Досліджено особливості культури XIX ст., розглянуто проблеми художнього синтезу, суб'єктивізму, соціальних конфліктів, літературоцентризму, європоцентризму, перманентності культуротворення, формування гуманітарного та соціального знання у лінгвістиці. Висвітлено питання психології та економіки. Значну увагу приділено природничонауковій революції у біології, хімії та геології, відкриттю електромагнетизму, створенню хвильової, статистичної та квантової механіки, виникненню векторного та матричного числення.

Висвітлено основні етапи розвитку романтизму. Досліджено художні риси романтичного стилю в українській прозі першої половини XX ст. Значну увагу приділено еволюції романтичного стилю у прозі 40 - 80-х рр. XX ст., зокрема, псевдоромантиці у літературі соціалістичного реалізму. Детально проаналізовано творчість українських письменників-романтиків: О.Довженка, О.Гончара, С.Васильченка, Г.Косинки, І.Дніпровського та ін., а також типологічні явища у зарубіжних літературах.

На основе анализа существенных историко-философских сдвигов в Англии в конце XVIII в. и в сопоставлении с общим западноевропейским романтическим процессом рассмотрены вопросы отражения и модификации романтических мифологем, связанные с темой демонизма, в творчестве Годвина. Освещены истоки и тенденции развития в романтизме образа "демонического героя", генезис понятий "красоты зла" и "деформации", а также их воплощение в произведениях английских романтиков.

Подається теорія тематичної будови творів Т.Шевченка, П.Куліша, М.Костомарова, А.Могильницького та інших українських романтиків. Розглянуто основні аспекти історіографії українського романтизму в цілому. Проаналізовано поліфункціональність романтичного тематичного поля. Висвітлено тему і мотив як форми кодування сутнісного, а також романтичну концепцію особистості. Зроблено висновок, що теогонічна образність в системі українського романтизму мала велике значення для наступних епох становлення української літератури. Романтики спромоглись не тільки талановито висвітлити ранні етапи становлення Християнства, але спроектувати його на сучасний їм стан суспільства з метою відшукати істинні шляхи розвитку українського народу. Цій меті вони підпорядкували всі свої художні одкровення.

Освещены проблемы развития русской литературной сказки первой половины ХІХ в., особенности авторской сказки, проанализированы её взаимосвязь с устным народным творчеством и ведущими жанрами романтической литературы, место в литературном процессе. Приведены художественно-эстетические характеристики романтизма как целостной системы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю812.282.24 + Ш400.221.4

Рубрики:

Романтизм

Романтизм <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі узагальнення історико-архівних, літературних джерел висвітлено особливості філософських ідей українського романтизму, проаналізовано етапи його розвитку. Обгрунтовано теоретичні та історико-національні засади україноцентризму літераторів і вчених П.Куліша та М.Костомарова.

На основе обобщения историко-архивных, литературных источников освещены особенности философских идей украинского романтизма, проанализированы этапы его развития. Обоснованы теоретические и историко-национальные основы украиноцентризма литератов и ученых П.Кулиша и М.Костомарова.

Розглянуто романтизм як літературний напрям, а також його ознаки, зв'язок із філософією та історією культури. Охарактеризовано творчість видатних представників романтизму - Г.Гейне, Дж.Г.Байрона, А.Міцкевича, Г.Лонгфелло, проаналізовано їх твори в оригіналах і перекладах. Наведено спадщину поетів у вигляді естетичних маніфестів, спогадів, оцінок сучасників, діячів культури та літературознаців.

Рассмотрены романтизм как литературное направление, а также его признаки, связь с философией и историей культуры. Охарактеризовано творчество выдающихся представителей романтизма - Г.Гейне, Дж. Г.Байрона, Г.Лонгфелло, проанализированы их произведения в оригиналах и переводах. Представлено наследие поэтов в виде эстетических манифестов, воспоминаний, оценок современников, деятелей культуры и литературоведов.

Проаналізовано творчість польських поетів ХІХ ст., які тематикою своїх творів сформували так звану "українську школу" в польському романтизмі. Охарактеризовано твори поета Т.Падури, висвітлено його місце в українському історично-культурному процесі, проаналізовано його ставлення до України та її нації. Розглянуто життєвий шлях і творчу діяльність польского літератора М.А.Грабовського, висвітлено його зв'язки з П.О.Кулішем. Охарактеризовано поему С.Гощинського "Канівський замок". Наведено розмову з письменником Р.Іванчуком щодо культурних зв'язків поляків і українців.

