Монография посвящена разработке основ анализа исторического развития прагматических характеристик предложения. Принципиально новым является определение парадигмальных характеристик исторической прагмалингвистики как направления коммуникативно-функциональной парадигмы в лингвистике, которое изучает прагматические свойства коммуникации в онтогенезе. Основываясь на системно-деятельностном подходе к речевой коммуникации, смоделирован речевой акт и проанализирована историческая вариативность отдельных аспектов речевых актов, реализованных английскими вопросительными предложениями в 16 - 20 вв. Выявленны постоянные и переменные элементы речевых актов, динамические процессы коммуникации рассматриваются как результат саморазвития языка и изменения коммуникативных потребностей, обусловленных динамикой социума и культуры.

Висвітлено теоретичні засади дошкільної лінгводидактики, зокрема, мову, мовлення, діяльність, активність. Проаналізовано особливості формування мовлення та мови. Висвітлено проблеми мовленнєвої підготовки дітей до школи, запропоновано діагностичні методики обстеження мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Виявлено рівні розвитку мовлення дітей.

Рассмотрены теоретические основы дошкольной лингводидактики, в частности, язык, речь, деятельность, активность. Проанализированы особенности формирования речи и языка. Освещены проблемы речевой подготовки детей к школе, предложены диагностические методики обследования речевого развития детей дошкольного возраста. Выявлены уровни речевого развития детей.

Висвітлено засади становлення і розвитку мовлення дітей перших трьох років життя: звукову культуру мовлення, появу перших слів і розвиток словника, формування граматичної правильності мовлення, розвиток діалогічного мовлення. Розкрито зміст і методику розвитку мовлення і навчання дітей даного віку рідної мови в дошкільному закладі, подано конспекти занять з розвитку мовлення, приклади дидактичних ігор, зразки планування роботи з розвитку мовлення у групах раннього віку.

Освещены основы становления и развития речи детей первых трех лет жизни: звуковая культура речи, появление первых слов и развитие словаря, формирования грамматической правильности речи, развития диалогической речи. Раскрыты содержание и методика развития речи и обучения детей данного возраста родному языку в дошкольном заведении, даны конспекты знаний по развитию речи, примеры дидактических игр, образцы планирования работы по развитию речи в группах раннего возраста.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.2 + Ш100.5

Рубрики:

Сутність людини

Мова і мовлення

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання гендерно зумовлених особливостей жіночого мовлення. Виділено та проаналізовано гендерні особливості мовлення як в межах однієї мовної системи, так і в порівняльному аспекті на матеріалі мов оригіналу та перекладу (англійської, української та російської). Проведене дослідження показало, що явища, аломорфні для англійської мови, передаються в українській - російській мові за допомогою семантично (але не структурно) подібних фраз, які близькі до оригіналу в денотативному й експресивному відношенні. Ті мовні явища, що є ізоморфними для усіх трьох мов, передаються шляхом використання адекватних конструкцій

Розглянуто проблему планування та проведення психосемантичних досліджень. Запропоновано деталізовану структуру досліджень, здійснених за допомогою психосемантичних методів. Описано та пояснено дії дослідника на кожному з етапів роботи.

Проведен анализ вариабельности сердечного ритма и определена готовность к школе по тесту Керна - Йерасика у одно- и двуязычных детей. Установлено, что билингвалы в начале учебного года имеют большие адаптационные резервы, чем их ровесники-монолингвалы. Высокая готовность к школе коррелирует с высоким адаптационным резервом относительно активности регуляторной системы, что свидетельствует о необходимости адекватной и своевременной подготовки детей к школе для облегчения процесса адаптации и уменьшения напряжения организма к физиологической норме.

Проаналізовано феномен акту мовлення. Відзначено, що основу іллокутивних актів мовлення склала інтонаціональність як фундаментальна властивість мислення: у виконанні акту мовлення свідомість нав'язала фізичному втіленню ментальному стану умови задовільності ментального стану. Доведено, що центральну роль у здійсненні іллокутивного акту відіграла не конвенція, як вважали засновники теорії актів мовлення, а взаємність і настрій аудиторії на сприйняття акту мовлення. Умовою реалізації іллокутивної дії постала наявність зустрічної дії, що обумовило її комунікативний зміст. Сутністю іллокутивного акту визначено взаємодію між особистостями, іллокутивний акт виступив проявом особистості як суб'єкта взаємодії. З точки зору комунікативної взаємодії особистість існує на стику діалогу з комунікативною спільнотою та діалогу з буттям. Особистість не тільки звертається до аудиторії за підтверженням своєї ідентичності, але й надає значення аудиторії актом її визнання. Усвідомлення даної двовимірності призвело до ствердження взаємозалежності між агентом акту мовлення та комунікативною спільнотою.

