Робота присвячена комплексному аналізу механізму функціонування генези духовної культури як суспільного феномена. Здійснено поділ видів спадкоємності в духовній культурі, визначені та проаналізовані її форми та засоби. Особлива увага приділяється проблемам розвитку духовної культури в сучасний період. Виокремлюються основні теоретико-методологічні засади державного управління культурою в умовах становлення української державності. Проаналізовано діяльність деяких основних державних інститутів та органів в Україні, метою яких має бути розробка та реалізація державної культурної політики - Міністерства культури та мистецтв України, Міністерства освіти України, Державного комітету інформаційної політики України тощо. Підкреслюється, що культурна спадщина визначається як своєрідна сукупність засобів спадкоємності, що сприяють безпосередньому спілкуванню людини з надбаннями культури, накопиченими протягом всього існування людства.

Представлено многообразие мира диалога как универсального свойства мышления новых типов текстов. Исследованы проблемы общения и разобщенности в русской драматургии 90-х годов ХХ ст., проблемы соотнесенности и функционирования современных социолектов (социальный, когнитивный и внутрилингвистический аспекты), некоторые проблемы современной студенческой речи (дана характеристика лингво-культурной ситуации), коммуникации в интернет-культуре. Освещены стиледифференцирующие свойства перфекта (по материалам английского языка). Приведены особенности функционирования глаголов желания в английском и украинском языках, диалога в психотерапевтической работе с учащейся молодежью.

Рассмотрены некоторые особенности лингво-культурологической информативности терминологических образований в русском и украинском языках, роль экстралингвистических факторов в формировании структуры современного официально-делового стиля восточнославянских языков, инновации общественно-политического характера в аспекте культуры речи. Охарактеризованы некоторые типологические черты текстов малых форм фольклора с комическими элементами, социально-культурный аспект языка рекламных текстов. Проанализированы языковые особенности сатирической модели мира, рекламные объявления в периодической печати как отражение уровня культуры в Украине.

Розглянуто підхід до лінгвокраїнознавства як до вивчення кумулятивної функції мови, що виступає як сховище та засіб передачі позамовного колективного досвіду.

Розглянуто проблеми сугестивної лінгвістики та міфопоетики. Проаналізовано міфологічну роль і сугестивні функції жіночих образів телепрограми "СВ - шоу". Встановлено високий ступінь сугестивності телетексту передачі. Визначено, що в жанрі телетексту відбувається актуалізація категоріального архетипу матріархічності.

Досліджено мову у нерозривному зв'язку з трансцендентним буттям людини. Мову розглянуто як невід'ємну частину даного буття, сферу душі людини, що відображає навколишній світ, формує систему духовного життя людини. Сформовано нове розуміння мови на основі поєднання лінгвістики, філософії та теології, а також доведено, що мова пов'язує духовну та матеріальну сутності нації, поєднує їх в одну систему національного буття.

Робота присвячена аналізу головних функцій мови як світо- й людинотворчого духовного феномена. Мова розглядається також як виразник і головний засіб індивідуалізації та соціалізації людини, духовної природи світу, як фактор становлення народу, як знакова й значуща система відображення духовно-практичної взаємодії людини і народу.

Рассмотрены значение поэтического текста в вокально-исполнительной деятельности как вида художественного творчества, современный драматургический персонаж в речевом исполнении, дефиниция глагола в специальной литературе. Освещены структурно-семантические и функциональные особенности словосочетаний со значением обвинения в современном английском языке, кельтские архетипы в ономастике и топонимике, идеи и образы Нового Завета в мировой литературе. Охарактеризованы поэтическое слово А.С.Пушкина и Т.Г.Шевченко в интерпретации Л.А.Булаховского, рецепция идей О.Шпенглера в творчестве А.Платонова, духовный мир русского крестьянства в русской литературе ХІХ в., особенности структурной организации романа У.Фолкнера "Деревушка", искусство комического слова в повестях М.А.Булгакова.

Рассмотрена содержательность художественного текста как одно из оснований для его типологизации, роль сигналов эмотивности в интерпретации художественного текста. Проанализированы проблемы эволюции женских образов в литературе и живописи 1730 - 50-х гг., развитие театрального конструктивизма, импликации и экспликации в художественном тексте. Охарактеризована православная церковная обрядность как явление культурного фона в художественном мире С.Есенина, синкретизм литературного и скульптурного символизма в скульптуре "Лазарь" А.Архипенко, визуализация вербальных концептов в творчестве современных американских композиторов, тема света и покоя у М.Булгакова в контексте русской и украинской культуры.

