Індекс рубрикатора НБУВ: Ю212.2

Рубрики:

Філософське вчення про дух, свідомість і мислення

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено онтологію духовного. Визначено поняття духовного в системі фундаментальних теологічних, філософських і психологічних понять. Досліджено проблему духовності особистості у різних філософських течіях і психології. Розглянуто християнську духовність. Проаналізовано онтологію гріха. Розкрито умови становлення духовного потенціалу людини.

Рассмотрены сущность и границы трансцендентальной онтологии, кризис классических рациональных онтологий мышления, процесс трансформации рациональности, сущность коммуникативной онтологии. Проанализированы топология постнеклассического сознания, феноменология движущихся наук, место деконструктивизма в поле топологического мышления.

Робота присвячена аналізу головних функцій мови як світо- й людинотворчого духовного феномена. Мова розглядається також як виразник і головний засіб індивідуалізації та соціалізації людини, духовної природи світу, як фактор становлення народу, як знакова й значуща система відображення духовно-практичної взаємодії людини і народу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю212.2

Рубрики:

Філософське вчення про дух, свідомість і мислення

Шифр НБУВ: Ж69089 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядається теоретичне і практичне значення проблеми операційних структур мислительної діяльності, окреслюється стан проблеми в психолого-педагогічній літературі. Висвітлюються результати природнього експерименту формування операційних структур мислення як складових дії систематизації, визначено рівень сформованості операцій систематизації, структуру операційного алгоритму дії систематизації, особливості його формування. Встановлено залежність росту систематизації від методів навчання, поетапного формування окремих операцій, ілюструється вікова динаміка.

Осуществлена попытка россмотреть Жизнь как саморазвивающуюся систему космического порядка, несущую в себе его Смысл. Развертывание содержания Смысла, его энергия проявляются в качестве Сознания, оформляющего себя как Язык. Предложена соответствующая трактовка природы Языка. Развитие Жизни, ее Смысла, Сознания, Языка описано взаимодействием определенных энергетических полей. Они образуют также и генотип сознания - неповторимую форму сознательной деятельности человеческого индивида. Рассмотрена структура генотипической деятельности.

Рассмотрено содержание социального управления и личностного самоуправления. На основе изучения мифологических представлений, философских школ Древнего Востока, Древней Греции проанализированы истоки становления философских основ управления, поиск ими путей гармонизации социального управления и личностного самоуправления.

Проанализированы направления развития идей Д.А.Жданова о происхождении, сущности и социальных функциях сознания. Рассмотрены особенности сознания и семиотической реальности. Охарактеризованы вопросы топики сознания и общественного пространства (социологические аспекты).

Впервые в мировой философии обоснован общий знаменатель различных способностей человека - чистый ум. Освещена теория чистого ума, составляющими которой являются философские труды по мышлению (Анаксагора, Аристотеля, Оккама, Декарта, Спинозы, Дж.Локка, Г.-В.Лейбница), поэзия Гомера и Т.Шевченко, а также Библия. Доказано, что чистый ум в культуре цивилизации функционирует с помощью процесса катарсиса (очищения), раскрыта тайна данного явления, которую безуспешно пытались постичь Г.Э.Лессинг и И.В.Гете. Обоснована мысль, что необходимым условием жизнедеятельности человечества является овладение им теорией чистого ума.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)6-663.11 + Ю212.21

Рубрики:

Історія філософії

Мислення і буття. Свідомість і навколишній світ

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження особливостей функціонування мови у контексті філософської рефлексії. Обгрунтовано змістову єдність мови та мислення, визначено філологічну сутність монотеїстичних релігій (буддизму, ісламу та християнства). Проаналізовано релігійні тексти Старого та Нового Завітів, максими буддизму, Коран, основні теоретичні положення представників патристики, давньокитайської, античної, давньоіндійської, середньовічної, новочасної та класичної німецької філософії. Розглянуто питання відображення функціонального призначення мови в найвизначніших світових історико-філософських концепціях.

Проведено исследование особенностей функционирования языка в контексте философской рефлексии. Обосновано содержательное единство языка и мышления, определена филологическая сущность монотеистических религий (буддзима, ислама и християнства). Проанализированы религиозные тексты Старого и Нового Заветов, максимы буддизма, Коран, основные теоретические положения представителей патристики, давнекитайской, древнеиндийской, античной, средневековой, классической немецкой философии, а такоже основных философских учений Нового времени. Рассмотрены вопросы отображения функционального назначения языка в наиболее значительных мировых историко-философских концепциях.

