Розглядаються особливості соціокультурних явищ доби модерну під кутом співвідношення традицій та новацій. Аналізуються сучасні теорії розвитку культури європейських країн та специфіка культуротворчих процесів доби модерну. Підкреслюється, що запропонована схема розуміння суспільства початку ХХ ст. дає можливість поглибити розуміння змісту та напрямів розвитку культури зазначеної доби як найбільш адекватного виразу суті й духу соціуму.

Проведено историко-литературное исследование, которое посвящено проблемам модернизма и постмодернизма. Освещены закономерности извечного коловращения. Рассмотрено явление космогонии, которая изначально и в целом определяет движение искусств, культуры. Приведен анализ постмодернистских романов.

Рассмотрены различные аспекты теории и истории литературы, искусства, особенности современного художественного мышления, психологии творчеста на рубеже ХІХ - ХХ вв. Проанализированы парадоксальные тенденции в развитии культуры ХХ в., роль и место поэзии в жизни современного мира, а также проблема синтеза слова и зрительного образа в современном театре и на телевидении. Особое внимание уделено раскрытию роли Б.Чичибабина и И.Бродского в развитии русской поэзии конца ХХ в.

Рассматриваются закономерности формирования визуального образа в пластическом мышлении и создания на его основе изображения. На большом историческом материале моделируется пластическое отношение художника к изображаемому им миру как интеллектуальная способность и как образотворческая деятельность. Выделяется его конструктивный элемент - "маска". Исследуется ее структура и функции в канонической и неканонической системах художественной деятельности. Делается вывод о социально-культурной соотнесенности двух-вербальной и иконической -знаковых систем как механизме создания, сохранения и трансляции во времени пластического образа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ100.22 + Ю812.28

Рубрики:

Творчий метод, стилі, напрями в образотворчому мистецтві

Художній метод

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено універсально-культурну структуру художнього тексту. Доведено, що ця структура визначається базовими формами світовідношення, які в культурі трансформуються в її універсалії. Дано оригінальне визначення культури як засобу ствердження життя. Виявлено, що її універсаліями виступають категорії граничних підставин та відповідні до базових форм підтримки життя світоглядні "коди". На прикладі збірника новел Маргарити Наварської "Гептамерон" виявлено "априорну" універсально-світоглядну структуру новели та на підставі розроблених методик реконструйовано відсутні у ньому сюжети.

Наведено результати комплексного дослідження творів мистецтв: літератури та живопису. Детально проаналізовано творчість А.П.Чехова та його сучасників - митців, естетичні погляди яких збігалися з поглядами письменника.

Осмислено художнє осягнення реалій суспільного життя, в якому визначальна роль належить суб'єктивності поета чи письменника. Проаналізовано творчий акт, в якому задіяно свідомі та підсвідомі, раціональні та ірраціональні, почуттєві та розумові властивості митця слова, що в результаті породжує таке духовне явище, як художній твір. Зроблено спробу дослідити джерела та чинники процесу художнього осмислення соціально-культурних реалій.

Аналізується проблема інтонації у гносеологічному аспекті. На основі музичної інтонаційної моделі зроблено спробу розширити рамки вживання поняття "інтонація" як структурної особливості усіх видів мистецтва. Інтонація трактується як глибинний смисл мистецької інформації, що пізнається не раціональним шляхом і водночас є способом пізнання та засобом передачі інформації.

Аналізується проблема засобів та методів позараціонального структурування інформації. Жанр розглядається як базовий структурний елемент, який визначає основні світоглядні параметри соціально-психологічного виявлення людини. Показано сутність жанру, параметри жанрового мислення. Висвітлюється соціальна прагматика жанровості, проблема якості, кількості та мінливості інораціональної інформації. Описуються художні образи основних ідей дослідження, інораціональні перетворення інформації, традиції та перспективи культури, здійснений інораціональний погляд на проблему постмодернізму.

Розглянуто питання категорійно-понятійного апарату, філософії мистецтва, проблеми художньої творчості та обдарованості, створення та сприйняття художнього образу на прикладах філософсько-естетичних учень А.Шопенгауера, Р.Вагнера, Ф.Ніцше. Особливу увагу приділено музичному виду мистецтва, яке відігравало значну роль та займало важливе місце в світоглядних концепціях представників ірраціоналістичної естетики XIX ст.

Розглянуто питання співвідношення теорії мови та теорії мистецтва як формалізації поняття "живописний аналог культурного концепту", його матеріально-духовної паралелі, алоконцепту, а також здійснено спробу визначити інтерпретанту естетичного знаку у контексті семіотики культури, мови та мистецтва.