Рассмотрены языковые средства диалогичности в балладах немецких классиков, традиция знака и значения как отражение ценностной и нормативной функций языка. Охарактеризован орнамент как основа космологической системы в поэме Н.Клюева, освещена роль поэтики испанской романтической драмы в стилевой и жанровой эволюции итальянской оперы, изучены элементы авангардной эстетики и поэтики в прозе позднего И.Бунина, психологический подтекст картины В.Э.Борисова-Мусатова "Изумрудное ожерелье", функционирование дейктических слов в лирике поэтов "серебряного века".

Висвітлено концептуальну картину світу у поетичних творах, типологію образів у образному просторі текстового світу сучасної американської поезії, поетику утопії, а також нові тенденції у вивченні мов і комунікацій. Розглянуто категорію суб'єктивної модальності як показник індивідуально-оцінної картини світу, особливості відображення погодних явищ у мовній картині світу, жанрову варіативність англомовної наукової статті тощо.

Розглянуто питання організації ділової комунікації, зважаючи на національні особливості культур. Зміст ділової культури репрезентовано як сукупність складників мовної культури, ділової етики. Подано елементи необхідних крос-культурних установок у поведінці ділових партнерів, яких слід дотримуватися в міжнародній бізнес-комунікації. Досліджено взаємодію понять "культура - мова - держава", соціально-психологічні чинники ділового діалогу.

Досліджено форми та способи вияву етнокультурної атрибуції чеських фразеологізмів, основні ідеографічні класи у контексті етнічної культури. У процесі зіставного аналізу чеських і українських фразеологізмів виявлено особливості національної фразеологічної номінації. Вивчено особливості етнокультурної мотивації з широким використанням етнографічних, фольклорних, міфологічних і біблійних джерел. З метою створення більшої контрастності та паралелізму в праці використано матеріал української, російської, білоруської, словацької, польської, німецької та інших мов.

Рассмотрены художественность литературного текста как параметр оценки его качества и одно из оснований для его типологизации, влияние национально-психологического аспекта личности на формирование деловых контактов в условиях международного менеджмента, культура межнационального общения и языковые контакты в условиях двуязычия, критерии лексической и семантической сочетаемости слова. Проанализированы многовариантность немецкого языка в интернациональном контексте, историческая эволюция форм обращения в романских языках, тенденции изменения стилистической нормы словоупотребления, правовая основа культурной политики, специальная лексика военного дела.

Рассмотрены некоторые особенности языка и стиля современной деловой и рекламно-информационной прессы Украины, сочетаемостные и лексико-семантические аспекты терминологизированных глаголов в научном стиле речи, семантическая типология текстовых фрагментов с точки зрения модального значения. Освещены особенности выражения оценки в словосочетании, ономастической лексики в древнерусской литературе ХІ - XIV вв. как отражения процесса взаимодействия дохристианской и христианской культур. Проанализированы национально-культурная семантика слов и фразеологизмов в курсе современного русского языка, лексическая база обучения неродному языку и современное состояние его словарного состава на материале русского и украинского языков. Особое внимание уделено вопросам использования различных методик в процессе изучения отечественного и иностранных языков с целью продуктивного усвоения материала.

Рассмотрена проблема взаимосвязи социальных факторов с развитием языка.

На основі поєднання структурно-семіотичного, лінгвоконцептуального та зіставного підходів представлено комплексне дослідження семантики родинних обрядів у слов'янських мовах. Розглянуто міжобрядову стереотипну модель номінації, з'ясовано внутрішньообрядові, міжпольові, перехресні, парадигматичні та інші системні зв'язки обрядових лексичних позначень з урахуванням концептуальних опозицій, інваріантної структури та різних кодів ритуалу.

Освещены различные взгляды на проблему общения между носителями различных культур, существующие во многих отраслях современного гуманитарного знания. Описана теория межкультурной коммуникации как одно из направлений контрастивной культурологии, главной целью которой является изучение и оптимизация общения, а также других форм взаимодействия между носителями различных национальных культур и языков.

Висвітлено теоретичні проблеми регулювання мовної діяльності суспільства, співвідношення дескриптивного та прескриптивного підходів до мови. Вияви соціальної активності щодо мовних питань інтерпретовано як різновид метамовної рефлексії та досліджено у логіко-лінгвістичному і культурно-семіотичному аспектах. Особливу увагу приділено теоретичним проблемам мовної норми, соціонормативний (функціонально-комунікативний) аспект розгляду мовних питань поєднано з їх когнітивною інтерпретацією. Проаналізовано механізми маніпулювання мовою, проблеми влади та ідеології.

Розглянуто питання зв'язку мови та культури, роль цієї проблеми у вивченні іноземної мови, а також висвітлено основні напрямки лінгвістичних досліджень соціальної та культурної обумовленості мови - лінгвокраїнознавчий напрямок.