Висвітлено ціннісні орієнтації, інтелектуально-творчі засади раціоналізму, екзистенціалізму, представлені у творчості відомих європейських філософів - Г.Башляра, Е.Касієра, К.Ясперса. Розглянуто філософію як спосіб духовного самовизначення людини в світі, проблеми буття, філософські альтернативи ХХ ст., напрямки активності людських шукань істини. Визначено історичний зміст фундаментальних понять філософії - інтелекту, розуму, знань, свободи. Вперше в педагогічній та творчій практиці наведено принцип розширення раціонального поля цивілізацій для простеження розвитку мислення в його різних формах, зокрема, як феномену вищого типу - сумарного еквівалента у спадку геніїв та індивідуальних прозрінь учених, які не належать до професіонального кола метафізиків.

Впервые представлена развернутая картина метатеории сознания как методологии культуры постмодерна. Приведен синтез методологий сознания-феномена и сознания-категории. Охарактеризован миф как первичная систематизация сознательного опыта. Проанализирована метатеоретическая структура как способ описания вторичной систематизации опыта сознания. Доказано, что сознание, как форма культуры, является мифом, а также с учетом позиций особенностей современной культуры представляет собой категориально-феноменальное единство и не может выступать центром традиционного субъект-объектного исследования. Доказан постмодернистский характер метатеории сознания.

Розглянуто духовність як складову ідеального світу, в контексті основної філософської проблематики. Описано специфіку методів дослідження духовності, структурної організації людини як системи, наведено сучасні уявлення про людську сутність. Розкрито духовні витоки людської активності. Проаналізовано взаємодію світогляду та духовності в ідеальному. Висвітлено історію виникнення, розвитку та трансформацій духовності, особливості логічного моделювання процесу її формування, взаємодію основних складових психіки в історії розвитку духовного світу людини, свідомості та релігійної віри у духовному прогресі людства, витоки та характерні риси української духовності, її структуру.

Рассмотрена духовность как составляющая идеального мира, в контексте основной философской проблематики. Описаны специфика методов исследования духовности, структурной организации человека как системы, приведены современные представления о человеческой сущности. Раскрыты духовные истоки человеческой активности. Проанализировано взаимодействие мировоззрения и духовности в идеальном. Освещены история возникновения, развития и трансформаций духовности, особенности логического моделирования процесса ее формирования, взаимодействие основных составляющих психики в истории развития духовного мира человека, сознания и религиозной веры в духовном прогрессе человечества, истоки и характерные черты украинской духовности, ее структура.

Розглянуто свідомість як універсальне явище Всесвіту. Представлено людину як сукупність тіл, багатовимірну структуру, пов'язану з інформаційним полем Всесвіту.

Рассмотрены сознание как универсальное явление Вселенной, человек как совокупность тел, многомерная структура, связанная с информационным полем Вселенной.

Consciousness - universal appearance of the universe. The man as a population of skew fields, many-dimensional frame connected to an information field by the universe.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю212.21 + Ю3(0)6-661

Рубрики:

Мислення і буття. Свідомість і навколишній світ

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены вопросы метатеории сознания, рассмотрена культура как пространство возможностей превращения опыта сознания. Показано, что основанием культуры является миф, а все опыты выстраивания культурологического знания как системы оказываются опытами мифологии или "мифо-логики". Рассмотрены мифический статус субъекта и объекта культуры, структура мифического знания, единство вещи, имени и тела в структуре опыта мифа. Установлена историко-философская закономерность становления метатеории и философии мифа, исследованы мифическое основание и отдельные сферы мифизации культуры постмодерна.

Рассмотрены принципиально новые для постнеклассической философии конструкции мышления, названные Ж.Делезом топологическими, применительно к феноменологическим системам Э.Гуссерля и М.Хайдеггера. Приведены данные относительно фактического обоснования мышления в концепции П.Рикера, а также смысла пространства встречи бытия и мышления.

Рассмотрены проблема автора в антологическом аспекте, идеи ранних работ М.М.Бахтина. Охарактеризовано автора как субъект поэтического, превращенно-словесного бытия. Раскрыта роль эстетического автора (поэта) в разрешении конфликта абсолютного автора - слова.