Розглянуто основні теорії дитячого мовлення та визначено теоретичну базу (теорію моногенезу мов) та експериментальні методики, які сприяють більш глибокому дослідженню даної проблеми. Складено типологію дитячих номінацій та вивчено стратегії номінативного акту у дітей, проаналізовано мовні та позамовні чинники, що впливають на дитяче мовлення. Підтверджено вихідну гіпотезу про те, що у мовленні французьких, грецьких, англійських та українських дітей існують універсальні типи номінації та єдині стратегії акту номінації. Наявність універсальних типів і стратегій номінації, наряду з даними етнографії, медицини та інших наук, підтверджує теорію моногенезу мов, згідно з якою всі мови походять від єдиної прамови, що залишилась у вигляді універсалій в усіх існуючих мовах світу.

Вивчено структурні та семантичні параметри лексикону дитини шкільного віку з використанням матеріалів асоціативних експериментів з урахуванням матеріалів словників сучасної української мови (асоціативного, орфоепічного, орфографічного, тлумачного, частотного, фразеологічного). Проаналізовано теоретичний здобуток вітчизняних і зарубіжних лінгвістів про лексикон взагалі та внутрішній лексикон зокрема. Сформульовано визначення поняття "внутрішній лексикон". Розглянуто сучасні концепції розвитку мовлення та мислення. Розкрито суть поняття "мовні компетенції людини". З'ясовано закономірності засвоєння учнями значення слів та стійких сполучень слів. Розглянуто вплив екстралінгвістичних та інтралінгвістичних чинників на впорядкування значеннєвого ядра та периферії лексикону. Висвітлено динаміку розвитку лексикону, описано інтерференційні явища в лексиконі дитини шкільного віку за умов українсько-російського білінгвізму, зокрема функціональної стратифікації мов. Подано класифікацію вербальних асоціацій, у контексті якої розглянуто вплив екстра- та інтралінгвістичних чинників на становлення мовної компетенції, впорядкування та розвиток зв'язків між одиницями внутрішнього лексикону. Проаналізовано синтагматичні та парадигматичні зв'язки між одиницями лексикону, визначено їх роль у формуванні значення слова, впорядкуванні семантичного ядра та периферії внутрішнього лексикону. З'ясовано динаміку становлення мовної картини світу, яка є ядром мовної свідомості та визначає рівень сформованості учня як мовної особистості.

Досліджено роль засобів та прийомів вираження експресивності на матеріалі творів російського дитячого колискового фольклору (пестушок, забавлянок,примовок та колискових пісень). Проаналізовано текстові, лексико-семантичні, граматичні, фонетичні та ритмомелодійні особливості текстів кожного жанру та визначено їх місце у формуванні мовної особистості дитини. Описано інваріантну частину мовної моделі світу, визначено її роль у процесі навчання та розвитку дитини. Доведено, що засоби створення експресивності беруть участь у вираженні граматико-парадигматичних, семантико-синтаксичних та асоціативних відношень, своєрідних стереотипів та кліше.

Розглянуто теоретичні засади, поняття та категорії прагмалінгвістики, теорії мовленнєвих актів. Проаналізовано комунікативну поведінку та прагматичні особливості мовлення дітей, описано частотність використання різних видів мовленнєвих актів. Досліджено прагмасемантичні типи директивів, які висловлюють молодші школярі в різних ситуаціях спілкування (сімейне спілкування, навчальна й ігрова діяльність), досліджено імпліцитні та експліцитні засоби їх вираження. Проведено ситуативно-прагматичний аналіз діалогів між дитиною та дорослим і між двома дітьми з метою встановлення місця директивів в усному спонтанному мовленні.

