Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)6-663.11 + Ю212.21

Рубрики:

Історія філософії

Мислення і буття. Свідомість і навколишній світ

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено ціннісні орієнтації, інтелектуально-творчі засади раціоналізму, екзистенціалізму, представлені у творчості відомих європейських філософів - Г.Башляра, Е.Касієра, К.Ясперса. Розглянуто філософію як спосіб духовного самовизначення людини в світі, проблеми буття, філософські альтернативи ХХ ст., напрямки активності людських шукань істини. Визначено історичний зміст фундаментальних понять філософії - інтелекту, розуму, знань, свободи. Вперше в педагогічній та творчій практиці наведено принцип розширення раціонального поля цивілізацій для простеження розвитку мислення в його різних формах, зокрема, як феномену вищого типу - сумарного еквівалента у спадку геніїв та індивідуальних прозрінь учених, які не належать до професіонального кола метафізиків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю212.21 + Ю3(0)6-661

Рубрики:

Мислення і буття. Свідомість і навколишній світ

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены принципиально новые для постнеклассической философии конструкции мышления, названные Ж.Делезом топологическими, применительно к феноменологическим системам Э.Гуссерля и М.Хайдеггера. Приведены данные относительно фактического обоснования мышления в концепции П.Рикера, а также смысла пространства встречи бытия и мышления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю212.21

Рубрики:

Мислення і буття. Свідомість і навколишній світ

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено содержание понятия гештальта как выражение феноменов самых различных областей. Обоснована возможность использования гештальта как некоторого способа познания мира, который оперативно присутствует в познавательных процессах человека, лежит в основе работы человеческого сознания. Изложены вопросы целостности, формирования гештальта, его личностного начала. Приведен пример философского гештальта. Предложены концепция трех миров Г.Сковороды, современные идеи виртуалистики, охарактеризован принцип симметрии П.Кюри. Раскрыта сущность философских понятий идеальной и проявленной форм, синергии, ретрофлексии, энергии сущности, смысла и симметрии, смысловой конструкции, символа как культурного феномена, символического и семиотического пространства, симметрии пространства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю212.21

Рубрики:

Мислення і буття. Свідомість і навколишній світ

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.12 + Ю212.21 + Ю812.271.2

Рубрики:

Образна специфіка літератури <теорія л-ри>

Мислення і буття. Свідомість і навколишній світ

Елементи та виражальні засоби художньої форми

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещена проблема мышления как органический процесс зарождения и развития мысли и как структуры языка соответственно природе её органики. Определены уровни бытия и существования, представленные в уровнях мышления и сознания, исходные логические конструкции как гены человеческого разума, аналогии и различия между принципами генотопической деятельности и деятельностью биологической клетки, архитектоника генотипа. Проанализированы условия существования человеческого генотипа и его виды, генотипические причинные отношения как источник самодвижения. Рассмотрена проблема соотношения языка и мышления как индивидуального и этнического.

Отмечено, что подведение онтологических оснований под все уровни сознания позволяет осуществить их демифологизацию и деантропоморфологизацию. В результате они становятся онтологическими понятиями, отражающими соответствующие уровни детализации отношения "быть", а уровни человеческого сознания оказываются просто частным случаем этих онтологических форм.

Дана взаимосвязь следующих трех сущностей друг с другом: объектов Бытия как онтологических сущностей, физических вещей как сущностей нашего мироздания и сознания человека как его развертывающегося отношения быть. Раскрыта сущность феномена Я и его осознания в мозгу человека.

Досліджено поняття гештальту в онтологічному ракурсі й обгрунтовано засади цього поняття у філософії. З'ясовано можливості його застосування у гуманітарних дослідженнях. Визначено домінантну тенденцію до динамічного вираження буттєвих інтенцій людської свідомості гештальтом свідомості, що відповідає назрілій потребі впровадження до поняттєвого апарату філософії більш транзитивних і цілісних понять. На підставі аналізу гегелівського підходу висвітлено основні аспекти та принципи поняття "гештальт", виявлено новітні тенденції щодо застосування цього поняття у сучасній феноменологічній думці, що дало змогу розглянути теорію обгрунтування цього концепту та виявити поняття як медологічний засіб для філософських (гуманітарних) наук.

Проаналізовано становлення проблеми людської комунікації та її подальший розвиток. Висвітлено основні положення комунікативної концепції К.Ясперса. Розглянуто філософські підходи до людської комунікації у Ю.Габермаса та К.-О.Апеля. Визначено структурні компоненти й особливості комунікативних концепцій цих мислителів. Наголошено на трансформації розуміння людської комунікації у німецькій філософії XX ст. (екзистенційний вимір комунікації у К.Ясперса та суспільних у Ю.Габермаса та К.-О.Апеля).

Здійснено філософсько-гносеологічний аналіз концепцій психічного в динаміці їх розвитку в період з XVIII до ХХ ст. Розроблено та обгрунтовано метод спектрального аналізу епістеми, що дозволив експлікувати її відносно рівнів свідомості суб'єкта та встановити відповідність між парадигмами наукового знання та характерною для кожної епістеми символічною матрицею. За структурну модель суб'єктів прийнято актуальну для сучасної психології метафору "свідомість як спектр". Зазначено, що експлікація сучасної епістеми за методом спектрального аналізу зробила можливим виявлення когерентності рівнів свідомості суб'єкта, історичних епістем і парадигм психології. Підтверджено висновок про те, що парадигми, які відносяться до різних типів епістем, не можуть бути співвіднесені методологічно, тому що вони виходять з суттєво різних когнітивних апріорі.