Проанализировано творчество польских поэтов ХІХ ст., сформировавших тематикой своих произведений так называемую "украинскую школу" в польском романтизме. Охарактеризованы произведения поэта Т.Падуры, освещено его место в украинском историко-культурном процессе, проанализировано его отношение к Украине и ее нации. Рассмотрены жизненный путь и творческая деятельность польского литератора М.А.Грабовского, а также его связи с П.А.Кулишом. Охарактеризована поэма С.Гощинского "Каневский замок". Приведена беседа с писателем Р.Иванчуком о культурных связях поляков и украинцев.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.221.4

Рубрики:

Романтизм <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльний аналіз явищ англійської та української романтичної поезії, які вміщено до контексту преромантичного етапу романтизму, народно-фольклорної, історико-поетичної та байронічної течій. Виявлено типологічні збіги та розходження між англійськими та українськими преромантичними фольклорно-літературними збірниками давньої поезії, поетичними містифікаціями та стилізаціями, романтичними баладами та піснями, історико-романтичними поемами. Дістала подальшого розвитку проблема українського байронізму як специфічного літературного явища, зумовленого суспільно-історичними умовами та індивідуально-авторськими моментами. Подано характеристику трансформацій байронічної поеми, байронічного героя та байронічних ліричних мотивів українськими поетами-романтиками. З'ясовано специфіку орієнталізму англійської та української романтичної поезії.

Досліджено містичні символи як художній компонент поетики романтизму. Запропоновано системний аналіз вихідних, містичних символів, що, на відміну від похідних, первинні та розвивають із себе низку значеннєвих асоціацій, створюваних художником слова романтичної епохи, яка визначає ці містичні символи з урахуванням колективно-несвідомих інтересів, спрямованих на чуттєвість. Виділено особливості використання автором містичної символіки у контексті й інтертекстуальних зв'язках, що має не тільки цільову настанову в системі поетичних образів, але і ритуальну у світорозумінні ліричного героя. Розкрито причини звернення поетів-романтиків до містичної символіки, пов'язані з містичними вченнями та масонськими школами в Росії ХІХ ст.

Досліджено типологію українського та грузинського романтизму; проведено комплексний аналіз способів вираження авторської свідомості-чуттєвості в поезії О. Чавчавадзе, Г. Орбеліані, В. Орбеліані, Н. Бараташвілі, Л. Боровиковського, М. Костомарова, В. Забіли, М. Петренка, М. Шашкевича, Т. Шевченка та ін. Розглянуто художні візії історичного минулого, діалог із природою, естетику духовності інтимної лірики українських і грузинських романтиків. Розглянуто художню спадщину Т. Шевченка та Н. Бараташвілі в інтертексті світового романтизму, а також рецепції творчості грузинських романтиків українськими інтерпретаторами.

Проведено комплексне дослідження функціональності сновидінь у поетиці романтизму на матеріалі різних національних літератур (німецької, польської, української, австрійської, чеської та англійської). Протежено характерні тенденції відтворення ониричного світу у контексті вивчення споріднених естетико-філософських питань про роль несвідомого у романтичній концепції мистецтва. Запропоновано класифікацію сновидінь як структурних одиниць твору з урахуванням їх жанрової та родової специфіки. З'ясовано функціональні можливості сновидіння на різних рівнях часо-просторової організації твору - в сюжетному, авторському та соціально-історичному хронотопах. В науковий обіг введено схеми Н.Копистянської з метою теоретичного дослідження проблеми художнього часу і простору та для практичного вибіркового застосування до аналізу творів, продемонстровано їх практичні можливості як методології на конкретному матеріалі наукової роботи. Зроблено спробу осмислення проблем сновидіння у психологічному, філософському та культурологічному аспектах.

Здійснено порівняльно-типологічний аналіз неоромантизму Йосано Акіко, Лесі Українки та Уїли Кесер. Висвітлено феміністичний аспект їх творчості (способи відображення художньої дихотомії "тілесність - екзистенційність", своєрідність фітосимволіки, музикальність тропів, особливості тематики та структури художніх творів). Розглянуто специфіку формування часопростору, зокрема міфологічний і біографічний хронотопи Уїли Кесер, історико-універсальний часопростір Лесі Українки та синкретичний - у творах Йосано Акіко.

