения в современных условиях.

Рассмотрен вопрос самопознания всей гуманитарной культуры, связанный с проблемой адекватного восприятия текстов с учетом связи с человеческим бытием и осмысления философией собственных суждений. Описаны внутренние механизмы формирования смысла текста, определены типы контекстов, на основе которых функционируют речевая практическая деятельность и способы понимания. Раскрыто содержание понятий знания, уровней осознания, тройственной структуры действительного сознания, мышления запредельного, истины и смысла, духа и духовности, действительности, реальности и существования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю224.2 + Э37-575.1

Рубрики:

Позначення. Сигнал. Знак. Символ

Християнство

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено найважливіші напрямки класичної та некласичних логіки, а також засади евристики як теорії творчого мислення. Розкрито різноманітні методологічні та евристичні функції логіки в пізнанні. Проведено логічний аналіз знання та запропоновано модель соціокультурної трансформацїї наукового знання.

Изложены наиболее важные направления классической и неклассических логик, а также основы эвристики как теории творческого мышления. Раскрыты разнообразные методологические и эвристические функции логики в познании. Проведен логический анализ знания и предложена модель социокультурной трансформации научного знания.

Освещены вопросы поиска в культуре объемных структурных единиц, репрезентирующих взаимоотношение между человеком и феноменом осознания им акта протекания собственного бытия как разверстки личностной экзистенции вокруг метафорической триады, Абсолютное - Я - Иное, которая реализуется в трех устойчивых структурных культурологических моделях: языческой мистерии, христианской литургии, западноевропейской опере.

Висвітлено соціально-філософські аспекти "дерева-символу". Проаналізовано символ дерева в поетичній творчості Лесі Українки, його роль у традиційній культурі українців, весільній обрядовій пісенності у регіональному аспекті. Розглянуто питання використання деревної рослинності у фітодизайні, ландшафтній архітектурі та озелененні. Описано механізм дії мінералізованої (пластової) води на сільськогосподарські рослини, декоративні властивості гідрофільних рослин, перспективних для озеленення водних екосистем урбанізованих територій. Розкрито ареалогічну структуру та визначено цінність інтродукції деревно-чагарникових видів рослин ботанічного саду Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського.

Освещены социально-философские аспекты "дерева-символа". Проанализирован символ дерева в поэтическом творчестве Л.Украинки, его роль в традиционной культуре украинцев, свадебной обрядовой песенности в региональном аспекте. Рассмотрены вопросы древесной растительности в фитодизайне, ландшафтной архитектуре и озеленении. Описаны механизм действия минерализированной (пластовой) воды на сельскохозяйственные растения, декоративные свойства гидрофильных растений, перспективных для озеленения водных экосистем урбанизированных территорий. Раскрыта ареологическая структура и определена ценность интродукции древесно-кустарниковых видов растений ботанического сада Таврического национального университета им. В.И.Вернадского.

Раскрыты сущность, истоки, роль (функции), структура, свойства и правовое обеспечение феномена символической реальности. Представлены результаты исследования интеллектуальной активности, творчества, информационного отношения как основных проявлений символической реальности, приведена характеристика науки, искусства и образования как ее форм (сегментов). Рассмотрен онтологический контекст символической реальности, в частности, условия постмодерна и глобализация. Показана роль игры, искушения, воображения и нюансов в механизме символического воздействия. Установлены правовые гарантии интеллектуальной свободы, приведено описание ее американской и европейской парадигм. Разработан проект международной конвенции о защите интеллектуальной свободы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.26 + Ю224.23

Рубрики:

Душа і тіло

Проблема символів у пізнанні

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю212.24 + Ю224.21 + Ш1в2:Ю

Рубрики:

Свідомість і мова

Філософські проблеми мови

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4ФРА)6-664 + Ю224.21

Рубрики:

Історія філософії

Філософські проблеми мови

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю224.21 + Ш100.4

Рубрики:

Філософські проблеми мови

Мова і свідомість. Мова і мислення

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано складний процес функціонування мови загалом та слова як її основи у соціальній генезі суспільства, зокрема на прикладі вивчення українських реалій за умов імперської залежності та тоталітаризму. Обгрунтовано значення слова як соціального агента суспільної свідомості, проаналізовано діалектику стосунків особи та суспільства, розглянуто їх варіанти. Досліджено взаємозв'язок слова та герментевтики тексту. Висвітлено раціональні та ірраціональні аспекти релігії як символічної форми, розкрито світське та сакральне сприйняття слова Біблії. Розглянуто функціональність біблійної символіки у сучасному контексті, розкрито значення слова у християнському культі. З'ясовано соціальний статус поета (письменника), досліджено особливості контакту у системі автор - твір - читач. Визначено роль слова в освіті й обгрунтовано можливості його використання як ефективного засобу виховання нових поколінь, висвітлено освітній потенціал творів красного письменства.

Проанализирован сложный процесс функционирования языка в целом и слова как его основы в социальной генезе общества, в частности на примере изучения украинских реалий в условиях имперской зависимости и тоталитаризма. Обосновано значение слова как социального агента общественного сознания, проанализирована диалектика отношений личности и общества, рассмотрены их варианты. Исследована взаимосвязь слова и герменевтики текста. Освещены рациональные и иррациональные аспекты религии как символической формы, раскрыто светское и сакральное постижение слова Библии. Рассмотрена функциональность библейской символики в современном контексте, раскрыто значения слова в христианском культе. Определен социальный статус поэта (писателя), исследованы особенности контакта в системе автор - произведение - читатель. Показана роль слова в образовании и обоснованы возможности его использования как эффективного средства воспитания новых поколений, освещен образовательный потенциал художественных произведений.

На основании обобщенного эмпирического метода Б.Лонергана, положения его философской концепции и идей русской гуманитарной мысли осуществлено исследование философско-прагматической, когнитивной и лингвистической парадигмы Сети Интернет. Освещены идеи лонергановской школы о синтезе философии, религии, науки, а также современные тенденции русской философии и филологии, направленные на комплексный, общенаучный подход к исследованиям.