Досліджено актуальні та потенціальні репрезентації розуму та його самовизначення у полі культури. Проаналізовано рівні інтерпретації розуму, зумовлені соціокультурними контекстами. Розкрито постмодерністські стратегії критики розуму, які намагаються реабілітувати його шляхом заперечення метафізики та методами плюралізації й децентралізації раціональності. Розглянуто спроби самоствердження розуму за допомогою теорій раціонального обгрунтування. Виявлено, що базовим положенням постмодерністського гуманізму є критичне ставлення до сучасних стратегій і практик влади, актуалізація та реалізація конкретних гуманістичних проектів, заснованих на принципах демократії, прозорості та відкритості з урахуванням досвіду соціальних трансформацій. У контексті нового розуміння складових інтеркультурного дискурсу розкрито смислові інтенції розуму та його креативні контексти у різноманітних інформаційно-комунікативних програмах та інноваційних технологіях у культурі та освіті.

Досліджено проблему свідомості в апріорних структурах "життєвого світу", умови специфічно-унікального буття людини в реаліях духовно-культурних вимірів її існування. Розкрито суть свідомості у співвідношенні з поняттям "ментальність", де відбуваються активації суб'єктивного в об'єктивному, ірраціонального в раціональному, утворюючи феномен національної свідомості. Зазначено, що інтеракції духовного у національній свідомості визначають неповторний образ особистості й означення сенсу її власного соціального буття. Національну свідомість проаналізовано у виявленні екзистенційних вимірів буття шляхом аналізу національної ідеї, в якій формуються засади світоглядної орієнтації самовизначення особистості. Доведено, що національно свідома людина втілює національну ідею в перспеективу життя свого народу відповідно до загальнолюдських цінностей.

Розроблено філософську концепцію, яка полягає в ствердженні, що в різноманітних формах культури та мислення ідеальним підсумком їх розвитку є досягнення єдності між ними, формою втілення якої є смислова тотожність у спілкуванні людей, а також, ефективним для розуміння суті культури як реалізації можливостей олюднення буття, становлення гуманної дійсності на шляхах людиностверджуючого синтезу вже існуючої та створюваної природи є аналіз на підставі протиріччя людина - дійсність на відміну від традиційного осмислення суті у співвідношенні з явищем. Наведено ствердження, що культура не просто розвивається на базі постійного продукування її ідеалів і функціонує як ідеал творчої активності, а у їх єдності. Зазначено, що взаємодія ідеалів культури та культури як ідеалу трансформується змістом мислення як істинною формою її буття, коли на підставі його інтегративної спрямованості єдність у культурі стверджується як ідеал. У межах концепції наголошено: як істинна форма буття культури, мислення детермінує розуміння останньої як єдності творчості людини у її самотворчості; як феномен культури мислення утверджується на підставі виявлення та осмислення сенсу єдності та протиріччя з культурою, яка у статусі ініціюється його співбуттям; концептуалізація культури - інтеграція форм її буття на основі її істинної форми, що у свою чергу, сприяє існуванню людини та суспільства у формі її буття; ідеал мислення реалізується культурою мислення тою мірою, якою остання реалізується в формі єдності культури та людського буття.

Обгрунтовано філософсько-освітню методологію аналізу модернової жіночої ментальності як складової та механізму трансформації освітньої системи та всього суспільства. Визначено специфіку модернової жіночої ментальності у контексті освітньої методології її становлення як духовно-практичну форму жіночої самосвідомості, що акумулює в собі позитивний культурнобіосоціальний потенціал традиційних (фемінних) і модерних (феміністських) цінностей, і реалізує його на основі усвідомленого вибору за умов певного соціокультурно-освітнього простору. Дослідження дозволяє систематизувати методологічні та концептуальні засади становлення гендерно рівної освіти в Україні, а також проектування модернізаційних змін у вітчизняній системі освіти на основі врахування особливостей навчання жінок, адаптуючи освітню діяльність до існуючих європейських і світових стандартів гендерної рівності.

З позиції екзистенціалістського розуміння людини та її буття проаналізовано абсурд і парадокс, які виступають модусами адогматичного мислення. Таке мислення веде до принципового перегляду ролі розуму. І Кіркегор і Шестов у своїх концепціях проголошують абсурд і парадокс межею мислення. Абсурд стає тим "буревієм" розуму, який потребує від нього нових уявлень, виходячи за межі можливого та звичайного. Парадокс же полягає в тому, що розум має змінювати сам себе, виводячи мислення на трансцендентне, яке є шляхом пошуку парадоксів і намагання розуму подолати межі ірраціонального.

Исследованы проблемы взаимоотношения мироздания и человека в контексте стратегии квантового мышления, которая начинает входить в общественное сознание. Отмечено, что квантовое мышление может выступать в роли концептуально-методологического ориентира объективности объяснения и описания квантово-физической реальности, а также позволяет раскрыть сущность взаимоподобных процессов, которые происходят в разных формах движения материи: социальной, биологической, химической, нейрофизиологической и т.д.