Проведено імагологічне дослідження місця і ролі романтичної літератури та митця у процесі формування національної ідентичності в постколоніальному аспекті. Досліджено мовну та релігійну складові національної ідентичності, висвітлено ставлення кожного з поетів до влади, офіційної ідеології, Петербурга (підкреслено амбівалентні погляди Шевченка щодо цього міста), Російської імперії. Проаналізовано образи "свого" та "чужого" у поетичній творчості митців. Визначено спільність і своєрідність у репрезентації Сходу поетами, з'ясовано їх погляди на особистий та національний месіанізм, виявлено відмінності у реалізації концепції нації на підставі вивчення процесу формування літературного національного міфу у творах А.Міцкевича та О.Пушкіна.

Досліджено романтичну іронію, яка, усуваючи зі свого поля поняття істини та перетворюючи в істину "безкінечне заперечення", є своєрідною "грою у світ". В естетичному дискурсі романтизму романтична іронія формує особливий тип світовідношення, пов'язаний з деструктивно-руйнівними тенденціями та окреслений у філософській творчості Ф. Шлегеля, Гете, Гельдерліна, Новаліса, Т. Кьопке та ін.

Проаналізовано онтологію естетичного в романтизмі та її виховний вплив на особистість. Романтизм представлено як загальнокультурний рух, а не лише напрям чи стиль, оскільки вже у ХІХ ст. з'явилися поняття "економічний романтизм", "романтичні тенденції у філософії", "романтичні ілюзії" у соціалізмі. Відзначено, що знаком світосприйняття романтиків став пошук втраченої гармонії, цілісності буття творчої людини, що романтики зробили великий внесок у розвиток художнього психологізму. Підсумовано, що разом із художніми відкриттями французького класицизму та доби Просвітництва романтизм - спадкоємець кращих традицій літератури минулого, він сприяв досягненням мистецтва критичного реалізму, магічного реалізму, неоготики, різновидам модернізму, тоді як естетична теорія німецької класичної філософії сприяла збереженню царини естетичного як самодостатньої у добу численних модернізацій, завдяки чому ця царина і сьогодні виступає як один з надійних критеріїв людиномірності.

Проанализирована онтология эстетического в романтизме и его воспитательное воздействие на личность. Романтизм представлен как общекультурное движение, поскольку уже в XIX в. появились понятия "экономический романтизм", "романтические тенденции в философии", "романтические иллюзии" в социализме. Отмечено, что знаком мировосприятия романтиков стал поиск утраченной гармонии, целостности бытия творческого человека, что романтики сделали большой вклад в развитие художественного психологизма. Подытожено, что вместе с художественными открытиями французского классицизма и эпохи Просвещения романтизм - наследник лучших традиций литературы прошлого, он способствовал достижениям искусства критического реализма, магического реализма, неоготики, разновидностям модернизма, тогда как эстетическая теория немецкой классической философии способствовала сохранению сферы эстетического, благодаря чему эта сфера и сегодня выступает как один из надежных критериев человекомерности.

The article analyzes the ontology of aesthetic in Romanticism and its educational influence on personality.

Проаналізовано проблему розвитку українського романтизму як частини світового, визначено основні риси романтичної поезії в період її становлення.

Проанализирована проблема развития украинского романтизма как части мирового, определены основные черты романтической поэзии в период её становления.

The paper addresses the issue of the development of the Ukrainian Romanticism as a part of the word one and defines the main features of the romantic poetry at the period of its development.

Визначено складові імагологічної парадигми. Наведено дефініції нововведених термінів ''імагологічна позиція (імагопозиція)'', ''геокультурне імаго'', ''декораційне імаго'', ''імагемосемантика'' . Розкрито зміст понять ''імагологічна парадигма'', ''національний імідж Романтизованого Східного'', ''імагологічна точка зору'', ''імагопоетика''. Вивчено паломницьку, мандрівну, наукову, невільницьку імагопозиції щодо Східного та відповідні моделі орієнталізації Східного. Виявлено ключові імагеми таких варіантів геокультурного імаго Романтизованого Східного, як Єгипетське, Індійське, Кримське та Степове. Досліджено декораційні імаго: ''умовне'', ''казково-міфологічне'', ''алегорично-символічне'', ''інтерпретаційне''. Описано ''східний характер'' єгиптян і кримських татар, виокремлюючи стрижневі етнографічно-антропологічні імагеми. Висвітлено основну фемінну імагемосемантику (''невільниця'' та ''фаворитка'') англійського, російського та українського Романтизованого Гаремного. З'ясовано типологічні схожості й відмінності між західноєвропейською (англійською, французькою, німецькою) й східноєвропейською (російською, українською, польською) моделями романтичного орієнталізму.