Окреслено основні розбіжності між поняттями "мова", "мовлення" і "мовленнєва діяльність"; з'ясовано, який зв'язок існує між ними, адже їх природа взаємозалежна та взаємозумовлена; проаналізовано погляди В. фон Гумбольдта, Ф. де Соссюра, М. Бахтіна, Ф. Бацевича та інших учених стосовно задекларованої теми; визначено закономірності розвитку цих понять, розглянуто тенденції їх функціонування.

Рассмотрены анатомофизиологические, психологические, речевые особенности ребенка раннего возраста. Представлены психофизиологические, лингвистические, психомоторные и речевые методы исследования детей первого года жизни. Предложены мультимодальные стимулирующие методы работы с новорожденными и превентивные методы логопсихологии раннего возраста. Внимание уделено предупреждению недостатков формирующейся речи и коррекции речи и поведения в раннем возрасте с целью предупреждения последующих отклонений. Рассмотрены методы работы с аутичными детьми.

Мовленнєвий розвиток розглянуто на засадах принципу суб'єктності в контексті розвитку предметних дій. Доведено, що опанування предметними відношеннями є основою для оволодіння відповідними граматичними категоріями.

Рассмотрено речевое развитие в русле принципа субъектности в контексте развития предметных действий. Доказано, что овладение предметными отношениями является основой для овладения соответствующими грамматическими категориями.

Speech development is analyzed according to the subject principle in the context of action development. It is proved that mastering subject relations is the basis for mastering proper grammatical categories.

Охарактеризовано мовленнєві жанри та субжанри дословесного періоду розвитку розуміння мовлення дорослих дітьми першого року життя, в якому виокремлено два етапи: перший - з народження до шести місяців, особливістю якого є емоційне спілкування дитини з дорослим, і другий - з шести до дванадцяти місяців, особливістю якого є розвиток розуміння мовлення. Показано специфіку розуміння дітьми мовлення дорослих, серед яких: залежність розуміння сенсу мови від засвоєння лексичних та граматичних значень різного ступеня узагальнення, формування активного словника, центральне місце в якому займають конвенціональні слова, індивідуальна відмінність темпів зростання. Проаналізовано комунікативні навички та особливості активізації мовлення дітей другого та третього років життя.

Охарактеризованы речевые жанры и субжанры словесного периода развития понимания речи взрослых детьми первого года жизни, в котором выделены два этапа: первый - с рождения до шести месяцев, особенностью которого является эмоциональное общение ребенка со взрослым, и второй - с шести до двенадцати месяцев, особенностью которого является развитие понимания речи. Показана специфика понимания детьми речи взрослых: зависимость понимания смысла речи от усвоения лексических и грамматических значений разной степени обобщения, формирование активного словаря, центральное место в котором занимают конвенциональные слова, индивидуальная разница темпов роста. Проанализированы коммуникативные навыки и особенности активизации речи детей второго и третьего годов жизни.

The article discloses the essence of notions reflecting features of such phenomenon as "future teachers" personal complete readiness for action "and his/her "energoefficacy". It suggests some types of tasks due to complexity levels and self-realization degree meant for improvement of training future teachers.

Висвітлено актуальну проблему розвитку українського професійного мовлення як основи формування творчого технічного й гуманітарного мислення, розвитку професійного мовлення студентів нефілологічних спеціальностей вищої школи, автономного духовного світогляду особистості в науковому пізнанні її соціального змісту. Розглянуто співвідношення мови й мислення, мови й мовлення, які лежать на перетині філософії й лінгводидактики, мовознавства й психології. Розкрито значення термінів "мовлення" й "мова" та їх спільні й відмінні риси. Представлено особистість як "культурно-емерджентну сутність", яка має сукупність тих якостей, що визначають її мовленнєву поведінку в різних ситуаціях спілкування. Зроблено висновок про значення рідної мови - головного інструменту майбутньої професії, за допомогою якого майбутні фахівці опановують загальну логіку природного процесу спілкування, здобувають освіту й професійно вдосконалюються.