Рассмотрен вопрос общности теории языка и теории искусства в плане формализации понятия "живописный аналог культурного концепта", понимаемый как его материально-духовная параллель или алоконцепт, а также осуществлена попытка определения интерпретанты эстетического знака в контексте семиотики культуры, языка и искусства.

In the article the idea of picturesque clone cultural concepts is esteemed and the attempt implements to give him formal definition.

Проаналізовано питання орнаментального мистецтва як засобу комунікації та носія інформації, а також розуміння його художнього змісту як складної полісемантичної комунікативно-інформаційної системи. Ключовими моментами цієї проблеми є аналіз основних компонентів орнаменту та дослідження особливостей орнаментального мистецького доробку.

Проанализирован вопрос орнаментального искусства как средства коммуникации и источника информации, понимание его художественного смысла как сложной полисемантической коммуникативно-информационной системы. Основными моментами рассматриваемой проблемы становятся анализируемые главные компоненты построения орнамента, а также исследование особенностей наследия орнаментального искусства.

For a public consideration is proposed the scientific article that's made out the analysis of ornamentation Arts question that is considered as means of the communication and a source of information. Ornament is considered in its turn as a complicatedmulti-semantically found out system with originally deep and composed hardly artistic sense. There're main components of constructed scheme of ornaments, and also characteristics of its art is looked though in the proposed article. The question is touched by author is coming out as a really actual because of deep interest to the problematic topic of information showed out by sociality.

Висвітлено проблему формування національного стилю як полістилістичного та ігрового. Проаналізовано світоглядні метаморфози європейської культури. Визначено стильові домінанти видовищної та драматичної культури з найдавніших часів до XVIII ст., зокрема, дохристиянських часів, періоду Київської Русі, доби середньовіччя, Відродження та Козаччини, періодів Гетьманщини та західноєвропейського рококо.

Освещена проблема формирования национального стиля как полистилистического и игрового. Проанализированы мировоззренческие метаморфозы европейской культуры. Определены стилевые доминанты зрелищной и драматической культуры с древнейших времен до XVIII ст., в частности, дохристианских времен, периода Киевской Руси, эпох средневековья, Возрождения и Казачества, периодов Гетманщины и западноевропейского рококко.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю812.282.24 + Ш400.221.4

Рубрики:

Романтизм

Романтизм <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы оркестровый стиль и стилевая функция тембра, национальная природа стилеобразования в первых русских симфониях. Освещена проблема авторского стиля в современной музыке. Изучены взаимодействие элементов стиля композиторов ХХ ст., неофольклоризм как фактор обновления стиля в музыке ХХ ст., закономерности исполнительской организации музыкальной архитектоники. Рассмотрены вопросы стилистических модификаций фортепианной аппликатуры, национального генезиса стилевых особенностей артикуляции в фортепианных произведениях венских классиков.

На підставі останніх досягнень сучасних вчених (представників гуманітарних, природничих наук), а також релігійних, духовно-езотеричних філософських джерел розглянуто феномен інтуїції як форму духовного пізнання та самопізнання, професійної самореалізації. Описано психічні механізми інтуїтивного процесу, розкрито умови розвитку інтуїтивних можливостей особистості.

На основе последних достижений современных ученых (представителей гуманитарных, естественных наук), а также религиозных, духовно-эзотерических философских источников рассмотрен феномен интуиции как форма духовного познания и самопознания, профессиональной самореализации. Описаны психические механизмы интуитивного процесса, раскрыты условия интуитивных возможностей личности.

Розглянуто специфіку конфлікту в сучасному мистецтві, висвітлено співвідношення структури різних типів конфліктів у відповідних жанрах мистецтва.

Проаналізовано художню творчість як чинник формування видової специфіки мистецтва. Розглянуто широке коло проблем художньої творчості на підгрунті дослідження творчих біографій видатних митців минулого та сучасності: Леонардо да Вінчі, У.Шекспіра, Т.Шевченка, Е.Золя, О.Довженка, Л.Вісконті та ін.

Наголошено, що суттєві зміни способів естетичного сприйняття у добу постмодерну обумовлюють необхідність розгляду метафори візуального мислення у контексті культурно-історичного підходу.

Акцентировано, что существенные изменения способов эстетического восприятия в эпоху постмодернизма обусловливают необходимость рассмотрения метафоры визуального мышления в контексте культурно-исторического подхода.

Essential changes of ways of aesthetic perception in epoch of a postmodernism cause necessity of consideration of a metaphor of visual thinking for a context of the cultural - historical approach.