Освещена актуальная проблема развития украинского профессионального языка как основы формирования творческого технического и гуманитарного мышления, развития профессиональной речи студентов нефилологических специальностей высшей школы, автономного духовного мировоззрения личности в научном познании ее социального содержания. Рассмотрены соотношения языка и мышления, языка и речи, которые лежат на пересечении философии и лингводидактики, языкознания и психологии. Определены значения терминов "речь" и "язык" и их общие и отличительные черты. Личность представлена как "культурно-эмерджентная сущность", которая имеет совокупность тех качеств, которые определяют ее речевое поведение в различных ситуациях общения. Сделан вывод о значении родного языка - главного инструмента будущей профессии, с помощью которого будущие специалисты осваивают общую логику естественного процесса общения, получают образование и профессионально совершенствуются.

The urgency of the problem of development of the Ukrainian professional broadcasting as a basis for forming the creative and technical and humanitarian thinking, professional development of speech non-philological students of specialties of higher education, autonomous spiritual outlook of personality in scientific knowledge of its social content. Examined the relation of language and thought, speech and language, which lie at the intersection of philosophy and didactics, linguistics and psychology. The values of the terms "we" and "language" and their common and distinctive features. Represented by a person as a "cultural emergent nature, which has a set of qualities that define her verbal behavior in various communication situations. The conclusion about the meaning of the native language - the main instrument of their future profession by which future professionals learn the general logic of the natural process of communication, get an education and professional excellence.

Розглянуто питання формування інформаційних природно-мовних технологій, які намагаються моделювати окремі прояви мовленнєвої поведінки людини - однієї з найскладніших форм її інтелектуальної діяльності. Проаналізовано сучасний стан справ у вказаному напрямі, окреслено перспективи розвитку таких технологій на шляху інтеграції наукових досягнень у всіх помежованих напрямах.

Охарактеризовано різні аспекти дослідження виникнення феномену "мовна особистість". Розглянуто основні фактори та особливості формування окремої мовної особистості – людини, що володіє виражальними багатствами мови, продукує її в різних життєвих ситуаціях і дбає про її збереження й розвиток. Розкрито сутність понять "мовна картина світу", "мовна свідомість", "мовно-мовленнєва особистість дітей старшого дошкільного віку" тощо. Виокремлено характерні риси мовної особистості різних типологічних груп (політичного лідера, держслужбовця, перекладача, телевізійного ведучого, філолога, учителя, учня та ін.). Зосереджено увагу на формуванні мовно-мовленнєвої особистості дітей старшого дошкільного віку.

Охарактеризованы различные аспекты исследования возникновения феномена "языковая личность". Рассмотрены основные факторы и особенности формирования отдельной языковой личности – человека, обладающего выразительными богатствами языка, который продуцирует его в различных жизненных ситуациях и заботится о его сохранении и развитии. Раскрыта сущность понятий "языковая картина мира", "языковое сознание", "культурно-речевая личность детей старшего дошкольного возраста" и др. Выделены особенности языковой личности разных типологических групп (политического лидера, госслужащего, переводчика, телеведущего, филолога, учителя, ученика и др.). Внимание сосредоточено на формировании языково-речевой личности детей старшего дошкольного возраста.

Meaningful characteristics of the phenomenon of "language person". The article deals with the substantial characteristics of the phenomenon ‘language personality’; the essence of the notions "personality", "individual", "individuality", "speech personality", "linguistic consciousness", "linguistic view of the world", "national character" has been clarified; the notion "senior preschool age child’s speech personality" has been given.

Актуалізовано психолінгвістичний підхід до розвитку мовлення дітей, оскільки психолінгвістика, окрім іншого, описує, яким чином мовлення дитини дозволяє їй оволодіти мовною й немовною «картиною світу». Розглянуто фізіологічні аспекти, що впливають на розвиток мовленнєвої діяльності дітей переддошкільного віку, теоретично обґрунтовано необхідність врахування рівня розвитку сенсорної системи в процесі формування мовленнєвої діяльності.

Актуализирован психолингвистический подход к развитию речи детей, поскольку психолингвистика, помимо прочего, описывает, каким образом речь ребенка позволяет ему овладеть языковой и неязыковой «картиной мира». Рассмотрены физиологические аспекты, которые влияют на развитие речевой деятельности детей преддошкольного возраста, теоретически обоснована необходимость учета уровня развития сенсорной системы в процессе формирования речевой деятельности.

Physiology aspects which influence on development of vocal activities of children of preschool age are examined. The necessity of account of level of development of the sensory system in the process of forming of vocal activity is grounded in theory.